Справа № 308/7158/24
24 червня 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду об'єднані кримінальні провадження, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12024071030000488 від 06.02.2024 та №12024071030001664 від 20.08.2024, відносно:
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Ужгород Закарпатської області, громадянина України, українця за національністю, не працюючого, одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 листопада 2021 року за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 185, ч. 1 ст. 361 ч. 1 ст. 70 КК України до позбавлення волі терміном на 4 роки, та 18 жовтня 2023 року звільнений у зв'язку з відбуттям строку покарання;
вироком Ужгородського міськрайонного суду від 26.11.2024 визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.,
за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 182, ч. 4 ст. 185, ч. 1, 2 ст. 307 КК України, -
Згідно обвинувальних актів ОСОБА_4 обвинувачується вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 182, ч. 4 ст. 185, ч. 1, 2 ст. 307 КК України, за наступних обставин.
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується в тому, що він, будучи раніше притягнутим до кримінальної відповідальності у рамках кримінального провадження №12020070030000338 від 28.01.2020 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених за ч.ч. 1, 3 ст. 185 та ч. 1 ст. 361 КК України, №12020070030000343 від 28.01.2020 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361 КК України, та будучи раніше судимим у рамках кримінального провадження за №12018070030003285 від 19.10.2018 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 185, ч. 1 ст. 361 КК України, на шлях виправлення не встав, а вчинив нові кримінальні правопорушення за таких обставин:
Під час воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 та продовженого Указом Президента України від 06.11.2023 №734/2023, який затверджений Законом України №3429-ІХ від 08.11.2023 ОСОБА_4 , близько 12 год. 00 хв. 04.02.2024, діючи з прямим умислом, спрямованим на таємне заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок викраденого майна, шляхом вільного доступу, перебуваючи за адресою: м. Ужгород пл. Шандора Петефі буд. 47, в приміщенні церкви «Спасіння», виявив на лавиці мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi Note 8 PRO», в той же час ОСОБА_4 , користуючись відсутністю власника вказаного мобільного та переконавшись, що за його діями не спостерігає, таємно, повторно, викрав належний ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi Note 8 PRO» в якому знаходилась сім-картка оператора мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ Україна» № НОМЕР_1 сім-картка оператора мобільного зв'язку ТОВ «Лайфсел» № НОМЕР_2 , вартість якого станом цін на 04 лютого 2024 року, становить 2700,00 (дві тисячі сімсот гривень 00 копійок), чим спричинив потерпілому ОСОБА_8 , матеріального збитку на вищевказану суму.
Таким чином ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме в крадіжці, тобто в таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно та в умовах воєнного стану.
Крім того встановлено, що ОСОБА_4 , о 15 год. 00 хв., 04.02.2024, діючи з прямим умислом, спрямованим заволодіння чужим правом на майно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого права на майно яким він незаконно заволодів, шляхом незаконного використання інформації про Такарєва, а саме інформацію про його дату народження та адресу місця проживання, яка відповідно до ч. 2 ст. 11 ЗУ «Про інформацію» є конфіденційною інформацією про фізичну особу, тобто без відома та добровільної згоди особи, використовуючи його персональні дані для здійснення незаконної операції з віддаленої ідентифікації за допомогою системи ідентифікації, через електронний платіжний засіб «Приват24» який зареєстрований на ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНКОПП НОМЕР_3 , за допомогою мобільного телефону марки «Xiaomi Redmi Note 8 PRO» в якому знаходилась сім-картка оператора мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ Україна» № НОМЕР_1 сім-картка оператора мобільного зв'язку ТОВ «Лайфсел» № НОМЕР_2 , який ОСОБА_4 попередньо викрав у ОСОБА_8 , здійснив несанкціоновану ідентифікацію особи потерпілого, а саме передав ідентифікаційні дані клієнта АТ КБ «Приватбанк» надавачу банківських та фінансових послуг АТ КБ «Приватбанк» для сформування заявки на оформлення он-лайн кредиту від імені потерпілого, на підставі якої між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_8 , було укладено кредитний договір на суму 39000,00 грн., яку в подальшому її було зараховано на банківську рахунок відкритий в АТ КБ «Приватбанк» за № НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_8 , в результаті чого ОСОБА_4 , отримав право на користування вказаними грошовими коштам від імені потерпілого, що призвело до порушення недоторканості приватного життя ОСОБА_8 , що виразилось в незаконному використанні конфіденційної інформації про особу.
