Справа № 639/7720/24 Головуючий 1 інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/818/1438/25 Головуючий апеляційної інстанції - ОСОБА_2 Категорія: ч. 1 ст. 115 КК України
17 червня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , при секретареві ОСОБА_5 , з участю прокурора ОСОБА_6 , з участю обвинуваченої ОСОБА_7 та її захисника ОСОБА_8 , без участі всіх інших учасників по даній справі, а саме потерпілої ОСОБА_9 , належним чином повідомленої про розгляд справи, за умови, що заяв про відкладення розгляду справи ні від кого не надходило, розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м.Харкові справу за апеляційними скаргами захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_8 та обвинуваченої ОСОБА_7 на вирок Жовтневого районного суду м.Харкова від 14.04.2025, -
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Вказаним вироком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку с.Литвинівка Валківського району Харківської області, громадянку України, з середньо-спеціальною освітою, незаміжню, яка офіційно не працює, в силу ст.89 КК України не судиму, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, з призначенням покарання у виді 9 (дев'яти) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_7 ухвалено відраховувати з дня ухвалення вироку - з 14.04.2025.
Відповідно до ч.5 ст.72 КК України вирішено зарахувати у строк покарання ОСОБА_7 строк її тримання під вартою (попереднього ув'язнення) з 28.09.2024 по 13.04.2025 включно, з розрахунку день за день.
До набрання вироком законної сили вирішено залишити без змін запобіжний захід у виді тримання обвинуваченої ОСОБА_7 під вартою.
Долю речових доказів вирішено відповідно до ст.100 КПК України.
Вказаним вироком встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 приблизно о 22 год. 20 хв. ОСОБА_7 , разом зі своїм цивільним чоловіком ОСОБА_10 , з яким вона спільно проживала однією сім'єю, вела сумісний побут та в той день вживала алкогольні напої, знаходились у комунальній квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , де між ними виник конфлікт.
В ході вказаного конфлікту ОСОБА_10 , який знаходився у спільній кухні вказаної комунальної квартири, покликав ОСОБА_7 , яка в цей момент знаходилась у кімнаті, де вони з ОСОБА_10 проживали.
Коли ОСОБА_7 забігла на кухню, тримаючи при цьому кухонний ніж у правій руці, ОСОБА_10 , продовжуючи конфлікт, наніс удар порожньою каструлею, яку він тримав у правій руці, в ліву тім'яну ділянку голови ОСОБА_7 .
У відповідь на це ОСОБА_7 , реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на вчинення умисного протиправного заподіяння смерті своєму цивільному чоловіку ОСОБА_10 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх протиправних дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді протиправного заподіяння смерті, відчуваючи раптово виниклу особисту неприязнь, використовуючи в якості знаряддя злочину ніж господарсько-побутового призначення, який вона принесла із кімнати, несподівано для ОСОБА_10 , тримаючи вказаний ніж в правій руці, перебуваючи в положенні стоячи навпроти ОСОБА_10 на відстані близько одного метра, обличчям до нього, проявляючи агресію, зі значною силою нанесла один прицільний удар ножем в ділянку грудей потерпілого ліворуч, в область серця.
Своїми злочинними протиправними діями ОСОБА_7 спричинила ОСОБА_10 одне проникаюче колото-різане поранення грудної клітини в проекції 3-4 ребер по пригрудинній лінії зліва з ушкодженням серця, діафрагми та печінки, яке супроводжувалося кровотечою в навколосерцеву сумку (450 мл) та ліву плевральну порожнину (понад 200 мл).
Проникаюче колото-різане поранення грудної клітини зліва у ОСОБА_10 , згідно з п.п.4.8., 2.1.1., 2.1.1.«а», 2.1.2., п.2.1.3.«й» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995, відноситься до тяжких тілесних ушкоджень і має прямий причинно-наслідковий зв'язок із настанням смерті.
В результаті злочинних дій ОСОБА_10 , від отриманих тілесних ушкоджень, помер на місці події.
Враховуючи ступінь відносин між ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , зокрема те, що останні є особами, які спільно проживали однією сім'єю, та характер насильства відповідає критеріям, визначеним у ст.ст.1, 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дане кримінальне правопорушення відноситься до кримінальних правопорушень, пов'язаних із домашнім насильством.
Дії ОСОБА_7 судом першої інстанції кваліфіковані за ч.1 ст.115 КК України як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Вимоги апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали.
Не погодившись зі вказаним рішенням суду першої інстанції, захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити вирок, перекваліфікувати дії ОСОБА_7 з ч.1 ст.115 КК України на ст.118 КК України.
Обґрунтовуючи свої апеляційні доводи, вказує, що суд першої інстанції зробив неправильні висновки щодо кваліфікації дій ОСОБА_7 при вчиненні кримінального правопорушення.
Зазначає, що обвинувачена не заперечує, що ІНФОРМАЦІЯ_4 між нею та її цивільним чоловіком ОСОБА_10 був конфлікт. Водночас, під час конфлікту, ОСОБА_10 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, зі словами: «Підходь сюди, я тебе валити буду», першим вдарив обвинувачену каструлею по голові, а в другій руці тримав ніж. У відповідь на це ОСОБА_7 , злякавшись за своє життя, оскільки такі сварки вже були раніше, захищаючи себе, вдарила його ножем.
Наголошує на тому, що жоден з доказів, які судом першої інстанції було покладено в основу вироку, окремо або в сукупності не доводять той факт, що дії обвинуваченої було кваліфіковано вірно. Крім того, вказує, що під час подій, що відбулися ІНФОРМАЦІЯ_4, не були присутні свідки та потерпіла, на покази яких суд першої інстанції посилається у вироку. Допитані під час судового засідання потерпіла ОСОБА_9 та свідки ОСОБА_11 , ОСОБА_12 підтвердили той факт, що між ОСОБА_7 та ОСОБА_10 були конфлікти.
Просить взяти до уваги те, що судом першої інстанції не була надана належна правова оцінка діям ОСОБА_10 , який злякав обвинувачену, а тому вона була вимушена захищати себе.
Таким чином, захисник вважає, що дії обвинуваченої необхідно кваліфікувати за ст.118 КК України, тобто як умисне вбивство, вчинене при перевищенні меж необхідної оборони, і просить призначити їй за цією статтею мінімальне покарання.
На вказаний вирок також була подана апеляційна скарга обвинуваченої, яка просить вирок суду першої інстанції змінити та перекваліфікувати її дії з ч.1 ст.115 КК України на ст.118 КК України.
Вказує, що вона не погоджується з кваліфікацією її дій за ч.1 ст.115 КК України, оскільки, будучи фізично розвиненим та сильнішим від неї, ОСОБА_10 міг довести свій намір від погрози до кінця. Зазначає, що саме таке переконання спонукало її до захисту.
Пояснює, що в зазначений день та час вона кухонним ножем завдала ОСОБА_10 удар в область передньої частини тулуба, однак наголошує на тому, що вона не бажала настання його смерті.
Таким чином, обвинувачена вважає, що її дії мають ознаки вбивства при перевищенні меж необхідної оборони та характеризуються непрямим раптово виниклим умислом.
