79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
17.06.2025 Справа № 914/557/25
За позовом:Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, м. Львів
до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Статус Енерго», м. Львів
про:стягнення збитків, пені та штрафу
Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Зусько І.С.
Представники сторін:
від позивача:Ємчук К.В. - представниця;
від відповідача:не з'явився.
СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ.
Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (надалі - Позивач, Західне МУМЮ) звернулося до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Статус Енерго» (надалі - Відповідач, ТОВ «Статус Енерго») про стягнення збитків, пені та штрафу.
Ухвалою від 06.03.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання у справі призначив на 31.03.2025 на 14:00 год.
Судове засідання 31.03.2025 о 14:00 год. не розпочалося, у зв'язку з надходженням повідомлення про замінування приміщення Господарського суду Львівської області. Вказана обставина підтверджується Актом огляду приміщень та прилеглої території, складеним слідчим Львівського РУП №1.
Ухвалою від 31.03.2025 судове засідання у справі відкладено на 01.05.2025.
У судовому засіданні 01.05.2025 оголошувалася перерва до 12.05.2025 до 15:00 год.
Судове засідання 12.05.2025 о 15:00 год. не розпочалося, у зв'язку з надходженням повідомлення про замінування приміщення Господарського суду Львівської області. Вказана обставина підтверджується Актом огляду приміщень та прилеглої території.
Ухвалою від 12.05.2025 судове засідання у справі відкладено на 26.05.2025.
Ухвалою від 26.05.2025 суд відклав судове засідання у справі на 17.06.2025.
Представниця позивача взяла участь у судовому засіданні 17.06.2025 у режимі відеоконференції, просила задовольнити позовні вимоги. Від позивача до суду надійшли письмові пояснення (вх. №15691/25 від 12.06.2025).
Відповідач не забезпечив явку повноважного представника у судове засідання 17.06.2025, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Так, ухвала від 26.05.2025 доставлена до електронного кабінету відповідача 27.05.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
ДОВОДИ СТОРІН.
Доводи позивача.
Позов обґрунтовано тим, що за результатами процедури закупівлі №UA-2024-07-17-003044-a, між позивачем (споживач) та відповідачем (постачальник) укладено Договір про постачання електричної енергії №706/ЛВ від 26.07.2024, згідно із яким постачальник продає електричну енергію для структурних підрозділів позивача, які територіально розміщені у Львівській області (ДК 021:2015 - 09310000-5 Електрична енергія) для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (придбаної) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору. Строк постачання електричної енергії за договором визначений сторонами таким чином: цілодобово з 00:00 год. з 01.08.2024 по31.12.2024 включно.
Як стверджує позивач, 14.08.2024 на електронну адресу його уповноваженої особи надійшов електронний лист відповідача з проханням надіслати актуальні ЕІС-коди точок приєднання, оскільки він не може приєднати позивача по вказаних в заяві-приєднання даних. Окрім цього, 28.08.2024 від ТОВ «Статус Енерго» надійшов електронний лист із проханням надіслати додаткову угоду на розірвання договору. Відповідач повідомив, що під час здійснення ним процедури зміни електропостачальника та приєднання ЕІС-кодів позивача до реєстру споживачів ТОВ «Статус Енерго» у Центральній інформаційно-комунікаційній платформі DataHub виникла помилка, у зв'язку з тим, що частина ЕІС-кодів не переведена на «постачальника останньої надії», а щодо іншої частини наявна процедура відключення ТКО.
У той же ж час, 29.08.2024 представник відповідача у телефонній розмові пропонував приєднати ЕІС-коди точки позивача з 01.09.2024. Вказане, на переконання позивача, свідчить про те, що до 01.09.2024 у відповідача була можливість постачати електричну енергію, однак він відмовився її реалізовувати. Позивач стверджує, що відповідач не здійснював належних спроб приєднання точок обліку споживача раніше ніж 29.08.2024, що призвело до автоматичного переведення ЕІС-точок позивача на постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» - ДПЗД «Укрінтеренерго», тариф якого є значно більшим. Останній постачав електричну енергію у період з 02.08.2024 по 10.09.2024, а позивач оплатив її вартість у повному обсязі.
Зважаючи на це, позивач переконаний, що йому було завдано збитків у розмірі 32'107,15 грн., що становить різницю вартості тарифів постачальника «останньої надії» та відповідача, а тому просить стягнути їх у судовому порядку. Крім цього, ним заявлено до стягнення 36'368,52 грн. пені та 10'155,30 грн. штрафу, які нараховані на підставі пункту 9.2 Договору із відповідачем. Загальна ціна позову становить 78'630,97 грн.
Доводи відповідача.
Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на таке:
1) Договір не було виконано з підстав, які не залежали від ТОВ «Статус Енерго». Так, під час здійснення процедури заміни електропостачальника та приєднання позивача до реєстру споживачів відповідача у системі DataHub виникла помилка, у зв'язку із тим, що частина ЕІС-кодів позивача не переведена на постачальника «останньої надії», а щодо іншої частини наявна процедура відключення точок комерційного обліку. Про вказану обставину було повідомлено позивача у телефонному режимі 01.08.2024. Саме позивач повинен був усунути цю проблему, однак жодних заходів ним проведено не було.
2) Позивачем не надано доказів того, які свідчать про наявність у діях відповідача чотирьох елементів цивільного правопорушення.
3) Вимоги про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних задоволенню не підлягають, оскільки позивачу не було завдано збитків.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
26.07.2024 між позивачем (споживач) та відповідачем (постачальник) укладено Договір про постачання електричної енергії №706/ЛВ (надалі - Договір), згідно із пунктом 2.1 якого постачальник продає електричну енергію для структурних підрозділів Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, які територіально розміщені у Львівській області - ДК 021:2015 - 09310000-5 Електрична енергія, для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору (Т.1; а.с. 65-69).
Пунктом 5.1 Договору передбачено, що ціна за 1 кВт.год. електричної енергії за договором визначається згідно із додатком 3 до договору та становить 7,70 грн. з ПДВ, у тому числі: ціна електричної енергії - 5,65 грн.; тариф на послуги з передачі електричної енергії - 0,52857 грн.; вартість послуг постачальника - 0,238097 грн.; ПДВ - 1,283333 грн.
Згідно із пунктом 3.1 Договору початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком №1 до Договору.
У заяві-приєднання до Договору передбачено, що початком постачання електроенергії є 01.08.2024. У цій заяві сторони також погодили перелік із 59 об'єктів і точок комерційного обліку споживача, до яких повинно здійснюватися постачання електроенергії (Т.1; а.с. 70-72).
Пунктом 2.3 Договору встановлено, що строк постачання електричної енергії є таким: цілодобово з 00:00 год. з 01.08.2024 по 31.12.2024 включно. Аналогічна інформація відображена і у заяві-приєднання.
Судом встановлено, що відповідач не розпочав постачання електричної енергії позивачу у строки погоджені сторонами у Договорі та не підключив у системі DataHub до власного реєстру споживачів точки комерційного обліку позивача, до яких необхідно було здійснювати постачання електроенергії.
Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що 14.08.2024 відповідач направив позивачу електронного листа, у якому просив надіслати актуальні ЕІС-коди точок комерційного обліку (ТКО), оскільки він не може приєднати Західне МУМЮ по даних, які вказані в заяві-приєднання (Т.1; а.с. 76).
Надалі, листом №28/08-19 від 28.08.2024 відповідач повідомив позивача про те, що йому не вдалося приєднати усі точки комерційного обліку (ТКО) до свого реєстру, оскільки у (DataHub) виникла помилка: частина ТКО, які були зазначені позивачем у заяві-приєднання, не переведена на постачальника «останньої надії», а по решті запущено процес відключення. Зважаючи на це, відповідач запропонував розірвати Договір (Т.1; а.с. 99-100).
29.08.2024 ТОВ «Статус Енерго» все ж ініціювало процес зміни постачальника №581698 з датою зміни СВБ - 01.09.2024, однак не підтвердило його в системі DataHub. Даний процес було скасовано системою автоматично в 00:00 год. 30.08.2024. Система видала помилки по вказаному процесу заміни, а саме по ТКО з ЕІС-кодами 62Z7499505246547, 62Z2984357108962 виникла помилка: «« 100»: Вказаний код відсутній серед зареєстрованих ТКО в системі Datahub. Перевірте коректність коду ТКО», а щодо ТКО з ЕІС-кодами 62Z233648051913B, 62Z7888597321233 помилка: «« 100»: За ТКО запущено процес відключення ТКО».
Вказане підтверджується змістом листа №5930/17-24 від 16.09.2024, який наданий у відповідь позивачу НЕК «Укренерго» як адміністратором комерційного обліку (Т.1; а.с. 96-97). Факт виникнення проблем із підключенням вказаних вище чотирьох точок підтверджується також витягом із системи DataHub (Т.1; а.с. 144-148).
У зв'язку із бездіяльністю відповідача, позивачем було підготовлено Додаткову угоду №1 від вересня 2024 року, у якій він визначив, що Договір слід вважати розірваним за згодою сторін з 03.09.2024. Разом з цим, відповідну угоду підписало лише Західне МУМЮ. Підпис та печатка відповідача на цьому документі відсутні (Т.1; а.с. 74).
