Справа № 308/17255/24
24 червня 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді Шепетко І.О.,
за участі секретаря Петришина Н.А.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Шепетко Ірини Олександрівни від розгляду цивільної справи № 308/17255/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,-
В провадженні судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шепетко І.О. знаходиться на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів.
24.06.2025 за допомогою підсистеми «Електронний суд» на адресу суду від відповідачки надійшла заява про відвід судді Шепетко І.О. від розгляду зазначеної цивільної справи.
В обґрунтування поданої заяви відповідачка ОСОБА_1 зазначила, що з відкритих джерел Єдиного державного реєстру судових рішень відповідачці стало відомо, що суддя Шепетко І.О. також розглядає іншу кримінальну справу №308/624/22, з обвинувальним актом за ч. 1 ст. 122 КК України, де позивач - ОСОБА_2 - фігурує як особа, яка обвинувачується у нанесенні тілесних ушкоджень середньої тяжкості. В зв'язку з чим вважає, що існує процесуальна взаємозалежність: одна й та сама особа є стороною в обох справах, що розглядаються одним і тим самим суддею.
Крім того зазначила, що під час попереднього судового засідання у справі про стягнення аліментів суддя надала категоричні роз'яснення щодо того, що є предметом доказування у таких категоріях справ про стягнення аліментів, що на думку відповідачки, суперечить принципу комплексного врахування усіх обставин справи та інтересів дітей, передбаченому чинним законодавством. Адже аліменти - це не просто грошові кошти, а інструмент забезпечення потреб дитини, і вони тісно пов'язані з контекстом сімейних відносин, поведінкою батьків та їх участю у вихованні. Зазначила, що позивач, у свою чергу, приховує свій реальний матеріальний стан, зловживає процесуальними правами та фактично намагається перекласти подвійне фінансове навантаження на відповідача, попри те, що одна зі спільних дітей проживає з нею.
Вважає, що усе це створює обґрунтовані сумніви у неупередженості судді у цій справі. Суддя, яка вже має сформовану процесуальну взаємодію з позивачем в іншій справі, може - свідомо або несвідомо - мати сформовану думку, що ставить під сумнів її об'єктивність.
За таких обставин керуючись ст.36, 37 ЦПК України просила відвести суддю Шепетко І.О. від розгляду справи №308/17255/24.
Вказана заява передана головуючому судді Шепетко І.О. в цій справі 24.06.2025.
Нормами ч.ч. 1-3 ст. 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Згідно з ч. 7 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Частиною 8 ст. 40 ЦПК України передбачено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Підстави які можуть перешкоджати розгляду заяви про відвід без повідомлення учасників справи не встановлені. Враховуючи наведене, судом вирішено за доцільне розглянути заяву без повідомлення учасників справи.
Відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали заяви про відвід та ознайомившись з матеріалами справи, дійшов висновку про необгрунтованість заяви, виходячи з наступного.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені ст. 36 ЦПК України.
Стаття 36 ЦПК України передбачені підстави для відводу (самовідводу) судді, відповідно до яких суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейським судом з прав людини у рішенні в справі «Білух проти України» від 09 листопада 2006 року зазначено, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
При вирішенні справи Європейський суд у пункті 49 рішення з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
У пункті 52 цього ж рішення щодо об'єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною.
Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Як вбачається із заяви про відвід, підставою для відводу судді є сумніви в об'єктивності і неупередженості судді, які полягають в незгоді ОСОБА_1 з рішенням та діями судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шепетко І.О. під час розгляду справи № 308/17255/24.
Згідно з частиною 4 статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно з положеннями ст.48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним відбудь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом. Суддя не зобов'язаний давати жодних пояснень щодо суті справ, які перебувають у його провадженні, крім випадків, установлених законом.
Отже, незгода з прийнятим судовим рішенням не може свідчити про упередженість судді та бути покладена в основу доказування наявності сумнівів у його неупередженості.
Суддя вважає, що діяла в межах повноважень, передбачених нормами ЦПК України без упередження і тиску, та з дотриманням процесуальних прав ОСОБА_1 як учасниці справи.
Суддя зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Відповідно до статті 6 та 7 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що заявником не зазначені та не доведені будь-які обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді при вирішенні справи.
Отже, доводи заявника щодо упередженості та необ'єктивності головуючого судді при здійсненні процесуальних дій є необґрунтованими, оскільки об'єктивними даними не підтверджуються і по суті ґрунтуються на незгоді заявника з процесуальними діями та судовим рішенням судді.
Відповідно до положень ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Враховуючи, що заява про відвід судді надійшла до суду 24.06.2025, а судове засідання призначене на 27.06.2025, тобто за 3 дні до дати судового засідання, обґрунтованих підстав для відводу судді у заяві про відвід не вбачається, а тому питання про відвід вирішується суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, визначеному у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
З огляду на зазначене, суд доходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, та вважає за необхідне вирішення питання про відвід судді Шепетко І.О. від розгляду позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів по справі №308/17255/24, передати на розгляд іншому судді, визначеному в порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Шепетко Ірини Олександрівни від розгляду цивільної справи № 308/17255/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів - визнати необґрунтованою.
Передати заяву про відвід до канцелярії суду для автоматизованого розподілу іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, визначеному у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя І.О. Шепетко