65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"24" червня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1976/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Одеського обласного центру зайнятості;
до відповідача: фізичної особи-підприємця Семибратьєвої Тетяни Сергіївни
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ"
про стягнення 247848 грн
До суду надійшла позовна заява Одеського обласного центру зайнятості до фізичної особи-підприємця Семибратьєвої Тетяни Сергіївни, третя особа - АТ "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ", про стягнення 247848грн мікрогранту.
Ухвалою від 22.05.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без призначення засідань.
Відповідач отримала ухвалу 22.05.2025 в електронному кабінеті після 17 години.
05.06.2025, у встановлений строк, відповідач подала відзив, у якому просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що вона через воєнний стан перебуває за кордоном, немає грошей (всі отримані кошти гранту були витрачені на обладнання, матеріали та орендну плату), майна, розлучена і одна виховує доньку 8 років. Крім того, відповідач зазначає, що наймані нею працівники звільнились через переїзд у зв'язку з воєнним станом, і нею було подано заяви до центру зайнятості про те, що вона шукає працівників, але центр зайнятості не надав таких працівників. Відповідач посилається на те, що вона не змогла сама знайти працівників і декілька місяців сплачувала орендну плату на приміщення, не маючи персоналу та ніякого доходу. За поясненнями відповідача, вона була змушена закрити свою діяльність і вивезти обладнання за адресою м. Вилкове вул. Різдвяна 29, про що було повідомлено Центр зайнятості у пояснювальній заяві.
Щодо посилань позивача на те, що згідно акту перевірки від 08.04.2025 дотримання умов договору мікрогранту щодо наявності обладнання за вказаною відповідачкою адресою (м. Вилкове вул. Різдвяна 29), приміщення були закриті, то відповідач пояснює у відзиві, що вона пропонувала, щоб її знайома надала доступ до приміщення, але Центр відмовився, оскільки потрібен офіційний представник відповідача, якого в неї немає.
Крім того, відповідач посилається на воєнний стан як на форс-мажор
Третя особа отримала ухвалу 23.05.2025 в електронному кабінеті після 17 години.
05.06.2025, у встановлений строк, третя особа подала письмові пояснення, у яких не заперечує проти позову.
Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи, суд
встановив:
Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 14.03.2023 зареєстровано фізичну особу-підприємця Семибратьєву Тетяну Сергіївну (РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження- АДРЕСА_1 ), види діяльності - 96.09 Надання інших індивідуальних послуг, н.в.і.у (основний), 96.02 Надання послуг перукарнями та салонами краси.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 року №738 затверджено Порядок надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу (далі - Порядок №738). Цей Порядок визначає умови, критерії, механізм надання безповоротної державної допомоги фізичним особам, суб'єктам господарювання у формі мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу.
Метою надання безповоротної державної допомоги у формі мікрогрантів є сприяння зайнятості населення, створення або розвиток власного бізнесу. Джерелами фінансування надання мікрогрантів отримувачам є кошти: Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі - Фонд); державного бюджету, у тому числі кошти, що надходять на рахунок Мінекономіки "Фонд підтримки малого та середнього бізнесу", відкритий у Національному банку, на який зараховуються добровільні внески (благодійні пожертви) від фізичних та юридичних осіб приватного права та/або публічного права в національній та іноземній валюті. Надання передбачених цим Порядком мікрогрантів може здійснюватися разом з державною підтримкою, яка може надаватися відповідно до законодавства місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, військовими адміністраціями на підставі регіональних та місцевих програм розвитку малого і середнього підприємництва за рахунок коштів місцевих бюджетів. З метою спільного надання державної підтримки, передбаченої цим Порядком і регіональними та місцевими програмами розвитку малого і середнього підприємництва, Державний центр зайнятості укладає договори про співробітництво з відповідними місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, військовими адміністраціями, в яких визначаються основні умови виконання зазначених регіональних та місцевих програм (ч. 1 Порядку №738).
Головним розпорядником бюджетних коштів є Мінекономіки. Розпорядником коштів Фонду є Державний центр зайнятості (частина 2 Порядку №738).
