1Справа № 335/4498/25 2/335/2243/2025
16 червня 2025 року Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя в складі головуючого судді Соболєвої І.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (письмове провадження) цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЕЛФІ КРЕДИТ» в особі представниці адвокатки Жевеги Катерини Валеріївни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
12.05.2025 до суду надійшла позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЕЛФІ КРЕДИТ» в особі представниці адвокатки Жевеги Катерини Валеріївни до ОСОБА_1 про заборгованості за кредитним договором розміром 185579,00 грн.
В обґрунтування доводів зазначає, що 25.06.2024 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЕЛФІ КРЕДИТ» далі за текстом - «Компанія»/«Кредитор»/«Позивач» та громадянином України, яким є - ОСОБА_1 , - «Позичальник»/«Боржник»/«Відповідач» було укладено Договір про надання
споживчого кредиту за продуктом «NewShort» за №1593212, далі за текстом - «Кредитний договір», додатки та додаткові угоди до якого є його невід'ємними частинами та є обов'язковими для виконання їх Сторонами.
Позивач надав Відповідачу, шляхом перерахування у безготівковій формі на номер платіжної карти № НОМЕР_1 , який Відповідач вказав під час укладення Кредитного договору, кредитні кошти, а Відповідач прийняв у власне користування грошові (кредитні) кошти, далі за текстом - «Кредит», який Відповідач зобов'язався повернути у строки, визначені у Кредитному договорі, сплатити проценти за користування ними та виконати інші
зобов'язання, які передбачені Кредитним договором, а також згідно з п. 6.4. Кредитного договору у випадку невиконання та/або неналежного виконання зобов'язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Споживач зобов'язаний сплатити Товариству штраф.
Вказана обставина підтверджується листом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПЕЙТЕК» щодо успішності переказу кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , вказану Відповідачем під час укладення Кредитного договору.
У порушення умов Кредитного договору, Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого у нього перед Позивачем виникла заборгованість у розмірі 185 579,00 гривень, у тому числі:
29 900,00 гривень - заборгованість за тілом кредиту (сума отриманого та неповернутого кредиту) за Кредитним договором;
140 729,00 гривень - заборгованість по процентах (%), які були нараховані за користування Кредитними коштами.
14 950,00 гривень - заборгованість за штрафними санкціями, що підтверджується розрахунком заборгованості.
Позивач неодноразово звертався до Відповідача з проханням погасити наявну кредитну заборгованість. Однак всі звернення та вимоги Позивача щодо добровільного погашення заборгованості за Кредитним договором Позичальником задоволені не були, сума боргу за Кредитним договором на момент звернення до суду із цією позовною заявою залишається непогашеною, у зв'язку із чим Позивач змушений звертатися до суду за захистом своїх порушених прав.
Просить стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЕЛФІ КРЕДИТ» заборгованість у розмірі 185579,00 гривень, з яких: 29 900,00 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 140 729,00 гривень - заборгованість по процентах (%), 14 950,00 гривень - штрафні санкції, а також судовий збір у розмірі 2422,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 336,85 гривень.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.05.2025 позовну заяву передано в провадження судді Соболєвої І.П.
Ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13.05.2025 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в судове засідання, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
Копію ухвали від 12.04.2025 разом із копіями позовної заяви з додатками було направлено відповідачу рекомендованим листом із повідомленням за адресою його зареєстрованого місця проживання, однак конверт повернувся на адресу суду з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 190 Цивільного процесуального Кодексу України (далі ЦПК України) ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів.
Згідно з положеннями ч. 5 ст. 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Оскільки копія ухвали суду про відкриття провадження у справі разом із копіями позовної заяви з доданими до неї документами надсилались відповідачеві за його зареєстрованим місцем проживання, та враховуючи, що відповідач не повідомив суд про зміну адреси проживання, тому з урахуванням вищезазначених вимог процесуального закону, суд доходить висновку, що останньому були у встановленому порядку вручені копії вищезазначених документів 21.05.2025.
Відзиву на позовну заяву, будь яких інших заяв від відповідача до суду не надходило.
За таких обставин, суд вважав за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у судове засідання на підставі наявних у справі доказів на підставі статті 279 ЦПК України.
