24.06.2025
Справа №720/3556/24
Провадження №2/720/79/25
24 червня 2025 року Новоселицький районний суд Чернівецької області
в складі головуючого судді Павлінчука С. С.
з участю секретаря Штефанеса А. А.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в місті Новоселиця цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що між сторонами був укладений кредитний договір, по якому виникла заборгованість у зв'язку із невиконанням відповідачем його умов.
Відповідно до вимог ст.274 ЦПК України справи щодо спорів про стягнення заборгованості розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Новоселицького районного суду від 16 січня 2025 року було відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак у позовній заяві просив розгляд справи без його участі.
Представник відповідача подав до суду заяву, якою позовні вимоги визнав у повному обсязі та просив суд розстрочити оплату суми боргу на сім місяців, а розгляд справи просив провести без участі сторони відповідача.
Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин, які встановлені судом
Судом встановлено, що 14.03.2023 року ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» з метою отримання кредиту, та шляхом підписання заявки, яка є невід'ємною частиною пропозиції про укладення договору (оферти), підписала кредитний договір №14.03.2023-100000536 від 14.03.2023 року.
Вищевказану заявку ОСОБА_1 підписала за допомогою накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором «С584».
Відповідно до кредитного договору, кредит надається на наступних умовах: сума кредиту - 7000 грн; строк, на який надається кредит - 70 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту 22.05.2023; період користування кредитом кожні наступні 14 днів з дня надання кредиту (надалі «черговий період»).
Період користування ставкою «Економ» - період фактичного користування кредитом, протягом якого застосовується фіксована процентна ставка «Економ», який розпочинається в день, наступний за днем сплати позичальником повністю всіх платежів, нарахованих на дату платежу, та закінчується в дату поточного чергового періоду (надалі-період «Економ»).
Ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1.2% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом першого чергового періоду та протягом періоду «Економ».
Ставка «Стандарт» - стандартна фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1.5% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім першого чергового періоду та періоду «Економ». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.
Проценти розраховуються шляхом множення кредиту (залишку кредиту у разі його дострокового часткового повернення) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді.
Комісія, пов'язана з наданням кредиту 15 % від суми кредиту та дорівнює 1050 грн. Розраховується шляхом множення кредиту на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту.
Електронний кредитний договір, частиною якого є дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), укладається кредитодавцем та позичальником у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» (п.2.1. Пропозиції).
За цим договором кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити проценти, комісію (п.3.1. Пропозиції).
Кредитодавець надає Позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5168-74XX-XXXX-8954 (п.4.1. Пропозиції).
Також в матеріалах справи міститься підтвердження укладеного кредитного договору №14.03.2023-100000536 від 14.03.2023 року, згідно якого, пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), заявки від 14.03.2023 року, відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) підтверджено укладання електронного кредитного договору між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 , а також додаток до анкети позичальника, згідно якого позичальник надала свої контактні дані та підписала її електронним підписом, з використанням одноразового ідентифікатора «С584».
Відповідно до квитанції системи LiqPay, видача коштів ОСОБА_1 за кредитним договором №14.03.2023-100000536 від 14.03.2023 здійснювалася за допомогою системи LiqPay шляхом перерахування 7000 грн на картковий рахунок з маскою НОМЕР_1 , ID платежу 2245192882.
Відповідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №14.03.2023-100000536 від 14.03.2023 року, заборгованість ОСОБА_1 по цьому кредитному складає: 6768,41 основного боргу, 5744,32 грн. процентів та 957,59 грн комісії, що разом становить 13 470,32 грн. Проценти по кредиту нараховані за період з 14 березня 2023 року по 22 травня 2023 року.
Щодо узгодження сторонами істотних умов кредитного договору
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
За змістом ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Договір, який укладений в електронній формі є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Відповідно до п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Як вбачається з матеріалів справи договір підписаний відповідачем з використанням одноразового ідентифікатором «С584», сам факт укладення договору та отримання коштів нею не заперечується, а отже такі дії сторін свідчать про укладення договору позики з дотриманням встановленої Законом України «Про електронну комерцію» форми правочину та визнається відповідачем.
Щодо стягнення заборгованості по кредитному договору
Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог Закону.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.1049 ЦК України).
Враховуючи те, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» не повернуті, то кредитор має право вимагати їх повернення, що свідчить про порушення його прав.