Просить також врахувати те, що і свідки, і вона стверджували, що ОСОБА_10 систематично вчиняв щодо неї фізичне та психологічне насилля з метою залякування, але стороною обвинувачення цей факт було залишено без уваги.
Повторюючи доводи апеляційної скарги захисника, обвинувачена вказує, що ОСОБА_10 перебував на кухні з ножем у руці та вигукував: «Підходь сюди, я тебе валити буду», завдав їй удар каструлею по голові, а тому вона однозначно сприйняла його намір. Крім того, зазначає, що з цієї каструлі не були взяті змиви РБК.
Разом з цим обвинувачена наголошує на тому, що в обвинувальному акті було вказано про наявність пом'якшуючої обставини, передбаченої п.1 ч.1 ст.66 КК України, яку не було враховано судом першої інстанції. Також, ОСОБА_7 просить взяти до уваги те, що одразу після вчинення кримінального правопорушення вона намагалася надавати допомогу ОСОБА_10 та попрохала викликати швидку медичну допомогу. На її думку, ці дії можна розцінити як пом'якшуючу обставину, передбачену п.2-1 ч.1 ст.66 КК України.
У зв'язку з цим обвинувачена вважає, що її дії необхідно кваліфікувати за ст.118 КК України, тобто як умисне вбивство, вчинене при перевищенні меж необхідної оборони.
Позиції учасників апеляційного провадження.
В судовому засіданні апеляційного суду був присутній захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_8 , який підтримав подані апеляційні скарги та доповнив, що суд першої інстанції неправильно кваліфікував дії її підзахисної. На його думку, її дії мають бути кваліфіковані за ст.118 КК України, оскільки ОСОБА_10 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, покликав ОСОБА_7 і сказав, що збирається її вбити, а вона в цей момент чистила картоплю, тому в її руках був ніж, зайшовши до кімнати, вона побачила, що в одній руці він тримає каструлю, а в іншій - ніж, після того, як він ударив її по голові, вона злякалася і була вимушена захищатися, а тому вдарила його ножем. Просить взяти до уваги, що між ОСОБА_10 та ОСОБА_7 були постійні конфлікти, але цього разу він почав першим.
Обвинувачена ОСОБА_7 брала участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції та підтримала апеляційні скарги, просила про задоволення апеляційних вимог у повному обсязі. Доповнила, що дуже злякалася погроз ОСОБА_10 , а також того, що він ударив її по голові, у зв'язку з чим і вчинила такі дії.
Прокурор ОСОБА_6 заперечував проти задоволення апеляційних скарг сторони захисту. Зазначив, що вирок суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, оскільки в діях ОСОБА_7 не було необхідної оборони, в основу якої покладено відвернення нападу. Крім того, наголосив на тому, що немає жодних відомостей про те, що ОСОБА_13 намагався спричинити обвинуваченій тілесні ушкодження з використанням вказаного ножа. Таким чином, у обвинуваченої була можливість не провокувати ОСОБА_10 , щоб запобігти настанню наслідків у виді його смерті.
Потерпіла ОСОБА_9 , будучи повідомленою, у судове засідання не з'явилася, на особистій участі не наполягала. Крім того, від неї надійшла заява, в якій вона просила судове засідання проводити без неї, а вирок суду першої інстанції залишити без змін.
Враховуючи вимоги ч.4 ст.405 КПК України, колегія суддів вважає за можливе проведення апеляційного перегляду вироку за відсутності потерпілої, оскільки неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.
Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та обвинуваченої, думку прокурора, перевіривши представлені матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з вимогами ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, тобто кожний доказ повинен бути оціненим з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Надаючи оцінку доводам апеляційних скарг сторони захисту про недоведеність вини обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, колегія суддів зазначає наступне.
Проаналізувавши матеріали справи, а також зміст оскаржуваного вироку, колегія суддів дійшла висновку, що винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, повністю та об'єктивно підтверджується дослідженими у ході судового розгляду доказами, які, в свою чергу, є належними, достовірними і допустимими, а також взаємодоповнюючими та, при їх системному аналізі, достатніми для вирішення кримінального провадження.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, під час судового розгляду судом першої інстанції було допитано та надано об'єктивну оцінку показанням, а саме:
- потерпілої ОСОБА_9 , допитаної в судовому засіданні, яка повідомила, що в належній їй кімнаті загальної (комунальної) квартири АДРЕСА_3 проживав її син ОСОБА_10 . Разом з ним проживала і ОСОБА_7 у якості цивільної дружини. З їх слів і зі слів сусідів їй відомо, що вони часто сварилися після спільного вживання алкогольних напоїв, ОСОБА_7 неодноразово завдавала її синові ножові поранення. Хоча сварки між ним відбувалися часто, але син ніколи не використовував ніж, а ОСОБА_14 кожен раз під час сварки хапалася за ножа і завдавала йому різані рани. Також вона особисто бачила рани від порізів на тілі сина і ОСОБА_14 підтверджувала, що це вона його порізала під час сварки. Такі відносини між сином і ОСОБА_14 їй не подобалися і вона неодноразово пропонувала сину припинити їх. Дійсно, син припиняв відносини, але через деякий час син повідомляв що ОСОБА_14 знову повернулася до нього. Зі слів сусідів їй відомо, що після спільного вживання алкогольних напоїв її син ОСОБА_10 і ОСОБА_14 починали сваритися. В той день, коли загинув її син, вона з ним розмовляла по телефону, довідавшись про їх спільне вживання спиртного на березі річки, вона дорікала йому за їх поведінку, звертаючи його увагу на вечірній час доби. Він запевнив її, що все у них нормально, що вони вже збираються йти додому. Про сварку між сином і ОСОБА_14 , яка сталася в той же вечір в їх квартирі, і про загибель сина вона довідалася лише згодом від працівників поліції. Ні ОСОБА_14 , ні сусіди їй в той вечір про смерть сина не повідомили. Вважає, що ОСОБА_14 повинна нести відповідальність за вбивство сина у відповідності із законом;
- свідка ОСОБА_11 , допитаної в судовому засіданні, яка повідомила, що вона проживає в комунальній (загальній) квартирі АДРЕСА_3 , де всього дев'ять кімнат. В одній із кімнат проживали ОСОБА_10 і ОСОБА_14 , з якими, як і з іншими сусідами, вона підтримувала нормальні, добросусідські стосунки. ОСОБА_10 і ОСОБА_14 часто вживали спиртні напої, а потім сварилися між собою, однак все це відбувалося в їхній кімнаті, і вона, як і інші сусіди, у їхні відносини не втручалася. Був випадок, коли ОСОБА_14 його порізала і викликали швидку медичну допомогу. ОСОБА_10 в тверезому стані поводив себе нормально, а коли перебував у нетверезому стані, то міг включати голосну музику. Вказує, що вона не чула жодного разу, щоб ОСОБА_10 кому-небудь погрожував розправою. В той вечір, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_10 і ОСОБА_14 також вживали спиртні напої, напередодні у нього був день народження. Потім між ними, як і зазвичай, виникла сварка, чутно було, що вони бігали по квартирі, сварилися між собою. Почувши голосні крики, вона відкрила двері своєї кімнати і побачила, що поблизу, в коридорі, на підлозі лежить ОСОБА_15 на спині, а над ним сидить ОСОБА_14 і щось витирає рушником. На її питання про стан здоров'я ОСОБА_10 ОСОБА_14 відповіла, що він живий. На прохання сусідки ОСОБА_12 вона зі свого телефону викликала бригаду швидкої медичної допомоги. Що саме сталося і за яких обставин ОСОБА_10 було завдано ножове поранення вона не бачила, була дуже налякана, знаходилась у своїй кімнаті і не виходила, працівники поліції наказали сусідам знаходитися в своїх кімнатах і не виходити;
