23.06.2025
ЄУН 337/2829/2025
Провадження № 2-а/337/48/2025
23 червня 2025 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя в складі:
головуючого судді Сидорової М.В.,
за участю секретаря Коваленко В.С.,
представника позивача Ференця О.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Ференець Олександр Євгенович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
12.06.2025 до суду через систему «Електронний суд» надійшов зазначений адміністративний позов, який позивач мотивує тим, що 21.05.2025 працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення, відповідно до якого військовозобов'язаний ОСОБА_1 не з'явився за повісткою про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 , про причини неявки не повідомив, порушено ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»
02.06.2025 та підставі складеного протоколу, керівником ІНФОРМАЦІЯ_2 винесено постанову №1338 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн.
Вважає вказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки позивач 21.05.2025 при складанні відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, надав пояснення, що він постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом з дружиною та двома дітьми, жодної повістки йому по пошті не надходило, будь-яких кур'єрських доставок або повідомлень також не поступало. Такі ж самі пояснення ним були надані при винесені відносно нього постанови про притягнення до адміністративної відповідальності 02.06.2025. Позивач при розгляді адміністративної справи відносно нього в ІНФОРМАЦІЯ_4 звертав увагу посадових осіб, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази належного направлення в його адресу повістки, а також будь які докази, що підтверджують його відмову від отримання повістки, або його проживання в іншому місці, аніж адреса його реєстрації. В матеріалах справи в ІНФОРМАЦІЯ_4 є роздрукована повістка без будь-яких підписів, печаток, або відміток, а QR-код на неї не сканується, та не дає можливість отримати будь-яку інформації про її формування та направлення. Опис поштового вкладення не має підписів відправника та підписів та печаток поштового відділення. У протоколі від 21.05.2025 та постанові від 02.06.2025 відсутні будь-які відомості про спосіб, час, місце і ким було доставлено повістку №2615738, або ким було зафіксовано відмову від отримання, або зафіксовано відсутність проживання позивача по вказаній адресі, що свідчить про порушення «Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення», затвердженої Наказом МО України від 01.01.2024 №3.
Просить визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1338 від 02.06.2025 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, а провадження у справі закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Ухвалою суду від 13.06.2025 позов ОСОБА_1 прийнято до судового розгляду, відкрито провадження та призначено судове засідання за участю сторін.
23.06.2025 до суду від представника ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшов відзив на позовну заяву (сформований в системі «Електронний суд 20.06.2025), в якому зазначено, що позов ОСОБА_1 є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню через те, що повістка №2615738 від 22.02.2025 на ім'я ОСОБА_1 відповідає положенням Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ №560 від 16.05.2024. QR-код на повістці сканується та відображає усю необхідну інформацію стосовно сформованої повістки та посадової особи, яка її підписала. Вказана повістка про виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 9.00год. 06.03.2025 була сформована 22.02.2025 за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та направлена йому засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення на його задекларовану домашню адресу: АДРЕСА_2 . У зазначений в повістці день та час ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 . В подальшому вказана повістка була повернута до ІНФОРМАЦІЯ_3 з відміткою у довідці про причини повернення/досилання - «Адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується довідкою про причини повернення/досилання за Ф20 «укрпошти» та трекінгом поштового відправлення №0610233061347 із якого видно, що 27.02.2025 працівники пошти намагались вручити поштове відправлення ОСОБА_1 , однак ця спроба виявилась невдалою, 05.03.2025 працівники пошти теж намагались вручити поштове відправлення позивачу, одна одержувач був відсутній за вказаною адресою. В подальшому ІНФОРМАЦІЯ_5 за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, до органів Національної поліції України було подано звернення про розшук ОСОБА_1 , для встановлення його місця перебування та його доставлення, як такого що вчинив адміністративне правопорушення за статтею 210-1 КУпАП, тобто порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. 21.05.2025 співробітниками поліції було доставлено ОСОБА_1 до обласного об'єднаного центру мобілізації, де відносно нього у цей же день було складено протокол про адміністративне правопорушення №1338 від 21.05.2025 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Під час складання вказаного протоколу ОСОБА_1 було роз'яснено зміст ст. 63 Конституції України, права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП. До протоколу було долучено паспорт позивача, повістку № НОМЕР_1 . У цей же день позивач отримав другий примірник протоколу. Відповідно до зазначеного протоколу військовозобов'язаний ОСОБА_1 06.03.2025 не з'явився за повісткою про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 , про причини неявки не повідомив. Враховуючи положення ст.1 Закону України «Про оборону України», ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами), Указу Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» (зі змінами), гр. ОСОБА_1 під час дії особливого періоду порушив вимоги ч. 3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз. 3 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст.2101 КУпАП В протоколі ОСОБА_1 зазначив, що повістку не отримував, сповіщений не був, проте відповідно до абз. 2 пп. 2 п. 41 Порядку № 560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних. Розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся 02.06.2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 . На розгляд справи ОСОБА_1 прибув, однак доказів поважності причин своєї неявки 06.03.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_6 не надав. За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 була винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 17 000,00 гривень. Вказана постанова винесена з дотриманням норм чинного законодавства, а тому скасуванню не підлягає.
