Справа № 716/1113/25
"23" червня 2025 р. місто Заставна
Суддя Заставнівського районного суду Чернівецької області Вайновська О.Є., ознайомившись з адміністративним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Павчук Святослав Іванович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
20.06.2025 до Заставнівського районного суду Чернівецької області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Павчук С.І., до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення №4832 від 03.12.2024, якою на позивача накладено адміністративне стягнення за ст.210 ч.3 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн.
До адміністративного позову позивачем додано заяву про поновлення строку на звернення до суду з вищевказаними позовом, мотивовану поважністю причин пропуску встановленого законом звернення до суду.
Ознайомившись з адміністративним позовом та заявою про поновлення строку на звернення до суду, приходжу до висновку, що вона підлягає залишенню без руху на підставі ст.169 КАС України, з огляду на наступне.
Частиною 1 ст.5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частиною 1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (ч.2 ст.171 КАС України).
Статтею 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами; для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів; для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 2 ст.286 КАС України, визначено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (ч.ч.1, 5, 6 ст.120 КАС України).
Встановлено, що постанова №4832 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 винесена 03.12.2024.
З урахуванням положень ст.ст.286 ч.2, 120 КАС України, строк звернення ОСОБА_1 до суду з позовом щодо оскарження вищевказаної постанови закінчився 13.12.2024.
ОСОБА_1 звернувся до суду з адмінпозовом лише 20.06.2025.
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (ч.6 ст.161 КАС України).
Встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, суддя протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надає строк для усунення недоліків позовної заяви (ч.1 ст.169 КАС України).
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, а також у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу, позовна заява повертається позивачеві(п.1, 9 ч.4 ст.169 КАС України).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
З аналізу вищевказаних норм виходить, що чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28.10.1998, зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
У справі "Gradescolo S.R.L. проти Молдови" Суд послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов'язком для країн, які підписали Конвенцію. Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов'язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Поняття "особа повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій, і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Як на підставу для поновлення строку звернення до суду з вищевказаним позовом ОСОБА_1 посилався на те, що копію оспорюваного рішення отримав лише 10.06.2025.
Проте, суд звертає увагу позивача, що визначений ст.286 КАС України десятиденний строк для звернення до суду з позовом щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, який обчислюється з дня отримання вручення такого рішення (постанови), встановлений виключно для справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі.
Позивач же намагається оспорити постанову про притягнення до адмінвідповідальності, що не пов'язана з забезпеченням безпеки дорожнього руху, а отже строк звернення до суду для позивача обчислюється з дня ухвалення постанови, а не з дня її отримання.
Якщо ж позивач хоче довести суду, що про притягнення його до адмінвідповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП він дізнався лише після отримання 10.06.2025 копії постанови №4832 від 03.12.2024, то такі його доводи суд оцінює критично з огляду на те, що вони суперечать доказам, доданим до позовної заяви.
Так, з протоколу №6/471 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП від 21.11.2024, який було складено в присутності позивача 21.11.2024, про що свідчить його підпис, вбачається, що розгляд справи про адмінправопорушення відносно ОСОБА_1 відбудеться 03.12.2024, о 14:50 год. в приміщенні Чернівецького РТЦКтаСП, що по вул. Театральній, 6 в м. Чернівці. Про обізнаність ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду відносно справи про адмінправопорушення свідчить його підпис у відповідній графі.
Відповідно до ч.2 ст.44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз'яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження. Сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Незнання ОСОБА_1 про винесення постанови про притягнення до адмінвідповідальності за обізнаності про наявність відносно нього справи про адмінправопорушення, яка розглядається ІНФОРМАЦІЯ_3 , обізнаність про призначення її до розгляду у конкретну дату у визначеному місці через байдужість, через не бажання знати про результати розгляду справи не може вважатися поважною причиною пропуску десятиденного строку (з дня ухвалення відповідного рішення) звернення до суду і вказує на штучне створення підстав для поновлення строку.
З огляду на це, суддя не погоджується із твердженням позивача про те, що про порушення свого права він дізнався лише після отримання 10.06.2025 постанови про накладення адміністративного стягнення №4832 від 03.12.2024.
Суддя зазначає, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов'язку надавати докази до суду та доводити обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку звернення до суду. Особа, яка заявляє клопотання, згідно з ч.1 ст.77 КАС України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами. Підстави пропуску строку можуть бути визнані судом поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання адміністративного позову.
Посилання ОСОБА_1 про те, що він не був присутнім при винесенні такої постанови і така постанова отримана ОСОБА_1 лише 10.06.2025, як поважні причини пропуску строку звернення до суду, суддя вважає необґрунтованими, так як про складення протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП ОСОБА_1 було вже відомо 21.11.2024, можливість своєчасного отримання постанови, ознайомлення з її змістом, та, відповідно, у разі незгоди, звернення до адміністративного суду з даним позовом, залежала виключно від волевиявлення самого позивача, тобто мала суб'єктивний характер.
Отримання поштового повідомлення після десятиденного строку з дня винесення постанови не може бути підставою для штучного збільшення строку звернення до суду порівняно зі встановленим КАС України.
Доказів, які б свідчили про об'єктивну неможливість вчасного звернення ОСОБА_1 до суду з позовом, надано не було, у зв'язку з чим суддя приходить до висновку про відсутність підстав для визнання поважними причини строку звернення до суду, а тому розглядуване клопотання про поновлення строку звернення до суду задоволенню не підлягає.
Частиною 1 ст.123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні і беззаперечні докази на підтвердження поважності пропуску позивачем встановленого законом строку для звернення до суду із даними позовними вимогами та неможливості вчасного звернення до адміністративного суду внаслідок суттєвих перешкод, суддя вважає, що підстави для поновлення ОСОБА_1 строку звернення до суду з позовом відсутні.
Зважаючи на викладене, суддя приходить до висновку, що дану позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк, протягом якого він повинен навести інші підстави для поновлення строку на звернення до адміністративного суду.
Керуючись ст.ст.123, 160,161,169 КАС України, суддя
Адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Павчук Святослав Іванович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - залишити без руху.
Надати позивачеві строк для усунення зазначених у даній ухвалі недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачеві, що в разі не усунення недоліків у встановлений строк, заява буде вважатися неподаною і повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.Є. Вайновська