- свідка ОСОБА_12 , допитаної в судовому засіданні, яка повідомила, що вона підтримувала нормальні стосунки зі своїм сусідом ОСОБА_10 і його цивільною дружиною ОСОБА_14 , хоча інколи і виникали несуттєві конфлікти на побутовому рівні, в їх комунальній (загальній) квартирі, яка фактично є гуртожитком, на усіх мешканців лише одна кухня. Зі слів сусідів їй відомо, що в минулому під час сварки, яка сталася між ОСОБА_14 і ОСОБА_10 , вона його порізала. В той день, 28.09.2024, ОСОБА_10 і ОСОБА_14 прийшли з річки, а вона лягла спати. Розбудили її крики, сварилися ОСОБА_10 і ОСОБА_14 . Вона не знає з приводу чого сталася сварка, але по голосах зрозуміла, що спочатку вони сварилися в кімнаті, а потім на кухні. Почувши звук падіння, вона відкрила двері своєї кімнати і побачила, що ОСОБА_10 лежить в коридорі на підлозі, поблизу її дверей, а ОСОБА_14 схилилася над ним. Побачивши кров, вона дуже злякалася і закрилася в своїй кімнаті, по телефону попросила іншу сусідку викликати швидку медичну допомогу, а сам випила пігулки ліків, так як їй стало зле. Зазвичай вона не втручалася, коли ОСОБА_10 і ОСОБА_14 сварилися. Потім вона вийшла з кімнати і разом з іншою сусідкою пішла зустрічати бригаду швидкої медичної допомоги. Де саме була рана на тілі ОСОБА_10 , вона не бачила, була налякана. ОСОБА_14 заборонила їй телефонувати матері ОСОБА_10 і повідомляти про все, що там сталося;
- свідка ОСОБА_16 - працівника патрульної поліції, допитаної в судовому засіданні, яка повідомила, що ІНФОРМАЦІЯ_4, під час перебування на службі у складі трьох працівників поліції, вона отримала виклик у зв'язку із повідомленням про вбивство людини. Коли вони прибули на місце події (квартира АДРЕСА_3 ), то в коридорі квартири знаходилась ОСОБА_14 і там же на підлозі знаходилось тіло чоловіка без ознак життя. ОСОБА_14 пояснила, що в цей день вони вживали спиртні напої, а потім між нею і цим чоловіком виник конфлікт під час якого вона взяла ніж і нанесла ним ушкодження від яких цей чоловік і помер. ОСОБА_14 повідомила, що бригаду швидкої медичної допомоги вже викликали. Вони також до прибуття швидкої медичної допомоги знаходилися на місці події. Під час спілкування з ОСОБА_14 та повідомила, що конфлікти між ними відбувалися часто, що в цей раз він намагався вдарити її каструлею по голові, а вона, захищаючись, схопила ніж і вдарила його ним. Вказувала, що у неї увірвався терпець, що постійні сварки привели її до такого стану, коли вона зрозуміла, що або він її, або вона його. Біля тіла загиблого ножа вони не побачили, а ОСОБА_14 на її запитання відповіла, що ніж за порадою ОСОБА_10 вона віднесла в кімнату і показала їм на нього. Зі слів ОСОБА_14 конфлікт між ними стався через квіти, які на той час дійсно знаходились на підвіконні. Слідів боротьби в квартирі не було. Перебіг цих подій, їх спілкування з ОСОБА_14 зафіксовано за допомогою бодікамер, які мають під час служби при собі працівники поліції;
- свідка ОСОБА_17 - дільничного офіцера поліції, допитаного в судовому засіданні, який повідомив, що будинок АДРЕСА_4 знаходиться в межах території, яку він обслуговує. Ввечері ІНФОРМАЦІЯ_4, отримавши від чергового повідомлення про вбивство, він прибув в квартиру АДРЕСА_5 вказаного будинку. Там побачив, що в коридорі на підлозі лежить тіло чоловіка, накрите ковдрою, там же знаходилась і ОСОБА_14 . Зі слів сусідів цієї квартири йому відомо, що загиблий ОСОБА_10 і його цивільна дружина ОСОБА_14 пиячили, влаштовували сварки. Ще до цих подій він отримував повідомлення про сварку між ними, викликав їх по телефону, але вони відмовилися приходити і писати заяви та пояснення з приводу конфлікту, пояснивши це тим, що вже помирилися і нічого писати не будуть.
Поряд з цим суд першої інстанції дійшов висновку, що зазначені показання потерпілої та свідків об'єктивно підтверджуються, узгоджуються та доповнюються ще й наступними доказами:
- даними реєстрації відділом поліції №1 Харківського районного управління поліції (ХРУП) №3 ГУНП в Харківській області інформаційного порталу Національної поліції України (журнал єдиного обліку) 27.09.2024 за №10093 про отримання ІНФОРМАЦІЯ_4 о 22.41.00 повідомлення фельдшера бригади швидкої допомоги ОСОБА_18 про виявлення в квартирі АДРЕСА_3 трупа ОСОБА_10 , 1976 р.н., з ножовим пораненням серця, а також дані рапорту інспектора УПП в Харківській області ОСОБА_16 про результати перевірки вказаної інформації: про виявлення на місці події лікаря бригади швидкої медичної допомоги №304 ОСОБА_18, виявлення трупа чоловіка ( ОСОБА_10 ), а також громадянки ОСОБА_14 , яка повідомила, що під час побутового конфлікту вона нанесла ножем удар в область грудної клітини своєму співмешканцю ОСОБА_10 , від чого останній помер (а.6 матеріалів к.п.№12024221210000955);
- даними протоколу огляду місця події, здійсненого старшим слідчим СВ ВП №1 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області (далі по тексту - «слідчий»), 28.09.2024 в період часу з 00 год.13 хв. до 00 год. 40 хв., згідно з яким, під час огляду в комунальній квартирі АДРЕСА_3 , здійсненого за участю судового медичного експерта ОСОБА_19 , криміналіста ОСОБА_20 , користувачів приміщення ОСОБА_11 , ОСОБА_12 і ОСОБА_14 , виявлено, що квартира складається з восьми кімнат, коридору, санвузла і одної кухні на всіх мешканців квартири. На одному із столів виявлено тарілку, дві каструлі, одна з яких перевернута вверх дном, кришку від каструлі. На поверхні скатерті з ПВХ є крапкові плями рідини бурого кольору (РБК), схожу на кров розміром від 0,2 х 0,2 на 1-2 см різної форми. Такі ж плями наявні на каструлі з нержавіючого металу. Поруч з каструлею на столі знаходиться мобільний телефон «Samsung Galaxy». На тому ж столі знаходиться кухонний ніж з рукояткою білого кольору з фрагментом рожево-помаранчевого кольору. На підлозі біля столу мається калюжа рідини рожевого кольору розміром 1м х 40см з крапковими плямами навколо. Від вказаної калюжі на підлозі в бік коридору і далі наявні однорідні плями рідини (РБК) у вигляді стежки шириною близько 5 см, яка доходить до трупу чоловіка віком 40-45 років, який лежить в коридорі на спині ногами в бік кухні. На нижній частині дверного полотна, а також на поверхні стіни, протягом близько 1,5 м, є плями та нашарування рідини бурого кольору (РБК) у вигляді кривої лінії, розташовані паралельно підлоги. Спортивні штани, труси і капці на трупі чоловіка просякнуті рідиною червоного кольору. Труп на дотик прохолодний в цілому, ледь теплий в ділянці попереку. В лобній ділянці голови зліва, наявні садна з вологою червоною поверхнею. Такі ж садна наявні в проекції лівої підбровної дуги, на лівому крилі носа.