Суд, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, доходить висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
25.06.2024 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЕЛФІ КРЕДИТ» далі за текстом - «Компанія»/«Кредитор»/«Позивач» та громадянином України, ОСОБА_1 , - «Позичальник»/«Боржник»/«Відповідач» було укладено Договір про надання
споживчого кредиту за продуктом «NewShort» за №1593212, далі за текстом - «Кредитний договір», додатки та додаткові угоди до якого є його невід'ємними частинами та є обов'язковими для виконання їх Сторонами.
Позивач надав Відповідачу, шляхом перерахування у безготівковій формі на номер платіжної карти № НОМЕР_1 , який Відповідач вказав під час укладення Кредитного договору, кредитні кошти, а Відповідач прийняв у власне користування грошові (кредитні) кошти, далі за текстом - «Кредит», який Відповідач зобов'язався повернути у строки, визначені у Кредитному договорі, сплатити проценти за користування ними та виконати інші
зобов'язання, які передбачені Кредитним договором, а також згідно з п. 6.4. Кредитного договору у випадку невиконання та/або неналежного виконання зобов'язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Споживач зобов'язаний сплатити Товариству штраф, що підтверджується листом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПЕЙТЕК» щодо успішності переказу кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , вказану Відповідачем під час укладення Кредитного договору.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до положень ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір, згідно з ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ст. 639 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
За змістом частини 1 та частини 2 ст. 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Кредитний договір укладений між Сторонами за допомогою дистанційних засобів, у
відповідності до частини 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03.09.2015, яка регулює порядок укладення електронного договору, - є електронним договором, та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмові формі.
Відповідно до положень частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», Кредитний договір із Відповідачем був підписаний за допомогою використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну
комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до п. 90 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги» унікальний ідентифікатор - комбінація літер, цифр, символів або знаків, що надається користувачу надавачем платіжних послуг та дає змогу однозначно ідентифікувати користувача та/або його рахунок для цілей виконання платіжної операції.
Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного
суду у справі №524/5556/19 від 12.01.2021 р. дійшов такого висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет- магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV, зобов'язання
має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов, відповідно
до ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України, не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором, відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу
України, застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, відповідно до ч. 1 ст. 1050
Цивільного кодексу України, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до законодавства України, Кредитор має право вимагати від Позичальника
виконання умов щодо виконання зобов'язання, а Позичальник зобов'язаний виконати
Відповідачем ОСОБА_1 умови договору належним чином не виконано, внаслідок неналежного виконання взятих на себе зобов'язань має заборгованість за договором у розмірі 185 579,00 гривень, яка складається з:
29 900,00 гривень - заборгованість за тілом кредиту (сума отриманого та неповернутого кредиту) за Кредитним договором;
140 729,00 гривень - заборгованість по процентах (%), які були нараховані за користування Кредитними коштами.
14 950,00 гривень - заборгованість за штрафними санкціями, що підтверджується розрахунком заборгованості, що підтверджується розрахунком заборгованості, наданого позивачем, з яким погоджується суд.
Позивач, у зв'язку з невиконанням ОСОБА_1 вимог договору звертався до Відповідача з проханням погасити наявну кредитну заборгованість. Проте звернення та вимоги Позивача щодо добровільного погашення заборгованості за Кредитним договором Позичальником проігноровані та сума боргу за Кредитним договором на момент звернення до суду із цією позовною заявою є непогашеною.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідач ОСОБА_1 правом на подання відзиву на позов не скористалось, доводів позивача належними та допустимими доказами не спростувало.
Враховуючи те, що Відповідач не виконав свої кредитні зобов'язання щодо повернення коштів та у останнього утворилася заборгованість у розмірі 185 579,00 гривень, керуючись принципом диспозитивності судового процесу та враховуючи позовні вимоги, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості договором у розмірі 185 579,00 гривень, в тому числі:
29 900,00 гривень - заборгованість за тілом кредиту (сума отриманого та неповернутого кредиту) за Кредитним договором;
140 729,00 гривень - заборгованість по процентах (%), які були нараховані за користування Кредитними коштами.
Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
При цьому розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Аналогічних висновків дійшла ВП ВС у постанові від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц, ОП КГС ВС від 03.10.2019 року у справі №22/445/19.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (постанова Верховного Суду від 03.10.2019 р. у справі №922/445/19).
