Виноградівський районний суд Закарпатської області
___________________________________________________________________________________________________ Справа № 299/2799/25
24.06.2025 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Леньо В.В., при секретарі Казимірська Н.В., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у місті Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання права власності,
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання права власності.
Позовні вимоги мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивачки - ОСОБА_4 . Останнє місце проживання АДРЕСА_1 , за змістом довідки Виноградівської міської ради. Заповіту не залишила. Відкрилася спадщина за законом. Ніхто не звертався до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини або про видачу свідоцтва про право на спадщину бабусі (Витяг зі спадкового реєстру).
На день її смерті разом із нею проживали: дочка ОСОБА_2 (відповідачка), внучка ОСОБА_5 (позивачка), зять ОСОБА_6 , внук ОСОБА_3 , дружина внука - ОСОБА_7 .
До складу спадщини ОСОБА_8 ввійшло:
- житловий будинок з надвірними побудовами, розташований в АДРЕСА_1 , правовстановлюючі документи на будинок не оформлено;
- право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСГП ім. Ватутіна розміром 0.71 в умовних кадастрових гектарах, посвідчене Сертифікатом ЗК 0090220 , виданим на підставі рішення Виноградівської РДА № 138 від 27.03.1997 р. зареєстрованого в книзі сертифікатів за № 6179
- право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСГП ім. Ватутіна розміром 0.71 в умовних кадастрових гектарах, посвідчене Сертифікатом ЗК 0090219 , виданим на підставі рішення Виноградівської РДА № 138 від 27.03.1997 р. зареєстрованого в книзі сертифікатів за № 6178.
Сертифікати на земельні частки (пай) були втрачені при житті спадкодавців, Державні акти на право власності на земельні ділянки , взамін сертифікату не видавалися .
Позивачка звернулася до нотаріуса з метою оформлення спадщини та їй було відмовлено в усній формі про неможливість оформлення в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно та рекомендовано звернутися до суду.
Тому оформлення спадщини у нотаріальному порядку неможливе.
Цей будинок ОСОБА_9 в цілому та сертифікат на земельну частку (пай) набула шляхом спадкування за наступних обставин.
Так, будинок є облікованим у погосподарській книзі №9 особовий рахунок № НОМЕР_1 села Великі Ком'яти, та рахувався за ОСОБА_10 , чоловіком ОСОБА_8 , (виписка із погосподарської книги). У Виноградівському РБТІ цей будинок не зареєстровано, що підтверджено Довідкою від 19.03.2025.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10 , чоловік ОСОБА_8 , помер. Останнє місце проживання АДРЕСА_1 , за змістом довідки Виноградівської міської ради від 14.03.2025.
Заповіту не залишив. Відкрилася спадщина за законом. Ніхто не звертався до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини або про видачу свідоцтва про право на спадщину діда (Витяг зі спадкового реєстру).
На день його смерті разом із ним проживали: дружина ОСОБА_4 , дочка ОСОБА_2 (відповідачка), внучка ОСОБА_5 (позивачка), зять ОСОБА_6 , внук ОСОБА_3 , дружина внука - ОСОБА_7 .
Тоді його спадкоємцями першої черги за законом стали його дружина ОСОБА_9 та дочка ОСОБА_2 (відповідачка у справі). За спільною згодою ОСОБА_9 стала одноосібним спадкоємцем та успадкувала будинок в цілому, як голова сім'ї. Цю обставину підтвердить відповідачка.
Тому до складу спадщини ОСОБА_8 ввійшов вказаний житловий будинок в цілому та сертифікат на право на земельну часту (пай).
За запитом до ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області було надано відомості про сертифікати на право на земельну частку (пай).
Відповідачі знають про відкриття спадщини, про її склад, проживають однією сім'єю, та вони відмовляється від прийняття спадщини на мою користь та бажають, щоб майно бабусі успадкувала в цілому позивачка. Такої згоди сім'я дійшла без спору, добровільно.
Позивачка прийняла спадщину в силу ст.1268 ЦК України.
Будинок проінвентаризовано, виготовлено технічний паспорт. Згідно довідки РБТІ, право власності на будинок не зареєстровано.
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Часом відкриття спадщини є день смерті особи, (ст. ст. 1216, 1218, 1220, 1221 Цивільного кодексу України - далі ЦК).
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має пбраво на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права (п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК).
За змістом листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.03.2013 № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Для подальшого утримання та збереження майна необхідно оформити право власності на спадкове майно, проте іншого шляху, окрім визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку, не існує.
Таким чином, позивач просить суд визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на спадковий житловий будинок та право на земельну частку (пай).
Сторони у судове засідання не з'явилися, подали зави про розгляд справи без їх участі.
Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася. У прохальній частині позовної заяви просила справу розглядати справи без її участі.
Відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до суду подано заяви про розгляд справи без їх участі. Позовні вимоги визнають та не заперечують щодо їх задоволення (а.с.37, 40).
Відповідно до ч.4 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Обстеживши матеріали справи та клопотання сторін, відповідно до ч.4 ст. 200 ЦПК України судом у підготовчому судовому засіданні ухвалюється рішення.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Розглядаючи вказану справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів, суд приходить до переконання, що дані конкретні правовідносини врегульовані Цивільним кодексом України (2003 р.).
У судовому засіданні належними доказами достовірно встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивачки - ОСОБА_4 , що підтверджено свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_2 від 10.05.2013 року (а.с.16).
Померла ОСОБА_4 заповіту не залишила. Відкрилася спадщина за законом. Ніхто не звертався до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини або про видачу свідоцтва про право на спадщину бабусі, що підтверджується Витягом із спадкового реєстру №80509536 від 19.03.2025 року (а.с.19).