Представник позивача - адвокат Ференець О.Є. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити. Додатково просив врахувати, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 відбувся з порушенням вимог ст.276 КУпАП, що також є підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Представник відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 в судове засідання не прибув. Суду надана заява про розгляд справи у відсутність представника відповідача.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача.
Суд, вислухавши доводи представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
21.05.2025 оператором 4 відділу рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_2 рядовим ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення № 1338, в якому зазначено, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , 06.03.2025 не з'явився за повісткою про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 , про причини неявки не повідомив, чим під час особливого періоду порушив вимоги ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз.3 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» та вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.
У вказаному протоколі також зазначено про роз'яснення ОСОБА_1 його прав та обов'язків, передбачених ст.63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, а також повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 09.00 год. 02.06.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також протокол містить письмові пояснення ОСОБА_1 про те, що він повістку не отримував, сповіщений не був. До протоколу додається копія паспорта НОМЕР_2 , повістка №2615738, ІНН. Протокол підписаний особою, яка його склала та ОСОБА_1 .
02.06.2025 тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 винесено постанову №1338 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. за порушення під час особливого періоду ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу».
Зі змісту вказаної постанови вбачається, що ОСОБА_1 не з'явився за повісткою про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 , про причини неявки не повідомив.
Також в оскаржуваній постанові вказано, що 22.02.2025 за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів було сформовано повістку на військовозобов'язаного ОСОБА_1 про його виклик на 06.03.2025 на 09.00 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , та надіслано засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення на адресу його місця проживання, зазначену у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів. В подальшому, відповідно до трекінгу поштових відправлень АТ «Укрпошта», рекомендоване поштове відправлення на ім'я ОСОБА_1 було повернуто до ІНФОРМАЦІЯ_3 з відміткою в Довідці про причини повернення/досилання - «Адресат відсутній за вказаною адресою».
Згідно з копією повістки № 2615738, ОСОБА_1 було викликано до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 06.03.2025 о 09:00 год. для уточнення даних. Зі змісту цієї повістки вбачається, що вона була сформована 22.02.2025 за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, містить QR-код для перевірки чинності повістки.
Відповідно до опису вкладення до рекомендованого поштового відправлення №0610233061347 від 22.02.2025, на ім'я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , сформоване поштове відправлення з повісткою №2615738 від 22.02.2025.
З копії конверта з довідкою про причини повернення вбачається, що такий було скеровано ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 . В довідці Ф.20 наявні відмітки в графах Повертається - «адресат відсутній за вказаною адресою».
З трекінгу АТ «Укрпошта» до поштового відправлення №0610233061347, роздруківка якого була надала відповідачем, вбачається, зокрема, що поштове відправлення №0610233061347 прибуло 27.02.2025 до відділення 69097;невдала спроба вручення 27.02.2025; повернення відправнику (одержувач відсутній за вказаною адресою) 05.03.2025.
Відповідно до ч.2 ст.286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Як встановлено судом, оскаржувана постанова винесена 02.06.2025 у присутності позивача. В той же день, копія оскаржуваної постанови вручена позивачу. Не погодившись із вказаною постановою ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Ференець О.Є., 12.06.2025 звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Отже, строк звернення до суду для оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення позивачем не пропущений.
Відповідно до ч.1, 2 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно зі ст.19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов'язок та військову службу».