На грудях зліва у проекції 4-го міжребір'я між лівою кологрудинною та середньою ключичною лініями вбачається рана веретиноподібної форми з рівними гладкими … краями розміром 5х3 см., з рани при перевертанні трупа виділяється кров. Інших ушкоджень на доступних для огляду ділянках тіла не виявлено. Оглядом кімнати зафіксовано наявність в ній холодильника, тумбочки, стола, серванта, ліжка, телевізора. На тумбочці знаходиться ніж з ручкою синього кольору із зображенням квітів довжиною 9 см і лезом довжиною 14 см, яким, як пояснила присутня під час огляду місця події ОСОБА_14 , вона вдарила свого співмешканця.
З місця події вилучено: змив РБК (рідини бурого кольору) з підлоги кухні (об'єкт №1), змиви РБК зі столу кухні (об'єкт №2), змив РБК з нижньої частини полотна дверей (об'єкт №3), змив РБК з підлоги поруч з трупом (об'єкт №4), кухонний ніж з рукояткою білого кольору з фрагментами візерунку рожево-помаранчевого кольору (об'єкт №5), мобільний телефон «Samsung Galaxy» (об'єкт №6), кухонний ніж з рукояткою синього кольору з візерунком у виді квітів з нашаруванням речовини бурого кольору (об'єкт №7).
Постановою слідчого від 28.09.2024 вилучені під час огляду місця події предмети - змиви речовини бурого кольору (РБК), кухонний ножі з кухні, кухонний ніж з кімнати, мобільний телефон «Samsung Galaxy» - визнані речовими доказами (а.8-20, 21-22 матеріалів к.п.№12024221210000955).
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Харкова від 01.10.2024 клопотання слідчого про дозвіл на проведення огляду місця події - комунальної квартири АДРЕСА_6 в порядку, передбаченому ч.3 ст.233 та ст.234 КПК України, - задоволено; вирішено надати дозвіл на проведення огляду слідчим житлового приміщення за вказаною адресою, фактично проведеним 28.09.2024, з метою відшукання знаряддя кримінального правопорушення та інших предметів, що мають значення для вказаного кримінального правопорушення - змиви РБК, ножі, мобільний телефон (а.34-35 матеріалів к.п.№12024221210000955).
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Харкова від 10.10.2024 клопотання слідчого задоволено, на речі, які вилучено 28.09.2024 під час огляду місця події (змиви РБК, два ножі і мобільний телефон) накладено арешт, місцем їх зберігання визначено кімнату для зберігання речових доказів ВП №1 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області (а.27-29 матеріалів к.п.№12024221210000955).
- даними виписки №951 Харківської обласної наркологічної лікарні від 28.09.2024 із медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_14 , згідно зі змістом якої, під час медичного огляду, здійсненого о 06 год. 25 хв 28.09.2024, у сечі та в крові ОСОБА_14 виявлено етанол в концентрації 0,41%о і 0,16%о (г/л) відповідно. Наркотичні і психотропні речовини не виявлено (а.105,106 матеріалів к.п.№12024221210000955);
- даними протоколу проведення слідчого експерименту, згідно з яким, 09.10.2024 за участю захисника адвоката ОСОБА_8 , спеціаліста ОСОБА_21 , судово-медичного експерта ОСОБА_22 , підозрювана ОСОБА_7 в присутності понятих на місці, тобто в кв. АДРЕСА_7 , куди учасники слідчої дії зайшли з дозволу наймача ОСОБА_11 , розповіла слідчому про обставини конфлікту з ОСОБА_10 , який стався ІНФОРМАЦІЯ_4, а також показала на місці обставини, за яких вона, взявши у кімнаті ніж, зайшла з ним на кухню, де перебував ОСОБА_10 і вдарила його ножем в груди, коли той вдарив її по голові каструлею, показала їх взаємне розташування, механізм нанесення удару ножем, положення ножа в руці. Також ОСОБА_14 показала місце на підлозі, де впав ОСОБА_10 , переслідуючи її, і залишився там лежати на підлозі. Перебіг слідчого експерименту зафіксовано шляхом безперервної відеозйомки за допомогою відеокамери Panasonic, до справи долучено оптичний диск зі вказаним відеозаписом, який також було відтворено судом першої інстанції (а.118-121, 122 матеріалів к.п.№12024221210000955);
- даними протоколу огляду предмету, згідно з яким, 13.11.2024 слідчий із застосування комп'ютера оглянув оптичний диск на якому міститься 3 відеофайли з іменем «export-zu98y, export-tdvzp, export-5wb70» з відеозаписами на бодікамери працівників поліції УПП в Харківській області перебігу подій під час їх приїзду та відпрацювання ІНФОРМАЦІЯ_4 о 22.30 виклику за адресою: АДРЕСА_5 .
Оглядом відеозаписів встановлено, що на бодікамерах зафіксовано на місці події працівників БШМД, які прибули за викликом для надання медичної допомоги, працівників поліції ВП №1 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області, мешканців квартири, а також підозрювану ОСОБА_7 , яка пояснювала, що дійсно вона вдарила ножем свого чоловіка ОСОБА_10 , так як він вчинив сварку на кухні та вдарив каструлею по голові.
Вказані відеозаписи також були оглянуті судом першої інстанції.
Постановою слідчого від 13.11.2024 оптичний диск з відеофайлами фіксації подій ІНФОРМАЦІЯ_4 по АДРЕСА_8 , наданий УПП в Харківській області, визнано речовим доказом (а.138, 139 к.п.№12024221210000955 від 28.09.2024).
