79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
12.06.2025 Справа № 914/3245/24
Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Департаменту міського господарства Дрогобицької міської ради
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунальник 1"
про стягнення 586871,69 грн
за участю представників:
від позивача Дубленич Г.П.
від відповідача Пилипів О.В., Васькович В.І.
Суть спору: Позовні вимоги заявлено Департаментом міського господарства Дрогобицької міської ради до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунальник 1" про стягнення 586871,69 грн, з яких 552183,44 грн - штраф у розмірі 100% від вартості невиконаних робіт, 29211,68 грн - інфляційні втрати та 5476,57 грн - 3% річних.
Ухвалою суду від 06.01.2025 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено у протоколах судового засідання.
Представником відповідача подано клопотання (вх.№14250/25 від 29.05.2025) про зменшення заявленого позивачем розміру штрафних санкцій на 95%.
У судове засідання 12.06.2025 з'явились представники сторін.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, суд встановив таке.
22.08.2023 між Департаментом міського господарства Дрогобицької міської ради (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комунальник 1" (підрядник) укладено договір підряду №126 на закупівлю робіт «Капітальний ремонт дорожнього покриття на провулку Трускавецький в селі Раневичі Дрогобицького району Львівської області» Коригування.
Відповідно до пунктів 1.1.-1.4. підрядник зобов'язується виконати роботи, зазначені в п. 1.2. Даного договору, а замовник - прийняти і оплатити такі роботи. Найменування робіт: «Капітальний ремонт дорожнього покриття на провулку Трускавецький в селі Раневичі Дрогобицького району Львівської області» Коригування (ДК 021:2015: 45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь). Замовник зобов'язується прийняти закінчений капітальним ремонтом об'єкт і оплатити вартість виконаних робіт в межах бюджетного зобов'язання за наявності відповідних бюджетних асигнувань. Склад, обсяг та зміст робіт, що є предметом договору, визначаються на підставі проєктно-кошторисної документації. Склад та обсяги робіт можуть бути переглянуті в процесі капітального ремонту у разі внесення змін до проектно-кошторисної документації.
Відповідно до пункту 3.1. договірна ціна робіт визначається на основі кошторису, що є невід'ємною частиною договору (додаток №1), є твердою і складає 3160000,00 грн, у тому числі ПДВ 20% - 526666,67 грн. Підрядник не вимагає уточнення договірної ціни у зв'язку із зростанням цін на ресурси, що використовуються для виконання робіт, у разі, коли строки виконання цих робіт порушені з вини підрядника. У таких випадках ціни на ресурси визначаються відповідно до цін, що діяли на зазначений в договорі строк закінчення робіт. Додаткові витрати на виконання робіт, пов'язані із зростанням цін на ресурси після зазначеного строку, компенсуються підрядником.
Пунктом 4.2. договору встановлено, що вартість робіт, передбачену пунктом 3.1. договору, замовник виплачує підряднику на основі актів здачі-приймання робіт, після підписання таких актів протягом 10 календарних днів.
Згідно з пунктами 5.1., 5.2. договору підрядник розпочинає виконання робіт протягом 10 (десяти) днів з моменту публікації дозвільних/документів на Порталі Єдиної державної електронної системи у сфері, будівництва https://e-consruction.gov.ua/permits_doc_new у розділі "Реєстри" і забезпечує їх: завершення до 31.08.2024. Строк виконання робіт може бути продовжений, у разі відсутності бюджетних призначень в повному обсязі або у разі затримки бюджетного фінансування чи з інших причин, про що складається додаткова угода. Датою закінчення робіт вважається дата їх прийняття замовником.
Відповідно до пункту 7.4.2. договору підрядник зобов'язується організувати і виконувати роботи у відповідності з будівельними нормами і правилами (в тому числі пожежними та санітарно-технічними нормами, охорони праці, збереження довкілля), неухильно дотримуючись проєктно-кошторисної документації, технічних вимог до предмета закупівлі (додаток 2 тендерної документації) та пропозиції переможця процедури закупівлі протягом всього періоду виконання робіт та нести за це відповідальність. На будівельному майданчику розмістити інформаційний стенд з інформацією про замовника, підрядника робіт, кошторисну вартість об'єкта та строки виконання робіт.
