79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
19.06.2025 Справа № 914/2022/24
Господарський суд Львівської області у складі судді Н.Є. Березяк розглянувши матеріали заяви: Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго», м. Львів,
про ухвалення додаткового рішення
у справі №914/2022/24
за позовом: Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», м. Київ,
до відповідача: Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго», м. Львів,
про стягнення заборгованості в розмірі 6 635 773,62 грн
Суддя Н.Є. Березяк
Секретар судового засідання Р.Р. Волошин
За участю представників сторін:
від позивача: Драчова М.С. - представник;
від відповідача (заявника): Дворніков А.О. - представник.
На розгляді Господарського суду Львівської області перебувала справа №914/2022/24 за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» про стягнення заборгованості в розмірі 6 635 773,62 грн.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 29.05.2025 у справі №914/2022/24 у задоволенні позову відмовлено.
У підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС, 03.06.2025 відповідач сформував заяву (вх.№2511/25) про ухвалення додаткового рішення, у якій він просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» - 156 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою суду від 10.06.2025 судове засідання для вирішення питання про судові витрати у справі №914/2022/24 було призначено на 19.06.2025.
В судове засідання 19.06.2025 представник відповідача з'явився, подану заяву підтримав, просив суд про її задоволення та стягнення з позивача 156 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
В судове засідання 19.06.2025 представник позивача з'явився проти задоволення заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу заперечив, в обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що заявлена Відповідачем сума витрат на професійну правничу допомогу 156 000,00 грн, явно суперечить критеріям пропорційності, співмірності і розумності розміру витрат, з огляду на конкретні обставини даної справи, а відтак не підлягає стягненню.
Разом з тим, у разі, якщо суд прийде до висновку про певну обґрунтованість клопотання Відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у даній справі просить суд про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до обґрунтованої складністю, необхідним витраченим часом на вчинення відповідних дій адвокатом суми 5000,00 грн (10% від заявленого у відзиві на позовну заяву від 25.03.2025 розміру витрат на правничу допомогу).
Суд, розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:
Як зазначено в ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Частина 1 ст. 124 ГПК України встановлює, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідача: АТ «ДТЕК Західенерго» представляв адвокат Дворніков Андрій Олександрович.
Відповідачем у відзиві на позовну заяву було заявлено орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 50 000,00 грн, які відповідач очікує понести у зв'язку з розглядом справи.
Відшкодування витрат позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
До правової (правничої) допомоги належать надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру тощо.
Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (ст. 30 Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Судом встановлено, що на підтвердження факту надання правничої допомоги та понесення витрат відповідачем на професійну правову допомогу адвоката в сумі 156 000,00 грн представником надано: Договір про надання правової допомоги №1491-ЗЕ від 01 липня 2019 року; Додаткову угоду №21-0810/24 до Договору від 21 серпня 2024 року; Додаткову угоду №10-0810/24 до Договору від 08 жовтня 2024 року; Додаткову угоду №11 до Договору від 01 січня 2025 року; Звіт наданих послуг №8 від 02 червня 2025 року та Довіреність №1-ЗЕ/25 від 12.12.2024.
Відповідно до п.2.1. Додаткової угоди №21-0810/24 від 21.08.2024, Сторонами погоджено, що вартість послуг Адвоката становить 10 000,00 грн за одну годину надання послуг/виконання робіт/участь в одному судовому засіданні по справі одного Адвоката.
Відповідно до Звіт наданих послуг №8 від 02 червня 2025 року АТ «ДТЕК Західенерго» було надано наступний перелік послуг:
1. Підготовка та подання до Господарського суду Львівської області відзиву на позов - загалом 3 години (вартість 36 000,00 грн);
2. Підготовка та подання до Господарського суду Львівської області заперечень на відповідь на відзив - загалом 1 година (вартість 12 000,00 грн);
3. Підготовка та подання до Господарського суду Львівської області Додаткових пояснень - загалом 1 година (вартість 12 000,00 грн);
4. Участь в судових засіданнях - загалом 8 засідань (вартість 96 000,00 грн).
Вартість виконаної роботи за Звітом складає 156 000,00 грн.
Позивач стосовно відшкодування відповідачу понесених ним витрат на професійну правничу допомогу заперечив в поданих запереченнях на заяву про стягнення судових витрат. Подані заперечення мотивовані тим, що сторони встановили у Додатковій угоді № 10-0810/24 порядок звітування за результатом надання послуг, що не може бути визнаний прийманням-передачі послуги, оскільки новим пунктом Договору 4.4 сторони визначили, що протягом 30 календарних днів після підписання звіту Клієнтом Виконавець зобов'язується надати Клієнту на погодження акт приймання-передачі наданих послуг стосовно послуг, що були надані.