- змістом листа в.о. директора комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» за вих.№01-1891/3 від 23.10.2024, який у відповідь на запит слідчого повідомив, що перевіркою форм первинної облікової документації встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 о 22 год.28 хв. службою ЕМД було прийнято виклик з номеру телефону НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 до ОСОБА_10 . Обслуговування даного виклику здійснювала бригада НОМЕР_2 у складі фельдшера ОСОБА_23 , молодшої медичної сестри ОСОБА_24 та водія ОСОБА_25 . Аудіозапис даного виклику можна отримати на електронний носій інформації типу USB - накопичувача (флеш-карти) в адміністративному корпусі. (а.142 матеріалів к.п.№12024221210000955);
- даними складеного слідчим 12.11.2024 протоколу огляду предмету - оптичного диску з аудіофайлом (аудіозаписом), наданого КНП ХОР «ЦЕМД та МК», згідно з яким, ІНФОРМАЦІЯ_4 о 22 год. 28 хв. оператором служби «103» зафіксовано виклик з мобільного телефону номер НОМЕР_3 , яким користується ОСОБА_11 , бригади швидкої медичної допомоги до кв. АДРЕСА_3 для надання допомоги чоловіку, якого порізала його співмешканка.
Вказаний аудіозапис був досліджений в судовому засіданні суду першої інстанції.
Постановою слідчого від 12.11.2024 оптичний диск з аудіофайлом фіксації ІНФОРМАЦІЯ_4 виклику БШМД за адресою: АДРЕСА_2 , наданий КНП ХОР «ЦЕМД та МК», визнано речовим доказом (а.144, 146 матеріалів к.п.№12024221210000955).
- висновком судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (висновок експерта №10-12/2724-Дм/24), яка була розпочата 28.09.2024 (розтин), а закінчена 07.11.2024 (з урахуванням висновків судово-медичних експерта-токсиколога, експерта-гістолога, експерта-криміналіста Харківського обласного бюро судово-медичної експерти (далі по тексту - ХОБСМЕ)).
Згідно із зазначеним висновком, при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_10 виявлено такі ушкодження:
одне проникаюче колото-різане поранення грудної клітки в проекції 3-4 ребер по пригрудинної лінії зліва з ушкодженням серця, діафрагми та печінки, яке супроводжувалося кровотечею в навколосерцеву сумку (450мл) та в ліву плевральну порожнину (понад 200мл):
забійна рана на лівій надбрівній дузі;
садна: (1) на лобі зліва, (по 1) в ділянці перенісся та на спинці носу та на лівому крилі носу:
Проникаюче колото-різане поранення грудної клітини зліва у ОСОБА_10 утворилося від дії плоского гострого і односторонньо гострого, за типом клинка ножа предмета, який мав колючу-ріжучу властивість і мав з одного боку ріжучий край, а з іншого - обушок з «П» - подібним поперечним перерізом та мав виражені ребра. При цьому вістря колюче-ріжучого предмета по відношенню до потерпілого було спрямоване з верху до низу та зліва направо по відношенню до фронтальної пласкості тіла, на що вказує форма та характер рани, ранового каналу і результат судово-медичній експертизи, проведеної у відділенні судово-медичної криміналістики.
Забійна рана у ОСОБА_10 виникла незадовго до настання смерті від ударної дії тупого твердого предмету, на що вказує характер рани.
Садна на обличчі у ОСОБА_10 утворились незадовго до наступу смерті від дії тупого твердого предмета (предметів) за механізмом ковзання, на що вказують характер і ступінь загоєння саден.
Проникаюче колото-різане поранення грудної клітини зліва у ОСОБА_10 має ознаки тяжкого тілесного ушкодження (п.п.4.8., 2.1., 2.1.1а., 2.1.2., 2.1.3.Й «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995) і має прямий причинно-наслідковий зв'язок із настанням смерті потерпілого.
Забійна рана та садна, які було встановлено у ОСОБА_10 , мають ознаки легких тілесних ушкоджень (п.п.2.3. «Правил...») та до настання його смерті відношення не мають.
Таким чином, причиною смерті ОСОБА_10 стало колото-різане поранення грудної клітки зліва з ушкодженням серця, діафрагми та печінки, яке супроводжувалося кровотечою в навколосерцеву сумку та в ліву плевральну порожнину.
Динаміка розвитку трупних явищ дозволяє свідчити про те, що смерть ОСОБА_10 настала за 2-4 години до огляду трупа на місці події (за ОСОБА_26 , 1971 р. «Час відновлення початкового забарвлення трупних плям після дозованого натискання на них»).
При проведенні судово-медичної експертизи крові та сечі від трупа ОСОБА_10 виявлений етиловий спирт в кількості: в крові - 2,30%о, в сечі - 2,40%о, що свідчить про його концентрацію у живих осіб при середньому ступені алкогольного сп'яніння. Метиловий, ізопропіловий, н-пропіловий, ізобутиловий, н-бутиловий, ізоаміловий спирти не виявлено.
Кров від трупа ОСОБА_10 належить до групи В з ізогемаглютиніном анти-А (3 група) (а.150-153 матеріалів к.п.№12024221210000955).
- висновком додаткової судово-медичної експертизи за фактом смерті ОСОБА_10 (№10-14/43/2724-Дм/24 від 12.11.2024), згідно з яким, локалізація та характер ушкоджень на обличчі ОСОБА_10 не виключають їх одночасне утворення при падінні на площину. Незважаючи на те, що локалізація колото-різаного поранення у ОСОБА_10 доступна для дії власної руки, однак характер та напрямок ранового каналу у ОСОБА_10 виключає ймовірність виникнення колото-різаного поранення, як при падінні на ніж, так і при причинені самостійно собі (а.161-163 матеріалів к.п.№12024221210000955);
- висновком судово-медичного експерта ХОБСМЕ №10-14/46/2724-Дм/24 від 12.11.2024, відповідно до якого показання, які надані підозрюваною ОСОБА_7 , під час проведення слідчого експерименту (здійсненого 09.10.2024 за участю судово-медичного експерта), не суперечать об'єктивним судово-медичним даним про локалізацію, характер, механізм та час утворення колото-різаного поранення у потерпілого ОСОБА_10 (а.184-186, 118-121 матеріалів к.п.№12024221210000955);
- висновком №09-1613/2024 від 03.09.2024 судово-медичного експерта ХОБСМЕ, згідно з яким, під час огляду 03.10.2024 підозрюваної ОСОБА_7 у неї встановлені наступні тілесні ушкодження: в тім'яній ділянці голови вбачається рубець лінійної форми розмірами 2,5х0,2см з нерівними краями, закругленими кінцями, білуватого кольору, тонкий, блискучий, атрофічний, щільнуватий на дотик, дещо випуклий, рухливий, не спаяний з підлеглими тканинами. Аналогічні за характером рубці вбачаються: на лобі, на 0,8см ліворуч від умовної серединної лінії тіла та на 1,5см доверху від лівої орбіти, розмірами 1,8х0,2см; на правій щоці розмірами 1,8х0,2см. По розгинальній поверхні правого передпліччя у верхній третині вбачається синець неправильної овальної форми розмірами 2,0х1,5см, синьо-фіолетового кольору з фото-зеленим відтінком в центрі та на периферії. Аналогічні за характером синці вбачаються: на передніх поверхнях обох гомілок, в нижній третині правої, середній третині лівої, розмірами по 2,5х1,5см. По ліктьовій поверхні лівого передпліччя в верхній третині вбачається садно лінійної форми, розмірами 1,5х0,2см, з бурою кірочкою, що розташована вище навколишньої шкіри, яка відшарована на периферії. Аналогічне за характером садно вбачається в проекції правого колінного суглобу по передній поверхні, розмірами 1,5х0,3 см.