Таким чином ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 182 КК України, а саме у незаконному використанні конфіденційної інформації про фізичну особу.
Крім цього встановлено, що під час воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 та продовженого Указом Президента України від 06.11.2023 №734/2023, який затверджений Законом України №3429-ІХ від 08.11.2023, ОСОБА_4 , в період часу з 14год. 47 хв. по 15 год. 55 хв. 04 лютого 2024 року, діючи з прямим умислом, спрямованим на таємне заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок викраденого майна, маючи до електронного платіжного засобу «Приват24» зареєстрованого на ім'я на ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНКОПП НОМЕР_3 , з метою викрадення грошових коштів які знаходилися на рахунку в АТ КБ «Приватбанк» за № НОМЕР_5 на ім'я ОСОБА_8 , таємно, повторно, заволодів чужим майном, а саме грошовими коштами шляхом їх перерахунку на банківську картку які відкрита в АТ «Акцент банк» за номером ранку НОМЕР_6 на ім'я ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим спричинив потерпілому ОСОБА_8 , матеріальну шкоду на загальну суму 25050 гривень 00 копійок (двадцять п'ять тисяч п'ятдесят гривень нуль копійок), якими розпорядився на власний розсуд, шляхом їх зняття в банкоматі АТ КБ «Приватбанк» який розташований за адресою м. Ужгород вул. Карпатської України 138А.
Таким чином ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме в крадіжці, тобто в таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно та в умовах воєнного стану.
Окрім цього, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 , маючи єдиний умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, що охороняють здоров'я населення України, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 за № 60/95-ВР, Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та зловживанню ними» від 15.02.1995 № 62/95-ВР, наказу Міністерства охорони здоров'я України за № 188, від 01.08.2000, Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» від 06.05.2000 № 770, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, з метою досягнення запланованого результату та незаконного збагачення здійснював заборонені операції в сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, та з метою недопущення викриття своїх злочинних дій, застосовував заходи конспірації, яких дотримувався, а саме у телефонних розмовах не називаючи дійсної назви наркотичного засобу чи психотропної речовини, пакунків, у яких він його зберігав та у подальшому збував, використовували при цьому різного роду «жаргонні» назви наркотичних засобів чи психотропних речовин, при цьому розуміючи, що мова йде про психотропну речовину.
Зокрема, на виконання вищевказаного єдиного злочинного умислу ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у невстановлені досудовим розслідуванням спосіб, місце та час, отримав з метою збуту від невстановленої на даний час органом досудового розслідування особи, психотропну речовину - метамфетамін, після чого вказану речовину незаконно зберігав з метою збуту при собі, до моменту, коли 22 листопада 2024 року близько 13 години 59 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи біля будинку 40, що розташований за адресою місто Ужгород, вулиця Руська здійснив збут психотропної речовини, шляхом розміщення її в схованках - «закладках», а саме залишив на землi бiля вказаного будинку згорток, з речовиною білого кольору кристалічного походження ззовні схожою на психотропну, для подальшого отримання вказаного згортку потенційним покупцем. Після чого ОСОБА_4 сфотографував місцезнаходження вказаної закладки на свій мобільний телефон, та надіслав покупцеві фото із зазначенням місця залишення згортку, за який попереднього отримав грошові кошти у розмірі 1 000 гривень, на банківську карту. В подальшому в ході проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, особа зі зміненими анкетними даними ОСОБА_10 забрав вищевказаний згорток з фольги, всередині якого згідно висновку експерта знаходилась психотропна речовина - метамфетамін, масою 0,1318 грам, який останнім в подальшому добровільно видано співробітникам ВКП Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області.
За таких обставин ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, а саме незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин.
