Справа № 298/1201/21
Номер провадження 2/298/11/23
09 червня 2025 року с-ще Великий Березний
Великоберезнянський районний суд Закарпатської області у складі:
судді Зизич В.В.,
секретар судового засідання Коваль А.Ю.,
номер справи 298/1201/21,
учасники справи:
заступник керівника Закарпатської обласної прокуратури Ломакіна-Невідома О., яка звернулась до суду в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації,
позивач: Закарпатська обласна державна адміністрація,
відповідачі: Ужгородська районна державна адміністрація, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Ужгородське лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України»,
при розгляді у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в селищі Великий Березний в загальному позовному провадженні цивільної справи за позовом заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури Ломакіна-Невідома О., яка діє в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації, до Ужгородської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Ужгородське лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та повернення земельних ділянок,
У провадженні Великоберезнянського районного суду Закарпатської області перебуває вказана вище цивільна справа.
14 вересня 2023 року на адресу суду надійшла заява заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури М.Горковенко про зміну предмета позову, в якій прокурор просить заяву про зміну предмета позову - задовольнити. Змінити предмет позовної заяви та прийняти до розгляду у справі №298/1201/21 додаткові (нові) позовні вимоги, зокрема, додатково просить визнати незаконною та скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 2120884400:01:001:0011 площею 2 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства; визнати незаконною та скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 2120884400:01:001:0012 площею 2 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства; визнати незаконною та скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 2120884400:01:001:0013 площею 2 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства; визнати незаконною та скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 2120884400:01:001:0014 площею 2 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства.
Заяву мотивовано тим, що виникла необхідність у доповненні позовних вимог новими, а саме: про визнання незаконними та скасування в Державному земельному кадастрі державних реєстрацій земельних ділянок з кадастровими номерами 2120884400:01:001:0011, 2120884400:01:001:0012, 2120884400:01:001:0013 та 2120884400:01:001:0014.
Зазначає, що відповідно до роздруківок (скриншотів) з Державного земельного кадастру вбачається, що спірні земельні ділянки зареєстровані в кадастрі з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, водночас, долучені до матеріалів справи докази підтверджують про належність таких до земель лісогосподарського призначення.
Отже, відомості у Державному земельному кадастрі щодо цільового призначення спірних земельних ділянок є необ'єктивними та недостовірними, віднесення таких до земель сільськогосподарського призначення на підставі розпорядження голови Великоберезнянською РДА № 393 від 10.12.2010 здійснено в порушення ст.20 Земельного кодексу України. Незаконне цільове призначення земельних ділянок з кадастровим номером 2120884400:01:001:0011, 2120884400:01:001:0012, 2120884400:01:001:0013 та 2120884400:01:001:0014 у Державному земельному кадастрі порушує принципи об'єктивності та достовірності відомостей та унеможливлює відновлення порушених прав держави в повній мірі.
Посилається, що з метою ефективного захисту та поновлення прав держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації, необхідним також є пред'явлення вимог про скасування у Державному земельному кадастрі державних реєстрацій земельних ділянок з кадастровими номерами 2120884400:01:001:0011,2120884400:01:001:0012, 2120884400:01:001:0013 та 2120884400:01:001:0014.
Враховуючи вищенаведене, первинні позовні вимоги обласної прокуратури зазначені у позовній заяві про визнання незаконним та скасування розпорядження, про визнання недійсними та скасування державних актів на право власності на земельні ділянки та про зобов'язання повернути земельні ділянки у державну власність, прокурор доповнює новими вимогами немайнового характеру про визнання незаконними та скасування у Державному земельному кадастрі державних реєстрацій земельних ділянок з кадастровими номерами 2120884400:01:001:0011, 2120884400:01:001:0012, 2120884400:01:001:0013 та 2120884400:01:001:0014, оскільки такі належать до земель лісового фонду, а не до категорії земель сільськогосподарського призначення.
У підготовче засідання сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце цього засідання, не з'явились.
Прокурор Цигак Д. подала через канцелярію суду заяву про проведення без її участі розгляду заяви про зміну предмета позову. Заяву про зміну предмета позову підтримує в повному обсязі, просить її задовольнити.
Представник відповідачів - адвокат Радь І.І. в підготовче засідання не з'явився, разом з цим, матеріали справи містять його заяву, яка подана через канцелярію суду, в якій він просить розглянути заяву позивача про зміну предмета спору без його участі за наявними матеріалами справи, щодо задоволення вказаної заяви заперечує.