Згідно з п. 6 Порядку № 738 (в редакції станом на березень 2023 року) надання мікрогрантів за рахунок джерел, передбачених абзацами сьомим та восьмим пункту 1 цього Порядку, здійснюється Мінекономіки через АТ “Ощадбанк» (далі - уповноважений банк) на підставі рішень Державного центру зайнятості, включених до подання про надання мікрогрантів (далі - подання), відповідно до договору про взаємодію між Мінекономіки, уповноваженим банком та Державним центром зайнятості (далі - договір про взаємодію 1).
Пунктом 8 Порядку № 738 передбачено, що заяву на отримання мікрогранту (далі - заява) подають отримувачі:
громадяни України;
фізичні особи - підприємці - громадяни України;
юридичні особи, кінцевими бенефіціарними власниками яких є громадяни України;
які станом на дату подання заяви фактично не перебувають та не провадять свою господарську діяльність на тимчасово окупованій території України (Автономна Республіка Крим та м. Севастополь) або на територіях, які включені до переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого Мінреінтеграції;
які не провадять господарську діяльність на території Російської Федерації та Республіки Білорусь;
які не віднесені до юридичних або фізичних осіб, до яких застосовуються спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідними рішеннями Ради національної безпеки і оборони України, введеними в дію указами Президента України щодо застосування персональних (спеціальних) економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до Закону України “Про санкції»;
щодо яких не порушено справи про банкрутство та/або яких не визнано банкрутами, та/або які не перебувають на стадії ліквідації;
які не є кредитними організаціями, страховими організаціями, інвестиційними фондами, недержавними пенсійними фондами, професійними учасниками ринку цінних паперів, ломбардами;
які не здійснюють виробництво та/або реалізацію зброї, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, обмін валют;
щодо яких відсутнє рішення суду, яке набрало законної сили, про притягнення до кримінальної відповідальності за корупційне правопорушення.
Отримувачем може бути фізична особа, яка має намір розпочати підприємницьку діяльність і бере на себе зобов'язання зареєструватися фізичною особою - підприємцем або створити юридичну особу протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня отримання позитивного рішення про надання мікрогранту.
Відповідно до п. 9 Порядку № 738 заява формується отримувачем особисто або у відділенні уповноваженого банку засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) після проходження ним ідентифікації та автентифікації з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, та/або інших засобів ідентифікації, які дають змогу однозначно встановлювати особу отримувача.
Згідно з п. 17 Порядку № 738 рішення про надання мікрогранту приймається Державним центром зайнятості не пізніше ніж протягом 15 робочих днів з дня кінцевого строку подання заяв на основі інформації уповноваженого банку, яка включає оцінку бізнес-плану та результати перевірки ділової репутації отримувача, а також оцінку співбесіди з отримувачем, проведеної регіональними центрами зайнятості. Порядок обміну та передачі документів між уповноваженим банком та Державним центром зайнятості визначається договором про взаємодію.
На підставі п. 17 Порядку № 738, за результатами розгляду інформації уповноваженого банку, яка включає оцінку бізнес-плану та результати перевірки ділової репутації отримувачів, а також оцінку співбесіди з отримувачами, проведеної регіональними центрами зайнятості, та протоколу комісії Державного центру зайнятості з питань надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу Наказом від 03.03.2023 № 30 Державним центром зайнятості був наданий мікрогрант на створення або розвиток власного бізнесу ФОП Семибратьєва Тетяна Сергіївна в розмірі 247 848,00 грн. Вид діяльності: 96.02 «Надання послуг перукарям та салонам краси».
Наказом Міністерства економіки України від 06.07.2022 № 1969 затверджено форму договору про надання мікрогранту, який є договором приєднання у розумінні ст. 634 Цивільного кодексу України і може бути укладений лише шляхом приєднання отримувача до всіх його умов в цілому шляхом надання АТ "Ощадбанк" Заяви про приєднання до умов цього договору в порядку, передбаченому цим договором, який укладається між Державним центром зайнятості та суб'єктом господарювання, щодо якого прийнято рішення про надання мікрогранту.
15.03.2023 фізична особа-підприємець Семибратьєва Тетяна Сергіївна (далі - ФОП Семибратьєва Т.С. у відповідних відмінках) подано заяву про приєднання до Договору про надання мікрогранту, згідно з якою ФОП Семибратьєва Т.С. приєдналась до умов Договору про надання мікрогранту, що оприлюднений на офіційному сайті Державного центру зайнятості (www.dcz.gov.ua).