В подальшому, на виконання вищевказаного єдиного злочинного умислу ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання у невстановлені досудовим розслідуванням спосіб, місце та час, отримав з метою збуту від невстановленої на даний час органом досудового розслідування особи, психотропну речовину - метамфетамін, після чого вказану речовину незаконно зберігав з метою збуту при собі, до моменту, коли 26 грудня 2024 року близько 16 години 20 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою Закарпатська область, Ужгородський район, місто Ужгород, вулиця Гленца біля будинку №1, в ході проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, незаконно повторно збув за 1000 грн., особі зі зміненими анкетними даними ОСОБА_10 два згортки з фольги всередині яких згідно висновку експерта знаходилась психотропна речовина - метамфетамін, загальною масою 0,0840 г. які останнім в подальшому одразу добровільно видано співробітникам ВКП Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області.
За таких обставин, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин, вчинені повторно.
Окрім того, на виконання вищевказаного єдиного злочинного умислу ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання у невстановлені досудовим розслідуванням спосіб, місце та час, отримав з метою збуту від невстановленої на даний час органом досудового розслідування особи, психотропну речовину - метамфетамін, після чого вказану речовину незаконно зберігав з метою збуту при собі, до моменту, коли 26 грудня 2024 року о 16 годині 55 хвилин ОСОБА_4 був затриманий у порядку ст. 208 за адресою місто Ужгород, вулиця Добролюбова, біля будинку 22, та в ході проведення поверхневого огляду в останнього було знайдено та вилучено речовину кристалічного походження білого кольору яка згідно висновку експерта є психотропною речовиною - метамфетамін, загальною масою 0,3651 г. та прозорий зіп пакет із залишками кристалічної речовини, всередині якого згідно висновку експерта знаходилась психотропна речовина - метамфетамін, загальною масою 0,0658 г., та подрібнену речовину рослинного походження, яка згідно висновку експерта є наркотичним засобом обіг якого обмежено - канабісом, загальною масою 0,1872 г.
За таких обставин, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме незаконне придбання, зберігання з метою збуту наркотичних засобів та психотропних речовин, вчинені повторно.
У судовому засіданні з розгляду вказаного об'єднаного кримінального провадження прокурор надав суду угоду про визнання винуватості.
Зі змісту угоди про визнання винуватості вбачається наступне.
Угода про визнання винуватості (далі - Угода) укладена 24.06.2025 року у місті Ужгород між прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_4 про визнання винуватості укладена між сторонами за участю захисника - адвоката ОСОБА_5 .
Угода містить формулювання обвинувачення, правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; істотні для цього кримінального провадження обставини; беззастережне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях; узгоджене сторонами покарання та згода обвинуваченого на його призначення, наслідки укладення та затвердження угоди для сторін, наслідки невиконання угоди. Угода про визнання винуватості скріплена підписами сторін (прокурора, обвинуваченого, захисника).
Пунктом 4 Угоди визначено міру покарання узгоджену сторонами - за ч. 1 ст. 182 КК України - у виді 1 року обмеження волі, за ч. 4 ст. 185 КК України - у виді 5 років позбавлення волі, за- ч. 1 ст. 307 КК України - у виді 4 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 307 КК України - у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Також сторонами погоджено застосування норм ч. 1 ст. 70 КК України, у зв'язку з чим вони дійшли згоди відносно того, що за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років з конфіскацією майна.
А також, сторонам погоджено, щодо необхідності на підставі ч. 4 ст. 70 та ст. 71 КК України приєднати невідбуту частину покарання за вироком Ужгородського міськрайонного суду від 26.11.2024 та визначити остаточне покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна та штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, який, відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України, який виконувати самостійно.
У судовому засіданні прокурор також зазначив, що при укладенні угоди були дотримані всі вимоги і правила КПК та КК України, а тому просив затвердити зазначену угоду і призначити обвинуваченому міру покарання, узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості.
Захисник у судовому засіданні угоду про визнання винуватості підтримав, просив суд її затвердити, оскільки при складанні даної угоди були дотриманні вимоги, передбаченні КПК України, та права його підзахисного.
У судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні кримінальних правопорушеннях беззастережно визнав та просив суд затвердити укладену між ним та прокурором угоду і призначити узгоджену в ній міру покарання, а також зазначив, що розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст.473 КПК України, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягає на затвердженні угоди.
