адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018
Код ЄДРПОУ 03500004
24.06.2025 року Справа № 917/1735/21
Суддя господарського суду Полтавської області Білоусов С. М., після виходу з відпустки, розглянувши матеріали
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР - АГРО", 08702, Київська обл., м. Обухів, вул. Промислова, буд. 20, ідент. код 36348550
про покладення на керівника боржника солідарної відповідальності у справі № 917/1735/21
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР - АГРО", 08702, Київська обл., м. Обухів, вул. Промислова, буд. 20, ідент. код 36348550
до боржника Приватного підприємства "НАГОДА+", 36008, м. Полтава, вул. Європейська, 146А, ідент. код 40174389
про відкриття провадження у справі про банкрутство
В провадженні Господарського суду Полтавської області знаходиться справа про банкрутство ПП "Нагода+".
Постановою господарського суду від 30.06.2022 ПП "Нагода+" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором Приватного підприємства "Нагода+" призначено арбітражного керуючого Косякевича Сергія Олексійовича.
В ході ліквідаційної процедури ПП "Нагода+" на адресу суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр - Агро" про покладення на керівника боржника солідарної відповідальності (притягнення до солідарної відповідальності).
Ухвалою суду від 13.02.2023 року призначено розгляд заяви у судовому засіданні.
Як встановлено судом, керівником ПП "Нагода+" є ОСОБА_1 .
Однак, за наявними в матеріалах справи доказами вбачається, що ОСОБА_1 перебуває у складі Збройних Сил України (згідно запису у військовому квитку НОМЕР_1 ОСОБА_1 призваний ІНФОРМАЦІЯ_1 у Збройні Сили України 25.02.2022 на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022).
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 11.04.2023 року провадження за заявою ТОВ "Спектр-Агро" про покладення на керівника боржника солідарної відповідальності у справі № 917/1735/21 про банкрутство Приватного підприємства "НАГОДА+" зупинено до припинення перебування керівника ПП "Нагода+" ОСОБА_1 на військовій службі у складі Збройних Сил України.
Розпорядженням керівника апарату суду 31.05.2023 року № 77 на підставі п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи № 917/1735/21 у зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_2 у відставку.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.05.2023 року справу № 917/1735/21 розподілено судді Білоусову С.М.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 06.06.2023 року прийнято справу № 917/1735/21 до свого провадження.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.11.223 року заяву про покладення на керівника боржника солідарної відповідальності передано судді Білоусову С.М.
Як стало відомо суду, з листа ІНФОРМАЦІЯ_2 № 2282/511 від 03.02.2025 року (вх. № 1472 від 04.02.2025 року), ОСОБА_1 був звільнений з лав ЗСУ 25.10.2023 року та на даний час у складі ЗСУ не перебуває.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 17.02.2025 року поновлено провадження у справі № 917/1735/21 та призначено розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР - АГРО" про покладення солідарної відповідальності за зобов'язаннями боржника на 18.03.2025 року на 10:15.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 18.03.2025 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР - АГРО" про покладення солідарної відповідальності за зобов'язаннями боржника прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в межах справи про банкрутство Приватного підприємства "НАГОДА+" за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Зазначеною ухвалою відповідача зобов'язано подати відзив на заяву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Відзив має відповідати статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
Однак, ОСОБА_1 своїх заперечень щодо вказаної заяви не надав, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.
Стаття 43 ГПК України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Відповідно до частини дев'ятої статті 165, частини другої статті 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Розглянувши подану заяву, судом встановлено наступне.
Як вказує заявник у поданій заяві, дата запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації ПП "НАГОДА+" - 14.12.2015, номер запису: 15741020000000815.
Відповідно до відомостей з ЄДРПОУ, одноособовим власником ПП "НАГОДА+" є ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 , 39350, Полтавська область, Новосанжарський район, с. Крута Балка). Керівником банкрута до процедури ліквідації був, також, ОСОБА_1 (з 12.09.2019 року).
З метою формування загального уявлення та загальних тенденцій розвитку підприємства, незалежним аудитором було проведено оцінку змін фінансового стану підприємства.
Аналіз основних показників за 2019 р., 2020 р. та 2021р. показав наступне.
Аналізуючи основні показники, що визначають фінансово-господарський стан підприємства на 31 грудня 2019 року можна зробити висновок, що фінансово-господарська діяльність проводилась, підприємство одержало дохід, проте фінансовий результат діяльності - збиток в сумі 1 792,4 тис. грн., власний капітал, власні оборотні активи та функціонуючий капітал є від'ємними.