Підрядник зобов'язується виконати роботи з використанням власних ресурсів та у встановлені строки, передбачені п. 5.1. договору та графіку виконання робіт (пункт 7.4.3. договору).
У пункті 11.1. договору сторони домовились, що за порушення зобов'язань, передбачених договором, вони несуть відповідальність, визначену чинним законодавством.
За невиконання робіт у строки, визначені цим договором, чи за не якісне виконання підрядником робіт, передбачених цим договором, підрядник сплачує замовнику у 10-ти денний термін штраф у розмірі 100% від вартості невиконаних чи неякісно виконаних робіт (пункт 11.2. договору).
Відповідно до пункту 11.4. договору сплата штрафу не звільняє підрядника від виконання прийнятих на себе зобов'язань по цьому договору, а також від обов'язку усунення недоліків робіт, визначених актом.
До вказаного договору сторони підписали Календарний графік виконання робіт на об'єкті: «Капітальний ремонт дорожнього покриття на провулку Трускавецький в селі Раневичі Дрогобицького району Львівської області» Коригування (ДК021:2015:45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь), що є додатком №2 до договору, відповідно до якого підрядник зобов'язався виконати роботи в такі строки:
1) серпень - грудень 2023 року вартістю 500000,00 грн;
2) січень - серпень 2024 року вартістю 2660000,00 грн.
Однак в подальшому, а саме 05.12.2023 між Департаментом міського господарства Дрогобицької міської ради (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комунальник 1" (підрядник) підписано додаткову угоду №01 до договору підряду від 22.08.2023 №126, відповідно до пункту 1 якої у зв'язку із виділенням додаткових бюджетних асигнувань на 2023 рік у сумі 2107816,56 грн виникла необхідність внести зміни щодо фактичного фінансування даного об'єкту в поточному році та запланованого фінансування даного об'єкту в 2024 році і відповідно викласти пункт 3.2. договору у новій редакції, а саме:
« 3.2. Обсяг фінансування на 2023 рік визначений згідно з передбаченими бюджетними коштами і складає 2607816,56 з ПДВ за рахунок коштів місцевого бюджету. Обсяг фінансування на поточний рік може бути змінений залежно від фактичного фінансування».
Відповідно до пункту 2 додаткової угоди від 05.12.2023 №01 до договору підряду від 22.08.2023 №126 сторони дійшли згоди викласти додаток №1 - Локальний кошторис з розрахунком договірної ціни, додаток №2 - Календарний графік виконання робіт, додаток №3 - План фінансування робіт в редакції Додатків №1, №2, №3 цієї додаткової угоди у новій редакції (додаються).
Як вказано у пункті 4 додаткової угоди від 05.12.2023 №01 до договору підряду від 22.08.2023 №126 додаткова угода набуває чинності та вносить зміни в договір з моменту її підписання сторонами і діє до 31.12.2024.
Разом із додатковою угодою сторони підписали Календарний графік виконання робіт на об'єкті: «Капітальний ремонт дорожнього покриття на провулку Трускавецький в селі Раневичі Дрогобицького району Львівської області» Коригування (ДК021:2015:45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь), що є додатком №2 до договору підряду від 22.08.2023 №126 в редакції додаткової угоди від 05.12.2023 №01, відповідно до якого підрядник зобов'язався виконати роботи в такі строки:
1) серпень - грудень 2023 року вартістю 2607816,56 грн;
2) січень - серпень 2024 року вартістю 552183,33 грн.
Як зазначив позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Комунальник 1" не виконало роботи вартістю 552183,33 грн з січня по серпень 2024, як це передбачено пунктом 2 Календарного графіку виконання робіт на об'єкті (додаток №2 до договору підряду від 22.08.2023 №126 в редакції додаткової угоди від 05.12.2023 №01), чим порушило умови договору щодо строків виконання.
