65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про відмову у видачі судового наказу
"23" червня 2025 р. Справа № 916/2384/25
Суддя Господарського суду Одеської області Погребна К.Ф., розглянувши заяву Акціонерного товариства “Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) про видачу судового наказу до боржника - Фізичної особи-підприємця Гаращенко Ольги Миколаївни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )
Акціонерне товариство “Українська залізниця» звернулося до Господарського суду Одеської області з заявою про видачу судового наказу про стягнення з Фізичної особи-підприємця Гаращенко Ольги Миколаївни заборгованості у розмірі 646,46 грн.
Згідно зі ст. 147 ГПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.
Відповідно до ч. 1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України, до заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Як встановлено судом, додана заявником до поданої заяви платіжна інструкція про сплату судового збору № 3071 (#1934667432116) від "03" червня 2025 р. на суму 242,24 грн. не може бути належним доказом сплати судового збору за подачу даної заяви, оскільки сплачений за цією інструкцією судовий збір обліковується в матеріалах наказного провадження №916/2209/25, по яким ухвалою суду від 10.06.2025р. було відмовлено у видачі судового наказу
Відповідно до положень ст. 151 ГПК України, за подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом. У разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Виходячи з наведених положень Кодексу, сплачений судовий збір за подачу заяви про видачу наказу у разі відмови у видачі такого наказу не повертається, однак може бути зарахований до суми судового збору лише у разі пред'явлення стягувачем позову у порядку позовного провадження. Тобто зарахування судового збору у вказаному випадку у зв'язку з повторним зверненням до суду із заявою про видачу судового наказу законом не передбачено.
Наразі судом з'ясовано, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.06.2025р. у справі № 916/2209/25 відмовлено Акціонерному товариству “Українська залізниця» у задоволенні заяви про видачу судового наказу про стягнення з Фізичної особи-підприємця Гаращенко Ольги Миколаївни заборгованості у розмірі 646,46 грн.
Отже, сплачений заявником судовий збір за подачу заяви про видачу судового наказу у справі № 916/2209/25 не може бути зарахований за повторну подачу заяви про видачу наказу у даній справі № 916/2384/25. В свою чергу, судовий збір за подану заяву про видачу наказу у межах цієї справи мав бути сплачений стягувачем на загальних підставах.
Відтак, суд доходить висновку про ненадання заявником належних доказів сплати судового збору за подану заяву у встановленому законом порядку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу. Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч. 2 ст. 152 ГПК України).
За таких обставин, суд доходить висновку про наявність підстав для відмови Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення у видачі судового наказу, оскільки таку заяву подано заявником з порушенням вимог ч. 3 ст. 150 ГПК України.
При цьому суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1,2,21,8,9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 152, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити Акціонерного товариства “Українська залізниця» у видачі судового наказу за заявою від 17.06.2025р. за вх.№2438/25 про стягнення з Фізичної особи-підприємця Гаращенко Ольги Миколаївни заборгованості у розмірі 646,46 грн.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.
Суддя К.Ф. Погребна