Вище вказані тілесні ушкодження утворилися від ударної (синці), ковзаючої (садна) дії тупого твердого предмету (предметів) з обмеженою поверхнею контакту, що діяла, індивідуальні особливості якого (-их) в ушкодженнях не відобразилися, у термін за 3-8 діб до моменту огляду (03.10.2024), на що вказують їх морфологічні характеристики («за ОСОБА_27 , «Давність рубців», 1962 р.). За ступенем тяжкості, синці та садна, кожне окремо, що встановлені на тілі гр-ки ОСОБА_7 , 1984 р.н., є легкими тілесними ушкодженнями, за критерієм тривалості розладу здоров'я, як такі, що не спричинили короткочасного розладу здоров'я чи незначної стійкої втрати працездатності, та мають незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше, як шість днів, відповідно до пп.2.3.2 б), 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу МОЗ України №6 від 17.01.1995 (а.247-248 матеріалів к.п.№12024221210000955).
- висновком №14/2894-Дм/24 від 03.10.2024 експерта-імунолога ХОБСМЕ, що кров ОСОБА_7 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВО (а.194, 195 матеріалів к.п.№12024221210000955);
- висновком №15-12/644-Дм/2024 від 19.10.2024 експерта-цитолога ХОБСМЕ, згідно з яким експерт, дослідивши кухонний ніж з рукояткою синього кольору з квітами та нашаруванням РБК, вилучений 28.09.2024, під час огляду місця події, зазначає, що на клинку ножа знайдено сліди крові людини. При серологічному дослідженні в даних слідах виявлено антигени А та В. Таким чином, враховуючи результати досліджень, можна припустити походження слідів крові в даному об'єкті від будь-якої особи з груповою приналежністю крові АВ (IV), в тому числі від підозрюваної гр-ки ОСОБА_7 (за умови наявності у неї зовнішньої кровотечі на момент скоєння злочину). Проте антиген В також властивий для групи крові В (III) з ізогемаглютиніном анти-А і, враховуючи це, неможливо виключити домішку крові в об'єкті від будь-якої людини з вищевказаною груповою належністю крові, в тому числі від потерпілого гр-на ОСОБА_10 . На рукоятці ножа сліди крові не знайдені (а.207-209 матеріалів к.п.№12024221210000955);
- висновком №15-12/645-Дм/2024 від 19.10.2024 експерта цитолога ХОБСМЕ, згідно з яким експерт, дослідивши кухонний ніж з рукояткою білого кольору з фрагментом візерунку рожевого кольору, вилучений слідчим 28.09.2024 на кухні під час огляду місця події, зазначає, що:
на клинку ножа знайдено сліди крові людини. При серологічному дослідженні в даних слідах виявлено антигени В. Таким чином, враховуючи результати досліджень, можна припустити походження слідів крові в даному об'єкті від будь-якої особи з груповою приналежністю крові В (III) з ізогемаглютиніном анти-А, в тому числі від потерпілого гр-на ОСОБА_10 . Від підозрюваної ОСОБА_7 дані сліди крові відбутися не могли;
на рукоятці ножа знайдено сліди крові людини. При серологічному дослідженні в даних слідах виявлено антигени А та В. Таким чином, враховуючи результати досліджень, можна припустити походження слідів крові в даному об'єкті від будь-якої особи з груповою приналежністю крові АВ (IV), в тому числі від підозрюваної гр-ки ОСОБА_7 (за умови наявності у неї зовнішньої кровотечі на момент скоєння злочину).
Проте, антиген В також властивий для групи крові В (III) з ізогемаглютиніном анти-А і, враховуючи це, неможливо виключити домішку крові в об'єкті від будь-якої людини з вищевказаною груповою належністю крові, в тому числі від потерпілого гр-на ОСОБА_10 . Сліди потожирових виділень на кухонному ножі не знайдені (а.200-202 матеріалів к.п.№12024221210000955);
- висновком №14/2908-Дм/24 від 04.11.2024 експерта-імунолога ХОБСМЕ, згідно з яким, на фрагменті гігієнічної палички зі змивом з підлоги поруч з трупом, вилученим в ході огляду місця події, знайдена кров людини групи В з ізогемаглютиніном анти-А, походження якої від потерпілого ОСОБА_10 не виключається. Від підозрюваної ОСОБА_7 ця кров походити не може (а.242-243 матеріалів к.п.№12024221210000955);
- висновком №14/2905-Дм/24 від 05.11.2024 експерта-імунолога ХОБСМЕ, згідно з яким, в змиві з нижньої частини полотна дверей, вилученому під час огляду місця події - загальної кухні комунальної квартири за адресою: АДРЕСА_8 , виявлена кров людини групи В з ізогемаглютиніном анти-А, походження якої від потерпілого ОСОБА_10 не виключається. Від підозрюваної ОСОБА_7 ця кров походити не може (а.220-221 матеріалів к.п.№12024221210000955);
- висновком №14/2904-Дм/24 від 29.10.2024 експерта-імунолога ХОБСМЕ, згідно з яким, в змиві з підлоги кухні комунальної квартири, вилученому 28.09.2024 року на ватну паличку (об'єкт №1) в ході огляду місця події, виявлена кров людини групи В з ізогемаглютиніном анти-А, походження якої від потерпілого ОСОБА_10 не виключається. Від підозрюваної ОСОБА_7 ця кров походити не може (а.214-215 матеріалів к.п.№12024221210000955);
- висновком №14/2903-Дм/24 від 29.10.2024 експерта-імунолога ХОБСМЕ, згідно з яким, в змиві зі столу на кухні комунальної квартири, вилученому 28.09.2024 року на ватну паличку та позначеному об'єктом №2 в ході огляду місця події, виявлена кров людини групи В з ізогемаглютиніном анти-А, походження якої від потерпілого ОСОБА_10 не виключається. Від підозрюваної ОСОБА_7 ця кров походити не може (а.226-227 матеріалів к.п.№12024221210000955);
- висновком додаткової судово-медичної експертизи (№10-14/45/2724-Дм/24 від 14.11.2024), згідно з яким експерт, дослідивши наданий слідчим кухонний ніж з рукояткою білого кольору з фрагментами візерунку рожево-оранжевого кольору, вилучений 28.09.2024 на кухні під час огляду місця події, та матеріали судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_10 , дійшов до висновку, що об'єктивні судово-медичні дані (форма, розмір, характер, механізм утворення та довжина ранового каналу колото-різаного поранення), що були встановлені у ОСОБА_10 , виключають утворення колото-різаного поранення передньої поверхні грудної клітини зліва у нього з ушкодженням серця та печінки кухонним ножем, що надано на судово-медичну експертизу (а.168-171 матеріалів к.п.№12024221210000955);
- висновком додаткової судово-медичної експертизи (№10-14/44/2724-Дм/24 від 14.11.2024), згідно з яким експерт, дослідивши наданий слідчим кухонний ніж з рукояткою синього кольору з візерунком у вигляді квітів, вилучений 28.09.2024 в кімнаті під час огляду місця події, та матеріали судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_10 , дійшов до висновку, що об'єктивні судово-медичні дані (форма, розмір, характер, механізм утворення та довжина ранового каналу колото-різаного поранення), що були встановлені при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_10 , не виключають ймовірність виникнення колото-різаного поранення кухонним ножем, який представлений на судово-медичну експертизі (а.176-179 матеріалів к.п.№12024221210000955);
- висновком судово-психіатричної експертизи №749, проведеної 28.10.2024 комісією у складі судово-психіатричних експертів, згідно з яким, ОСОБА_7 страждає на хронічне захворювання у формі синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю. Відповідно до свого психіатричного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_7 виявляла ознаки вищевказаного хронічного психічного захворювання та перебувала в стані гострої неускладненої алкогольної інтоксикації, поза тимчасового розладу психічної діяльності. Могла усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час ОСОБА_7 , відповідно до свого психічного стану, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (а.254-256 матеріалів к.п.№12024221210000955).
