Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
(додаткове)
23 червня 2025 року м. ХарківСправа № 922/154/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Прохорова С.А.
за участю секретаря судового засідання Кончаренко В.Ю.,
та представників учасників справи:
прокурора - Панова М.С.;
1-го відповідача - не з'явився;
2-го відповідача - не з'явився;
3-го відповідача - не з'явився;
4-го відповідача - Орлов О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Харківської області заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення (вх. №30336 від 03.12.2024) за результатами розгляду справи №922/154/22
за позовом Керівника Слобідської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області
за участю прокуратури Харківської області;
до 1. Харківської міської ради, м. Харків;
2. Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків;
3. ОСОБА_2 ;
4. ОСОБА_1 ;
про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсними договорів та повернення майна, -
Рішенням Господарського суду Харківської області від 29.11.2024 було відмовлено в позові Керівника Слобідської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області до Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, ОСОБА_2 . Провадження у справі в частині позовних вимог до ОСОБА_1 - закрито.
Також вказаним рішенням встановлено відповідачу - ОСОБА_1 5-денний строк з дня прийняття рішення на подання суду доказів понесення судових витрат.
03.12.2024 відповідачем 4 подано до суду заяву про винесення додаткового рішення щодо стягнення з Прокуратури Харківської області 40 000,00 грн витрат на правничу допомогу.
Судом було відкладено розгляд заяви на 24.02.2025.
Прокурором подані заперечення на заяву відповідача про стягнення судових витрат.
31.01.2025 до Господарського суду Харківської області надійшов запит Східного апеляційного господарського суду, яким витребувані матеріали справи №922/154/22, у зв'язку з призначенням до розгляду апеляційної скарги на рішенням Господарського суду Харківської області від 29.11.2024, у зв'язку з чим розгляд заяви було зупинено.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.02.2025 у справі №922/154/22 апеляційну скаргу Харківської обласної прокуратури задоволено частково.
Рішення Господарського суду Харківської області від 29.11.2024 у справі №922/154/22 в частині закриття провадження у справі в частині позовних вимог до ОСОБА_1 скасовано. Ухвалено в цій частині нове рішення, яким в позові Керівника Слобідської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області до ОСОБА_1 відмовлено. В решті рішення залишено без змін..
Постановою Верховного суду від 07.05.2025 касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури залишено без задоволення. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.02.2025 у справі № 922/154/22 залишено без змін.
09.06.2025 матеріали справи №922/154/22 повернулися до Господарського суду Харківської області.
Таким чином, судом було поновлено розгляд заяви та призначено судове засідання на 23.06.2025.
Дослідивши матеріали справи та заяву представника ОСОБА_1 адвоката Олександра Олександровича Орлова про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає про таке.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).
За приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
У рішенні Конституційного Суду України №23-рп/2009 (у п. 3.2 рішення) передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо.
Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать і консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво в судах тощо.
На підтвердження факту надання правничої допомоги, представником відповідача-4 надано суду копії ордеру серія АХ №1218762 від 05.11.2024, договору про надання правничої допомоги №34/К/Г-24 від 05.11.2024, додатку №1 до договору про надання правничої допомоги №34/К/Г-24 від 05.11.2024, Акт виконаних робіт №1 від 29.11.2024, копію квитанції про оплату за надані адвокатом послуги на суму 40 000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 1 ст. 126 ГПК України, витрати пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України, з відповідача підлягає стягненню, окрім витрат по сплаті судового збору, вартість послуг адвоката, що сплачена або підлягає сплаті (правова позиція викладена в постанові об'єднаної палати КГС ВС від 03.10.2019 року у справі №922/445/19).
Згідно з ч. 4 ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За приписами ч.5 ст.126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).
Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Особливістю фіксованого розміру адвокатського гонорару є те, що визначення саме такої форми в договорі виключає обов'язок зазначення відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної наданої послуги (вчиненої дії) в детальному описі робіт (наданих послуг) або в акті приймання-передачі наданих послуг. У цьому випадку встановлення сторонами в умовах договору про надання правової допомоги вартості послуг (гонорару) з надання правової допомоги клієнту в у фіксованому розмірі виключає необхідність зазначення адвокатом відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної дії виконаної ним на захист інтересів свого клієнта.
Подібні висновки викладено в додатковій постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №910/1344/19 та постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.02.2022 у справі №916/893/21.
Фіксований розмір гонорару означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.
У разі погодження між адвокатом (адвокатським бюро / об'єднанням) та клієнтом фіксованого розміру гонорару такий гонорар обчислюється без прив'язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро / об'єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту. Подібні висновки Верховного Суду містяться у постанові від 19.11.2021 у справі №910/4317/21.
Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
Як вбачається з матеріалів справи, надання правничої допомоги та представництво інтересів відповілача-4 у справі в суді першої інстанції здійснювалось адвокатом Олександром Олександровичем Орловим на підставі ордеру серія АХ №1218762 від 05.11.2024, договору про надання правничої допомоги №34/К/Г-24 від 05.11.2024.
Відповідно до п. 1.1 договору КЛІЄНТ доручає, а АДВОКАТ бере на себе зобов'язання надати КЛІЄНТУ за винагороду необхідну правничу допомогу щодо представництва та захисту прав, свобод та інтересів КЛІЄНТА у справі №922/154/22 про витребування у КЛІЄНТА нежитлових приміщень підвальної частини №2, 16, 17, розташовані у житловому будинку літ. “А-14», за адресою: пр. Аерокосмічний 40 (пр. Гагаріна 40) та припинення право власності КЛІЄНТА на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 126835663101, зареєстроване на підставі договору купівлі-продажу від 14.08.2017 (номер запису про право власності: 21857720).
При наданні правничої допомоги за цим Договором АДВОКАТ збирає докази та відомості звертається з адвокатськими запитами до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності, їх службових та посадових осіб, а також до самозайнятих осіб; складає та подає до Господарського суду заяви по суті та заяви з процесуальних питань; за необхідності готує та подає апеляційну скаргу або відзив на апеляційну скаргу; за необхідності готує та подає касаційну скаргу або відзив на касаційну скаргу.
За необхідності готує та подає інші заяви та клопотання, заперечення проти заяв та клопотань, інші документи, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, які необхідні для розгляду справи та отримання судового рішення на користь КЛІЄНТА. Крім того, АДВОКАТ представляє інтереси КЛІЄНТА в судах першої (Господарський суд Харківської області), другої (Східний апеляційний господарський суд) та третьої (Верховний Суд) інстанцій. При розгляді справи АДВОКАТ висловлює свої доводи, міркування, правову позицію та належним чином використовує надані Стороні у справі права відповідно до статей 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України для досягнення позитивного результату.
АДВОКАТ при надані КЛІЄНТУ правничої допомоги використовує передбачені Конституцією України, Господарським процесуальним кодексом України, Законом України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року, чинними міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та іншими законодавчими актами засоби, способи і методи представництва КЛІЄНТА для недопущення порушення, обмеження чи невизнання прав КЛІЄНТА та (або) відновлення його порушеного, обмеженого чи невизнаного права.
Відповідно до пункту 3.1 Договору, умови, строки, порядок розрахунку, а також розмір винагороди (гонорару), який оплачується КЛІЄНТОМ на користь АДВОКАТА, Сторони узгоджують у Додатку №1 до цього Договору, який складається в 2-х (двох) примірниках, по одному примірнику для кожної із Сторін, які є ідентичними, мають однакову юридичну силу та є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до Додатку 1 до договору про надання правничої Сторони за Договором про надання правничої допомоги 34/К/Г-24 від 05 листопада 2024 домовились, що гонорар АДВОКАТА за падання правничої допомоги щодо представництва та захисту прав та інтересів КЛІЄНТА у справі КЛІЄНТА у справі №922/154/22 про витребування у КЛІЄНТА нежитлових приміщень підвальної частини №2, 16, 17, розташовані у житловому будинку літ. “А-14», за адресою: пр. Аерокосмічний 40 (пр. Гагаріна 40) та припинення право власності КЛІЄНТА на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 126835663101, зареєстроване на підставі договору купівлі-продажу від 14.08.2017 (номер запису про право власності: 21857720), - у суді першоїінстанції становить 40 000,00 (сорок тисяч) гривень у будь-якому випадку, навіть при ухваленні судом рішення не на користь КЛІЄНТА.
Відповідно до акту виконаних робіт №1 від 29.11.2024, адвокат О.О. Орлов надав такі послуги:
1) здійснив аналіз наявної правової ситуації та наданих Клієнтом документів та вивчив судову практику з правовідносин що склалися;
2) склав, підписав та подав до господарського суду відзив на позов прокурора,
3) склав, підписав та подав до господарського суду клопотання про поновлення строків подання відзиву на позов прокурора,
4) приймав участь у судових засіданнях 08.11.2024 та 29.11.2024;
5) вивчив практику Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду з аналогічних правовідносин;
6) склав, підписав та подав до господарського суду клопотання про закриття провадження у справі,
7) приймав участь у судових дебатах, викладав свою думку, надавав пояснення, обґрунтував свою правову позицію.
8) склав заяву про ухвалення додаткового рішення у справі про розподіл судових витрат.
