Справа № 304/261/25 Провадження № 1-кп/304/170/2025
18 червня 2025 року м. Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
представника потерпілих - адвоката ОСОБА_4 ,
обвинувачених - ОСОБА_5 , ОСОБА_6
їх захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання прокурора Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_8 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальних провадженнях №12023071130000226 від 16 серпня 2023 року та № 12025071130000016 від 15 січня 2025 року по обвинуваченню
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Порошково Перечинського району Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , без освіти, працевлаштованого неофіційно, одруженого (має на утриманні п'ятьох малолітніх дітей), громадянина України, раніше не судимого,
та
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця села Порошково Перечинського району Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , без освіти, одруженого (має на утриманні шістьох малолітніх дітей), громадянина України, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 121 КК України,
на розгляді суду перебуває об'єднане кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 162 КК України.
Прокурор подав клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в якому просив продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення застави.
Обґрунтовуючи клопотання прокурор, зокрема, зазначає, що наявність обґрунтованої підозри підтверджується зібраними у провадженні доказами, а саме рапортом оперативного чергового про смерть ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; протоколом прийняття заяви від 07 серпня 2023 року щодо вжиття заходів для притягнення групи осіб, які спричинили ОСОБА_9 тілесні ушкодження та незаконно проникли до житла; протоколом огляду місця події від 15 серпня 2023 року, в ході якого здійснено огляд трупа ОСОБА_9 ; протоколом огляду місця події, в ході якого проведено огляд будинку АДРЕСА_2 та виявлено пошкоджені вікна і двері на будинку, дерев'яні кілки зі слідами речовини бурого кольору, схожої на кров, на підлозі у кімнаті виявлено пляму речовини бурого кольору, схожої на кров; протоколом огляду місця події від 07 серпня 2023 року, в ході якого проведено огляд домогосподарства АДРЕСА_3 та виявлено п'ять дерев'яних кілків і дерев'яну биту; висновком судово-медичної експертизи № 558 від 20 серпня 2023 року, згідно з яким встановлено, що смерть ОСОБА_9 настала внаслідок тупої травми голови, яка проявилась у вигляді закритої черепно-мозкової травми; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_10 , яка показала, що саме ОСОБА_6 наносив дерев'яними кілками удари по тілу ОСОБА_9 ; протоколами пред'явлення осіб для впізнання, в ході чого ОСОБА_10 впізнала ОСОБА_6 та інших осіб, які причетні до вказаного злочину; протоколом слідчого експерименту з потерпілою ОСОБА_10 , під час якого остання відтворила обставини, за яких наносились тілесні ушкодження ОСОБА_9 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , яка показала, що бачила як ОСОБА_6 та інші особи дерев'яними кілками наносили удари по тілу ОСОБА_9 ; протоколами пред'явлення осіб для впізнання, в ході яких свідок ОСОБА_11 впізнала ОСОБА_6 та інших осіб як таких, які наносили удари по тілу та голові ОСОБА_9 ; протоколом проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_11 , під час якого остання відтворила обставини, які мали місце 07 серпня 2024 року, в ході чого були нанесенні тілесні ушкодження ОСОБА_9 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 23 серпня 2023 року, яка показала, що вона бачила як ОСОБА_6 спільно з іншими особами наносив удари дерев'яними палицями по тілу та голові ОСОБА_9 ; протоколами пред'явлення осіб для впізнання від 28 серпня 2023 року, в ході яких свідок ОСОБА_12 впізнала ОСОБА_6 та інших осіб як таких, які дерев'яним кілком наносили удари по тілу та голові ОСОБА_9 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 23 серпня 2023 року, яка показала, що бачила як ОСОБА_6 спільно з іншими особами наносив удари дерев'яними предметами по тілу та голові ОСОБА_9 ; протоколами пред'явлення осіб для впізнання від 28 серпня 2023 року, в ході яких свідок ОСОБА_13 впізнала ОСОБА_6 та інших осіб як таких, які дерев'яним кілком наносила удари по тілу та голові ОСОБА_9 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 08 серпня 2023 року, який показав, що він бачив як ОСОБА_6 спільно з іншими особами наносив удари дерев'яними палицями по тілу та голові ОСОБА_9 ; протоколами пред'явлення осіб для впізнання від 08 серпня 2023 року, в ході яких свідок ОСОБА_15 впізнав ОСОБА_6 та інших осіб як таких, які дерев'яним кілком наносили удари по тілу та голові ОСОБА_9 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 08 серпня 2023 року, який показав, що бачив як ОСОБА_6 спільно з іншими особами наносив удари дерев'яними кілками по тілу та голові ОСОБА_9 ; протоколами пред'явлення осіб для впізнання від 08 серпня 2023 року, в ході яких свідок ОСОБА_15 впізнав ОСОБА_6 та інших осіб як таких, які дерев'яним кілком наносили удари по тілу та голові ОСОБА_9 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 29 вересня 2023 року, який показав, що він перебуваючи на посаді медичного працівника приїхав на виклик до села Порошково, де група осіб дерев'яними кілками спричинила ОСОБА_9 тілесні ушкодження, в результаті чого останнього без свідомості доставили в реанімаційне відділення Ужгородської центральної міської лікарні; висновками товарознавчих експертиз від 20 вересня 2023 року, якими оцінена вартість пошкодженого майна та іншими наявними в матеріалах кримінального провадження доказами.