В заяві від 15.03.2023 про приєднання до договору про надання мікрогранту (див. на звороті а.с. 23) зазначено, що обов'язковою умовою, виконання якої повинен забезпечити отримувач протягом строку дії договору, є створення двох робочих місць.
Відтак, 15.03.2023 року між Державним центром зайнятості, АТ «Ощадбанком» та ФОП Семибратьєва Т.С. було укладено договір мікрогранту (далі - Договір) в розмірі 247 848,00 грн. (двісті сорок сім тисяч вісімсот сорок вісім гривень 00 копійок) шляхом підписання заяви про приєднання в відділенні уповноваженого банку. Дата відкриття рахунку в Ощадбанку 20.03.2023 року. Дата зарахування коштів на рахунок грантоотримувача 31.03.2023.
Відповідно до п. 3 розділу ХІІІ Договору про надання мікрогранту, затв. наказом Міністерства економіки України 06.07.2022 № 1969 (в редакції станом на час укладення договору між сторонами - 15.03.2023) умови цього договору можуть бути змінені в односторонньому порядку шляхом розміщення ДЦЗ нової редакції договору (у вигляді файлу, на який накладено кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи ДЦЗ) на сайті не пізніше, ніж за 7 днів до дати набрання чинності такими змінами. Отримувач зобов'язується регулярно ознайомлюватись з опублікованими на сайті новими редакціями договору. Датою ознайомлення отримувача з оприлюдненою інформацією вважається момент, з якого інформація отримала вигляд доступної для отримувача відповідно до умов цього договору.
З огляду на викладене, наразі суд керується редакцією Договору про надання мікрогранту, затв. наказом Міністерства економіки України 06.07.2022 № 1969 (у редакції наказу Міністерства економіки України від 28.11.2024 № 26810), який міститься на сайті Державного центру зайнятості (www.dcz.gov.ua) станом на час розгляду даної справи.
Так, у п. 1 розділу V Договору про надання мікрогранту зазначено, що обов'язковою умовою договору, крім надання мікрогранту отримувачам, визначеним абзацами другим та п'ятим пункту 4 Порядку, є створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку робочих місць у значенні, наведеному в абзаці третьому пункту 20 Порядку, залежно від розміру мікрогранту, визначеного пунктом 4 Порядку, та працевлаштування на них осіб на строк не менше як 24 місяці протягом трирічного строку реалізації проєкту. У разі призову отримувача на військову службу під час мобілізації або укладання контракту на проходження військової служби, що підтверджується відповідними документами та заявою на ім'я керівника регіонального центру зайнятості, виконання обов'язкової умови договору тимчасово зупиняється та продовжується після демобілізації отримувача.
У разі звільнення працівників, працевлаштованих відповідно до абзацу першого цього пункту, до закінчення 24-місячного строку з дня працевлаштування на їх робочі місця в межах зазначеного строку працевлаштовуються інші особи.
Відповідно до п. 2 розділу VІ Договору про надання мікрогранту Отримувач зобов'язується, зокрема:
2) виконати обов'язкову умову визначену Порядком,
5) повернути до Уповноваженого банку на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту, суму отриманого мікрогранту в повному обсязі в разі невиконання обов'язкової умови;
9) до виконання умов цього договору не відчужувати обладнання, придбане за кошти мікрогранту (крім випадків відчуження внаслідок звернення стягнення на нього Уповноваженим банком відповідно до договору застави);
10) повідомити ДЦЗ щодо повернення суми мікрогранту у разі невиконання обов'язкових умов;
11) попередити в письмовій формі центр зайнятості за місцем укладення договору про зміну місцезнаходження та місця провадження господарської діяльності;
12) повідомити відповідному центру зайнятості про наявність або відсутність наміру комплектування суб'єктом господарювання робочого місця особами із числа зареєстрованих безробітних у разі звільнення працівників, працевлаштованих відповідно до абзацу третього пункту 20 Порядку, до закінчення 24-місячного строку з дня їх працевлаштування;
В п. 6 розділу VІІ Договору про надання мікрогранту (в редакції, яка чинна на час ухвалення рішення і яка є обов'язковою для виконання сторонами, про що суд вже зазначив вище) також зазначено, що у разі невиконання отримувачем обов'язкової умови, він повертає до Уповноваженого банку на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту, суму отриманого мікрогранту в повному обсязі.