Крім цього, у ході розгляду справи судом з'ясовано, що попередній постачальник позивача - ТОВ «Львівенерготехресурс», 12.07.2024 ініціював у системі DataHub закінчення дії договору про постачання з датою припинення постачання електричної енергії 01.08.2024. Вказане простежується зі змісту скріншоту з системи DataHub про зміну СВБ на ПОН/ПУП №544776, листа ДПЗД «Укрінтеренерго» №44/09-3392/ПОН від 04.09.2024, листа ПрАТ «Львівобленерго» №151-07-5467 від 13.09.2024, листа НЕК «Укренерго» від 16.09.2024 (Т.1; а.с. 84-90, 96-97).
Оскільки точки комерційного обліку споживача не були підключені до відповідача, такі з 02.08.2024 було переведено на постачання електроенергії до постачальника «останньої надії» - Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго». Факт переведення позивача на постачальника «останньої надії» простежується зі змісту листа ПрАТ «Львівобленерго» №151-07-4617 від 05.08.2024, скріншоту з системи DataHub про зміну СВБ на ПОН/ПУП №544776, листа ДПЗД «Укрінтеренерго» №44/09-3392/ПОН від 04.09.2024, листа ПрАТ «Львівобленерго» №151-07-5467 від 13.09.2024, листа НЕК «Укренерго» від 16.09.2024 (Т.1; а.с. 83-90, 96-97).
Перелік ЕІС-код точок позивача, які перейшли на постачання до ДПЗД «Укрінтеренерго» та оператором системи розподілу щодо яких є ПрАТ «Львівобленерго», відображено у документі «Повідомлення ОСР/ОСП про контактні дані споживачів, постачання електричної енергії яким здійснюється постачальником «останньої надії», які приєднані до електричних мереж або розташовані на території ліцензованої діяльності ОСР/ОСП» (Т.1; а.с. 139-143).
У той же ж час, перелік ЕІС-код точок позивача, які перейшли на постачання до ДПЗД «Укрінтеренерго» та оператором системи розподілу щодо яких є ТОВ «Нафтогаз Тепло», відображено у Витягах зі Звіту щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника «останньої надії» ДПЗД «Укрінтеренерго», які приєднані до електричних мереж або відносяться до території ліцензованої діяльності оператора системи розподілу (передачі) за серпень-вересень 2024 року, а також листами ТОВ «Нафтогаз Тепло» №126/1.11/3-371 від 11.06.2025 та №126/1.14/3-1-281 від 11.06.2025 з доданими до них документами.
Судом встановлено, що між позивачем та постачальником «останньої надії» укладено два договори, а саме:
1) Договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» №848/ЛВ від 26.09.2024, який стосується постачання електроенергії у серпні 2024 року (Т.1; а.с. 46-52). Відповідно до цього договору постачальник «останньої надії» поставив позивачу електроенергії у загальному об'ємі 13'438 кВт/год. та на загальну суму 127'289,86 грн., що підтверджується:
- Актом купівлі-продажу електроенергії №057585 від 31.08.2024 та рахунком №000043316386/36/О08/65473 від 09.09.2024 на суму 407,32 грн. (Т.1; а.с. 53);
- Актом купівлі-продажу електроенергії №057594 від 31.08.2024 та рахунком №000043316386/37/О08/65482 від 09.09.2024 на суму 2'794,36 грн. (Т.1; а.с. 54);
- Актом купівлі-продажу електроенергії №057768 від 31.08.2024 та рахунком №000043316386/11/О08/65663 від 10.09.2024 на суму 124'088,18 грн. (Т.1; а.с. 55)
При цьому тариф постачальника «останньої надії» у серпні 2024 року був більший, ніж у відповідача та становив 9,47238 грн. з ПДВ.
2) Договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» №941/ЛВ від 30.10.2024, який стосується постачання електроенергії у вересні 2024 року (Т.1; а.с. 56-62). Відповідно до цього договору постачальник «останньої надії» поставив позивачу електроенергії у загальному об'ємі 5'403 кВт/год. та на загальну суму 49'892,99 грн., що підтверджується:
- Актом купівлі-продажу електроенергії №058051 від 30.09.2024 та рахунком №000043316386/37/О09/66002 від 07.10.2024 на суму 3'213,54 грн. (Т.1; а.с. 64);
- Актом купівлі-продажу електроенергії №058139 від 30.09.2024 та рахунком №000043316386/11/О09/66091 від 08.10.2024 на суму 46'679,45 грн. (Т.1; а.с. 63)
При цьому тариф постачальника «останньої надії» у вересні 2024 року був більший, ніж у відповідача та становив 9,234312 грн. з ПДВ.