Потерпілий ОСОБА_8 в судове засідання не з'явився, однак в матеріалах справи наявна заява про надання згоди на укладенним обвинуваченим угоди про визнання винуватості.
Заслухавши думку прокурора, захисника та обвинуваченого, розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. 2 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена за ініціативою прокурора чи обвинуваченого.
Відповідно до ч. 5 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру, до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
В силу положення ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 182 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків, а кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 307 КК України - до тяжких злочинів.
Умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам кримінального процесуального закону, міра покарання, про призначення якої дійшли згоди прокурор та обвинувачений, визначена в межах санкцій ч. 1 ст. 182, ч. 4 ст. 185, ч. 1, 2 ст. 307 КК України, угода не суперечить інтересам суспільства. Порушень прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб внаслідок укладення такої угоди судом не встановлено.
Окрім того, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє зміст і наслідки укладання та затвердження угоди, передбачені ч.2 ст.473, ст. 394, ст.424 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, положення ч.4 ст.474 КПК України, зокрема, те, що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, а також наслідки невиконання угоди, передбачені ч.1 ст.476 КПК України. Укладення угоди є цілком добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинувачений ОСОБА_4 погоджується з призначенням судом узгодженого угодою виду та міри покарання.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Згідно з ст.65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про визнання винуватості, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угодою.
З врахуванням вищевказаного, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального законодавства, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження та роз'яснивши їм обмеження права щодо оскарження вироку, передбачені ст. 473 КПК України, суд вважає, що угода, укладена 24 червня 2025 року між прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_4 про визнання винуватості, відповідає вимогам КПК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, обвинувачений визнав вину добровільно, фактичні підстави для визнання вини наявні, узгоджені вид та міра покарання відповідають загальним засадам призначення покарання, визначеним ст.65 КК України, у зв'язку із чим суд вважає, що угода підлягає затвердженню.
Таким чином, за вказаних обставин суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях і кваліфікує дії останнього:
- за ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану;
- за ч. 1 ст. 182 КК України, а саме я незаконне використання конфіденційної інформації про фізичну особу;
- за ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану;
- за ч. 1 ст. 307 КК України - незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин;
- за ч. 2 ст. 307 КК України - незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин, вчинені повторно;
- за ч. 2 ст. 307 КК України - незаконне придбання, зберігання з метою збуту наркотичних засобів та психотропних речовин, вчинені повторно.
Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_4 не встановлено.
До обставин, які пом'якшують покарання суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Згідно зі ст.65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про визнання винуватості, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.
За таких обставин суд вважає, що виправленню та перевихованню обвинуваченого ОСОБА_4 може сприяти покарання, узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості та визначене в межах санкції ч.1 ст.182 КК України у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік, за ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років, за ч. 1 ст. 307 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки, ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років з конфіскацією майна.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 6 (шість) років з конфіскацією майна.
На підставі ч. 4 ст. 70 та ст. 71 КК України до призначеного обвинуваченому покарання за даним вироком, повністю приєднати не відбуту частину покарання за попереднім вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.11.2024 року та призначити йому остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років з конфіскацією майна та штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Запобіжний захід обраний відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, до набрання даним вироком законної сили - залишити без змін.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
З огляду на те, що судом призначено покарання з конфіскацією майна, то слід залишити діючим захід забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна, яке належить ОСОБА_4 до виконання вироку суду в частині конфіскації.
Відтак, арешт, накладений під час досудового розслідування, підлягає частковому скасуванню, відповідно до ч.4 ст. 174 КПК України.
Долю речових доказів вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні - не заявлений.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 118, 122, 124 КПК України з обвинуваченого слід також стягнути на користь держави процесуальні витрати згідно з наданих суду довідок у розмірі: 1514,56 грн. за проведення товарознавчої експертизи від 22.03.2024 №СЕ-19/107/24/2900-ТВ у кримінальному провадженні №12024071030000488; 2387,70 грн. за проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» від 02.12.2024 №СЕ-19/107-24/12576-НЗПРАП у кримінальному провадженні №12024071030001664; 2785,65 грн. за проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» від 30.12.2024 №СЕ-19/107-24/13798-НЗПРАП у кримінальному провадженні №12024071030001664; 3183,60 грн. за проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» від 30.12.2024 №СЕ-19/107-24/13797-НЗПРАП у кримінальному провадженні №12024071030001664.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 376, 395, 472, 473, 474, 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 24 червня 2025 року між прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_4 у об'єднаних кримінальних провадженнях, внесених в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12024071030000488 від 06.02.2024 та №12024071030001664 від 20.08.2024.
