Справа № 308/8330/25
20 червня 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12025070000000181
Прокурор, звернувся до слідчого судді з вказаним клопотанням у якому зазначає, що слідчим управлінням ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування в рамках кримінального провадження № 12025070000000181 від 05.04.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 369-2 КК України. За результатами розслідування та зібраних доказів 05.06.2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, тобто у одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане із вимаганням такої вигоди. Підозра ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується комплексом зібраних в рамках кримінального провадження доказів, зокрема: протоколами проведених обшуків, протоколами допитів свідка, протоколами проведених НСРД, протоком обушку, протоколами вручення та ідентифікації грошових коштів та іншими зібраними в ході проведення досудового розслідування матеріалами кримінального провадження.
Обгрунтовуючи заявлене клопотання прокурор зазначає, що відповідно санкції ч. 3 ст. 369-2 КК України, у разі встановлення вини підозрюваного ОСОБА_4 йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі строком від трьох до восьми років з конфіскацією майна.
Вказує, що відповідно до відомостей з актового запису про шлюб №535, що сформований слідчим за особистим ключем, підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувають у шлюбі з 09.10.2014 року, тобто ведуть спільний побут, та мають двох народжених у шлюбі дітей.
Наступного дня після звільнення, та після оголошення йому повідомлення про підозру, тобто 10.06.2025 підозрюваний ОСОБА_4 , умисно, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, здійснив приховування свого майна з метою недопущення у подальшому конфіскації майна, а саме: здійснив правочин та Договором дарування №2142/2025/5403341 укладеному в ТСЦ віджучив із своєї власності транспортний засіб марки SKODA SUPERB, сірого кольору, 2020 року випуску, VIN: НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , перереєструвавши його на свою дружину ОСОБА_6 .
При цьому також слід врахувати той факт, що ОСОБА_4 та ОСОБА_6 є подружжям, а вищевказаний автомобіль є майном, набутим подружжям за час шлюбу.
Відповідно до диспозиції ч.ч.1,2 ст. 60 Сімейного Кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Прокурор вказує, що беручи до уваги викладене і те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років з конфіскацією майна, з метою конфіскації майна, як виду покарання, орган досудового розслідування приходить до висновку про необхідність накладення арешту на вище вказане рухоме майно, яке на даний час на праві приватної власності належить дружині підозрюваного ОСОБА_4 - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із накладенням заборони розпорядження даним майном.
А тому на підставі вищенаведеного прокурор просить задовольнити клопотання.
Прокурор на розгляд клопотання не з'явився, хоча про час та місце розгляду такого був повідомлений. Подав 20.06.2025 року до суду клопотання про розгляд клопотання без його участі, у якому зазначив, що клопотання підтримує у повному обсязі та просить задовольнити.
Власниця майна про розгляд клопотання не повідомлялася, за клопотанням прокурора, з підстав передбачених ч.2 ст. 172 КПК України.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя доходить наступного.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Як встановлено в ході розгляду клопотання, ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування в рамках кримінального провадження № 12025070000000181 від 05.04.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 369-2 КК України
05.06.2025 року у вказаному кримінальному проваджені ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
За змістом ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частиною другою статті 170 КПК України передбачено, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Як убачається з реєстраційної картки транспортного засобу, ОСОБА_4 за договором купівлі - продажу набув право власності на автомобіль марки SKODA SUPERB, сірого кольору, 2020 року випуску, VIN: НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 .
Також слідчим суддею встановлено, що на час набуття вказаного автомобіля ОСОБА_4 перебував у шлюбі з ОСОБА_6 , що підтверджується актовим записом про шлюб № 535 від 09.10.2014 року.
Таким чином, у відповідності до положень ст..60 СК України, автомобіль марки SKODA SUPERB, сірого кольору, 2020 року випуску, VIN: НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , вважається спільною сумісною власністю подружжя.
Разом з тим, за договором дарування №2142/2025/5403341, укладеним в ТСЦ ОСОБА_4 віджучив із своєї власності транспортний засіб марки SKODA SUPERB, сірого кольору, 2020 року випуску, VIN: НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , перереєструвавши його на дружину - ОСОБА_6 .
Відповідно до п. п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
За змістом ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Санкцією ч.3 ст. 369-2 КК України, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.
Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема, правову підставу для арешту майна, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
За таких обставин, дослідивши матеріали клопотання, враховуючи, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, санкцією якої передбачено безальтернативне додаткове покарання у виді конфіскації майна, слідчий суддя доходить переконання, що клопотання про накладення арешту на транспортний засіб марки SKODA SUPERB, сірого кольору, 2020 року випуску, VIN: НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , є обґрунтованим та підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити частково.
Накласти арешт на належний ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , транспортний засіб марки SKODA SUPERB, сірого кольору, 2020 року випуску, VIN: НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , шляхом заборони відчуження та розпорядження вказаним транспортним засобом.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1