10 березня 2025 року між АДВОКАТСЬКИМ ОБ'ЄДНАННЯМ «СВК ПАРТНЕРС» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЕЛФІ КРЕДИТ» було укладено договір про надання правової (правничої допомоги) № 52, далі за текстом - «Договір про надання правової допомоги». Копія договору про надання правової допомоги додається, додаток - 12.
Відповідно до п.4.1 Договору про надання правової (правничої) допомоги за надання правової (правничої) допомоги за цим Договором КЛІЄНТ зобов'язується сплатити АДВОКАТСЬКОМУ ОБ'ЄДНАННЮ витрати та гонорар згідно з тарифами визначеними у додатку №2 до цього Договору.
Таким чином Позивач, з урахуванням п. 1 та п. 2 ч. 1 Додатку 2 до Договору про надання правової допомоги, яким визначено вид та вартість правової (правничої) допомоги, а також з урахуванням ч. 2 Додатку 2, сплатив АДВОКАТСЬКОМУ ОБ'ЄДНАННЮ правову допомогу у розмірі 2500,00 гривень за аналіз фактичних обставин справи, збір та підготовка доказів у справі, а також за підготовку, написання та оформлення ним цієї позовної заяви, що
підтверджується рахунком, платіжною інструкцією та актом приймання-передачі правової (правничої) допомоги.
Крім цього Позивач зобов'язаний буде додатково сплатити АДВОКАТСЬКОМУ ОБ'ЄДНАННЮ гонорар у розмірі 15 % (п'ятнадцять відсотків) від суми боргу, яка підлягає стягненню із Відповідача за цією позовною заявою.
Витрати на професійну правничу допомогу, які пов'язані з розглядом цієї справи складають 30 336,85 гривень, з яких: 2500,00 гривень - витрати Позивача понесені на правову (правничу) допомогу за аналіз фактичних обставин справи, збір та підготовку доказів у справі, а також за підготовку, написання та оформлення цієї позовної заяви (фіксований розмір витрат на правову допомогу відповідно до п. 1 та п. 2 ч. 1 Додатку №2 до Договору про надання правової (правничої) допомоги №52 від 10.03.2025), оплата яких підтверджується рахунком, платіжною інструкцією та актом приймання-передачі наданої правової (правничої) допомоги. 27 836,85 гривень - витрати Позивача, які він очікує понести, відповідно до ч. 3 Додатку № 2 до Договору про надання правової (правничої) допомоги №52 від 10.03.2025 (гонорар АДВОКАТСЬКОГО ОБ'ЄДНАННЯ у розмірі 15 % (п'ятнадцять відсотків) від суми боргу, яка підлягає стягненню із Відповідача за цим позовом.
З огляду на приписи ЦПК України подані позивачем документи є належним документальним підтвердженням розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.
Частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (пункт 131 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21(провадження №12-14гс22)).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону №5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (пункти 133-134 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року №922/1964/21 (провадження №12-14гс22)).
У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (пункт 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року №922/1964/21 (провадження №12-14гс22).
У разі недотримання вимог частини четвертої ст. 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України).
Зазначене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, наведеною у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.
Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року по справі №596/2305/18.
Письмового клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката у зв'язку з їх неспівмірністю від ОСОБА_1 до суду не надходило.
За наведених обставин суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу та вважає за доцільне стягнути із відповідача на користь позивача 30 336,85 гривень витрат на професійну правничу допомогу
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 гривень.
Таким чином, на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2422,40 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 19, 23, 76-80, 95, 141, 223, 259, 274, 279 ЦПК України, суд
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЕЛФІ КРЕДИТ» в особі представниці адвокатки Жевеги Катерини Валеріївни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЕЛФІ КРЕДИТ» заборгованість у розмірі 185579,00 гривень, з яких: 29 900,00 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 140 729,00 гривень - заборгованість по процентах (%), 14 950,00 гривень - штрафні санкції.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЕЛФІ КРЕДИТ» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 336,85 гривень та витрати з оплати судового збору у розмірі 2422,40 гривень.
Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його складання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення складено в повному обсязі 16 червня 2025 року.
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:
Позивач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЕЛФІ КРЕДИТ», Код ЄДРПОУ: 43979069, адреса місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївський узвіз, буд. 1А.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя І.П. Соболєва