В п. 1 розділу ХІV договору зазначено, що договір набирає чинності з дня його укладення в порядку, визначеному розділом ХІІІ цього договору (15.03.2023) і діє до повного виконання зобов'язань сторін.
Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язання закріплені і в статті 526 ЦК України.
Пунктом 4 розділу розділу VІ Договору про надання мікрогранту ДЦЗ має право, зокрема, через регіональні, міські, районні, міськрайонні центри зайнятості, філії регіональних центрів зайнятості, а також із залученням відповідних центральних та/або місцевих органів влади (у разі необхідності), здійснювати моніторинг та контроль виконання умов договору (зокрема, шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача) протягом трьох років з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в Уповноваженому банку або до повного виконання обов'язкової умови договору, визначеної абзацом третім пункту 20 Порядку відповідно до Порядку.
Так, абзацом третім пункту 20 Порядку № 738 обов'язковою умовою договору мікрогранту, крім надання мікрогранту отримувачам, визначеним абзацами другим та п'ятим пункту 4 цього Порядку, є створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку робочих місць залежно від розміру мікрогранту, визначеного пунктом 4 цього Порядку, та працевлаштування на них осіб на строк не менш як 24 місяці протягом трирічного строку реалізації проекту. У разі призову отримувача на військову службу під час мобілізації або укладення контракту на проходження військової служби, що підтверджується відповідними документами та заявою на ім'я керівника регіонального центру зайнятості, виконання обов'язкової умови договору мікрогранту тимчасово зупиняється та продовжується після демобілізації отримувача. Під виконанням обов'язкової умови щодо створення робочих місць у цьому Порядку слід розуміти створення робочих місць понад штатну чисельність працівників на дату подання заяви на отримання мікрогранту або створення робочих місць у зв'язку з утворенням нового суб'єкта господарювання.
Крім того, абзацом 7 п. 20 Порядку № 738 у разі звільнення працівників, працевлаштованих відповідно до абзацу третього цього пункту, до закінчення 24-місячного строку з дня працевлаштування на їх робочі місця у межах зазначеного строку працевлаштовуються інші особи. Суб'єкт господарювання протягом п'яти календарних днів після звільнення працівника, працевлаштованого на умовах цього Порядку, повідомляє відповідному центру зайнятості про наявність або відсутність наміру комплектування ним робочого місця особами з числа зареєстрованих безробітних. За наявності такого наміру у роботодавця та у разі відсутності протягом п'яти днів з дня отримання такого повідомлення у центрі зайнятості зареєстрованих безробітних, які можуть бути працевлаштовані на умовах цього Порядку, комплектування таких робочих місць здійснюється суб'єктом господарювання самостійно.
Згідно заяви на отримання гранту на власну справу №633QQВ та бізнес плану вбачається, ФОП Семибратьєва Т.С. отримала кошти у сумі 247 848 грн., які планувалося витратити на відкриття салону краси за фактичним місцем провадження діяльності: Ізмаїльський район, Вилківська міська ТГ, м. Вилкове, вул. Різдвяна, 9.
Позивач в позові зазначає, що після отримання Ізмаїльською філією Одеського обласного центру зайнятості (далі - Філія) інформації про надання ФОП Семибратьєва Т.С. мікрогранту, її було ознайомлено з активними програмами служби зайнятості, основними вимогами виконання умов мікрогранту, з подальшими діями реалізації бізнес-плану та інше. Фахівцями Філії здійснювався супровід та моніторинг, надання інформаційної підтримки з питань провадження підприємницької діяльності а саме: консультування отримувача гранту з питань законодавства про працю та зайнятість, державне соціальне страхування на випадок безробіття, про стан, основні тенденції та процеси на локальному ринку праці.
