Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"23" червня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/1278/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жиляєва Є.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Харківтурист" (61082, м. Харків, пр. Героїв Харкова, 144)
до Харківського квартирно-експлуатаційного управління (61024, м. Харків, вул. Сковороди Григорія, 61)
про стягнення 103031,60 грн.
без виклику учасників справи
Позивач, Приватне акціонерне товариство по туризму та екскурсіях "Харківтурист" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Харківського квартирно-експлуатаційного управління, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 103031,60 грн.
Також до стягнення заявлені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.04.2025 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні ч. 5 ст. 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
02.05.2025 через загальний відділ діловодства суду через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №10865), який досліджено та приєднано до матеріалів справи.
З метою повідомлення сторін про розгляд даної справи, судом було направлено копії ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи.
Позивач про розгляд справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку електронного документа, а саме: "Ухвала про відкриття провадження (спрощене)" від 23.04.2025 до електронного кабінету позивача підсистеми "Електронний суд" єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).
Відповідач про розгляд даної справи повідомлявся своєчасно та належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку електронного документа, а саме: "Ухвала про відкриття провадження (спрощене)" від 23.04.2025 до електронного кабінету відповідача підсистеми "Електронний суд" єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).
Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. Будь-яких заяв або клопотань, про можливість подання яких було роз'яснено ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.04.2025, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.
Отже, матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій та надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Враховуючи наведене, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Матеріалами справи установлено, що 05.07.2024 між Харківським квартирно-експлуатаційним управлінням (платник, сторона-1), Приватним акціонерним товариством по туризму та екскурсіях "Харківтурист" (балансоутримувач, сторона-2) та ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 (споживач, сторона-3) було укладено Договір про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії № 948 (далі - Договір) (а.с. 12-14), відповідно до умов пункту 1.1. якого, сторона 2 забезпечує постачання електричної енергії, що використовується стороною-3, а сторона-1 відшкодовує витрати, понесені стороною-2 з оплати електричної енергії, яка була спожита стороною-3, за встановленими тарифами в терміни, передбачені даним Договором.
Відповідно до п. 3.6. Договору, оплата за цим Договором здійснюється згідно ст. 46, 48, 49 БКУ, на підставі належним чином оформленого акту виконаних робіт (наданих послуг) протягом 30 календарних днів (за умови надходження бюджетних коштів на рахунок сторони 1 за відповідним кодом видатків).
Так, із матеріалів справи убачається, що позивач, у період з травня 2024 р. по листопад 2024 р. (включно) на виконання па. 1.1. Договору забезпечив постачання електричної енергії, що використовується стороною-3 Договору, про що у матеріалах справи наявні належним чином засвідчені копії Актів приймання-передачі електричної енергії (звор. а.с. 18-21), які підписані між постачальником та споживачем, підписи скріплено печатками.
Позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому зазначає про те, що Акти виконаних робіт (наданих послуг) за період з травня 2024 р. по листопад 2024 р. (включно) були надіслані відповідачу вчасно, проте з боку відповідача вказані акти залишилися несплаченими.
Крім того, позивачем була надіслана відповідачу письмова Заява про оплату відшкодування витрат за спожиту електричну енергію за договором № 948 від 05.07.2024 (вх.№1311 від 21.02.2025) разом із Актами виконаних робіт (наданих послуг) до договору про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії - три примірника за договором про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги розподілу електричної енергії - три примірника, які пропонувалося підписати відповідачеві.
Натомість Відповідач повернув по три примірника акту виконаних робіт (надалі послуг) і додаткову угоду до договору про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та послуги з розподілу електричної енергії без підпису зі свого боку, надавши свій лист-відповідь від 06.03.2025 за вих. №583/1283, в якому зазначено про те, що Харківське квартирно-експлуатаційне управління є бюджетною установою, яка у своїй діяльності фінансується із державного бюджету та є розпорядником бюджетних коштів виключно в рамках взятих на себе зобов'язань бюджетного періоду. Харківське квартирно-експлуатаційне управління не може передати до органу Казначейства України доручення на здійснення платежу згідно з заявою Голови Правління ПрАТ "Харківтурист" від 21.02.2025 за договором № 286 від 10.08.2024.
Таким чином, позивачем у позові зазначено про те, що відповідачем не виконувались взяті на себе зобов'язання за Договором № 948 від 05.07.2024 в частині здійснення повної та своєчасної сплати витрат за спожиту електроенергію споживачем та за послуги з розподілу електричної енергії, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 103031,60 грн. за період з 01.05.2024 по 31.12.2024, яку позивачем заявлено до стягнення в судовому порядку.