Як зазначає позивач , звіт складений сторонами Договору про надання правової допомоги від 01.07.2019 № 1491-ЗЭ, не підтверджує належного надання послуг Виконавцем, а є лише проміжним документом, у якому сторони фіксують певні події та результати.
На думку позивача, належними і допустимими доказами надання адвокатом і прийняття клієнтом правничої допомоги і визначення остаточного обсягу та вартості послуг адвоката у зазначеній справі є підписаний сторонами акт приймання-передачі наданої послуги - правової допомоги. Однак, Відповідачем акта приймання-передачі наданої правової допомоги, як належного та допустимого доказу на підтвердження надання позивачу правової допомоги, у встановлений ч. 8 ст. 129 ГПК України строк, суду не надано.
Також позивач посилається на те, що Договір про надання правової допомоги від 01.07.2019 № 1491-ЗЭ укладений безпосередньо між АТ «ДТЕК Західенерго» та АО «Перший радник».
У матеріалах справи є довіреності, видані АТ «ДТЕК Західенерго» адвокату Лозовицького М. С. та Дворнікову А. О., однак, у довіреностях відсутні посилання на Договір про надання правової допомоги від 01.07.2019 № 1491-ЗЭ. Також, дані представники, зазначені як адвокати, що надають послугу у звіті наданих послуг № 8 за Договором про надання правової допомоги від 01.07.2019 № 1491-ЗЭ, однак, до заяви про винесення додаткового рішення не долучено докази наявності юридично встановлених відносин адвокатів Лозовицького М. С. та Дворнікова А. О. з АО «Перший радник».
Отже, на думку позивача, належними та допустимими доказами заявник не довів надання правничої допомоги у справі №914/2022/24 саме Адвокатським об'єднанням «Перший радник» в межах Договору про надання правової допомоги від 01.07.2019 № 1491- ЗЭ.
Також, на думку позивача, заявлена Відповідачем сума витрат на професійну правничу допомогу 156 000,00 грн, явно суперечить критеріям пропорційності, співмірності і розумності розміру витрат, з огляду на конкретні обставини даної справи, а відтак не підлягає стягненню.
Разом з тим, у разі, якщо суд прийде до висновку про певну обґрунтованість клопотання Відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у даній справі позивач просить суд про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до обґрунтованої складністю, необхідним витраченим часом на вчинення відповідних дій адвокатом суми 5 000,00 грн (10% від заявленого у відзиві на позовну заяву від 25.03.2025 розміру витрат на правничу допомогу).
Як вказує Об'єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19, загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 12.01.2023 у справі № 908/2702/21 вказав, що здійснивши правовий аналіз норм статей 126, 129 ГПК України, дійшов висновку, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України (а саме пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
Суд також звертає увагу, що кваліфікація правовідносин у справі не є складною та по обсягу доказів не є загромадженою, а тривалий розгляд справи зумовлений в основному процесуальними клопотаннями та поведінкою сторін. Тобто, надання адвокатом відповідача послуг по доказуванню та обґрунтуванню своєї позиції, поданню заяв по суті справи відповідно до Звіту наданих послуг не зайняло багато часу.
Незважаючи на предмет спору: стягнення заборгованості в розмірі 6 635 773,62 грн, матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження б яких адвокат витратив значний час.
Відповідно до конкретної та послідовної практики Верховного Суду, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Аналогічні правила застосовуються до визначення витрат на проведення експертизи та залучення експерта (постанови Верховного Суду від 09 березня 2021 року у справі №200/10535/19-а, від 18 березня 2021 року у справі № 520/4012/19, від 23 квітня 2021 року у справі № 521/15516/19, від 14 червня 2021 року у справі № 826/13244/16).
При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268). Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
Верховний Суд у постанові від 30.01.2023 у справі №910/7032/17 акцентує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача. Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про недоцільність покладення на відповідача всієї суми заявлених позивачем витрат, понесених на професійну правничу допомогу. Розумним, співмірним і справедливим є відшкодування відповідачу понесених ним судових витрат у розмірі 80 000,00 грн в задоволенні решти слід відмовити.
За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.76 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 233, 236-240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» про ухвалення додаткового рішення - задоволити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок, 25; код ЄДРПОУ 00100227) на користь Акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» (79026, м. Львів, вулиця Козельницька, будинок, 15код ЄДРПОУ 23269555) - 80 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
3. В задоволенні решти вимог заяви - відмовити
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ЙV Господарським процесуальним кодексом України.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст додаткового рішення виготовлено та підписано 24.06.2025.
Суддя Березяк Н.Є.