Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність
"19" червня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/1506/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Усатого В.О.
при секретарі судового засідання Трофименко С.В.
розглянувши заяву ОСОБА_1
про неплатоспроможність ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
за участю :
представника ОСОБА_1 - адвоката Василюка А.П.
Фізична особа ОСОБА_1 , м. Харків, звернувся до Господарського суду Харківської області з заявою про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства, в якій просить суд прийняти заяву, відкрити провадження у справі про його неплатоспроможність, ввести процедуру реструктуризації боргів боржника та мораторій на задоволення вимог кредиторів, призначити керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Багінського А.О.
У своїй заяві та наданих до неї документах ОСОБА_1 зазначає про те, що має прострочені зобов'язання перед мікрофінансовими організаціями на загальну суму 496 789,80 грн., які припинив погашати у розмірі більше 50% місячних платежів за упродовж більш ніж двох місяців, фізичною особою-підприємцем не був; працевлаштований; не має судимості; зареєстрований у м.Харкові, проте фактично проживає як внутрішньо переміена особа у м.Києві .
У поданій заяві ОСОБА_1 зазначає про недостатність у нього активів для погашення заборгованості; надає заяву арбітражного керуючого Багінського А.О. про згоду на участь у справі та додаткову угоду № 1 від 24.12.2024 до угоди (з умовами оплати праці арбітражного керуючого).
Ухвалою суду від 06.05.2025, крім іншого, прийнято заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до розгляду. Підготовче засідання по справі призначено на "29" травня 2025 р. о(б) 12:30. Викликано для участі у судовому засіданні ОСОБИСТО ОСОБА_1 для надання пояснень щодо заяви про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність. Заявнику - ОСОБА_1 до дати підготовчого засідання постановлено надати суду:
- документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 Кодексом України з питань банкрутства, зокрема, належним чином засвідчені копії первинних документів (кредитних договорів, довідок про залишок заборгованості станом на день подання заяви, виписки з рахунків про рух кредитних коштів), які підтверджують ВСЮ зазначену кредиторську заборгованість, вимоги про погашення боргу тощо; а також рішення судів щодо стягнення заборгованості, в тому числі, рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 28.06.2023 по справі № 202/4544/23 ,
- надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо,
- додаткові докази, які свідчать про його неплатоспроможність (за наявності).
15.05.2025 від ОСОБА_1 надійшло клопотання (вх.№ 11789) з додатками на виконання вимог ухвали суду від 06.05.2025.
ОСОБА_1 та його представник, присутні в судовому засіданні 29.05.2025 у режимі відеоконференції надали пояснення у справі, заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та клопотання про витребування доказів підтримали в повному обсязі .
Заслухавши в судовому засіданні 29.05.2025 ОСОБА_1 та його представника, дослідивши клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів, суд постановив протокольну ухвалу про відмову в задоволенні клопотань про витребування доказів, що секретарем судового засідання занесено до протоколу судового засідання.
Відмовляючи у задоволенні клопотань ОСОБА_1 про витребування доказів, суд виходив з наступного.
У поданих клопотаннях про витребування доказів заявник просить суд у зв'язку з неможливістю самостійно надати докази, витребувати у ТОВ «ВЕЛЛФІН», ТОВ «ФК Кредит-Капітал», ТОВ «СЛУЖБА МК», ТОВ «ФК «ІРБІС», ТОВ «Н.А.ГРУП», ТОВ «ФК «Гелексі», ТОВ «Фінтеч Лаб», ТОВ «Діджи Фінанс», ТОВ «Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів», ТОВ «СВЕА ФІНАНС», ТОВ «ФІНФОРС», ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ», ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ», ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», ТОВ «ФК «МОНБЛАН ФІНАНС», ТОВ «ФК «ПРЕМІУМ АКТИВ» наступну інформацію:
- чи наявна заборгованість за кредитом;
- на підставі чого наявна заборгованість за кредитом (надати засвідчені належним чином копії кредитного договору з додатками та договору факторингу/цесії з додатками);
- чи наявне прострочення за кредитом, протягом скількох днів;
- який розмір заборгованості за кредитом (окремо за тілом, окремо за відсотками, окремо за іншими платежами);
- яка дата останнього платежу.