Таким чином, суд першої інстанції дослідив всі обставини, які мали значення для прийняття рішення у справі, повно та всебічно перевірив зібрані під час досудового розслідування докази та дав їм кожному окремо та у сукупності належну оцінку, на що вказує наведений у вироку аналіз доказів, з яким погоджується і колегія суддів.
Доводи захисника про те, що під час подій, що відбулися ІНФОРМАЦІЯ_4, не були присутні свідки та потерпіла, на покази яких суд першої інстанції посилається у вироку, колегія суддів вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.
Як вбачається з показань потерпілої ОСОБА_9 , свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , вони є послідовними та логічними, узгоджуються між собою та з іншими доказами у кримінальному провадженні.
При цьому, потерпіла, а також свідки були попереджені судом про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів та повідомили суду ту інформацію, якою володіли, у зв'язку з цим колегією суддів не вбачається підстав для сумніву у показах вказаних осіб. Крім того, допустимість вказаних доказів не ставилася під сумнів стороною захисту під час судового розгляду в суді першої інстанції. Під час апеляційного розгляду сторона захисту також не навела жодної обставини, на підставі якої можна було б піддати сумніву вказані докази, надані на підтвердження вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
Колегія суддів констатує, що безпосередня присутність потерпілої чи свідків на місці вчинення злочину не є критерієм допустимості їхніх показань. Більш того, варто зауважити, що, крім показань потерпілої та свідків, винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення підтверджується іншими належними та допустимими доказами.
Що стосується доводів сторони захисту стосовно необхідності кваліфікації дій обвинуваченої за ст.118 КК України, то колегія суддів вважає їх безпідставними, з огляду на наступне.
Закріплене в ст.36 КК України право кожної особи на необхідну оборону є важливою гарантією реалізації конституційного положення про те, що кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань (ч.3 ст.27 Конституції України).
Верховний Суд неодноразово розмежовував умисне вбивство (ст.115 КК України) та перевищення меж необхідної оборони (ст.118 КК України).
Зокрема, такий висновок міститься у Постанові ККС ВС від 03 грудня 2020 року, справа №638/14758/17.
Так, за нормативним визначенням умисне вбивство (ст.115 КК України) з об'єктивної сторони характеризується дією або бездіяльністю у вигляді протиправного посягання на життя людини, наслідками у вигляді смерті та причинним зв'язком між зазначеними діяннями та наслідками, а з суб'єктивної сторони умисною формою вини (прямим або непрямими умислом), коли винний усвідомлює, що може заподіяти смерть особи, передбачає такі наслідки і бажає або свідомо припускає їх настання.
Такі самі ознаки об'єктивної та суб'єктивної сторони характерні і для умисного вбивства, вчиненого при перевищенні меж необхідної оборони (ст.118 КК України). Проте, на відміну від умисного вбивства, відповідальність за вчинення якого передбачена ст.115 КК України, обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони злочину, передбаченого ст.118 КК України, є мотив діяння - захист винною особою охоронюваних законом прав та інтересів від суспільно небезпечного посягання.
Відповідно до ч.1 ст.36 КК України необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони
Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту (ч.3 ст.36 КК України).
Особливістю злочину, вчиненого з перевищенням меж необхідної оборони, є специфіка його мотиву, а саме прагнення захистити інтереси особи, держави, суспільні інтереси, життя, здоров'я чи права того, хто обороняється, чи іншої особи від суспільно небезпечного посягання. Намір захистити особисті чи суспільні інтереси від злочинного посягання є визначальним мотивом не тільки у разі необхідної оборони, а й при перевищенні її меж. При цьому, перевищення меж оборони може бути зумовлене й іншими мотивами, наприклад: наміром розправитися з нападником через учинений ним напад, страхом тощо. Проте існування різних мотивів не змінює того, що мотив захисту є основним стимулом, який визначає поведінку особи, яка перевищила межі необхідної оборони. Мотивація дій винного при перевищенні меж необхідної оборони має бути в основному зумовлена захистом від суспільно небезпечного посягання охоронюваних законом прав та інтересів.
Отже, для вирішення питання про кваліфікацію складу злочину, пов'язаного з умисним позбавленням життя особи, зокрема щодо відсутності чи наявності стану необхідної оборони, перевищення її меж, суд у кожному випадку, враховуючи конкретні обставини справи, повинен здійснити порівняльний аналіз та оцінити наявність чи відсутність акту суспільно небезпечного посягання й акту захисту, встановити їх співвідношення, відповідність чи невідповідність захисту небезпечності посягання.
У разі, коли визначальним у поведінці особи було не відвернення нападу та захист, а бажання спричинити шкоду потерпілому (розправитися), такі дії за своїми ознаками не становлять необхідної оборони, вони набувають протиправного характеру і мають розцінюватись на загальних підставах.
Так, судом першої інстанції встановлено, що під час досудового розслідування (а.76-78 матеріалів к.п.№12024221210000955) і в ході судового розгляду, відповідаючи на запитання головуючого в судовому засіданні 10.04.2025, обвинувачена ОСОБА_7 пояснила, що виявлені у неї тілесні ушкодження, відображенні у висновку експерта №09-1613/2024 від 03.09.2024, були їй спричинені ОСОБА_10 на день його народження - ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто за три дні до вбивства потерпілого. При цьому, від нанесеного їй ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_4 удару порожньою каструлею по голові будь-які ушкодження у неї не виникли.