У зв'язку з порушенням відповідачем умов договору підряду, а саме невиконання робіт у строки, визначені договором, з метою досудового врегулювання спору позивачем було пред'явлено претензію з вимогою сплатити штраф у розмірі 100% від вартості невиконаних робіт, а саме в розмірі 552183,44 грн. Проте, як зауважив позивач у позовній заяві, на день подання позову відповідач на претензію не відповів та штраф не погасив.
Враховуючи наведене, позивач на підставі частини 2 статті 625 та статті 611 Цивільного кодексу України нарахував відповідачу інфляційні втрати (за період з 01.09.2024 по 30.12.2024) на суму 29211,68 грн та 3% річних (за період з 01.09.2024 по 30.12.2024) в розмірі 5476,57 грн.
Таким чином враховуючи вищезазначене, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області та просить стягнути з відповідача 586871,69 грн, з яких 552183,44 грн - штраф у розмірі 100% від вартості невиконаних робіт, 29211,68 грн - інфляційні втрати та 5476,57 грн - 3% річних.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, суд дійшов висновку позов задовольнити частково з таких підстав.
Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.
Згідно з статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
За приписами частини 1 статті 839 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з частиною 1 статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Як вбачається з матеріалів справи, 22.08.2023 між Департаментом міського господарства Дрогобицької міської ради (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комунальник 1" (підрядник) укладено договір підряду №126 на закупівлю робіт «Капітальний ремонт дорожнього покриття на провулку Трускавецький в селі Раневичі Дрогобицького району Львівської області» Коригування.
Як зазначає позивач та як вбачається із матеріалів справи, відповідач з січня по серпень 2024 не виконав роботи вартістю 552183,33 грн, як це погоджено сторонами у пункті 2 Календарного графіку виконання робіт на об'єкті (додаток №2 до договору підряду від 22.08.2023 №126 в редакції додаткової угоди від 05.12.2023 №01). Докази, які б могли свідчити протилежне, в матеріалах справи відсутні, відзив на позовну заяву відповідачем не подано.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
За умовами статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності із статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Як встановлено судом, у пунктах 11.1., 11.2., 11.4. договору сторони домовились, що за порушення зобов'язань, передбачених договором, вони несуть відповідальність, визначену чинним законодавством. За невиконання робіт у строки, визначені цим договором, чи за не якісне виконання підрядником робіт, передбачених цим договором, підрядник сплачує замовнику у 10-ти денний термін штраф у розмірі 100% від вартості не виконаних чи неякісно виконаних робіт. Сплата штрафу не звільняє підрядника від виконання прийнятих на себе зобов'язань по цьому договору, а також від обв'язку усунення недоліків робіт, визначених актом.
Враховуючи вищезазначене, перевіривши розрахунок штрафу, суд дійшов висновку про правомірність його нарахування, розмір нарахованого позивачем штрафу є обґрунтований.
Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 29211,68 грн та 3% річних у розмірі 5476,57 грн є обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, з огляду на що підлягають задоволенню.
Щодо поданого відповідачем клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій суд зазначає таке.
В обґрунтування поданого клопотання відповідач зазначає, що на час укладання договору та виконання робіт керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунальник 1" був Пак Іван Васильович. При звільненні Пак Іван Васильович не передав облікову документацію, документи на автотранспорт, печатку товариства, ключі, заблокував програми. Відтак, як стверджує відповідач, інформацією щодо причин затримки виконання Паком І.В. другого етапу робіт за договором підряду №126 від 22 серпня 2023 року відповідач не володіє.
Як вказує відповідач у клопотанні, через недобросовісну поведінку колишнього керівника Пака І.В. станом на сьогодні на балансі ТзОВ «Комунальник 1» немає жодних транспортних засобів, відсутні наймані працівники, відкрито декілька виконавчих проваджень. Згідно заключної виписки за період з 01.01.2025 р. по 28.05.2025 р. залишок коштів на рахунку ТзОВ «Комунальник 1» - 42,11 грн.