Згідно ч.1 ст.42 ГПК України учасники справи мають право:
1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень;
2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;
3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;
4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти;
5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках;
6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
За положеннями частин 1-3 статті 80 Господарського процесуального кодексу України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Відповідно до приписів статті 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.
Так, за аналізом наведених норм процесуального закону вбачається, що звертаючись із клопотанням про витребування доказів, заявник повинен надати до суду докази вжиття заходів самостійного отримання витребовуваних доказів, а також, у разі вжиття таких заходів - зазначити причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Судом враховано, що в силу Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 року, розрахунковий документ - (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і підтверджує факт надання послуги відділенням зв'язку.
У відповідності до п.п. 59, 61 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Отже, належним доказом відправлення може вважатися РОЗРАХУНКОВИЙ ДОКУМЕНТ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) З НАДІСЛАННЯМ АДРЕСАТУ ЛИСТА ІЗ ОПИСОМ ВКЛАДЕННЯ, поданий в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Подібний правовий висновок викладено в ухвалах Верховного Суду від 21.12.2023 у cправі № 910/8329/22 та від 14.11.2023 у cправі № 905/2330/21.
Роздруківка скріншотів не може вважатись належним доказом відправлення, у зв'язку з неможливістю ідентифікації відправника повідомлення і зміст такого документа.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 не доведено належними і допустимими доказами того, що останній звертався до ТОВ «ВЕЛЛФІН», ТОВ «ФК Кредит-Капітал», ТОВ «СЛУЖБА МК», ТОВ «ФК «ІРБІС», ТОВ «Н.А.ГРУП», ТОВ «ФК «Гелексі», ТОВ «Фінтеч Лаб», ТОВ «Діджи Фінанс», ТОВ «Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів», ТОВ «СВЕА ФІНАНС», ТОВ «ФІНФОРС», ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ», ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ», ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», ТОВ «ФК «МОНБЛАН ФІНАНС», ТОВ «ФК «ПРЕМІУМ АКТИВ» за інформацією про надання якої він клопоче, у зв'язку з чим суд відмовив у клопотаннях про витребування доказів.
У підготовчому засіданні 29.05.2025 о 12:30 год. оголошено перерву на 03.06.2025 о 17:00 год.
Підготовче засідання, призначене на 03.06.2025 о 17:00 год. не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Усатого В.О. на лікарняному.
Враховуючи усунення обставин, які перешкоджали виконанню обов'язків судді, а саме після повернення судді з лікарняного, ухвалою суду від 12 червня 2025 року призначено підготовче засідання у справі на "19" червня 2025 р. о 11:50 год.
Представник ОСОБА_1 , присутній в судовому засіданні 19.06.2025 у режимі відеоконференції, надав пояснення у справі, заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність підтримав повному обсязі.
У судовому засіданні 19.06.2025 оголошено перерву на 19.06.2025 о 12:30 год.
Як вказано у Рішенні Конституційного суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
В частині 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вказує на те, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Суд зазначає, що питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішуються судом залежно від конкретних обставин справи.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").
Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" від 07.07.1989).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 117 Кодексу України з процедур банкрутства у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або для повернення такої заяви господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви постановляє ухвалу про прийняття заяви до розгляду, в якій зазначається дата підготовчого засідання, яке має відбутися не пізніше 15 робочих днів з дня постановлення ухвали.
З урахуванням вищенаведеного, приймаючи до уваги строковий характер проведення підготовчого засідання суду, суд вважає за необхідне провести підготовче засідання за наявними у справі матеріалами.
Після перерви, розглянувши заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність, проаналізувавши матеріали справи, у тому числі, долучені до заяви документи, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Преамбула Кодексу України з процедур банкрутства визначає, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Відповідно до ч. 1 ст.115 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника.
Частиною другою статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо: боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців; у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
Право боржника звернутися із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не стоїть у залежності від наявності у сукупності всіх підстав, передбачених частиною другою статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 17.06.2021 у справі № 926/2987-б/20.