Зважаючи на викладене вище, ДПЗД «Укрінтеренерго» поставило позивачу електроенергію за період з 02.08.2024 по 10.09.2024 у загальному об'ємі 18'841 кВт/год. (13'438 + 5'403) на загальну суму 177'182,85 грн. (127'289,86 + 49'892,99).
Вказану суму грошових коштів позивач сплатив у повному обсязі, що підтверджується копіями платіжних інструкцій №16381 від 07.10.2024 на суму 124'088,18 грн., №16376 від 07.10.2024 на суму 2'794,36 грн., №16375 від 07.10.2024 на суму 407,32 грн., №18548 від 08.11.2024 на суму 853,97 грн., №18567 від 08.11.2024 на суму 2'165,13 грн., №18595 від 08.11.2024 на суму 2'359,57 грн., №18557 від 08.11.2024 на суму 20'834,80 грн., №18568 від 08.11.2024 на суму 23'679,52 грн. (Т.1; а.с. 104-111).
Як вбачається з Договору, який укладено між позивачем та відповідачем, його підпунктом 12 пункту 6.1 передбачено, що споживач має право отримувати відшкодування збитків від постачальника, пов'язаних у зв'язку із невиконанням або неналежним виконанням постачальником своїх зобов'язань перед споживачем відповідно до умов цього договору та чинного законодавства.
Підпунктом 10 пункту 7.2 Договору передбачено, що постачальник зобов'язаний відшкодувати збитки, понесені споживачем у випадку невиконання або неналежного виконання постачальником своїх зобов'язань за цим договором.
Зважаючи на те, що постачальник «останньої надії» поставив позивачу, а останній оплатив електроенергію за більшим тарифом (9,47238 грн. у серпні 2024 року та 9,234312 грн. у вересні 2024 року), ніж той, що передбачений позивачем та відповідачем у Договорі (7,70 грн.), позивач вважає, що йому завдано збитків, розмір якої визначений різницею тарифів. Загальна сума збитків згідно із заявленими Західним МУМЮ вимогами становить 32'107,15 грн., з яких 23'817,26 грн. у серпні 2024 року, 8'289,89 грн. у вересні 2024 року. Вказану суму позивач просить стягнути із відповідача у судовому порядку.
Як передбачено пунктом 9.2. Договору, у випадку порушення постачальником строків поставки електричної енергії згідно із наданою споживачем заявою, з постачальника стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості непоставленої/несвоєчасно поставленої електроенергії, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів - додатково сплачується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Керуючись вказаним пунктом, позивач здійснив нарахування 36'368,52 грн. пені та 10'155,30 грн. штрафу, про стягнення яких також просить суд. Розмір пені та штрафу становить:
- за серпень 2024 року: 34'766,82 грн. та 7'243,082 грн. відповідно;
- за вересень 2024 року: 1'601,70 грн. та 2'912,217 грн. відповідно.
Позивач надсилав відповідачу Претензію №915-45/3004-24 від 07.11.2024, у якій вимагав оплатити суму завданих збитків, пеню та штраф (Т.1; а.с. 75, 124-128).
У відповідь, відповідач листом №20/11-08 від 20.11.2024 відмовився сплачувати збитки. Він повідомив позивача про те, що йому не вдалося приєднати усі точки комерційного обліку (ТКО) до свого реєстру, оскільки у Центральній інформаційно-комунікаційній платформі DataHub виникла помилка: частина ТКО, які були зазначені позивачем у заяві-приєднання, не зареєстровані, а по решті запущено процес відключення. Відтак, відповідач вважав, що позивач заповнив заяву-приєднання з порушеннями, адже надав недостовірні відомості стосовно належних йому об'єктів (Т.1; а.с. 41-45).
ОЦІНКА СУДУ.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно із частиною 1 статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
З матеріалів справи вбачається, що предметом позову виступають матеріально-правові вимоги про стягнення 32'107,15 грн. збитків, що становить різницю вартості тарифів постачальника «останньої надії» та відповідача, 36'368,52 грн. пені та 10'155,30 грн. штрафу, які нараховані на підставі пункту 9.2 Договору.
Підставами позову є обставини невиконання виконання відповідачем умов Договору в частині постачання електроенергії у погоджені сторонами строки. У зв'язку із цим, позивача було переведено на постачання електроенергії до постачальника «останньої надії», тариф якого є більшим від того, що передбачений у Договорі із відповідачем.
Враховуючи предмет та підстави позову, а також пояснення сторін, викладені ними в заявах по суті спору, суд зазначає таке.
Згідно зі статтею 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії». Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема договори про постачання електричної енергії споживачу.
Підпунктом 1.1.2 пункту 1.1 Розділу І Правил роздрібного ринку електричної енергії, затв. постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018, (надалі - Правила РРЕЕ) передбачено, що договір про постачання електричної енергії споживачу домовленість двох сторін (електропостачальник і споживач), що є документом певної форми, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником за вільними цінами.