Матеріалами справи підтверджується, що за умовами грантової програми у відповідності до п. 20 Порядку ФОП Семибратьєва Т.С. прийнято на роботу двох працівників, а саме:
- ОСОБА_1 на посаду косметика з 11.07.2023, яка звільнена 30.06.2024 за ст.3 8 КЗпП України (власне бажання);
- ОСОБА_2 на посаду перукаря з 02.08.2023, яка звільнена 30.04.2024 за ст.38 КЗпП України (власне бажання). Замість неї прийнято ОСОБА_3 на посаду перукаря з 06.05.2024, яка звільнена 06.06.2024 за ст.38 КЗпП України (власне бажання).
Наразі у ФОП Семибратьєва Т.С. відсутні наймані працівники.
До позовної заяви додано пояснення відповідача до в.о. директора Ізмаїльської філії Одеського обласного центру зайнятості (а.с. 120), у яких вона зазначає, що після звільнення ОСОБА_4 вона зверталась до служби з проханням сприяти у комплектуванні робочого місця. І за направленням служби прийняла на роботу ОСОБА_5 . Також відповідач зазначає, що 07.06.2024 вона знову звертається до служби зайнятості з проханням сприяти в укомплектуванні робочого місця перукаря у зв'язку із звільненням ОСОБА_3 після звільнення ОСОБА_6 . Також в поясненнях зазначено, що 05.07.2024 відповідач знову звернулась до служби зайнятості з проханням сприяння в укомплектації робочого місця перукаря і також продовжує самостійно шукати працівників.
Наказом Міністерства економіки України від 12.04.2022 № 827-22 затверджено форму звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» та Порядок її подання.
Пунктом 1.5 цього Порядку встановлено, що Форма № 3-ПН заповнюється та подається роботодавцем до філії міжрегіонального/регіонального центру зайнятості (або до міського, районного, міськрайонного центру зайнятості - до дати припинення їхньої діяльності) (далі - центр зайнятості) незалежно від місцезнаходження роботодавця з дня виникнення в нього потреби в підборі працівників та/або з дати відкриття вакансії, але не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення нового робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.
До позовної заяви додано форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», подані відповідачем 07.06.2024 та 05.07.2024 (а.с. 122-123).
При цьому суд враховує, що згідно з абзацом 7 п. 20 Порядку № 738 у разі відсутності протягом п'яти днів з дня отримання такого повідомлення у центрі зайнятості зареєстрованих безробітних, які можуть бути працевлаштовані на умовах цього Порядку, комплектування таких робочих місць мало бути здійснено відповідачем самостійно, що ним не було здійснено.
Отже, відповідач не виконав обов'язкову умову договору мікрогранту (працевлаштування двох осіб на строк не менше 24 місяців протягом трирічного строку), тому відповідно до пп. 5 п. 2 розділу VІ, п. 6 розділу VІІ Договору про надання мікрогранту має повернути до Уповноваженого банку суму отриманого мікрогранту в повному обсязі.
Крім того, в п. 21 Порядку № 738 зазначено, що у разі несвоєчасного та/або неповного виконання пункту 20 цього Порядку і цього пункту сума мікрогранту вважається заборгованістю, стягнення якої здійснюється Державним центром зайнятості та/або регіональним центром зайнятості у судовому порядку.
Згідно інформації про суми сплачених податків та зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування, отриману від ГУ ДПС в Одеській області встановлено, що сума сплачених податків відповідачем за 9 місяців 2024 залишається незмінною з липня 2024 року, (див. на звороті а.с.104): 14980грн суми сплаченого податку на прибуток підприємства, екологічного податку, рентної плати, єдиного податку на доходи фізичних осіб, сплаченого з доходу, отриманого від провадження господарської діяльності; 22762грн сума податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, сплаченого за працевлаштованих осіб.
Відповідно до п. 20 чинної редакції Порядку для цілей цього Порядку:
- до фактично сплачених податків і зборів належать: податок на прибуток підприємств, екологічний податок, рентна плата, єдиний податок, податок на доходи фізичних осіб, сплачений з доходу, отриманого від провадження господарської діяльності такої фізичної особи, та податок на доходи фізичних осіб, сплачений за працевлаштованих згідно з цим Порядком працівників;
- до фактично сплаченого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування належить єдиний внесок, сплачений за працевлаштованих згідно з цим Порядком працівників або за себе для отримувачів, визначених абзацами другим та п'ятим пункту 4 цього Порядку.