Тобто для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи достатньо навіть однієї або більше однієї підстави у будь-яких комбінаціях, наведених у частині другій статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки законодавцем імперативно не визначено обов'язковим існування сукупності всіх трьох підстав, як умови для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Зазначений правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 909/1028/20.
Системний аналіз статті 113, частин першої, другої статті 116, частини першої статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства дає можливість дійти висновку, що наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у кожному конкретному випадку повинна визначатись судом з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (на момент звернення до суду з відповідною заявою) або загрозу її неплатоспроможності (у визначений зобов'язанням строк або в майбутньому).
Частиною 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено перелік документів, які мають додаватись до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а саме: 1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; 2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця; 3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; 4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна; 5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно; 6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором; 7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати; 8) відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях; 9) копія трудової книжки (за наявності); 10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржник; 11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства; 12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень; 13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини; 14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
Згідно з ч. ч. 1, 3, 4 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви. За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність. Господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо: 1) відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; 2) боржник виконав зобов'язання перед кредитором (кредиторами) у повному обсязі до підготовчого засідання суду; 3) боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю; 4) боржника визнано банкрутом протягом попередніх п'яти років.
Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що неплатоспроможність - неспроможність боржника (іншого, ніж страховик або кредитна спілка) виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом, або встановлена Національним банком України неплатоспроможність страховика відповідно до Закону України "Про страхування" чи неплатоспроможність кредитної спілки відповідно до Закону України "Про кредитні спілки".
Процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства (стаття 215 Господарського кодексу України, стаття 166-17 Кодексу України про адміністративні правопорушення), а також недопущення доведення боржника до банкрутства (стаття 219 Кримінального кодексу України). Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів. Однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.
Відповідний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20.
Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що склад і розмір грошових зобов'язань, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Отже, обов'язком суду при вирішенні питання про наявність грошового зобов'язання та визначенні неплатоспроможності є встановлення прострочених грошових зобов'язань боржника перед кредиторами станом на час подання відповідної заяви до суду. Перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні.
Згідно з ч. 2 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Аналогічний порядок проведення та мета підготовчого засідання визначені положеннями ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, яка регулює питання відкриття провадження у справі про банкрутство юридичних осіб.
Зокрема, частиною 1 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні.
Відповідно до ч. 2 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи за результатами проведення підготовчого засідання, дослідивши матеріали відповідної заяви фізичної особи, суд повинен, серед іншого, визначитися з питання наявності грошових вимог до боржника та розміру таких вимог за станом на час подання заяви до суду, несплати боржником на користь кредиторів належних ним коштів.
Поряд із цим, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи суд зобов'язаний дослідити не тільки надану заявником інформацію про кредитні договори, за якими у заявника, як стверджується за його заявою, наявні грошові зобов'язання (зокрема, прострочені) за кредитами (позиками) тощо, але й дослідити та встановити безпосередні докази укладання таких договорів, наявності та розміру заборгованості за такими договорами.
Необхідність аналізу таких договорів пов'язана з визначеною Кодексом України з процедур банкрутства метою проведення підготовчого засідання.
У конкретизованому списку кредиторів ОСОБА_1 зазначає про те, що має кредиторську заборгованість перед 17 кредиторами: ТОВ «ВЕЛЛФІН», ТОВ «ФК Кредит-Капітал», ТОВ «СЛУЖБА МК», ТОВ «ФК «ІРБІС», ТОВ «Н.А.ГРУП», ТОВ «ФК «Гелексі», ТОВ «Фінтеч Лаб», ТОВ «Діджи Фінанс», ТОВ «Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів», ТОВ «СВЕА ФІНАНС», ТОВ «ФІНФОРС», ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ», ТОВ «ФАСТ-Фінанс», ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», ТОВ «ФК «МОНБЛАН ФІНАНС», ТОВ «ФК «ПРЕМІУМ АКТИВ» на загальну суму боргу у розмірі 496 789,80 грн.
Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".