Відповідно до пункту 3.2.7 Правил РРЕЕ договір про постачання електричної енергії споживачу містить, серед іншого, такі істотні умови як предмет договору; умови постачання; ціна та/або порядок її розрахунку, порядок обліку та оплати електричної енергії.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (споживач) та відповідачем (постачальник) укладено Договір про постачання електричної енергії №706/ЛВ від 26.07.2024. Умовами Договору сторони погодили, що відповідач зобов'язаний здійснити постачання електроенергії для структурних підрозділів споживача у період з 01.08.2024 по 31.12.2024 за тарифом 7,70 грн. за 1кВт/год. При цьому у заяві-приєднання, яка є додатком №1 до Договору, сторони погодили перелік точок комерційного обліку позивача у Львівській області, до яких здійснюватиметься постачання електроенергії.
Судом встановлено, що відповідач порушив погоджені сторонами істотні умови Договору та не здійснив постачання електроенергії до точок комерційного обліку споживача, які перелічені у заяві-приєднання.
Як стверджує відповідач, порушення умов Договору відбулося не з його вини. У ТОВ «Статус Енерго» не було можливості включити усі точки комерційного обліку позивача до власного реєстру споживачів, оскільки під час здійснення процедури заміни електропостачальника та приєднання позивача у системі DataHub виникла помилка, у зв'язку із тим, що частина ЕІС-кодів позивача не переведена на постачальника «останньої надії», а щодо іншої частини наявна процедура відключення точок комерційного обліку. Про вказану обставину було повідомлено позивача у телефонному режимі 01.08.2024.
Надаючи оцінку відповідним доводам, суд зазначає таке.
Пунктом 6.1.1 Правил РРЕЕ передбачено, що споживач має право в установленому цими Правилами порядку на зміну електропостачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії споживачу (постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг) з новим електропостачальником.
За загальним правилом зміна електропостачальника за ініціативою споживача має бути завершена у строк не більше трьох тижнів з дня повідомлення таким споживачем про намір змінити електропостачальника. Днем повідомлення споживачем про намір змінити електропостачальника вважається дата зафіксованого звернення споживача до нового електропостачальника щодо наміру укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу (пункт 6.1.3 Правил РРЕЕ) .
Судом з'ясовано, що попереднім електропостачальником позивача було ТОВ «Львівенерготехресурс», яке 12.07.2024 ініціювало у системі ДАТАХАБ закінчення дії договору про постачання з датою припинення постачання електричної енергії 01.08.2024.
Позивач вирішив змінити відповідного електропостачальника шляхом укладення договору із новим електропостачальником - ТОВ «Статус Енерго».
Як передбачено пунктом 6.1.5 Правил РРЕЕ, повідомлення про намір укласти новий договір з новим електропостачальником надається у вигляді заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу на умовах оприлюдненої комерційної пропозиції електропостачальника, а якщо сторони дійшли взаємної згоди укласти договір на умовах, які оприлюднені комерційні пропозиції електропостачальника не містять, у повідомленні про намір укласти новий договір з новим електропостачальником споживач має надати новому електропостачальнику, серед іншого, інформацію про ЕІС-код(и) площадки(ок) комерційного обліку споживача.
З матеріалів справи вбачається, що у заяві-приєднання до Договору, яка підписана та скріплена печатками обох сторін, визначено перелік точок комерційного обліку споживача із зазначенням інформації про ЕІС-коди ТКО, до яких має здійснюватися постачання електроенергії.
Відповідно до пункту 6.1.7 Правил РРЕЕ у разі отримання неповних даних електропостачальник повинен повідомити про це споживача, у тому числі за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації, у строк, що не перевищує 3 робочих днів з дня реєстрації заяви-приєднання. Після отримання всіх необхідних даних електропостачальник протягом дня повинен надати споживачу підтвердження щодо початку процедури зміни електропостачальника та укладення з ним договору про постачання електричної енергії споживачу.
Судом встановлено, що на момент укладення Договору та прийняття заяви-приєднання відповідач не висловлював жодних зауважень, заперечень щодо повідомленої позивачем інформації про ЕІС-коди ТКО, до яких має здійснюватися постачання електроенергії та які передбачені у заяві-приєднання. Натомість, відповідач підписав Договір та заяву-приєднання, тим самим погодившись із відображеними у них відомостями, у тому числі і щодо переліку точок комерційного обліку, до яких має проводитись постачання.
