Справа № 2/714/207/25
ЄУН: 720/1891/24
"16" червня 2025 р. м.Герца
Герцаївський районний суд Чернівецької області в складі :
головуючого-судді Єфтемій С.М.
за участю : секретаря судових засідань Постевка Г.П.
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора управління патрульної поліції Чернівецькій області Сорочан Василя Григоровича, управління патрульної поліції в Чернівецькій області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
У липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Новоселицького районного суду Чернівецької області із позовом до інспектора управління патрульної поліції Чернівецькій області Сорочан В.Г. (далі - ІУПП Чернівецькій області Сорочан В.Г.) згідно з яким просив суд стягнути з останнього матеріальну та моральну шкоду за наслідками прагнення його до адміністративної відповідальності.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що 16 лютого 2023 року щодо нього, інспектором управління патрульної поліції Чернівецькій області Сорочан В.Г. було винесено постанову за якою притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено штраф.
Рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької області від 04 травня 2023 року, означену постанову інспектора управління патрульної поліції Чернівецької області Сорочан В.Г. було скасовано.
Оскільки внаслідок неправомірних дій ІУПП Чернівецькій області Сорочан В.Г. за наслідками винесеної щодо нього зазначеної постанови він зазнав покарання та протягом часу до її скасування у судовому порядку вважався «правопорушником», через що, був вимушений втратити час за для звернення за судовим захистом, участі у судових засіданнях, сплати судового збору, він зазнав матеріальних витрат, а через порушення нормального способу життя він поніс моральні страждання. З посиланням на норми статті 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» (далі по тексту - Закону № 266/94-ВР), просив суд стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 1270 грн. та моральну шкоду в розмірі 15500 грн.
За ухвалою Герцаївського районного суду Чернівецької області від 13 березня 2023 року було відкрито провадження по справі яку призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (виклику) сторін.
Ухвалою Герцаївського районного суду Чернівецької області від 05 травня 2025 року до участі у справі у якості співвідповідача залучено управління патрульної поліції в Чернівецькій області.
В судовому засіданні позивач позов підтримав, який просив задовольнити. У своєму поясненні послався на те, що у зв'язку з неправомірними діями ІУПП Чернівецькій області ОСОБА_2 змушений був потратити свій час та власні кошти на підготовку та подальший розгляд адміністративної справи, а також звернення до суду із вказаним позовом що вимагало також додатковий час, зусиль та коштів. Витрати (транспортні витрати для того аби дістатися до місця розгляду справи) які він поніс пов'язаних із розглядом адміністративного позову у Новоселицькому районному суді склали 1270 грн. яких слід стягнути з відповідача. Порушення нормального способу життя, докладання додаткових зусиль для захисту своїх прав, честі та гідності є складової моральної шкоди які оцінив у сумі 15500 грн.
Як учасник бойових дій, вважає відсутніми підстави для сплати судового збору за вказаним позовом.
Відповідач ОСОБА_2 будучі належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду, в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Представник управління патрульної поліції в Чернівецькій області в судове засідання не з'явився, але через канцелярію суду 27 травня 2025 року надав клопотання про залишення позовної заяви без руху так як вважає, що позивач звернувся до суду із позовною заявою яка не відповідає вимогам ст.175 ЦПК України.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, оцінивши в сукупності надані суду докази, врахувавши процесуальні заяви сторін, слід зазначити про наступне.
Частиною 1 ст. 4 ЦПК України гарантовано кожній особі право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 16 лютого 2023 року інспектором управління патрульної поліції Чернівецькій області Сорочан В.Г. винесено постанову за якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП.
Рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької області від 04 травня 2023 року (справа № 720/473/23) вказану постанову інспектора управління патрульної поліції Чернівецькій області Сорочан В Г. відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 122 КУпАП, була скасована.
Як зазначає позивач, внаслідок незаконного притягнення його до адміністративної відповідальності та формування протиправного обвинувачення, йому була завдана матеріальна та моральна шкода. Як на правову підставу відшкодування шкоди позивач посилається на Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами ст. ст. 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені ст. 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб'єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.
Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою ст. 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
За відсутності підстав для застосування ч. 1 ст. 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (ст. ст. 1173, 1174цього Кодексу).
Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі ст. 1174 ЦК України.
Відповідно до цієї норми обов'язок відшкодувати завдану шкоду потерпілому покладається не на посадову особу, незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю якої завдано шкоду, а на державу Україна.
Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України № 6-440цс16 від 25 травня 2016 року.
Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду у справі № 335/6977/22 від 22.01.2025 для покладення відповідальності на державу за дії (бездіяльність) посадових осіб органів державної влади у виді відшкодування шкоди обов'язковою є наявність трьох елементів (умов) : 1) неправомірний характер дії (бездіяльності) цього органу (посадових або службових осіб), 2) наявність шкоди та 3) причинний зв'язок між неправомірними діями (бездіяльністю) і заподіяною шкодою. Водночас наявність вини посадових осіб органів державної влади не є обов'язковою умовою такого виду відповідальності. Тягар доведення наявності зазначених трьох умов покладається на позивача, який звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди.
Вирішуючи спір у справі про відшкодування шкоди, завданої незаконним притягненням до адміністративної відповідальності, суд, з огляду на підстави позову, при вирішенні питання про те, чи мали дії або бездіяльність органів влади, їх посадових осіб, які становили втручання в право особи, ознаки свавільності, повинен оцінювати : чи були передбачені законом підстави (умови) для відповідних дій працівників поліції (у контексті цієї справи), чи були вони виправданими (необхідними) та пропорційними до конкретних обставин.
Втручання не буде свавільним, якщо : воно відбулося згідно із законом; воно переслідує легітимну мету і є пропорційним до цієї мети; воно є необхідним у демократичному суспільстві. У разі вчинення працівниками патрульної поліції під час складання протоколу ( винесення постанови) усіх дій згідно із законом та в межах їхніх повноважень та за відсутності ознак свавільності таких дій, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю складу правопорушення не є фактом, який сам по собі підтверджує протиправність дій патрульних поліцейських.
При не встановленні під час розгляду справи про адміністративне правопорушення невідповідності дій (бездіяльності) працівників патрульної поліції, які мали наслідком закриття справи про адміністративне правопорушення, дії патрульного поліцейського у разі подальшого закриття справи у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення можуть бути підставою для відшкодування шкоди державою лише у тому випадку, якщо закриття справи у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення відбулося внаслідок інших протиправних дій працівників патрульної поліції під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, або які мають ознаки свавільності.
Як встановлено судом рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької області від 04 травня 2023 року було скасовано постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Однак судом не встановлено протиправних дій працівників патрульної поліції під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, або які мають ознаки свавільності.
Тому, сам факт скасування постанови не може бути доказом того, що дії та бездіяльність ІУПП Чернівецькій області ОСОБА_2 заподіяли позивачу яку-небудь шкоду.
Ураховуючи те, що скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відбулося не через протиправні дії працівників патрульної поліції під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, то суд доходить висновку про відсутність підстав, визначених статтею 1174 ЦК України для відшкодування шкоди.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України.
Ці підстави характеризуються особливостями суб'єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.
Велика Палата Верховного Суду у вище зазначеній постанові від 22.01.2025 року у справі №335/6977/22 звернула увагу на те, що поліцейський, який складає оформляє матеріали про адміністративне правопорушення, не є суб'єктом, який здійснює оперативно-розшукову діяльність чи проводить досудове розслідування, тому до таких правовідносин не застосовуються приписи статті 1176ЦК України та Закону № 266/94-ВР.
Як слідує з матеріалів справи жодного з вище вказаних рішень відносно позивача не приймалось, до того ж ІУПП в Чернівецькій області ОСОБА_1 , яким винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕАС №6555272 від 04.05.2023 року, не є спеціальним суб'єктом у розумінні статті 1176 ЦК України, а тому відсутні підстави для застосування частини першої статті 1176 ЦК України.
Доводи позивача, що винесення незаконної постанови призвело до завдання йому моральної шкоди ґрунтуються на припущеннях, зважаючи на недоведеність у ході розгляду справи складових елементів цивільного правопорушення, що відповідно до статей 12, 80 ЦПК України є процесуальним обов'язком. Позивачем не доведено наявності шкоди, так і причинного зв'язку між ними.
Не надано позивачем й доказів понесення ним матеріальних витрат які би підлягали відшкодуванню, через що такі його вимоги суд знаходить безпідставними.
Суд не виключає обставини переживання позивача з приводу винесення постанови, однак його посилання, зокрема, на приниження честі та гідності не підтвердженні жодними належними допустимими доказами, тобто відсутні докази як наведених погіршень, змін та страждань, так і причинного зв'язку.
З врахуванням зазначеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи, що позивачем не доведено заявлені вимоги належними та допустимими доказами, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заявлених вимог позивача про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконним рішенням, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, судовий збір не справляється.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258, 263-265, 268 ЦПК України,
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 -відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду, а у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлено 23 червня 2025 року.
Суддя :