Інші учасники судового розгляду в підготовче судове засідання не з'явились, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, клопотань про відкладення підготовчого судового засідання не находило.
За таких обставин, відповідно до ст.ст.197, 198, 223 ЦПК України неявка учасників справи в підготовче судове засідання, які в силу приписів ст.ст. 128, 130 ЦПК України є повідомленими про дату, час і місце цього засідання не перешкоджають проведенню такого.
Суд вважає можливим провести підготовче судове засідання за відсутності осіб, що не з'явились в підготовче судове засідання, в якому розглянути заяву про зміну предмета спору.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вирішуючи питання про прийняття заяви про зміну предмета позову, оглянувши матеріали поданої до суду заяви, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з ч.1 ст. 4 Цивільно процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, а встановлення належності відповідачів та обґрунтованості позову - обов'язком суду. Вказане відповідає позиції Верховного Суду, висловленій в постанові від 01.11.2021 у справі № 405/3360/17.
Верховний Суд у своїх постановах, зокрема від 06 грудня 2023 року у справі №337/804/23 (провадження № 61-12848св23) та від 25 січня 2021 року у справі № 308/13063/19 (провадження № 61-7912св20) зазначав, що на стадії вирішення питання щодо відкриття провадження у справі суддя не вправі вирішувати питання достатності доказів, поданих позивачем на обґрунтування своїх вимог, а кожна сторона може розпоряджатися своїми процесуальними правами на власний розсуд та несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, відсутність певних доказів не перешкоджає розгляду справи, за результатами якого вирішується питання про доведеність чи недоведеність пред'явлених позовних вимог, оцінка доказів є можливою виключно на стадії розгляду справи по суті.
Також Верховний Суд звернув увагу на те, що ЄСПЛ притримується позиції, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (до прикладу, рішення у справі «Шишков проти Росії» (Shishkov v. Russia), № 26746/05, параграф 110, від 20 лютого 2014 року).
Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції.
Згідно з п. 2 ч.2, ч.3 ст. 49 ЦПК України, крім прав та обов'язків, визначених у ст. 43 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Так, у постанові від 22.07.2021 у справі №910/18389/20 Верховний Суд дійшов висновку, що заміна позовних вимог іншими вимогами та/або доповнення позовних вимог новими вимогами, відбувається саме шляхом зміни предмету позову. Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
В свою чергу, за висновками Верховного Суду не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права
Верховним Судом звернуто увагу, що особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Предмет позову кореспондується із способами захисту права, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує його вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц).
Верховним Судом зазначено, що необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів. Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що необхідність у зміні предмету позову у даній справі виникла, оскільки початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Враховуючи, що розгляд справи по суті не розпочато, заява про зміну предмета позову подана на належній стадії, позивачем при поданні заяви сплачено судовий збір, подано докази направлення копії такої заяви іншим учасникам справи, з урахуванням предмету спору, фактичних обставин справи, а також характеру спірних правовідносин, суд вважає заяву про зміну предмета позову у даній справі такою, що не суперечить закону, не виходить за межі спірних правовідносин. Прокурор змінив предмет позову, не змінюючи підстави позову, тому суд задовольняє заяву прокурора про зміну предмета позову, тому приходить висновку про прийняття заяви про зміну предмета позову, розгляд справи слід проводити з урахуванням такої.
За результатами судового засідання, з метою забезпечення змагальності сторін, правильного, повного та всебічного встановлення обставин, забезпечення права сторін на справедливий і неупереджений розгляд справи, суд дійшов висновку про відкладення підготовчого засідання, що узгоджується з приписами п. 3 ч. 2 ст. 198 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 189, 198, 259-261, 353-355 ЦПК України, суд,
Прийняти заяву заступника керівника обласної прокуратури Максима Горковенко про зміну предмета позову у цивільній справі за позовом заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури Ломакіна-Невідома О., яка діє в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації, до Ужгородської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Ужгородське лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та повернення земельних ділянок.
Подальший розгляд справи проводити з урахуванням заяви прокурора про зміну предмета позову.
Встановити відповідачам строк 15 днів з дня вручення ухвали про прийняття заяви про зміну предмета позову у справі, для подачі відзиву на заяву та доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідачів, якщо такі докази не надані позивачем, документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має право подати пояснення протягом 15 днів із дня вручення ухвали про прийняття заяви про зміну предмета позову, а щодо відзиву - протягом 10 днів із дня його отримання.
Відкласти підготовче засідання на 15 год. 00 хв. 10 липня 2025 року.
У підготовче судове засідання викликати учасників справи.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Суддя Зизич В.В.