Згідно із пунктом 6.1.8 правил РРЕЕ новий електропостачальник протягом 3 робочих днів від дня отримання звернення від споживача про зміну електропостачальника має надіслати запит до адміністратора комерційного обліку щодо зміни електропостачальника. Запит надсилається адміністратору комерційного обліку у вигляді підписаного новим електропостачальником електронного документа за встановленою адміністратором комерційного обліку формою, що містить необхідні для адміністрування процедури зміни електропостачальника умови договору зі споживачем, зокрема ЕІС-код площадки(-ок) комерційного обліку, за якою(-ими) планується виконати зміну електропостачальника, дати початку/кінця дії договору про постачання електричної енергії споживачу.
У матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач своєчасно, тобто до 01.08.2024 (перший день постачання електроенергії за Договором), звертався до адміністратора комерційного обліку щодо зміни електропостачальника. Натомість, згідно із встановленими судом обставинами, відповідач ініціював процес зміни постачальника 29.08.2024, тобто майже через місяць з моменту, коли мало розпочатися електропостачання за Договором, однак не підтвердив його в системі DataHub. Даний процес було скасовано системою автоматично в 00:00 год. 30.08.2024. Система видала помилки по вказаному процесу заміни, а саме по ТКО з ЕІС-кодами 62Z7499505246547, 62Z2984357108962 виникла помилка: «« 100»: Вказаний код відсутній серед зареєстрованих ТКО в системі Datahub. Перевірте коректність коду ТКО», а щодо ТКО з ЕІС-кодами 62Z233648051913B, 62Z7888597321233 помилка: «« 100»: За ТКО запущено процес відключення ТКО».
Наведене підтверджує існування проблеми із підключенням до чотирьох точок комерційного обліку з ЕІС-кодами 62Z7499505246547, 62Z2984357108962, 62Z233648051913B, 62Z7888597321233, які були зазначені у заяві-приєднання до Договору.
Разом з цим, суд зазначає, що вказана обставина жодним чином не доводить того, що невиконання умов Договору виникло з причин, які не залежали від відповідача, оскільки неможливість підключення чотирьох точок комерційного обліку не свідчить про неможливість підключення решти ТКО, які були передбачені заявою-приєднання та щодо яких система ДАТАХАБ не видавала інформації про помилку підключення.
До того ж, сам по собі факт виникнення проблеми з підключення чотирьох ТКО не спростовує допущеної відповідачем бездіяльності щодо своєчасного звернення до адміністратора комерційного обліку щодо зміни електропостачальника.
Зважаючи на те, що до 01.08.2024 відповідачем не було направлено звернення до адміністратора комерційного обліку щодо зміни електропостачальника, а також те, що попередній постачальник позивача 12.07.2024 ініціював у системі ДАТАХАБ закінчення дії договору про постачання з датою припинення постачання електричної енергії 01.08.2024, позивача було визначено як суб'єкта, який не обрав електропостачальника та у зв'язку із цим його було переведено на постачання електроенергії постачальником «останньої надії» - ДПЗД «Укрінтеренерго».
Відповідно до пункту 6.2.6 Правил РРЕЕ якщо споживач до моменту його переведення на постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» не обрав електропостачальника або не забезпечив власного споживання шляхом купівлі електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на організованих сегментах ринку, адміністратор комерційного обліку в одноденний термін переводить такого споживача на постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» шляхом внесення змін в одноденний строк до реєстрів точок комерційного обліку електропостачальника щодо постачальника «останньої надії» у порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, з одночасним повідомленням операторів системи та постачальника «останньої надії».
Судом встановлено, що постачальник «останньої надії» здійснював постачання позивачу електроенергії у спірний період, а саме з 02.08.2024 по 10.09.2024. Загальна вартість електроенергії, поставленої постачальником «останньої надії», становить 177'182,85 грн., з яких вартість електроенергії:
- у серпні 2024 року становить 127'289,86 грн, виходячи із обсягу споживання у об'ємі 13'438 кВт/год. та тарифу у розмірі 9,47238 грн. за 1 кВт/год.;
- у вересні 2024 року становить 49'892,99 грн., виходячи із обсягу споживання у об'ємі 5'403 кВт/год. та тарифу у розмірі 9,234312 грн. за 1 кВт/год.
Вказані вище суми були повністю оплачені відповідачем, що підтверджується наданими позивачем платіжними документами.
Пунктом 8 частини 2 статті 16 ЦК України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Статтею 224 ГК України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Відповідно до статті 22 ЦК України збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Для відшкодування особі збитків їй необхідно довести три елементи складу цивільного правопорушення, а саме: порушення зобов'язання особою, яка завдає збитки; факт спричинення збитків та їх розмір, а також причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та завданими збитками. Натомість вина відповідача презюмується та повинна бути спростована останнім. У разі недоведення одного із цих елементів, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
У даній справі позивачем доведено факт протиправної поведінки відповідача, яка полягає у безпідставному непідключенні точок комерційного обліку позивача до реєстру споживачів для здійснення постачання електроенергії згідно із умовами Договору.