Також прокурор в обґрунтування клопотання вказує, що 11 серпня 2023 року ОСОБА_6 виїхав через пункт пропуску «Лужанка» за межі України, у зв'язку з чим 06 жовтня 2023 року винесено постанову про оголошення його у міжнародний розшук, а 19 жовтня 2023 року досудове розслідування даного кримінального провадження зупинено у зв'язку з розшуком підозрюваного. Крім цього ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду від 18 грудня 2023 року стосовно ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Зазначає, що 07 січня 2025 року на адресу СМПС ГУ НП в Закарпатській області надійшло повідомлення від ДМПС ГУ НП України про те, що того ж дня на території Словаччини було затримано громадянина України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який розшукується Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 162, ч. 4 ст. 296 КК України.
Тридцять першого січня 2025 року офісом Генерального прокурора надано доручення щодо проведення процедури видачі (екстрадиції) ОСОБА_6 із Словацької Республіки до України, а 09 квітня 2025 року відбулася фактична передача ОСОБА_6 представникам органу, який здійснює розшук вказаної особи на українсько-словацькому кордоні в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Ужгород - Вишнє Нємецке» Закарпатської області; того ж дня на підставі ухвали Перечинського районного суду ОСОБА_6 було затримано у порядку ст. 208 КПК України.
Ухвалою Перечинського районного суду Закарпатської області від 10 квітня 2025 року відносно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави строком до 08 травня 2025 року, строк якого продовжено за ухвалою суду від 29 квітня 2025 року до 27 червня 2025 року.
Прокурор вказує, що зважаючи на встановлені під час досудового розслідування обставини вчинення кримінальних правопорушень та встановлені і підтверджені ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, є необхідність у продовженні обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Такими ризиками є запобігання спробам переховуватися від суду, оскільки інкриміновані ОСОБА_6 злочини є в тому числі тяжкими, за які, зокрема, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років, при цьому обвинувачений вже залишав митну територію України та переховувався від органу досудового розслідування за наведених вище обставин, а також не має постійного джерела доходу; запобігання спробам незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, які допитані і надали викривальні покази стосовно ОСОБА_6 та інших підозрюваних, при цьому ОСОБА_6 достовірно відомо про місце проживання таких свідків і потерпілих, оскільки вони проживають в одному населеному пункті, а відтак з урахуванням, що свідки і потерпілі ще не допитувалися судом, такий ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження; запобігання спробам перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для обвинуваченого неправдиві показання.
Відтак прокурор вважає, що наведені обставини не дають підстав звертатися до суду з клопотанням про застосування більш м'якого запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , оскільки заявлені ризики не зменшилися та продовжують існувати, а відтак просить клопотання задовольнити, не визначаючи при цьому розміру застави як щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав та просив таке задовольнити, посилаючись на викладені у ньому обставини.
У судовому засіданні представник потерпілих - адвокат ОСОБА_4 клопотання прокурора підтримав, вказуючи на те, що обрання стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу може утруднити подальший розгляд кримінального провадження.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_7 просила у задоволенні клопотання прокурора відмовити та обрати ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Звертала увагу суду на те, що обвинувачений не переховувався від органу досудового розслідування, а виїхав за межі країни на законних підставах, оскільки перепон для цього не мав, підозра йому вручена не була. Коли довідався, що його розшукують, то повернувся додому разом з дружиною та дітьми, однак на кордоні був затриманий. Просила врахувати, що діти ОСОБА_6 змушені наразі проживати з бабусею, оскільки мати перебуває на заробітках за кордоном з метою утримання родини. Також зазначала, що тривале тримання під вартою може бути виправданим лише тоді, коли цього вимагають інтереси суспільства та коли такі переважають над особистими інтересами особи. При цьому ОСОБА_6 ні на кого впливати не буде, переховуватися також, оскільки має постійне місце проживання.
Обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника, просив застосувати стосовно нього цілодобовий домашній арешт, щоб могти бути з дітьми; згоден здати паспорт для виїзду за кордон.
Потерпілі ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у судове засідання не з'явилися, про місце, дату та час судового засідання повідомлялися у встановленому законом порядку.
Суд, заслухавши учасників судового засідання, вивчивши матеріали клопотання та надані сторонами матеріали, прийшов до такого висновку.
Відповідно до вимог ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України.
Згідно з положеннями ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ч. 1 та п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Суд встановив, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 162 КК України, два з яких є тяжкими злочинами.
Також встановив, що ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 18 грудня 2023 року ОСОБА_6 у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави, після чого 10 квітня 2025 року ухвалою слідчого судді цього ж суду стосовно ОСОБА_6 застосовано обраний відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 30 днів до 08 травня 2025 року (включно) без визначення розміру застави.
За наслідками підготовчого судового засідання ухвалою суду від 29 квітня 2025 року, зокрема, обвинуваченому ОСОБА_6 продовжено строк застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою на шістдесят днів до 27 червня 2025 року (включно) без визначення розміру застави.
Статтею 199 КПК України встановлено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
При вирішенні питання про продовження ОСОБА_6 строку тримання під вартою, суд враховує, що на даній стадії кримінального провадження не вправі давати оцінку обґрунтованості підозри та пред'явленого ОСОБА_6 обвинувачення, оскільки вказані обставини повинні досліджуватися судом в ході судового розгляду, за результатами якого буде прийнято остаточне рішення у справі. Разом з тим, оцінці судом під час розгляду клопотання підлягають характер, тяжкість кримінального правопорушення, а також обставини, які свідчать про те, що встановлені раніше ризики не зменшилися та продовжують існувати.
На даний час прокурор у клопотанні вказує на те, що продовжують існувати декілька ризиків, встановлених при обранні ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а також вчинення іншого кримінального правопорушення.
Суд погоджується, що ризик переховування від суду продовжує існувати, є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 121 КК України, є тяжким злочином та передбачає виключно покарання у виді реального позбавлення волі на строк від семи до десяти років).
Так само й продовжує існувати ризик незаконного впливу обвинуваченого ОСОБА_6 на свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки станом на час розгляду клопотання прокурора та всі свідки безпосередньо судом не допитані, при тому, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Таким чином, факт направлення обвинувального акта до суду не зменшує ризик можливого незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, а навпаки збільшує вірогідність його настання внаслідок обізнаності обвинуваченого з усіма наявними матеріалами кримінального провадження, у тому числі, протоколами допитів свідків з наданими показаннями та наближенням стадії їх допиту.
Існування інших ризиків, передбачених ст. 177 КПК України не встановлено.
Щодо заявленого у клопотанні ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, то суд вважає такий прокурором необґрунтованим.
Отже встановлені під час розгляду клопотання обставини у своїй сукупності дають підстави визнати, що ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати на доволі високому рівні.
Таким чином зважаючи на продовження існування ризиків, з урахуванням особистих характеристик обвинуваченого ОСОБА_6 , суд робить висновок, що ці обставини виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою, а застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку.
Щодо визначення обвинуваченому розміру застави, як альтернативу триманню під вартою, суд виходить з такого.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини (п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК), яким у даному випадку і є кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , а відтак суд не визначає розмір застави.
Висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень (ст. 198 КПК України).
Керуючись ст. 2, 7, 177, 193-194, 196-198, 199, 372, 376, 392-395 КПК України, суд,
клопотання прокурора Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_8 про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів до 16 серпня 2025 року (включно) без визначення застави.
Дата закінчення дії ухвали - 16 серпня 2025 року.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Перечинський районний суд протягом семи днів з дня її оголошення.
Копію ухвали суду сторони кримінального провадження можуть отримати в Перечинському районному суді Закарпатської області в порядку, передбаченому ч. 7 ст. 376 КПК України.
Головуючий: ОСОБА_1