79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
12.06.2025 Справа № 914/2649/23
Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М. розглянув у судовому засіданні матеріали справи
за позовом Фізичної особи-підприємця Саса Ігоря Ярославовича
до відповідача Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес"
про стягнення 38277,03 грн
за участю представників:
від позивача Телішевський І.Д.
від відповідача не з'явився
Суть спору: Позовні вимоги заявлено Фізичною особою-підприємцем Сасом Ігорем Ярославовичем до відповідача Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" про стягнення 58851,26 грн страхового відшкодування.
Відповідно до заяви (вх.№1885/25 від 02.05.2025) про зменшення розміру позовних вимог Фізичною особою-підприємцем Сасом Ігорем Ярославовичем заявлено до стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" 38277,03 грн страхового відшкодування.
Позивачем також заявлено до стягнення витрат на проведення судової експертизи (висновок експерта №159 від 26.12.2022) щодо визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля в розмірі 4950,00 грн.
Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено у протоколах судових засідань.
Представник позивача позовні вимоги з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог підтримав повністю, просив стягнути з відповідача 38277,03 грн страхового відшкодування, а також 4950,00 грн витрат на проведення судової експертизи (висновок експерта №159 від 26.12.2022) щодо визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля.
Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Явка представника відповідача не визнавалася судом обов'язковою.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши представника позивача, суд встановив таке.
Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію серії В00 №533085, ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність як фізична особа- підприємець.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 , позивач є власником вантажного автомобіля «Renault Magnum» 440 DXI д.н.з. НОМЕР_2 . Даний автомобіль використовується для здійснення підприємницької діяльності.
04.11.2022 по вулиці Київській, 236 в смт. Запитів, Львівського району водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки "Mercedes Benz" д.н.з. НОМЕР_3 рухаючись заднім ходом не впевнився в безпечності даного маневру та скоїв наїзд на припаркований автомобіль марки "Renault Magnum" д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_3 . Внаслідок зіткнення транспортні засоби отримали технічні пошкодження з матеріальними збитками.
Постановою Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 29.11.2022 у справі № 446/1798/22 (провадження №3/446/994/22) ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді адміністративного штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Цивільна відповідальність володільця автомобіля «Мерседес Бенц» д.н.з. НОМЕР_3 була застрахована у ПрАТ СК «Брокбізнес» відповідно до поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-207442821 від 26.12.2021.
Як зазначено у позовній заяві, позивач подав відповідачу повідомлення про вищевказану дорожньо-транспортну пригоду та заяву про страхове відшкодування, однак представниками відповідача було запропоновано суму страхового відшкодування 20000,00 грн, з якою він не погодився, оскільки вона не відповідала розміру заподіяної шкоди автомобілю, з огляду на що позивач вирішив встановити розмір заподіяної матеріальної шкоди.
На замовлення позивача судовий експерт Галамай Б.І. склав висновок експерта №159 від 26.12.2022, згідно з яким вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових автомобіля «Renault Magnum» 440 DXI д.н.з. НОМЕР_2 становить 74894,31 грн без ПДВ.
03.01.2023 позивач подав відповідачу через його Львівське управління заяву, до якої долучив вказаний висновок експерта (заява зареєстрована за вхідним номером 12040), в якій він просив виплатити страхове відшкодування у визначеному експертом розмірі та понесені витрати на проведення експертизи, однак відповідач надіслав позивачу лист від 13.02.2023 №273-11, в якому повідомив, що ПрАТ «Страхова компанія «Брокбізнес» прийнято рішення про виплату позивачу страхового відшкодування за пошкоджений автомобіль «Renault Magnum» 440 DXI д.н.з. НОМЕР_2 згідно поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-207442821 від 26.12.2021 в розмірі 16043,05 грн. Вказана сума страхового відшкодування була перерахована на рахунок позивача.
Як зазначив позивач у позовній заяві, насправді вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових автомобіля «Renault Magnum» 440 DXI д.н.з. НОМЕР_2 становить 74894,31 грн без ПДВ, а тому сума страхового відшкодування повинна становити 74894,31 грн, а не 16043,05 грн, які виплачені відповідачем.
Таким чином, як стверджував позивач у позовній заяві, з відповідача слід стягнути додатково страхове відшкодування в сумі 58851,26 грн - різницю між дійсним розміром відновлювального ремонту автомобіля та сплаченою відповідачем сумою страхового відшкодування (74894,31 грн - 16043,05 грн = 58851,26 грн.). За проведення судової експертизи позивачем було сплачено ТзОВ «Експертиза» 4950,00 грн згідно квитанції від 15.12.2022.