У зв'язку із бездіяльністю відповідача, позивача було переведено на постачання електроенергії постачальником «останньої надії». Останній постачав позивачу електроенергію у серпні 2024 року (з 02.08.2024 по 31.08.2024) за тарифом 9,47238 грн. за 1 кВт/год., а у вересні 2024 року (з 01.09.2024 по 10.09.2024) - за тарифом 9,234312 грн. за 1 кВт/год. Відповідні тарифи постачальника «останньої надії» перевищують тариф відповідача за Договором (7,70 грн.).
Зважаючи на це, суд доходить висновку, що протиправною бездіяльністю відповідача позивачу було заподіяно збитки у розмірі різниці вартості тарифів у період з 02.08.2024 по 10.09.2024.
Вказане вище спростовує заперечення відповідача у цій частині.
Вирішуючи питання щодо розміру збитків, які були завдані позивачу, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що серед переліку ТКО, які погоджені сторонами у заяві-приєднання, відсутні шість ТКО, до яких здійснювалося постачання електроенергії постачальником «останньої надії» у спірний період, а саме: 62Z5222631861205, 62Z2048099251327, 62Z5624261952800, 62Z4697381111240, 62Z9186753027406, 62Z7004278403044.
Відповідні обставини встановлені судом за результатами співставлення тих ТКО, які перелічені у заяві-приєднання, а також тих, до яких фактично здійснювалося постачання електроенергії постачальником «останньої надії» у спірний період.
Варто зазначити, що відповідний факт визнається і стороною позивача, про що свідчать його письмові пояснення (вх. №15691/25 від 12.06.2025).
Зважаючи на викладене вище, суд доходить висновку про відсутність підстав для стягнення із відповідача збитків завданих різницею між тарифами у частині вартості електроенергії, яка постачалася до перелічених вище шести точок комерційного обліку.
Суд вважає за необхідне також зазначити, що постачальник «останньої надії» здійснював постачання до усіх чотирьох точок комерційного обліку позивача, з якими існували проблеми з підключенням, що підтверджується додатками до листів ТОВ «Нафтогаз Тепло» №126/1.11/3-371 від 11.06.2025 та №126/1.14/3-1-281 від 11.06.2025. При цьому згідно із додатками до листів ПрАТ «Львівобленерго» №151-07-3758 від 02.06.2025 та НЕК «Укрінтеренерго» №44/10-2320/ПОН від 02.06.2025 точки комерційного обліку з ЕІС-кодами 62Z7499505246547 та 62Z2984357108962, які передбачені у заяві-приєднання та щодо яких система ДАТАХАБ видавала помилку, обліковуються у системі під одним ЕІС-кодом 62Z6123182778699.
Судом встановлено, що загальний обсяг електроенергії, що постачався до відсутніх у заяві-приєднання точок комерційного обліку становить 1044 кВт/год., з яких 819 кВт/год. у серпні 2024 року, 225 кВт/год. у вересні 2024 року. Відтак, загальний об'єм електроенергії, який може бути враховано при розрахунку збитків становить не 18'841 кВт/год., а 17'797 кВт/год. (18'841 - 1'044).
Вказані обставини підтверджуються Витягами зі Звіту щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника «останньої надії» ДПЗД «Укрінтеренерго», які приєднані до електричних мереж або відносяться до території ліцензованої діяльності оператора системи розподілу (передачі) ПрАТ «Львівобленерго» за серпень-вересень 2024 року, які є додатками до листа ПрАТ «Львівобленерго» №151-07-3758 від 02.06.2025.
Загальна вартість перерахованого судом обсягу електроенергії згідно із тарифом відповідача становить 137'036,90 грн. (17'797 х 7,70 грн.), а згідно із тарифом постачальника «останньої надії» - 167'347,23 грн., з яких у серпні 2024 року у розмірі 119'531,96 грн. (12'619 х 9,47238), а у вересні 2024 року у розмірі 47'815,27 грн. (5 178 х 9,234312).
Зважаючи на це, різниця між тарифами, що становить розмір збитків, становить 30'310,33 грн. (167'347,23 - 137'036,90), а не 32'107,15 грн., як помилково вважає позивач. При цьому розмір збитків за серпень 2024 року становить 22'365,66 грн., а за вересень 2024 року - 7'944,67 грн.
Контррозрахунків відповідної суми збитків відповідачем до суду подано не було.
Таким чином, позовна вимога про стягнення збитків підлягає частковому задоволенню.