Відповідно до ч.10 ст.1 вказаного Закону, громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:
уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;
прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;
проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;
проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі;
виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
У ст.1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває до теперішнього часу.
Обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації визначені ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Так, відповідно до ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися:
військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;
резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;
військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;
військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;
особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Процедуру оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою КМУ від 16.05.2024 №560.
Так, відповідно до п.28 Порядку, виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.
Відповідно до п.30 Порядку, повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування.
Реєстраційний номер повістки фіксується в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів або Журналі реєстрації виданих для оповіщення повісток.
У п.30-1 Порядку зазначено, що кожна повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду (далі - QR-код).
QR-код містить інформацію, зазначену в пункті 29 цього Порядку, а також реєстраційний номер поштового відправлення у разі відправлення повістки засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням.
Повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, може бути роздрукована. У такому разі її паперова форма повинна містити придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією.
Відповідно до п.30-2 Порядку, повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, можуть:
централізовано друкуватися і надсилатися військовозобов'язаним та резервістам засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення;
друкуватися та вручатися військовозобов'язаним та резервістам під час оповіщення у роздрукованому вигляді.
Відповідно до п.30-3 Порядку, у разі надсилання повістки, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, на такому відправленні повинні зазначатися штриховий кодовий ідентифікатор оператора поштового зв'язку, прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається повістка.
В описі вкладення зазначається інформація про найменування поштового відправлення, власне ім'я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається поштове відправлення, найменування вкладення із кількістю аркушів, власне ім'я та прізвище керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, інформація про дату накладення кваліфікованого електронного підпису.
Відповідно до пп.2 п.41 Порядку, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Відповідно до п. 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009, рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 16.03.2017 № 1951-VIII (далі по тексту Закон № 1951-VIII) визначено правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов'язані та резервісти).
Згідно із ст. 1 Закону № 1951-VIII , Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України..
За змістом ч. 1 ст. 5 Закону № 1951-VIII Держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
Відповідно до ч. 8 та 9 ст. 5 Закону № 1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону № 1951-VIII до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать, зокрема: 1) прізвище, відомості про зміну прізвища; 2) власне ім'я (усі власні імена), відомості про зміну власного імені; 3) по батькові (за наявності); 4) дата народження; 5) місце народження; 6) стать; 7) місце проживання та місце перебування; 7-1) номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти; 34) відомості про наявність права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
В силу ч. 3 ст. 14 Закону № 1951-VIII актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП.
Відповідальність за ч.3 ст.210-1 КУпАП передбачена за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, та тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому, за ч.1 ст.210-1 КУпАП відповідальність передбачена за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Відповідно до примітки до ст. 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови (ст.245 КУпАП).
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до ч.1, ч.5 ст.276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем перебування на військовому обліку особи, яка вчинила такі адміністративні правопорушення, або за місцем їх виявлення.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
З'ясувавши повно, всебічно та об'єктивно обставини даної справи, суд приходить до висновку про необхідність скасування постанови №1338 від 02.06.2025 про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Так, суд виходить з того, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є підставою для ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та як один із засобів доказування (ст.251 КУпАП) у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст.256 КУпАП. Протокол складається у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, з роз'ясненням їй прав та обов'язків, а також врученням їй копії протоколу.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, оцінити наявні докази. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в т.ч. вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).
У зв'язку із застосуванням даного принципу саме відповідач, як особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинна довести наявність події і складу адміністративного правопорушення та винуватість особи, тобто наявність законних підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Крім того, відповідно до ст.9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У відповідності до вимог ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.
Як вже зазначалось, справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП була розглянута 02.06.2025 тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Виносячи вказану постанову, тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 прийшов до висновку про доведеність підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, зазначивши, що останній, будучі військовозобов'язаним, не з'явився за повісткою на виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 , про причини неявки не повідомив.