За умовами пункту 21 чинного Порядку №738 Державний центр зайнятості через регіональні, міські, районні, міськрайонні центри зайнятості, філії регіональних центрів зайнятості (далі - центр зайнятості) здійснює моніторинг та контроль за виконанням умов договору мікрогранту, зокрема шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача, протягом трьох років з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку або до повного виконання обов'язкової умови договору мікрогранту, визначеної абзацом третім пункту 20 цього Порядку.
Для здійснення моніторингу та контролю за додержанням умов договору мікрогранту отримувачем центр зайнятості може залучати відповідні центральні та/або місцеві органи влади.
У разі неможливості встановлення факту цільового використання мікрогранту або встановлення факту нецільового використання мікрогранту під час моніторингу та контролю за додержанням умов договору мікрогранту, який здійснюється центром зайнятості, кошти в сумі, що дорівнює сумі коштів мікрогранту, використаної не за цільовим призначенням, протягом одного місяця повертаються отримувачем на спеціальний рахунок, відкритий в уповноваженому банку, для подальшого їх перерахування на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту.
У разі встановлення під час моніторингу та контролю за додержанням умов договору мікрогранту факту відсутності меблів, обладнання, транспортних засобів, придбаних отримувачем за кошти мікрогранту, які не підлягають відчуженню відповідно до абзацу другого пункту 5 цього Порядку, отримувач повертає вартість таких меблів, обладнання, транспортних засобів.
Рішення про повернення мікрогранту приймаються регіональними центрами зайнятості.
Так 12.12.2024 Кілійським відділом Ізмаїльської філії Одеського обласного центру зайнятості проведено перевірку дотримання ФОП Семибратьєва Тетяна Сергіївна договору про надання мікрогранту за результатами якої складено акт від 12.12.2024 № 8 (а.с. 121), яким, зокрема, зафіксовано, що ФОП Семибратьєва Тетяна Сергіївна за адресою АДРЕСА_2 господарську діяльність не провадить, приміщення не використовується, двері зачинені. Дані факти підтверджуються фотофіксацією.
Позивач в позові зазначає, що в телефонній розмові з'ясовано, що Семибратьєва Т.С. знаходиться в м. Одеса та працює на підприємстві, як найманий працівник. Обладнання, придбане за рахунок коштів мікрогранту з приміщення вивезене та зберігається на складі, встановити його наявність не є можливим.
До позову додано копію заяви відповідачки від 02.12.2024 до Кілійського відділу Ізмаїльської філії Одеського обласного центру зайнятості (а.с. 107), в якій відповідач зазначає, що 02.12.2024 в телефонному режимі була повідомлена про факт перевірки 12.12.2024 за адресою м. Вилкове вул. Різдвяна 9. Але відповідач повідомляє, що її не може бути, оскільки з жовтня місяця її немає в місті.
У поясненнях від 30.12.2024 до Кілійського відділу Ізмаїльської філії Одеського обласного центру зайнятості (а.с. 108) відповідач зазначає, що обладнання, яке придбане нею за кошти мікрогранту знаходиться на складі за адресою: м. Вилкове вул. Різдвяна 29, але ключі від складу відповідач не може надати, оскільки її немає в місті і через брак коштів вона не може приїхати.
Згідно п.5 розділу VII Договору отримувач несе відповідальність за ризики, пов'язані з використанням коштів мікрогранту та реалізацією бізнес- плану, а пп. 9 п.2 розділу VI Договору встановлена заборона до виконання умов цього договору відчужувати обладнання, придбане за кошти мікрогранту (крім випадків відчуження внаслідок звернення стягнення на нього Уповноваженим банком відповідно до договору застави).
18.06.2024 наказом Одеського ОЦЗ утворено постійно діючу Комісію Одеського ОЦЗ з питань надання мікрогрантів/грантів (далі- Комісія) та затверджено Положення про Комісію Одеського ОЦЗ (далі- Положення). Відповідно до п.3.14 розділу III Положення, Комісія у разі встановлення фактів невиконання отримувачем умов договору мікрогранту/гранту та/або встановлення інших підстав визначених Постановою КМУ №738 приймає рішення про повернення повної або часткової суми мікрогранту/гранту. Рішення про повернення оформлюється протоколом на засіданні Комісії та затверджується наказом директора Одеського ОЦЗ.
