Провадження № 1-кп/714/55/25
ЄУН : 720/2694/24
"24" червня 2025 р. м. Герца
Герцаївський районний суд Чернівецької області в складі :
головуючого-судді ОСОБА_1
суддівОСОБА_2
ОСОБА_3
за участю: секретаря судових засіданьОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
представниці потерпілої - адвоката ОСОБА_6
захисникаОСОБА_7
перекладачаОСОБА_8
розглянувши у закритому судовому засіданні кримінальне провадження зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12024262020002141 відносно ОСОБА_9 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 152, ч. 6 ст. 152, ч.3 ст. 15 ч.6 ст. 152 КК України, -
Герцаївським районним судом Чернівецької області розглядається кримінальне провадження, за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 152, ч. 6 ст. 152, ч.3 ст. 15 ч.6 ст. 152 КК України.
Під час судового засідання прокурор звернулася до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_9 строком на 60 днів. В обґрунтування заявленого прокурор послалася на те, що ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні декількох особливо тяжких кримінальних правопорушень. В підготовчому судовому засіданні обвинуваченому обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк який спливає 15 липня 2025 року. Обираючи за вказаною ухвалою обвинуваченому міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом було враховано тяжкість інкримінованих йому кримінальних правопорушень, які вчиненні з погрозою насильства щодо малолітньої потерпілої, особу обвинуваченого, спільне проживання обвинуваченого та потерпілої за однією адресою, а відтак можливості впливу на останню та свідків - родичів потерпілої, а також ухилення від суду. Посилаючись на те, що наразі продовжують існувати встановлені ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме - є ризики того, що ОСОБА_9 перебуваючи на волі може ухилитися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню, здійснити вплив на свідків та малолітню потерпілу, вчинити інше кримінальне правопорушення. Так як судовий розгляд не завершено, а ризики не зменшилися, то є необхідність у продовженні обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
В судовому засіданні прокурор підтримала подане клопотання, просила його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в клопотанні.
Представниця потерпілої - адвокат ОСОБА_6 підтримала клопотання прокурора.
Обвинувачений та його захисник заперечували проти задоволення клопотання та просили змінити запобіжний захід на домашній арешт.
Заслухавши думку учасників процесу та дослідивши додані до клопотання докази, слід зазначити про наступне.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 1 8цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Тримання під вартою за нормами ч. 1 ст. 183 КПК України є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
За змістом ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню; вчинити інше кримінальне правопорушення. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
За правилами ч. 5 ст. 199 КПК України, суд, вирішуючи питання щодо продовження строку тримання під вартою, зобов'язаний перевірити те, що заявлені стороною обвинувачення ризики не зменшилися.
Вирішуючи питання порушене у клопотанні прокурора суд зазначає, що ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні декількох особливо тяжких кримінальних злочинів, які стосуються статевої свободи та недоторканості малолітньої потерпілої, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі строком п'ятнадцять років або довічне позбавлення волі.
Крім того, суд враховує наявність ризиків про які зазначені у клопотанні прокурора та підтриманні у судовому засіданні, а саме, особу обвинуваченого ОСОБА_9 який приходиться отчим потерпілій ОСОБА_10 та проживав з нею за однією адресою, якій відомі обставини кримінального провадження, що свідчить про існування ризиків того, що ОСОБА_9 перебуваючи на волі, може незаконно впливати на потерпілу, свідку ОСОБА_11 яку ще не допитано, перешкоджати кримінальному провадженню, та з огляду на суворість покарання що загрожує ОСОБА_9 у разі доведеності його винуватості, останній може переховуватися від суду знаходячись на волі.
Оцінивши в сукупності всі обставини справи та дані, що характеризують ОСОБА_9 , зважаючи на те, за що ухвалою Герцаївського районного суду Чернівецької області від 05 травня 2025 року обвинуваченому ОСОБА_9 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів який спливає 15 липня 2025 року, то суд приходить до висновку, що більш м'який запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого, а відтак, необхідно продовжити обвинуваченому строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Позитивна характеристика обвинуваченого за місцем проживання, наявність утриманців, а також відсутність судимостей, з огляду на обсяг обвинувачення та обставини інкримінованих злочинів, не є підставою для змінення обвинуваченому запобіжного заходу на більш м'який.
Посилання захисника ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_9 на наявність в останнього проблеми зі здоров'ям, суд на цей час відхиляє, оскільки відповідно до ст. 11 Закону України «Про попереднє ув'язнення», медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в місцях попереднього ув'язнення організуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров'я. Порядок надання ув'язненим медичної допомоги, використання з цією метою не підпорядкованих органам, що здійснюють попереднє ув'язнення, державних та комунальних закладів охорони здоров'я, залучення їх медичного персоналу та проведення медичних експертиз визначається Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, особам які утримуються у слідчому ізоляторі забезпечується надання первинної лікувально-профілактичної допомоги, яка включає консультацію лікаря, діагностику і лікування основних найпоширеніших захворювань, травм та отруєнь, профілактичні заходи, направлення хворого ув'язненого чи засудженого для надання спеціалізованої та високоспеціалізованої допомоги.
Зважаючи на те, що кримінальні правопорушення у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_9 скоєні із погрозою застосування насильства стосовно малолітньої потерпілої та застосуванням такого насильства, суд не вбачає підстав для визначення застави при продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що відповідає положенням ч. 4 ст. 183 КПК України.
При наведених вище обставинах, є всі підстави для задоволення клопотання прокурора та з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого доцільним є продовження строку обраного ОСОБА_9 запобіжного заходу в умовах слідчого ізолятора на 60 днів.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 177, 183, 194, 314-316, 369, 372 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу задовольнити.
Продовжити ОСОБА_9 обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 152, ч. 6 ст. 152, ч.3 ст. 15 ч.6 ст. 152 КК України запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 22 серпня 2025 року включно.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів з дня її оголошення до Чернівецького апеляційного суду.
Повний текст ухвали буде оголошений «24» червня 2025 року о «16» год. «30» хв.
Головуючий :
Судді:
З ухвалою ознайомлений: “___» __________ року.
_______________ ОСОБА_9