В подальшому позивачем було подано заяву (вх.№1885/25 від 02.05.2025) про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої Фізичною особою-підприємцем Сасом Ігорем Ярославовичем заявлено до стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" 38277,03 грн страхового відшкодування (різницю між вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з врахуванням його фізичного зносу та фактично сплаченою відповідачем сумою страхового відшкодування), оскільки у даній справі було призначено судову транспортно-товарознавчу експертизу, за наслідками проведення якої судовим експертом надано висновок №3152-Е від 25.02.2025, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових автомобіля марки «Renault Magnum» 440 DXI д.н.з. НОМЕР_2 без врахування ПДВ на складові частини та матеріали станом на 04.11.2022 становить 54320,08 грн.
Зважаючи на те, що відповідачем було сплачено суму страхового відшкодування в розмірі 16043,05 грн, тому позивач відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог заявив до стягнення 38277,03 грн (54320,08 грн - 16043,05 грн = 38 277,03 грн).
Таким чином враховуючи наведене, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області та відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог просить стягнути з відповідача 38277,03 грн страхового відшкодування.
Відповідач проти позову заперечив, подавши відзив на позовну заяву та заперечення на відповідь на відзив. Зокрема Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Брокбізнес" зазначено про те, що відповідно до звіту №2403/22 про оцінку автомобіля вартість відновлювального ремонту без урахування фізичного зносу пошкодженого автомобіля складає 38668,12 грн, а вартість відновлювального ремонту з урахування значення коефіцієнта фізичного зносу автомобіля складає 16043,05 грн.
Також відповідач зазначив, що деякі деталі автомобіля не були пошкоджені внаслідок ДТП у зв'язку з тим, що удар відбувся заднім лівим кутом транспортного засобу «Mersedes Benz», реєстраційний номер НОМЕР_3 , з центральною частиною кабіни транспортного засобу «Renault Magnum» реєстраційний номер НОМЕР_2 , з огляду на що деталі автомобіля «Renault Magnum» на лівій частині кабіни не могли бути пошкоджені внаслідок даного ДТП.
Крім того у відзиві на позовну заяву вказано, що 09.11.2022 позивачем було надано відповідачу повідомлення про подію, що має ознаки страхового випадку, а тому останній день строку для огляду транспортного засобу припадав на 19.11.2023. 10.11.2022 представником відповідача у встановлений пунктом 34.2. статті 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" строк було оглянуто пошкоджений транспортний засіб позивача, що підтверджується протоколом огляду від 12.03.2021.
З огляду на вказане, відповідач вважає, що в силу пункту 34.3. статті 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" витрати позивача в сумі 4950,00 грн на проведення автотоварознавчого дослідження відшкодуванню зі сторони відповідача не підлягають.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши представника позивача, суд дійшов висновку позов задовольнити з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 3 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.
Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Згідно із статтею 4 Закону України «Про страхування» (чинного на час виникнення спірних правовідносин) предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов'язані: з життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування); з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності).
Статтею 980 Цивільного кодексу України передбачено, що предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов'язаного з об'єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України. Об'єктом страхування можуть бути: життя, здоров'я, працездатність та/або пенсійне забезпечення; майно на праві володіння, користування і розпорядження та/або можливі збитки чи витрати; відповідальність за заподіяну шкоду особі або її майну.
Пунктом 3 частини 1 статті 20 Закону України "Про страхування" (чинного на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.
У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи (стаття 22.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин)).
Як встановлено судом, цивільно - правова відповідальність володільця автомобіля «Мерседес Бенц» д.н.з. НОМЕР_3 була застрахована у ПрАТ СК «Брокбізнес» відповідно до поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-207442821 від 26.12.2021.
Згідно вказаного Полісу, страхова сума за шкоду, заподіяну майну, складає 130000,00 грн.
04.11.2022 по вулиці Київській, 236 в смт. Запитів, Львівського району водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки "Mercedes Benz" д.н.з. НОМЕР_3 рухаючись заднім ходом не впевнився в безпечності даного маневру та скоїв наїзд на припаркований автомобіль марки "Renault Magnum" д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_3 та власником якого є позивач. Внаслідок зіткнення транспортні засоби отримали технічні пошкодження з матеріальними збитками.
Постановою Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 29.11.2022 у справі № 446/1798/22 (провадження №3/446/994/22) ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.
Положеннями статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (чинного на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Отже, виконання обов'язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", покладено на страховика (винної особи) у межах, встановлених цим Законом та договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Відповідно до частини 36.2. статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:
- у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.
Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту суди, у разі виникнення спору щодо визначення його розміру, виходять з фактичної суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
Аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом, що викладена у постановах від 13.03.3018 у справі №910/9396/17 та від 06.07.2018 у справі №924/675/17.
Слід зазначити, що спір у даній справі фактично зводиться лише до спору про розмір вартості відновлювального ремонту транспортного засобу позивача з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Ухвалою суду від 23.07.2024 у даній справі призначено судову експертизу, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення судової експертизи було поставлено таке питання:
- Яка вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля Renault Magnum 440, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, станом на 04.11.2022 року, без врахування (включення) ПДВ у вартості нових складових (запчастин), без врахування (включення) ПДВ у вартості матеріалів та ремонтно-відновлювальних робіт?
Як зазначено в ухвалі суду від 23.07.2024 з огляду на предмет позову та підстави, якими обгрунтовує свої вимоги позивач, зважаючи на заперечення відповідача щодо розміру позовних вимог, беручи до уваги наявність у справі висновків судових експертів, звіту про оцінку автомобіля, які містять розбіжності щодо вартості відновлювального ремонту, що викликає обґрунтовані сумніви щодо їх об'єктивності, суд дійшов висновку, що для повного та вичерпного з'ясування обставин, що мають істотне значення для справи, необхідно призначити судову експертизу у даній справі. Поряд з цим, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (стаття 1192 Цивільного кодексу України).
Матеріали справи не містять відомостей щодо моменту (часу) фактичного виконання робіт, необхідних для відновлення автомобіля позивача, а відтак суд дійшов висновку, що вартість відновлювального ремонту належить встановити на дату дорожньо-транспортної пригоди, а саме 04.11.2022.
Відповідно до висновка експерта від 25.02.2025 №31-52-Е за результатами проведеної судової транспортно-товарознавчої експертизи у господарській справі №914/2649/23 вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових автомобіля Renault Magnum 440, ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , (без врахування ПДВ на складові частини та матеріали), станом на 04.11.2022, виходячи з даних наявних в матеріалах господарської справи №914/2649/23 становить 54320,08 грн.
Зважаючи на те, що відповідачем було сплачено суму страхового відшкодування в розмірі 16043,05 грн, тому позивач відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог заявив до стягнення 38277,03 грн.
Згідно із частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином, враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що позов з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог про стягнення зі страховика 38277,03 грн є обгрунтований та підтверджений матеріалами справи, а тому підлягає задоволенню.
Сплата позивачем судового збору за подання позовної заяви до Господарського суду Львівської області підтверджується квитанцією від 25.05.2023 на суму 2684,00 грн.
Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 2684,00 грн витрат по сплаті судового збору, оскільки позов підлягає задоволенню повністю.
Щодо понесених позивачем витрат на проведення судової експертизи (висновок експерта №159 від 26.12.2022) щодо визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля в розмірі 4950,00 грн суд зазначає таке.
Згідно із частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує, чи пов'язані ці витрати з розглядом справи. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частини 5, 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.
Згідно із статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.
У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов'язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.
За заявою учасника справи про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, такий висновок судом до розгляду не приймається, якщо суд визнає наявність таких підстав.
Частина перша статті 1 Закону України «Про судову експертизу» визначає, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб (частина перша статті 7-1 цього Закону).
Пункт 1.8 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 (чинної на час спірних правовідносин), передбачає, що підставою для проведення експертизи відповідно до чинного законодавства є процесуальний документ про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом), або договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовим зверненням особи у випадках, передбачених законом, в якому обов'язково зазначаються її реквізити, номер справи або кримінального провадження або посилання на статтю закону, якою передбачено надання висновку експерта, перелік питань, що підлягають вирішенню, а також об'єкти, що підлягають дослідженню.
Системний аналіз наведених положень процесуального законодавства дозволяє констатувати таке:
(1) витрати, пов'язані із залученням експертів та проведенням експертизи, належать до судових витрат;
(2) висновок експерта може бути підготовлений як на підставі ухвали суду про призначення експертизи, так і на замовлення учасника справи;
(3) у разі подання учасником справи до суду висновку експерта, складеного на його замовлення, у такому висновку має бути зазначено, що його підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. При цьому інша сторона може подати до суду заяву про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, і в разі, якщо суд визнає наявність таких підстав, зазначений висновок не приймається судом до розгляду;
(4) при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує не те, коли замовлено експертизу та отримано висновок експерта - до чи після звернення позивача до суду із позовом, а те, чи пов'язані безпосередньо ці витрати з розглядом справи.