Як зазначив відповідач, позивач не перераховував кошти підряднику до виконання ним робіт, а відтак позивачу не завдано збитків через порушення підрядником строків виконання другого етапу робіт.
Таким чином, задля дотримання розумного балансу інтересів сторін, враховуючи скрутний фінансовий стан відповідача, значну кредиторську заборгованість відповідача перед контрагентами, виконання більшої частини робіт за договором, вжиття новим керівником усіх можливих заходів щодо усунення порушення за договором, ризик припинення відповідача як суб'єкта господарювання внаслідок застосування відповідальності у заявленому обсязі, відповідач просить зменшити розмір штрафних санкцій на 95 %.
Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до частини 1 статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Норма частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачає дві умови для зменшення розміру неустойки, а саме: 1) якщо він значно перевищує розмір збитків; 2) наявність інших обставин, які мають істотне значення.
Тлумачення частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України свідчить, що в ній не передбачено вимог щодо обов'язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них (Постанова Верховного Суду від 04.04.2018 у справі №367/7401/14-ц).
Разом з тим, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2024 у справі №911/952/22 зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин (частина третя статті 551 ЦК України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов'язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, свідчать про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права.
Реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статтями 551 Цивільного кодексу України та 233 Господарського кодексу України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 Господарського процесуального кодексу України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов'язання, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обстави справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (пункт 88 Постанови Верховного Суду від 02.03.2023 у справі №905/1409/21).
Водночас суд вважає за необхідне зазначити, що норми права, закріплені у статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України, не пов'язують можливість зменшення розміру штрафних санкцій із одночасним існуванням у часі моменту, у який боржником допущено порушення зобов'язання, та обставин, якими боржник обґрунтовує застосування зазначених норм права.
Разом з тим, суд також враховує правову позицію, наведену у рішенні Конституційного Суду України №7-рп/2013 від 11.07.2013 та правову позицію Верховного Суду, що міститься у постановах від 06.11.2018 у справі №913/89/18, від 04.12.2018 у справі №916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, відповідно до яких наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Таким чином, беручи до уваги обставини наведені вище, керуючись такими загальними засадами цивільного законодавства як справедливість, добросовісність та розумність, зважаючи на те, що штраф не може бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків, застосувавши частину 3 статті 551 Цивільного кодексу України та частину 1 статті 233 Господарського кодексу України, суд дійшов висновку зменшити розмір штрафу на 90%. Тобто зважаючи на вказане, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача штраф у розмірі 55218,34 грн, що становить 10% від загальної суми штрафу.
При цьому необхідно зазначити, що таке зменшення розміру штрафу суд вважає оптимальним балансом інтересів сторін в даному спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків як для відповідача, так і для позивача.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином, враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунальник 1" на користь Департаменту міського господарства Дрогобицької міської ради 55218,34 грн штрафу, 29211,68 грн інфляційних втрат та 5476,57 грн 3% річних.
Позивачем при поданні позовної заяви до Господарського суду Львівської області було сплачено судовий збір в розмірі 7042,50 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №717 від 26.12.2024.
Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про судовий збір", суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 7042,46 грн.
Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 126, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунальник 1" (82400, Львівська область, місто Стрий, вулиця Нижанківського, будинок 50, ідентифікаційний код 25240544) на користь Департаменту міського господарства Дрогобицької міської ради (82100, Львівська область, місто Дрогобич, вулиця Трускавецька, будинок 4, ідентифікаційний код 05447349) штраф в розмірі 55218,34 грн, інфляційні втрати в розмірі 29211,68 грн, 3% річних в розмірі 5476,57 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 7042,46 грн.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили, відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у відповідності до Глави 1 розділу Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 23.06.2025
Суддя Петрашко М.М.