Позивачем також заявлено до стягнення 36'368,52 грн. пені та 10'155,30 грн. штрафу. Розмір пені та штрафу становить:
- за серпень 2024 року: 34'766,82 грн. та 7'243,082 грн. відповідно;
- за вересень 2024 року: 1'601,70 грн. та 2'912,217 грн. відповідно.
Як передбачено пунктом 9.2. Договору, у випадку порушення постачальником строків поставки електричної енергії згідно із наданою споживачем заявою, з постачальника стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості непоставленої/несвоєчасно поставленої електроенергії, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів - додатково сплачується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Зважаючи на те, що відповідач прострочив поставку електроенергії, у тому числі на строк понад 30 днів, то у даній справі наявні підстави для стягнення із нього пені та штрафу, виходячи із обсягів електроенергії, поставленої постачальником «останньої надії» до ТКО, які передбачені заявою-приєднання, а також вартості електроенергії визначеної згідно із тарифом відповідача (7,70 грн.).
З урахуванням цього, вартість електроенергії, поставка якої була прострочена позивачем у серпні 2024 року, становила 97'166,30 грн. (12'619 х 7,70), а у вересні 2024 року - 39'870,60 грн. (5'178 х 7,70), а всього 137'036,90 грн.
Здійснивши відповідний перерахунок, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення із відповідача штрафу у загальному розмірі 9'592,58 грн., а не 10'155,30 грн. як помилково вважає позивач. Помилка позивача обумовлена тим, що він включив до обсягів постачання ті точки комерційного обліку, до яких відповідач не зобов'язаний був здійснювати постачання електроенергії згідно із заявою-приєднання.
Що стосується позовної вимоги про стягнення пені, то така також підлягає частковому задоволенню, враховуючи, що позивачем помилково включено до обсягів постачання ті точки комерційного обліку, до яких відповідач не зобов'язаний був здійснювати постачання електроенергії згідно із заявою-приєднання. Суд принагідно зауважує, що позивачем визнається помилковість розрахунку з наведеної підстави, адже ним подано до суду нові розрахунки пені, у яких він відобразив суми поставленої постачальником «останньої надії» електроенергії за тарифом відповідача без урахування обсягів постачання до тих точок комерційного обліку, до яких відповідач не зобов'язаний був здійснювати постачання електроенергії згідно із заявою-приєднання.
Слід також зазначити, що позивач неправильно нараховує пеню за спірний період. Так, нарахування пені за 01.08.2024 проводиться позивачем лише за цей один день на суму у розмірі 3' 337,83 грн. Надалі, нарахування пені за 02.08.2024 проводиться за період з 01.08.2024 по 02.08.2024 уже на суму у розмірі 6' 675,66 грн., яка включає суму у розмірі 3' 337,83 грн. за 01.08.2024, на яку уже було нараховано пеню, та 3' 337,83 грн. за 02.08.2024. Таким чином, нарахування пені проводиться позивачем повторно на ту ж саму суму та за той самий період. При цьому позивач також безпідставно нараховує пеню за електроенергію, яка не була поставлена відповідачем, однак поставлена постачальником «останньої надії» 02.08.2024, у період з 01.08.2024 по 01.08.2024, оскільки прострочка у відповідача за 02.08.2024 могла виникнути лише у цей день, а не за день до нього.
Усі подальші нарахування проводяться аналогічним чином: позивач збільшує базу нарахування, виходячи із вартості поставленої електроенергії за кожен наступний день спірного періоду, та при цьому нараховує пеню на ті суми, які уже були об'єктом неустойки, і безпідставно застосовуючи її за періоди, у яких відповідача не могло виникнути прострочення.
Крім цього, слід зауважити, що нарахування пені за 01.08.2024 є безпідставним, адже постачання електроенергії позивачу постачальником «останньої надії» проводилося з 02.08.2024.
З урахуванням викладеного вище, суд, провівши власний розрахунок, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення із відповідача на користь позивача 1'773,95 грн. пені, з яких пеня за серпень 2024 року становить 1' 554,66 грн., а за вересень 2024 року - 219,29 грн.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
У відповідності до частини 1 статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 1'283,95 грн.
Керуючись статтями 2, 12, 42, 123, 126, 129, 222, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Статус Енерго» (79026, м. Львів, вул. Стрийська, буд., 86в, офіс, 6; код ЄДРПОУ 42892355) на користь Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Грюнвальдська, буд. 11; код ЄДРПОУ 43316386) 30'310,33 грн. збитків, 9'592,58 грн. штрафу, 1'773,95 грн. пені та 1'283,95 грн. судового збору.
3. У задоволенні решти вимог відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до статті 327 ГПК України.
5. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса сторінки суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.
Повне рішення складено та підписано 23.06.2025.
Суддя Крупник Р.В.