У результаті виконання першого етапу робіт з надання АДВОКАТОМ правничої допомоги КЛІЄНТУ за Договором №34/К/Г-24 від 05 листопада 2024 року господарський суд ухвалив позитивне для КЛІЄНТА судове рішення, яким закрив провадження у справі щодо вимоги про витребування з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) нежитлових приміщень підвальної частини № 2, 16, 17, розташовані у житловому будинку літ. “А-14», за адресою: пр. Аерокосмічний 40 (пр. Гагаріна 40) та припинення право власності КЛІЄНТА на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 126835663101, зареєстроване на підставі договору купівлі-продажу від 14.08.2017 (номер запису про право власності: 21857720).
Сторони не мають претензій стосовно обсягу та якості виконання АДВОКАТОМ першого етапу робіт з надання правничої допомоги КЛІЄНТУ.
Згідно Додатку №1 до Договору №34/К/Г-24 від 05 листопада 2024 року гонорар АДВОКАТА становить 40 000,00 (сорок тисяч) гривень.
Отже, суд прийшов до висновку, що сторони договору надання правничої допомоги 34/К/Г-24 від 05 листопада 2024 узгодили форму гонорару у фіксованому розмірі.
У постанові Верховного Суду від 02.02.2024 року по справі №910/9714/22 зазначено:
"6.42. Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу повністю або частково - керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.
6.43. Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання критеріїв визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу (статті 126, 129 ГПК України), дає підстави дійти висновку, що вирішення питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу по суті (розміру суми витрат, які підлягають відшкодуванню) є обов'язком суду, зокрема, шляхом надання оцінки доказам поданим стороною із застосуванням критеріїв визначених у статті 126 та частинах п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України.
6.44. Такий обов'язок у кожному конкретному випадку реалізовується на засадах змагальності та рівності сторін, шляхом надання сторонам можливості надати свої міркування/заперечення. За наслідками оцінки обставин справи і наведених учасниками справи щодо цього питання обґрунтувань та дослідження поданих стороною доказів за правилами статті 86 ГПК України, суд і ухвалює рішення в цій частині."
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18, від 08.04.2020 у справі №922/2685/19, у додатковій постанові Верховного Суду від 15.11.2022 у справі №873/29/22 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, постанова від 16.11.2022 у справі №916/2016/21 тощо).
Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123 - 130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", рішення у справі "Баришевський проти України", рішення у справі "Гімайдуліна і інші проти України", рішення у справі "Двойних проти України", рішення у справі "Меріт проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Дослідивши подані відповідачем-4 докази на підтвердження понесення витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції, враховуючи характер спору по даній справі, ступінь її складності, обсяг матеріалів у справі, керуючись принципами справедливості та верховенства права, суд вважає завищеним розмір таких витрат.
Суд зазначає, що такі послуги, як: “прийняття участі у судових дебатах» охоплюються поняттям “участь у судовому засіданні», а “здійснення аналізу наявної правової ситуації вивчення судової практики з правовідносин що склалися» охоплюється поняттям “вивчення практики Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду з аналогічних правовідносин».
Крім того, рішення Господарського суду Харківської області було частково скасовано в апеляційній інстанції.
Отже, суд зазначає, що надані відповідачем-4 докази на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
При цьому суд не заперечує право адвоката та його довірителя на таку оцінку вартості та необхідності наданих послуг, але оцінює вказані обставини з точки зору можливості покладення таких витрат на іншу сторону у справі (прокурора).
Отже, заявлений представником відповідача-4 розмір витрат на професійну правничу допомогу, на думку суду, не узгоджується з вищенаведеними вимогами чинного законодавства щодо розумності, необхідності та співмірності відповідних витрат.
Зазначене є підставою для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з іншої сторони. Відповідний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі №550/936/18.
Згідно із висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 30.01.2023 у cправі №910/7032/17, стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Таким чином, проаналізувавши наявні у справі докази, зважаючи на положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що заява представника ОСОБА_1 адвоката Олександра Олександровича Орлова про розподіл витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню, із стягненням з прокурора на користь відповідача-4 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн.
В іншій частині в задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу (вх. №30336 від 03.12.2024) задовольнити частково.
Стягнути з Харківської обласної прокуратури (61001, місто Харків, вулиця Богдана Хмельницького, 4; код ЄДРПОУ 02910108) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; проживає по адресу: АДРЕСА_1 ) 20000,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.
В решті заяви відмовити.
Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Згідно ст. 241 Господарського процесуального кодексу України додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.
Додаткове рішення підписано 24.06.2025.
Суддя С.А. Прохоров