В 2020 році дохід підприємства зменшився в 86 разів, результат діяльності - збиток, що призвело до подальшого зменшення власного капіталу, власних оборотних активів та функціонуючого капіталу - є величинами від'ємними.
В 2021 році підприємство не отримувало доходів, не здійснювало витрат і має нульовий фінансовий результат. Відповідно власний капітал, функціонуючий капітал та власні оборотні активи мають від'ємне значення.
Структура балансу підприємства станом на 31.12.2019 року, 31.12.2020 року та 31.12.2021 року є незадовільною.
З поданої заяви вбачається, що в 2020 році підприємство мало поточну неплатоспроможність - було неспроможним виконати після настання встановленого строку свої грошові зобов'язання перед кредиторами. ТОВ "СПЕКТР-АГРО" 27.01.2020 року звернулось до суду з позовною заявою про стягнення боргу за договором поставки № 9/19П від 09.01.2019 року і судом було відкрито справу № 917/130/20. Укладена мирова угода від 20.03.2020 року була виконана частково.
Таким чином, вже станом на 31.12.2020 року підприємство мало ознаки надкритичної неплатоспроможності.
Крім того, заборгованість перед Головним управління ДПС у Полтавської області існувала вже станом на кінець 2020 року.
Отже, як зазначає заявник, із звіту незалежного аудитора фінансово-господарської діяльності боржника вбачається, що станом на 31.12.2020 року боржник знаходився у стані надкритичної неплатоспроможності, коли задоволення вимог його кредиторів було можливим тільки у ліквідаційній процедурі.
А тому, ОСОБА_1 найпізніше в період з 31.12.2020 року (надкритична неплатоспроможність) по 31.01.2021 року (один місяць з виникнення надкритичної неплатоспроможності) був зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Проте, заявник констатує, що провадження у справі про банкрутство боржника відкрито ухвалою господарського суду Полтавської області від 22.12.2021 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО", а не за заявою боржника.
Отже, ОСОБА_1 , як керівник боржника, допустив порушення вимог ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства та має бути притягнутий до солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів.
Враховуючи зазначене, заявник у поданій заяві просив суд притягнути ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 , рік народження - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; 39350, Полтавська область, Новосанжарський район, с. Крута Балка) до солідарної відповідальності по справі № 917/1735/21 про банкрутство приватного підприємства "НАГОДА+" (ЄДРПОУ 40174389, 36008, м. Полтава, вул. Европейська, 146А) в порядку та з підстав, передбачених ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства.
Дослідивши матеріали справи та заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР - АГРО", суд вказує наступне.
За змістом положень частини другої статті 197, частини першої статті 215, частини першої статті 216 Господарського кодексу України (далі - ГК України), частини четвертої статті 50, частини другої статті 75 Закону України "Про господарські товариства", попри загальне правило про відповідальність безпосередньо юридичної особи за допущені нею порушення у сфері господарювання (порушення своїх зобов'язань перед кредиторами), законодавець визначає також інших суб'єктів (третіх осіб), відповідальних за такі порушення, встановлюючи для цього певні підстави, умови та порядок.
Суб'єкти інші, ніж юридична особа - боржник, що відповідальні за порушення (виконання) зобов'язань боржника перед його кредиторами, визначені також положеннями спеціального нормативного акта з питань банкрутства - КУзПБ у межах покладення на цих суб'єктів за правилами цього Кодексу солідарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у справі про банкрутство.
Частиною 6 ст. 34 КУзПБ передбачено, що боржник зобов'язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі виникнення неплатоспроможності, зокрема якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами або якщо розмір грошових зобов'язань боржника, строк виконання яких настав, перевищує вартість активів боржника, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Якщо органи управління боржника допустили порушення цих вимог, вони несуть солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення органами управління боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначених осіб.
Отже, солідарна відповідальність полягає у залученні третіх осіб - керівника боржника (органів управління боржника), який (які) не звернувся (звернулися) до господарського суду про відкриття провадження у справі про банкрутство в місячний термін у разі наявності загрози неплатоспроможності юридичної особи, щодо якої в подальшому відкрито та здійснюється провадження у справі про банкрутство, до солідарного обов'язку з виконання грошових зобов'язань боржника. Тобто солідарна відповідальність є правовим механізмом захисту та відновлення прав кредиторів (які були необізнані з вини боржника про стан його неплатоспроможності як під час вступу з ним у господарські відносини, так й після цього, під час погіршення платоспроможності боржника до стану загрози неплатоспроможності) за рахунок особистого майна керівника (органів управління) боржника, тобто майна, відмінного від майна боржника (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.03.2021 у справі № 910/3191/20, від 15.06.2021 у справі № 910/2971/20, від 14.09.2021 у справі № 902/1023/19, від 30.03.2023 у справі № 910/13909/20, від 20.07.2023 у справі № 924/408/21).