Щодо тверджень апеляційних скарг захисника та обвинуваченої, які полягають у тому, що ОСОБА_10 перебував на кухні з ножем у руці та вигукував: «Підходь сюди, я тебе валити буду», завдав ОСОБА_7 удар каструлею по голові, а тому вона однозначно сприйняла його намір, слід зазначити наступне. Як під час проведення слідчого експерименту за участі ОСОБА_7 на досудовому розслідуванні, так і в ході судового розгляду, обвинувачена не вказувала, що потерпілий намагався спричинити їй тілесні ушкодження з використанням вказаного ножа, зазначивши, що вдарила його ножем у груди одразу після того як він вдарив її каструлею.
З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_10 і ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 виник конфлікт, в ході якого остання на дії потерпілого відповідала агресією, зокрема спричинила тілесні ушкодження, умисно завдавши йому удар вістрям леза ножа в грудну клітину в область серця, принісши цей ніж в руці з кімнати до кухні, де й заподіяла ОСОБА_10 смертельне поранення.
Крім того, згідно з показами потерпілої ОСОБА_9 , показів свідків ОСОБА_28 і ОСОБА_11 та самої обвинуваченої, між ОСОБА_10 і ОСОБА_7 і раніше після спільного вживання спиртних напоїв неодноразово виникали сварки, які супроводжувалися насиллям один до одного, у тому числі під час якого ОСОБА_7 вже хапалася за ніж, завдавши ОСОБА_10 порізи.
Разом з цим, слід зазначити, що свідки, які на момент подій проживали в інших кімнатах комунальної квартири АДРЕСА_3 , у своїх показаннях не повідомляли про те, що ОСОБА_7 кликала на допомогу або просила захистити її від дій ОСОБА_29 .
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, який полягає у тому, що ІНФОРМАЦІЯ_4 конфлікт відбувався між ОСОБА_10 і ОСОБА_7 після сумісного вживання спиртних напоїв. Безпосередньо у ОСОБА_7 була можливість запобігти конфлікту, не провокувати його, уникнути сварки, проте вона цього не зробила, а навпаки, пішла з ножем на кухню до ОСОБА_10 , де і вдарила його ним у ліву ділянку грудей в область серця.
Колегія суддів констатує, що сукупність наведених доказів переконливо свідчить про те, що обвинувачена цілеспрямовано, використовуючи ніж і завдаючи ним удар в ліву ділянку грудей, де розташоване серце, не могла не передбачити, що в результаті цих дій потерпілий помре. Вчинення таких дій ОСОБА_7 свідчать про те, що вона бажала настання смерті ОСОБА_10 і діяла з відповідним умислом.
Таким чином, у матеріалах провадження відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_10 вчинив дії, які за своїм характером та об'єктивними проявами могли бути розцінені як такі, що досягли ступеню суспільної небезпечності, при якому необхідно було захищатися, і викликали б у ОСОБА_7 стан необхідної оборони.
Твердження обвинуваченої стосовно того, що з каструлі, якою ОСОБА_10 завдав їй удару, не були взяті змиви РБК, є недоречними, оскільки в матеріалах справи містяться докази, які свідчать про відсутність у неї будь-яких тілесних ушкоджень унаслідок вказаного удару, а отже, об'єктивна необхідність у відборі таких змивів була відсутня.
За таких обставин колегія суддів дійшла до висновку, що суд першої інстанції правильно, з додержанням вимог ст.94 КПК України, критерію «поза розумним сумнівом», оцінивши усі наявні докази, прийшов до обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення та цілком вірно кваліфікував її дії саме за ч.1 ст.115 КК України, а саме як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині. У зв'язку з цим доводи сторони захисту в апеляційних скаргах про неправильну кваліфікацію дій обвинуваченої не є слушними і не підлягають задоволенню.
Перевіряючи доводи обвинуваченої стосовно наявності пом'якшуючих обставин, передбачених п.п.1, 2-1 ч.1 ст.66 КК України, колегія суддів вважає їх позбавленими правових підстав, з огляду на наступне.
З оскаржуваного вироку вбачається, що судом першої інстанції не встановлено обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_7 .
При цьому, суд першої інстанції зазначив, що у даному випадку не встановлено наявності такої пом'якшуючої обставини як щире каяття ОСОБА_7 у вчиненому злочині, адже під час всього судового розгляду, в тому числі під час судових дебатів та останнього слова, обвинувачена не піддала свої дії критичній оцінці, не висловлювала жалю щодо скоєного, а у тому, що сталося винним вважала ОСОБА_10 , з чим погоджується і колегія суддів.
Разом з цим, слід зазначити, що поза увагою суду першої інстанції залишилася обставина, яка пом'якшує покарання, а саме активне сприяння розкриттю злочину. Вказана обставина була встановлена стороною обвинувачення, викладена у обвинувальному акті (а.с.7 т.1) та узгоджується з матеріалами справи, тому колегія суддів враховує її, проте активне сприяння розкриттю злочину не знижує ступінь суспільної небезпеки вчиненого настільки, щоб вплинути на покарання, призначене судом першої інстанції, враховуючи те, що в результаті вчиненого діяння настала смерть особи, що становить непоправний та незворотний наслідок.
Наявність інших пом'якшуючих обставин, зокрема надання медичної або іншої допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення, на яку посилається обвинувачена, не підтверджується матеріалами справи.
Так, обвинувачена особисто не викликала швидку допомогу, не вживала активних дій для надання медичної чи іншої допомоги потерпілому. За словами обвинуваченої, вона попрохала когось із оточуючих викликати бригаду швидкої медичної допомоги.Водночас з досліджених матеріалів вбачається, що свідок ОСОБА_11 , яка на час подій проживала в одній із кімнат комунальної квартири, на прохання сусідки ОСОБА_12 зі свого телефону викликала бригаду швидкої медичної допомоги. Зустрічати бригаду швидкої медичної допомоги ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ходили також разом.
Така опосередкована та непряма участь обвинуваченої у наданні допомоги, яка до того ж не супроводжувалася жодними іншими діями з її боку, не свідчить про прагнення полегшити стан потерпілого, і, відповідно, не може розцінюватися як пом'якшуюча обставина в розумінні закону про кримінальну відповідальність.
Усі інші доводи апеляційних скарг не можуть бути прийняті до уваги, оскільки як свідчить оскаржуваний вирок, зазначені обставини були враховані судом першої інстанції, на підставі чого зроблено обґрунтований висновок про винуватість обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
Під час апеляційного розгляду колегією суддів не встановлено будь-яких порушень норм матеріального чи процесуального права, наслідком яких є зміна чи скасування судового рішення, у зв'язку з чим вирок суду першої інстанції слід залишити без змін як законний, обґрунтований та вмотивований, а апеляційні скарги захисника та обвинуваченої - без задоволення.
Керуючись ч.6 ст.9, ст.7, 392, 393, 404, 405, ч.1 ст.407, 418, 419, 423, 424-426 КПК України, колегія суддів, -
Вирок Жовтневого районного суду м.Харкова від 14.04.2025 по справі щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої за ч.1 ст.115 КК України, - залишити без змін.
Апеляційну скаргу обвинуваченої, - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченої, - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга на дане судове рішення, в порядку ч.1 ст. 424 КПК України, може бути подана безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді
___________ _____________ ____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4