Оскільки ФОП Семибратьєва Т.С. фактичну діяльність не здійснює, не виконала умови Порядку №73 8 та Договору про надання мікрогранту, 25.12.2024 Одеським обласним центром зайнятості видано наказ №1343 «Про повернення коштів мікрогранту».
Окрім того на підставі наказу Ізмаїльської філії Одеського ОЦЗ від 26.03.2025 № 12 фахівцями Кілійського відділу Ізмаїльської філії Одеського ОЦЗ 08.04.2025 була проведена, позапланова виїзна перевірка щодо виконання умов договору мікрогранту Семибратьєвої Т.С. в частині перевірки наявності майна за адресою його зберігання: м. Вилкове, вул. Різдвяна,29, в якій взяли участь Поліцейський офіцер Вилківської громади капітан поліції Іван Урсул та перший заступник голови Вилківської міської ради Юлія Марінова.
Згідно акту перевірки/огляду дотримання умов договору мікрогранту/гранту від 08.04.2025 року №8 встановлено, що за адресою: АДРЕСА_2 , яку ФОП СемибратьєваТ.С. зазначила як таку, де зберігається обладнання, придбане за рахунок коштів фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, знаходиться двоповерхова будівля, покажчик адреси відсутній. Оглянувши приміщення будівлі в середині встановлено, що кабінети першого та другого поверхів зачинені, таблички на дверях щодо власників або суб'єктів провадження підприємницької діяльності відсутні. На час перевірки працювали магазини « ІНФОРМАЦІЯ_1 », « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та магазин телефонів та аксесуарів «Gadget store». При спілкуванні з Передерій І.М., працівником магазину «Стильний одяг та взуття», Захлевною О.О., перукарем «Салону краси» з'ясовано, що особам не відомо, чи зберігає Семибратьєва Т.С. обладнання в приміщеннях зазначеної будівлі. Зазначений факт зафіксований в Поясненнях, відібраних Поліцейським офіцером Вилківської громади.
Позивач направив відповідачу претензію від 31.12.2024 № 5306/08.02-01-33/42-24, в якій зазначив про необхідність повернути 247848грн коштів мікрогранту протягом 30 календарних днів.
Відповідач надала відповідь від 18.02.2025 на претензію (а.с. 141), в якій зазначила, що після звільнення її працівників, вона не змогла знайти нових працівників, після того 4 місяці працювала сама і сплачувала орендну плату, далі не було коштів і вона звільнила орендоване приміщення і все обладнання перевезла до складу за адресою: м. Вилкове вул. Різдвяна 29, де воно і перебуває. Через воєнний стан була змушена виїхати і вважає неправильним вимогу про повернення всієї суми мікрогранту, оскільки сплачувала оренду і податки.
Відповідач заперечує проти позову з підстав, зазначених у відзиві, про що зазначено вище.
Суд враховує, що відповідач не надала жодних доказів свого фінансового стану. Так, вона посилається, що сплачувала оренду і податки, але не надала доказів чи мала вона прибуток під час підприємницької діяльності. Не надано нею і доказів того, де вона зараз перебуває, свого сімейного стану, не надано доказів відсутності майна, за рахунок якого можна було б повернути кошти.
Крім того, відповідач не позбавлена можливості продати майно, яке за її посиланням знаходиться на складі, з метою повернення коштів мікрогранту.
Згідно з ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Щодо посилань відповідача на форс-мажор - воєнний стан, то суд зазначає наступне.
Наявність форс-мажору може бути підставою для звільнення від відповідальності, а не звільняє від виконання зобов'язань. Продовження строку дії договору та строку виконання зобов'язань внаслідок форс-мажору чи інших обставин є можливим лише якщо сторони це прямо вказали в умовах договору, або уклали додаткову угоду про це за взаємною згодою сторін вже після виникнення таких обставин (постанова Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21).
В розділі Х договору про надання мікрогранту передбачено, що
1. Сторона звільняється від визначеної цим договором та законодавством України відповідальності за повне або часткове порушення цього договору, якщо вона доведе, що таке порушення сталося внаслідок дії форс-мажорних обставин, визначених у цьому договорі, за умови, що їх настання було засвідчено довідкою Торгово-промислової палати України у визначеному цим договором порядку. Про настання та припинення форс-мажорних обставин Сторона зобов'язана повідомити в письмовій формі іншу Сторону цього договору протягом трьох днів з дня настання або припинення таких обставин відповідно.