Відповідач проти позову заперечив повністю, у відзиві на позовну заяву на обґрунтування своїх заперечень зазначив, зокрема про те, що 10.08.2023 між Позивачем та Відповідачем було укладено трьохсторонній договір №236 (далі - Договір) спільного тимчасового безоплатного користування нерухомим майном. Відповідно до п.8.2. Договору КЕВ м. Харків взяло на себе зобов'язання відшкодування вартості комунальних послуг, що були спожиті військовою частиною. КЕВ м. Харків на заперечує, проти того, що укладало зазначений вище Договір але відповідно до п.3.3 підставою для відшкодування Відповідачем за В/Ч комунальних послуг є відповідний пакет документів. Позивач договір про відшкодування та підтверджуючі нарахування документи за спожиті комунальні за період травень-грудень 2024, на оплату не надавав чим сам позбавив себе можливості вчасно отримати відшкодування за отримані військовою частиною комунальні послуги. Згідно з п. 8.1. Договору Відповідач має права вимагати надання необхідних документів з метою виконання умов Договору. Відповідно до п. 8.1.1. Договору у разі не надання таких документів Відповідач звільняється від взятих на себе зобов'язань. Позивач вчасно не звертався до Відповідача у встановлені строки з пакетом документів на відшкодування за спожиту ВЧ електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії, чим сам позбавив себе можливості вчасно отримати відшкодування. Не має вини в діях Відповідача в тому, що Позивач не звертався за відшкодуванням у встановлені розумні строки, коли Відповідач мав можливість оплатити за взятими на себе зобов'язаннями по Договору інакше як за рішенням суду. КЕВ міста Харків є неприбутковою установою, тобто утримується за рахунок коштів відповідного (державного) бюджету. Всі витрати такої установи узгоджуються з органом, який уповноважений здійснювати фінансування такої установи, для чого складається кошторис, в який вносяться всі статті витрат. Невиконання відповідачем зобов'язання по оплаті за надані послуги сталося внаслідок недостатку бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Для сплати заборгованості за попередній період у КЕВ міста Харків відсутнє відповідне фінансування. КЕВ міста Харків є бюджетною установою, яка в своїй діяльності фінансується із державного бюджету, та є розпорядником бюджетних коштів виключно в рамках взятих на себе зобов'язань бюджетного періоду. У зв'язку з тим, що Позивач не звертався до Відповідача в 2024 році з належними документами про відшкодування за отримані послуги з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії виникла заборгованість, що унеможливило провести оплату за отримані військовою частиною в 2025 році послуги інакше, як на підставі рішення суду.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судом встановлено, що факт споживання, а також обсяг і вартість спожитої електроенергії у спірний період: з 01 травня 2024 року по 31 грудня 2024 року підтверджується наявними в матеріалах справи копіями: актів виконаних робіт (наданих послуг), актів приймання-передачі електричної енергії та рахунків за електричну енергію, а також копіями актів фіксації показників лічильників, підписаним військовою частиною актом фіксації вартості наданих послуг, а також вказаний обсяг не заперечувався відповідачем.
Водночас, суд зазначає, що відсутність бюджетних асигнувань для фінансування оплати за надані позивачем послуги не є підставою для звільнення від обов'язку їх оплати. Оскільки Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та в рішенні від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України" зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Відповідно до положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.
Наведений висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 916/1345/18.
Аналогічний правовий висновок про те, що сама собою відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язання викладено в постанові Верховного Суду України від 22.03.2017 у справі № 3-77гс17, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.03.2018 у справах № 925/246/17, № 925/974/17, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 12-46гс18 (пункт 61 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 911/4249/16).
Згідно з частиною першою статті 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. За приписами частини другої статті 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
В силу статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
У відповідності до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, що передбачено частиною першою статті 612 ЦК України.
Всупереч вимог статті 13 та статті 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідачем доказів, які б спростовували факт наявності заборгованості у розмірі
Відповідно до частини першої статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги приписи статті 526 ЦК України та статті 193 ГК України, якими передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини; доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов Договору та діючого законодавства та оскільки відповідачем не спростовано наявності заборгованості, суд дійшов висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 103031,60 грн.
Решта доводів відповідача, які викладено останнім у відзиві на позовну заяву залишаються судом поза увагою, оскільки вони базуються з посиланням відповідача на умови Договору спільного тимчасового безоплатного користування нерухомим майном №236 від 10.08.2023.
Тоді, як предметом судового розгляду в цій справі є матеріально-правова вимога про стягнення заборгованості за Договором про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії № 948 від 05.07.2024.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункті 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N303-A, п. 29).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.
З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Суд зазначає, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже вони не спростовують встановлених судом обставин та не впливають на результат прийнятого рішення.
Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі як обґрунтованого, не спростованого відповідачем належним чином та підтвердженого доданими до матеріалів справи доказами.
Здійснюючи розподіл судових витрат, враховуючи вимоги статті 129 ГПК України, а також висновки суду про повне задоволення позову, судові витрати підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Харківського квартирно-експлуатаційного управління (61024, м. Харків, вул. Сковороди Григорія, 61, код ЄДРПОУ 07923280) на користь Приватного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Харківтурист" (61082, м. Харків, пр. Героїв Харкова, 144, код ЄДРПОУ 02648484) - 103031,60 грн. заборгованості та 3028,00 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "23" червня 2025 р.
Суддя Є.М. Жиляєв