Відповідно до вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відтак, доказами, які підтверджують факт надання кредитних коштів, наявність заборгованості, її розмір та строк прострочення по платежам, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".
Відповідний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі №161/16891/15-ц та від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц.
Суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять : Договір №1100062347 від 17.08.2021 з ТОВ "ФЛЕКСІБЛ ФАЙНЕНШЛ СОЛЮШНЗ" заборгованість за яким передана ТОВ «ФК Кредит-Капітал» на підставі Договору факторингу №ФФС-28/03/23 від 28.03.2023; Договір факторингу №40071779-123 від 06.10.21 за яким "СС ЛОУН" відступило ТОВ "ФІНФОРС" право вимоги за кредитним договором №1482 755-А від 05.07.2021 та договорів на підставі яких у заявника виникла заборгованість перед ТОВ «СЛУЖБА МК», ТОВ «ФК «ІРБІС», ТОВ «Н.А.ГРУП», ТОВ «Фінтеч Лаб», ТОВ «СВЕА ФІНАНС», ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ», ТОВ «ФАСТ-Фінанс», ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», ТОВ «ФК «ПРЕМІУМ АКТИВ».
Нормами Кодексу України з процедур банкрутства на фізичну особу-боржника покладається обов'язок підтверджувати обставини його неплатоспроможності чи її загрози доказами у відповідному обсязі, у тому числі первинними документами, задля забезпечення перевірки господарським судом підстав та моменту виникнення зазначених боржником грошових вимог кредиторів, встановлення їх характеру та розміру.
Такий правовий висновок вбачається обґрунтованим також з тих підстав, що лише фізична особа-боржник (яка є єдиним суб'єктом звернення із відповідною заявою) наділена правом на подання відповідних доказів у підтвердження обставин своєї неплатоспроможності чи її загрози. Тому відсутність на цій стадії інших учасників справи, які мають право подати свої доводи чи заперечення щодо таких обставин чи доказів, зумовлює необхідність добросовісного виконання боржником своїх процесуальних обов'язків щодо доказування наявності обставин для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Стандарт доказування "достатність доказів" було виключено із ГПК України, водночас, у справах про неплатоспроможність фізичної особи господарський суд враховує, окрім належності та допустимості, також достатність поданих боржником доказів для підтвердження та доведення обставин неплатоспроможності чи її загрози, як підстави для відкриття провадження у такій справі.
У цьому контексті суд вважає, що самого кредитного звіту недостатньо для підтвердження тих обставин, на які посилається заявник, оскільки цей звіт може містити неповну чи недостовірну інформацію про розмір та структуру заборгованості боржника, в тому числі за основним зобов'язанням.
Отже, подання боржником при зверненні до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність кредитного звіту є недостатнім для доведення відповідних обставин та, як наслідок, встановлення судом наявності підстав для відкриття провадження у такій справі.
За таких обставин, кредитна історія боржника, складена Українським бюро кредитних історій, не може бути належним та допустимим доказом наявності підтвердження та розміру грошових вимог в силу статті 77 ГПК України, якою передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 08.11.2022 у справі № 909/937/21, від 16.11.2022 у справі № 917/1604/21.
Заборгованість заявника, яка зазначена в конкретизованому списку кредиторів, в повній мірі не підтверджена первинними документами, що позбавляє суд можливості встановити наявність кредиторської заборгованості, її дійсний розмір та складові.
Суд звертає увагу на те, що до боржника - фізичної особи Кодекс України з процедур банкрутства встановлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Виходячи зі встановлених вище обставин, суд дійшов висновку, що заявником належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами, в розумінні положень ст. ст. 76-79 ГПК України, не доведено наявність правових підстав для відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність.
Суд, у цій справі, враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників у справі про банкрутство), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) заява № 18390/91; пункт 29).
Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд вважає за необхідне у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 відмовити.
Також суд зауважує на тому, що згідно з ч. 7 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства відмова у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.
Керуючись ст. ст. 113, 115, 116, 119 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 232-235 ГПК України, суд
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги в строки, передбачені ст. 256 ГПК України.
Повна ухвала складена та підписана 24.06.2025.
Суддя Усатий В.О.