Суд зі змісту матеріалів справи встановив, що рекомендований лист №0610233061347 з повісткою № 2615738 на ім'я позивача прибув 27.02.2025 до відділення поштового зв'язку 69097. З трекінгу №0610233061347 вбачається, що 27.02.2025 відбулась невдала спроба вручення. На рекомендованому листі 27.02.2025 працівником об'єкта поштового зв'язку зазначено про повідомлення за Ф.22 (надходження рекомендованого листа). У подальшому, 05.03.2025 на рекомендований лист №0610233061347 працівником поштового відділення проставлено позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчена підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, а рекомендований лист повернуто та отримано відповідачем.
Отже, відповідно до положень пп.2 п.41 Порядку №560 відповідач мав належне підтвердження оповіщення про виклик позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Суд відхиляє доводи представника позивача про порушення відповідачем процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП через недотримання ст.276 КУпАП, на чому він наголошував під час судового розгляду, оскільки протокол про адміністративне правопорушення №1338 від 21.05.2025 відносно позивача було складено співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_2 на місці виявлення, а відповідно до ч.5 ст.276 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 210-1 КУпАП, можуть розглядатися як за місцем вчинення, перебування на військовому обліку, так і за місцем їх виявлення.
Разом з тим, згідно змісту повістки №2615738 від 22.02.2025 позивач мав з'явитися для уточнення даних.
В свою чергу, матеріали справи не містять відомостей про те, які саме дані позивачу необхідно було уточнити саме в ТЦК, а також про неможливість отримання таких даних щодо позивача з відповідних реєстрів. Навпаки, долучені відомості свідчать про те, що відповідач перебуває на військовому обліку, відповідач мав військово-облікові дані на позивача. Інформація про те, що позивач на момент його виклику не оновив дані у відповідному застосунку та/або необхідні відомості щодо нього відповідачу були невідомі, в матеріалах справи відсутня.
Як вже зазначалось, законодавець визначив умову, за якої положення ст.210-1 КУпАП не застосовуються. Так, відповідно до примітки до ст. 210 КУпАП, положення ст. 210-1 КУпАП не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
З наявних матеріалів справи не вбачається, що відповідачем вживалися заходи щодо отримання персональних відомостей позивача в порядку електронної інформаційної взаємодії з інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, і що внаслідок проведених заходів такі відомості отримати не вдалося.
Отже, відповідачем не доведено наявності передбачених законом умов, за яких позивач міг бути притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП (у розумінні примітки до ст.210 КУпАП), як і не доведено відсутності підстав для застосування у спірному випадку примітки до ст.210 КУпАП.
Відповідно до положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Підсумовуючи вищевикладене, суд правильно висновку, що спірна постанова прийнята передчасно, без врахування всіх обставин по справі, що є наслідком її скасування.
Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Підстави для закриття провадження у справах про адміністративне правопорушення наведені у ст. 247 КУпАП, зокрема, у п.1 ч.1 даної норми такими підставами зазначено - відсутність події та складу адміністративного правопорушення.
Суд, врахувавши обставини справи та не доведеність в діях позивача події та складу правопорушення, прийшов до висновку, що в даному випадку належним захистом порушеного права позивача є скасування оскаржуваної постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами ст.139 КАС України, відповідно до яких при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір за подачу позову до суду 968,96 грн.
Разом з цим, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.03.2020 у справі №543/775/17 (провадження № 11-1287апп18) визначила розмір судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення, який складає за подання позовної заяви, як 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
Згідно з п.1 ч 1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
За подання у 2025 році адміністративного позову про скасування постанови про адміністративне правопорушення підлягає сплаті судовий збір в розмірі 605,60 грн. (3028,00 грн. - прожитковий мінімум для працездатних осіб х 0,2).
За подання через систему «Електронний суд» позовної заяви з урахуванням коефіцієнту пониження за подання документів в електронній формі, позивачу слід було сплатити судовий збір в розмірі 484,48 грн. (605,60 грн. х 0,8).
Оскільки позов підлягає задоволенню, сплачений позивачем судовий збір за подання адміністративного позову в сумі 484,48 грн., підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Переплачена позивачем сума судового збору у розмірі 502,48 грн. підлягає поверненню позивачу в разі подання відповідного клопотання.
На підставі викладеного та керуючись ст..2,5,6,9,14,72-77,205,211,241-246,255,268-272,286 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №1338 від 02.06.2025 у справі про адміністративне правопорушення про питягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП - закрити
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 ) сплачений судовий збір у розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 48 копійок.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Суддя М.В. Сидорова