Звідси застосуванням "солідарної відповідальності" законодавець стимулює виконання боржником обов'язку з подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності відповідних умов (загрози неплатоспроможності), тоді як для кредитора подання такої заяви є правом, обумовленим лише наявністю у нього незадоволених / невиконаних боржником зобов'язань за вимогами кредитора (стаття 1, частини перша, друга статті 34, частина шоста статті 39 КУзПБ).
Проте, виходячи з буквального прочитання частини шостої статті 34 КУзПБ, нормами якої визначені, зокрема, порядок та умови покладення солідарної відповідальності у справі про банкрутство, а також з положень частини другої статті 61 цього Кодексу, якими передбачено покладення на третіх осіб іншого виду відповідальності за зобов'язаннями боржника - субсидіарної, Суд відзначає, що положення частини шостої статті 34, як і положення частини другої статті 61 КУзПБ не відповідають критеріям якості закону в аспекті передбачуваності наслідків їх застосування (див., наприклад, рішення Європейського суду з прав людини у справі "Корецький та інші проти України" (заява № 40269/02) від 03.04.2008, пункт 48).
Наведене підтверджується, зокрема, тим, що за висновками Великої Палати Верховного Суду (постанова від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20, пункт 80)) в абзаці другому частини другої статті 61 КУзПБ термін "субсидіарна відповідальність за зобов'язаннями боржника" використаний в іншому значенні, ніж він використовується у ЦК України, а відповідальність насправді не є відповідальністю перед кредиторами, а є відповідальністю за збитки, завдані боржнику (див. також висновки, сформульовані Верховним Судом у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 19.06.2024 у справі № 906/1155/20 (906/1113/21), пункти 9.13- 9.15).
Елементом принципу верховенства права, який визнається та діє в Україні та яким керується суддя, здійснюючи правосуддя (частина перша статті 8, частина перша статті 129 Конституції України, частина перша статті 11 ГПК України), є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.
На думку Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), поняття "якість закону" означає, що національне законодавство повинно бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права цих людей (рішення ЄСПЛ у справах "C.G. та інші проти Болгарії", "Олександр Волков проти України").
ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі, тому їх тлумачення та застосування залежить від практики, і роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення ЄСПЛ у справах "Кантоні проти Франції" від 11.11.1996 ("Cantoni v. France", заява № 17862/91, § 31-32), "Вєренцов проти України" від 11.04.2013 ("Vyerentsov v. Ukraine", заява № 20372/11, § 65)).
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду національне законодавство має тлумачитися так, щоб результат тлумачення відповідав принципам справедливості, розумності та узгоджувався з положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 815/1226/18 (провадження № 11-1206апп19, пункт 80), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (провадження № 14-182цс21, пункт 42), від 13.07.2022 у справі № 199/8324/19 (провадження № 14-212цс21)).
Принцип конкурсного імунітету кредиторів (пункти 10.2, 10.3) визначає умови щодо задоволення вимог до боржника, в той час як абзац другий частини четвертої статті 34 КУзПБ передбачає, що встановлення ухвалою господарського суду порушення органами управління боржника вимог абзацу першого частини четвертої статті 34 цього Кодексу є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначених осіб, тобто не до боржника, а до органів управління боржника.
Задоволення кредитором або кредиторами своїх вимог за рахунок солідарної відповідальності керівника та/або органів управління боржника, тобто інших осіб, ніж боржник, не призводить до зміни розміру або складу ліквідаційної маси боржника убік зменшення активів, за рахунок яких підлягають задоволенню кредиторські вимоги, а навпаки, має наслідком зменшення сукупного розміру кредиторських вимог і, як наслідок, більш ефективне задоволення таких кредиторських вимог.
Проте таке задоволення вимог кредиторів в обхід встановленої КУзПБ процедури та порядку їх задоволення суперечить самій процедурі та меті здійснення провадження у справі про банкрутство, відкриття якого передбачає пріоритет колективного задоволення вимог кредиторів боржника (за рахунок його активів у межах відповідної конкурсної процедури з пропорційним у межах черги розподіленням, відповідно до закону, цих активів з метою задоволення вимог кредиторів) над індивідуальним задоволенням вимог окремого кредитора (кредиторів) у межах покладення солідарної відповідальності на керівника/органи управління боржника.