2. Форс-мажорними обставинами визнаються усі обставини, визначені частиною другою статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні».
3. У разі коли строк дії форс-мажорних обставин продовжується більше ніж тридцять днів, кожна із Сторін в установленому порядку має право ініціювати розірвання цього договір.
Однак, відповідач не надала доказів звернення до позивача з повідомленням про форс-мажор, як передбачено умовами Договору, та не надала довідки ТПП про наявність форс-мажору.
За загальним правилом обов'язковою передумовою для покладення відповідальності за порушення зобов'язання є вина особи, яка його порушила (частина перша статті 614 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
У пункті 1 частини першої статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов'язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути.
За змістом частини другої статті 218 ГК України підставою для звільнення від відповідальності є тільки непереборна сила, що одночасно має ознаки надзвичайності та невідворотності.
Так, норма частини другої статті 218 ГК України передбачає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
В статті 14-1 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні" вказано, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Ознаками форс-мажорних обставин є такі елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов'язань за таких умов здійснення господарської діяльності.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона, яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.
Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" шляхом видачі сертифіката.
Статтями 4.1, 4.2, 4.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 № 44 (5) (нова редакція), Торгово-промислова палата України відповідно до статті 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" здійснює засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з усіх питань договірних відносин, інших питань, а також зобов'язань/обов'язків, передбачених законодавчими, відомчими нормативними актами та актами органів місцевого самоврядування, крім договірних відносин, в яких сторонами уповноваженим органом із засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено безпосередньо регіональну ТПП.
ТПП України уповноважує регіональні ТПП засвідчувати форс-мажорні обставини з усіх питань, що належать до компетенції ТПП України, за винятком засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що стосуються зобов'язань за:
- умовами зовнішньоторговельних угод і міжнародних договорів України;
- умовами зовнішньоекономічних договорів, контрактів, типових договорів, угод, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України;
- умовами договорів, контрактів, типових договорів, угод між резидентами України, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України.
У випадку настання тимчасової неможливості виконання регіональною ТПП своєї функції із засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), зокрема, через відсутність уповноваженої особи, окупацію території, настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) тощо дану функцію виконує ТПП України або інша регіональна торгово-промислова палата, найближча за розташуванням, якщо це не суперечить умовам договору, контракту, угоди тощо між сторонами, або за письмовою угодою сторін.
Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи на підставі доказів у порядку статті 86 ГПК України. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Отже, саме лише посилання відповідача на воєнний стан як форс-мажор, який унеможливлює виконання ним зобов'язання, не звільняє автоматично від відповідальності за невиконання зобов'язання, а відповідач повинен довести, як саме проявився форс-мажор під час виконання такого зобов'язання (постанова Верховного Суду від 17.08.2022 у справі № 922/854/21)
З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати в розмірі сплаченого судового збору покладаються на відповідача.
На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240, 243, Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Семибратьєвої Тетяни Сергіївни (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) суму заборгованості у розмірі 247 848, 00 грн. (двісті сорок сім тисяч вісімсот сорок вісім гривень 00 коп. на рахунок уповноваженого банку з якого здійснювалося перерахування коштів за наступними реквізитами:
Отримувач: АТ«Ощадбанк» Код отримувача: 00032129
Надавач платіжних послуг отримуввча: АТ «Ощадбанк» Рахунок отримувача: НОМЕР_2
Призначення платежу: Повернення повної/часткової суми гранту (напрям*) ПІБ/назва отримувача;, код ЄДРПОУ/РНОКПП (або серія та номер паспорту у разі його відсутності)
*вказуються загальний напрям гранту, по якому здійснюється повернення коштів коротке слово, а саме: Мікрогрант
3. Стягнути з фізичної особи-підприємця Семибратьєвої Тетяни Сергіївни (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Одеського обласного центру зайнятості (код 03491435, м. Одеса, вул. Михайла Болтенка, 10) 3717,72грн витрат зі сплати судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 24 червня 2025 р.
Суддя В.В. Литвинова