Таким чином, з відповідача слід стягнути 13 470,32 гривень за кредитом, оскільки вказана заборгованість підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.
Щодо вирішення питання про розстрочення сплати заборгованості по кредитному договору
11.04.2025 року представником відповідача подано до суду заяву в якій останній просив розстрочити оплату суми боргу на сім місяців.
Суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, про що зазначає в резолютивній частині рішенні (пункт 2 частини сьомої статті 265, частина перша статті 267 ЦПК України).
Стаття 265 ЦПК України не містить окремо визначені підстави для розстрочення виконання рішення суду, тому застосовуються положення статті 435 цього Кодексу.
Так, підставою для розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (частина третя та четверта статті 435 ЦПК України).
Розстрочка виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення (частина п'ята статті 435 ЦПК України).
З аналізу викладених норм вбачається, що нормами ЦПК України не встановлено вичерпного переліку обставин, за наявності яких суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою сторони відстрочити або розстрочити виконання судового рішення.
Водночас обов'язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником наявності обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим.
Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 червня 2021 року у справі №9901/598/19.
Необхідною умовою для задоволення заяви про розстрочення виконання судового рішення є ретельне з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін у справі. Це означає, що суд повинен дослідити та оцінити як доводи, так і заперечення кожної сторони. Зокрема, має бути врахований вплив рішення про розстрочення на права та інтереси позивача, його потенційні наслідки для виконання зобов'язання в повному обсязі та забезпечення належного рівня захисту прав сторін. Водночас суд повинен оцінити обставини, які обґрунтовують потребу відповідача у розстроченні, такі як фінансовий стан, характер зобов'язань та інші фактори, що можуть впливати на можливість своєчасного виконання судового рішення.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13 листопада 2024 року у справі N926/4693/23.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року по справі «Шмалько проти України" (заява №60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина «судового розгляду». У зв'язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при їх наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.
З наведеного слідує, що розстрочення виконання рішення можливе лише у виключних випадках за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Під час вирішення питання про розстрочення виконання рішення суду обов'язково мають враховуватись також інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення, тобто стягувача.
Таким чином, відстрочка рішення суду може бути застосована судом лише у виключних випадках (у даному випадку з належним підтвердженням матеріального становища), оскільки рішення суду підлягає обов'язковому виконанню у повній мірі в строки і порядок, передбачений чинним законодавством.
Ініціюючи відстрочення виконання рішення суду, відповідач не навів посилань та не надав доказів наявності виключних або особливих обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
За вказаних підстав, суд вважає, що у задоволенні клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду слід відмовити у зв'язку з його необґрунтованістю.
Одночасно з цим суд вважає за необхідне роз'яснити відповідачу, що за наявності підстав та їх підтвердження, відповідач має право після ухвалення рішення звернутися, як до суду так і до державного виконавця із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду.
Щодо стягнення судових витрат
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Згідно ч.1 ст.142 ЦПК України та ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір», у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору сплаченого при поданні позову.
Відповідно до платіжної інструкції №СЦ00023962 від 19 грудня 2024 року позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,4 грн.
Приймаючи до уваги положення ст.ст.141, 142 ЦПК України, суд уважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, у сумі 1211,20 грн., а 50 відсотків судового збору у сумі 1211,20 грн. повернути позивачу з державного бюджету.
На підставі ст.ст.207, 634, 1048, 1049, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.263, 265, 268, 274, 280, 281 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , проживаючого по АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», код ЄДР:37356833, юридична адреса: вул.Саксаганського,133-А м.Київ заборгованість за кредитним договором №14.03.2023-100000536 від 14.03.2023 року в розмірі 13 470 (тринадцять тисяч чотириста сімдесят) гривень 32 копійки.
Стягнути із ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , проживаючого по АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», код ЄДР:37356833, юридична адреса: вул.Саксаганського,133-А м.Київ понесені позивачем судові витрати у сумі 1211 (тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у м.Чернівці повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», код ЄДР:37356833, юридична адреса: вул.Саксаганського,133-А м.Київ 50% сплаченого ним судового збору в розмірі 1211 грн 20 коп за подачу позовної заяви, який було сплачено згідно платіжного доручення №СЦ00023962 від 19 грудня 2024 року.
Рішення може бути оскаржено до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Сергій ПАВЛІНЧУК