ЄСПЛ неодноразово вказував, що початок «вирішення спору» щодо своїх «прав та обов'язків цивільного характеру» пов'язується з поданням цивільного позову (рішення від 21 червня 2007 року у справі «Редька проти України» (Redka v. Ukraine), заява № 17788/02, від 10 грудня 2009 року у справі «Васильчук проти України» (Vasilchuk v. Ukraine), заява № 31387/05).
Період, коли тривало провадження щодо процесуальних питань, має розглядатись як частина розгляду справи по суті та, відповідно, як частина вирішення спору щодо прав та обов'язків цивільного характеру (рішення ЄСПЛ від 01 березня 2018 року у справі «Літвінюк проти України» (Litvinyk v. Ukraine), заява № 55109/08).
Відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі. Відтак сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов'язані з розглядом справи, зокрема якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ.
Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.11.2023 у справі № 712/4126/22.
Як зазначив позивач у позовній заяві, після подання відповідачу повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та заяви про страхове відшкодування, представниками відповідача йому було запропоновано суму страхового відшкодування 20000,00 грн, з якою він не погодився, оскільки вона не відповідала дійсному розміру заподіяної шкоди автомобілю, з огляду на що позивач вирішив встановити розмір заподіяної матеріальної шкоди звернувшись до експерта.
Із висновку експерта №159 вбачається, що судова автотоварознавча експертиза проведена судовим експертом Галамаєм Богданом Івановичем згідно з договором №16 від 16.12.2022, що укладений між позивачем та ТзОВ "Експертиза".
У вказаному висновку експерта зазначено, що висновок судового експерта підготовлено для подання до суду і експерт обізнаний з кримінальною відповідальністю за завідомо неправдивий висновок.
Як вбачається із поданих матеріалів, позивач відповідно до квитанції від 15.12.2022 сплатив ТзОВ "Експертиза" 4950,00 грн за проведення експертизи.
З приводу експертного висновку №159 від 26.12.2022 необхідно зазначити, що ним встановлено вартість відновлюваного ремонту, яка є значно вищою за розмір страхового відшкодування, запропонованого відповідачем у сумі 16043,05 грн, внаслідок чого і виник спір у даній справі. При цьому при визначенні суми страхового відшкодування у розмірі 16043,05 грн відповідач мав в наявності висновок експерта №159 від 26.12.2022, однак очевидно його не врахував.
Водночас, вартість відновлюваного ремонту згідно висновку експерта від 25.02.2025 №31-52-Е за результатами проведеної судової транспортно-товарознавчої експертизи у господарській справі №914/2649/23 є також значно вищою за розмір страхового відшкодування, запропонованого відповідачем у сумі 16043,05 грн.
Тим не менше, результати дослідження викладені у висновку експерта №159 від 26.12.2022 стали підставою для звернення до суду з позовом, а дані цього висновку були використані під час проведення експертизи у даній справі, а відтак витрати на отримання позивачем висновку експерта до подання до суду позову безпосередньо пов'язані з розглядом даної справи.
Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Дослідивши надані позивачем докази на підтвердження розміру витрат пов'язаних із проведенням експертизи, беручи до уваги підстави необхідності отримання позивачем висновку експерта до подання позову до суду та його пов'язаність з розглядом даної справи, суд дійшов висновку, що витрати на проведення судової експертизи (висновок експерта №159 від 26.12.2022) щодо визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля в розмірі 4950,00 грн є обґрунтовані та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Крім того, позивач до закінчення судових дебатів заявив клопотання про відшкодування судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, а саме витрат на професійну правничу допомогу, зазначивши при цьому, що докази на підтвердження їх розміру будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду у даній справі.
Так, відповідно до статті 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно із пунктом 5 частини 6 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат.
Таким чином, враховуючи наведене, суд дійшов висновку призначити судове засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу та встановити строк для подання доказів щодо розміру таких витрат.
Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 123, 126, 127, 129, 221, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" (04050, місто Київ, вулиця Білоруська, будинок 3, ідентифікаційний код 20344871) на користь Фізичної особи-підприємця Саса Ігоря Ярославовича (81716, Львівська область, Жидачівський район, село Кнісело, ідентифікаційний код НОМЕР_6 ) 38277,03 грн страхового відшкодування, 2684,00 грн витрат по сплаті судового збору та 4950,00 грн витрат на проведення судової експертизи (висновок експерта №159 від 26.12.2022) щодо визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили, відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України.
4. Призначити судове засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу на 24.07.2025 на 14:10 год.
5. Позивачу до 17.06.2025 (включно) надати докази понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у відповідності до Глави 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 23.06.2025.
Суддя Петрашко М.М.