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 182, ч. 4 ст. 185, ч. 1, 2 ст. 307 Кримінального кодексу України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання:
- за ч. 1 ст. 182 Кримінального кодексу України у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік;
- за ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років;
- за ч. 1 ст. 307 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки;
- ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років з конфіскацією майна.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 6 (шість) років з конфіскацією майна.
На підставі ч. 4 ст. 70 та ст. 71 КК України до призначеного обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за даним вироком, повністю приєднати не відбуту частину покарання за попереднім вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.11.2024 року та призначити йому остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років з конфіскацією майна та штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України покарання призначене обвинуваченому ОСОБА_4 у виді штрафу - виконувати самостійно.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати з дати його затримання - 26 грудня 2024 року, зарахувавши у строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день позбавлення волі за один день попереднього ув'язнення.
Запобіжний захід обраний відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, до набрання даним вироком законної сили - залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати у розмірі:
-1514,56 грн. за проведення товарознавчої експертизи від 22.03.2024 №СЕ-19/107/24/2900-ТВ у кримінальному провадженні №12024071030000488;
-2387,70 грн. за проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» від 02.12.2024 №СЕ-19/107-24/12576-НЗПРАП у кримінальному провадженні №12024071030001664;
-2785,65 грн. за проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» від 30.12.2024 №СЕ-19/107-24/13798-НЗПРАП у кримінальному провадженні №12024071030001664;
-3183,60 грн. за проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» від 30.12.2024 №СЕ-19/107-24/13797-НЗПРАП у кримінальному провадженні №12024071030001664.
Речові докази:
-отпичний диск «MADIA-M» «СD-R» 700 MB 80 min, який є додатком до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 17.04.2024 - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання;
-оптичний диск «Verbatim CD-R» 700 MB 80 min - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання;
-згорток фольги з білою кристалічною речовиною, яку упаковано до спец. пакету НПУ CRI 1123268 - знищити;
-скляна трубка з нагаром яку упаковано до спец. пакету НПУ PSP 1470157 - знищити;
-пристрій для зважування (ваги) сірого кольору, який упаковано до спец. пакету НПУ PSP 1470152 -знищити;
-мобільний телефон марки «FLY» IMEI НОМЕР_7 , з сім картою НОМЕР_8 , та мобільний телефон марки "Xiaomi Redmi» IMEI: НОМЕР_9 з сім картами НОМЕР_10 , та НОМЕР_11 , та сім картою «Київстар» з серійним номером НОМЕР_12 , які упаковано до паперового конверту НПУ СУ - конфіскувати;
- грошові кошти у сумі 7 100 гривень - конфіскувати;
-речовину рослинного походження, зовні схожу на наркотичний засіб, кристалоподібна речовину, ззовні схожу на психотропну речовину, а також прозорий-зіп пакет із залишками кристалічної речовини, які разом упаковано в спец. пакет НПУ CRI1128277 - знищити.
Скасувати арешт накладений на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.01.2025 року справа №308/20355/24 (1-кс/308/452/25), а саме на речі, які було виявлено та вилучено в ході затримання особи ОСОБА_4 від 26 грудня 2024 року за адресою місто Ужгород вулиця Добролюбова, біля будинку 22 а саме на:
?скляну трубку з нагаром яку упаковано до спец. пакету НУ PSP 1470157;
?пристрій для зважування (ваги) сірого кольору, який упаковано до спец. пакету НПУ PSP 1470152;
?речовина рослинного походження, ззовні схожа на наркотичний засіб, кристалоподібна речовину, ззовні схожу на психотропну речовину, а також прозорий зіп-пакет із залишками кристалічної речовини, які разом упаковано в спец. пакет НПУ CRI1128277.
В решті майна - ухвалу суду залишити без змін.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1