На день смерті ОСОБА_4 разом із нею проживали: позивачка ОСОБА_5 (внучка), відповідачка ОСОБА_2 (дочка), відповідач ОСОБА_3 (внук), дружина внука ОСОБА_7 , зять ОСОБА_6 , що підтверджується довідкою Великоком'ятівського старостинського округу від 21.03.2025 року №20.4-07/176 (а.с.18).
До складу спадщини ОСОБА_8 ввійшло:
- житловий будинок з надвірними побудовами, розташований в АДРЕСА_1 , правовстановлюючі документи на будинок не оформлено;
- право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСГП ім. Ватутіна розміром 0.71 в умовних кадастрових гектарах, посвідчене Сертифікатом ЗК 0090220 , виданим на підставі рішення Виноградівської РДА № 138 від 27.03.1997 р. зареєстрованого в книзі сертифікатів за № 6179
- право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСГП ім. Ватутіна розміром 0.71 в умовних кадастрових гектарах, посвідчене Сертифікатом ЗК 0090219 , виданим на підставі рішення Виноградівської РДА № 138 від 27.03.1997 р. зареєстрованого в книзі сертифікатів за № 6178.
Сертифікати на земельні частки (пай) були втрачені при житті спадкодавців, Державні акти на право власності на земельні ділянки , взамін сертифікату не видавалися.
Тому оформлення спадщини у нотаріальному порядку неможливе.
Будинок за адресою АДРЕСА_1 є облікованим у погосподарській книзі №9 особовий рахунок № НОМЕР_1 села Великі Ком'яти, та рахувався за ОСОБА_10 , чоловіком ОСОБА_8 , що підтверджується випискою із погосподарської книги (а.с.21).
У Виноградівському РБТІ цей будинок не зареєстровано, що підтверджено Довідкою від 19.03.2025 (а.с.24).
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10 , чоловік ОСОБА_8 , помер (а.с.20).
Останнє місце проживання АДРЕСА_1 , за змістом довідки Виноградівської міської ради від 14.03.2025 (а.с.21).
Заповіту не залишив. Відкрилася спадщина за законом. Ніхто не звертався до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини або про видачу свідоцтва про право на спадщину (Витяг зі спадкового реєстру №80509511 від 19.03.2025 року (а.с.23).
На день його смерті разом із ним проживали: дружина ОСОБА_4 , дочка ОСОБА_2 (відповідачка), внучка ОСОБА_5 (позивачка), зять ОСОБА_6 , внук ОСОБА_3 , дружина внука - ОСОБА_7 (а.с.22).
Тому до складу спадщини ОСОБА_8 ввійшов вказаний житловий будинок в цілому та сертифікат на право на земельну часту (пай).
За запитом до ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області було надано відомості про сертифікати на право на земельну частку (пай) (а.с.31, 32).
Позивачка прийняла спадщину в силу ст.1268 ЦК України.
Будинок проінвентаризовано, виготовлено технічний паспорт. Згідно довідки РБТІ, право власності на будинок не зареєстровано.
Тому оформлення спадщини у нотаріальному порядку неможливе.
В п.3.1 Узагальнення проведеного ВССУ від 16.05.2013 року відмічено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК), а в п.3.3 що у випадках відсутності правовстановлюючих документів та відсутності реєстрації об'єкта нерухомості за спадкодавцем (на ім'я спадкодавця) суди в основному задовольняють вимоги спадкоємців про визнання права власності на нерухоме майно.
Застосуванню підлягає ст. 392 ЦК, відповідно до якої позов про визнання права власності може бути пред'явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно дост.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати Свідоцтво про право на спадщину. Статтею 1297 зазначеного Кодексу встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Верховний Суд України в п. 23 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7 роз'яснив, що Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.
Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.
Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). В ст.1217 ЦК України, зазначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені після відкриття спадщини.
Частиною 3 статті 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Виходячи з вимог ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.1268, 1269, 1270, 1273 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Відповідно до ч.5 ст.1268 Цивільного кодексу України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до п.37 постанови №5 від 07.02.2014 року пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень частини першої статті 15 статті 392 ЦК власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, до це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним Документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.
Оскільки оформлення спадщини у нотаріальному порядку виявилося об'єктивно неможливим, оскільки спадкодавець, як власник майна, не оформив правовстановлюючі документи на майно, відсутні перешкоди для переходу права власності на предмет позову в порядку спадкування за законом в судовому порядку, то позивачка звернувся до суду на підставі ст.392 ЦК України не безпідставно.
За таких обставин суд вважає, що позивач, як спадкоємець за законом п'ятої черги, має право на набуття всіх прав, має право на отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, однак не змогла його отримати з незалежних від неї причин.
Таким чином, враховуючи встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, а також оцінюючи надані докази, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 263, 264, 265 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , набуте в порядку спадкування за законом право власності на:
- житловий будинок з надвірними побудовами, розташований в АДРЕСА_1 ;
- право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСГП ім. Ватутіна розміром 0.71 в умовних кадастрових гектарах, посвідчене Сертифікатом серії ЗК 0090220 на ім'я ОСОБА_10 на підставі рішення Виноградівської РДА № 138 від 27.03.1997 року зареєстрований в книзі сертифікатів за номером 6179;
- право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСГП ім. Ватутіна розміром 0.71 в умовних кадастрових гектарах, посвідчене Сертифікатом серії ЗК 0090219 на ім'я ОСОБА_4 на підставі рішення Виноградівської РДА № 138 від 27.03.1997 року зареєстрований в книзі сертифікатів за номером 6178.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його прийняття безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
ГоловуючийВ. В. Леньо