До аналогічних висновків дійшов і Верховний Суд у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у своїй постанові від 04.09.2024 у справі № 908/3236/21.
Суд зазначає, що відповідно до ухвали суду від 25.05.2022 року в межах даної справи, крім кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР - АГРО", визнано кредитором у справі № 917/1735/21 по відношенню до боржника - Головне управління ДПС у Полтавській області в розмірі 80 898,36 грн. основного боргу та 4 962,00 грн. витрати зі сплати судового збору.
Таким чином, беручи до уваги принцип конкурсного імунітету, що діє разом із принципом судового контролю процедури банкрутства (пункти 10.2, 10.3), не допускається стягнення кредитором або кредиторами з керівника / органів боржника коштів у рахунок індивідуального погашення заявлених вимог поза межами конкретної конкурсної процедури.
Крім того, суд зазначає, що у справі про банкрутство солідарна відповідальність покладається за таке порушення (неподання боржником, який перебував у стані загрози неплатоспроможності, заяви про відкриття справи про банкрутство), наслідком якого є такі негативні наслідки, як неможливість виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами у разі задоволення вимог одного або кількох кредиторів боржника.
У зв'язку із цим суд дійшов висновку, що солідарна відповідальність має деліктну природу, що узгоджується із частиною першою статті 1166 ЦК України, якою встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Саме у такому розумінні Велика Палата Верховного Суду витлумачила положення про інший вид відповідальності у справі про банкрутство третіх осіб за зобов'язаннями боржника - про субсидіарну відповідальність, а саме частину другу статті 61 КУзПБ в постанові від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20, пункти 78- 81), застосувавши підхід, відповідно до якого доведенням боржника до банкрутства боржнику завдаються збитки, які і спричиняють його неплатоспроможність, і завдані не кредиторам боржника, а самому боржнику.
Крім того, суд враховує, що притягнення керівників, засновників (учасників, акціонерів) боржника, інших осіб боржника до солідарної, субсидіарної відповідальності є винятковим механізмом відновлення порушених прав кредиторів. У його застосуванні необхідно враховувати як сутність конструкції юридичної особи, яка передбачає майнову відособленість цього суб'єкта, його самостійну відповідальність, наявність у засновників, які входять до складу органів управління юридичної особи, широкої свободи розсуду при прийнятті (узгодженні) ділових рішень, і заборона заподіяння ними шкоди незалежним учасникам обороту у вигляді недобросовісного використання інституту юридичної особи.
За змістом положень частини шостої статті 34 КУзПБ порушення, яке є умовою покладення солідарної відповідальності, є допущене керівником боржника порушення місячного строку звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі загрози неплатоспроможності боржника та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Такими іншими випадками можна б було вважати, зокрема, визначений законом припис частини третьої статті 110 ЦК України - якщо вартості майна юридичної особи недостатньо для задоволення вимог кредиторів.
Водночас суд зауважує, що загроза неплатоспроможності боржника і визначається недостатньою вартістю майна юридичної особи для задоволення вимог кредиторів.
Тому для покладення солідарної відповідальності на керівника/члена органу управління боржника істотне значення має встановлення моменту виникнення в нього обов'язку звернутися до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.
Момент виникнення такого обов'язку залежить у кожному конкретному випадку від наявності об'єктивних юридичних фактів, що підтверджують виникнення загрози неплатоспроможності і вочевидь свідчать про неможливість продовження нормальної господарської діяльності без негативних наслідків для боржника та його кредиторів.
До аналогічних висновків дійшов і Верховний Суд у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у своїй постанові від 04.09.2024 у справі № 908/3236/21.
В даному випадку суд приходить до висновку, що заявником (ініціюючим кредитором) не доведено момент виникнення в них обов'язку звернутися до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.
На підставі всього вищевикладеного, суд постановляє ухвалу про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР - АГРО" про покладення на керівника боржника солідарної відповідальності (притягнення до солідарної відповідальності) № 30-1/01 від 30.01.2023 року (вх. № 1561 від 07.02.2023 року).
Керуючись ст. ст. 12, 234 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд, -
1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР - АГРО" про покладення на керівника боржника солідарної відповідальності (притягнення до солідарної відповідальності) № 30-1/01 від 30.01.2023 року (вх. № 1561 від 07.02.2023 року) - відмовити повністю.
2. Копію ухвали надіслати заявнику та учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскарженою до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст. ст. 255 - 257 ГПК України.
Ухвалу складено та підписано 24.06.2025 року.
Суддя Білоусов С. М.