79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
23.06.2025 Справа № 914/1172/25
Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. розглянув справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОГО ГРУП», м. Івано-Франківськ,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСМАРТ СМ», с. Ставчани, Львівський район, Львівська область,
про стягнення 136079,80 грн.
За участі представників: не викликались, розгляд справи здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та без виклику сторін.
Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛОГО ГРУП», м. Івано-Франківськ, звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСМАРТ СМ», с. Ставчани, Львівський район, Львівська область, 136079,80 грн. заборгованості.
Стислий виклад позиції позивача.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору постачання товару № 121223/01П від 12.12.2023 р., в частині своєчасної оплати поставленого на підставі видаткової накладної № 206 від 03.05.2025 р. та товарно-транспортної накладної № РН-005515 від 25.06.2024 р. товару вартістю 136079,80 грн.
Відповідач відзиву на позовну заяву та доказів на спростування обставин, наведених у позовній заяві, не подав.
Ухвалу Господарського суду Львівської області від 22.04.2025 р. про відкриття провадження у справі № 914/1172/25 доставлено до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСМАРТ СМ» 22.04.2025 р. Вказане підтверджується Довідкою Господарського суду Львівської області про доставку електронного листа, підписаною відповідальним працівником.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Позовна заява залишалась без руху. У зв'язку з усуненням недоліків позовної заяви ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та без виклику сторін.
Мотивувальна частина рішення.
Враховуючи зміст позовної заяви, характер спірних правовідносин між сторонами, до переліку обставин, які є предметом доказування у справі, належить доказування існування у відповідача невиконаного обов'язку з оплати поставленого йому позивачем товару або ж доказування існування обставин, які спростовують факти, викладені у позовній заяві.
Вичерпний перелік доказів, якими позивач підтверджує існування обставин, що належать до предмету доказування у справі, зазначено ним в додатках до позовної заяви.
Беручи до уваги характер спірних правовідносин, вірогідність наявних у матеріалах справи та перевірених судом доказів, застосовуючи викладені нижче норми права та вважаючи встановленими наведені нижче обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову частково, виходячи з такого.
Між сторонами у справі 12.12.2023 р. укладено Договір постачання товару № 121223/01П.
Згідно з п. 1.1. Договору позивач зобов'язувався поставити відповідачу, а відповідач зобов'язувався своєчасно оплатити та прийняти пакувальний матеріал (плівка, готові пакети), на умовах договору. Сторони погодили, що структура матеріалу, кількість товару, строки поставки та вартість товару обумовлюються сторонами у специфікаціях, які складаються окремо на кожну партію товару.
Договір набирає чинності з моменту двохстороннього підписання сторонами та діє до 31.12.2023 року. Договір зберігає свою силу після закінчення строку його дії до повного виконання Сторонами обов'язків, які виникли під час дії Договору. У випадку, якщо за 10 календарних днів до строку його припинення одна із сторін письмово не повідомила другу про його припинення, договір є пролонгованим на аналогічних умовах на наступний календарний рік (п. 8.6 Договору).
На підтвердження факту поставки відповідачу товару на суму 241080 грн. позивач подав копії видаткових накладних № 206 від 03.05.2024 р. на суму 109760 грн., № 271 від 25.06.2024 р. на суму 131320 грн. та товарно-транспортні накладні № РН-005409 від 03.05.2024р. на суму 109760 грн. й № РН-005515 від 25.06.2024 р. на суму 131320 грн., відповідно.
Як стверджує позивач, відповідач сплатив йому 105000 грн. в якості оплати товару, який поставлено на підставі видаткової накладної № 206 від 03.05.2024 р. Однак, долучені позивачем до позовної заяви копії платіжних інструкцій № 288 від 28.06.2024 р., № 886 від 15.07.2024 р., № 363 від 07.08.2024 р., № 1006 від 28.08.2024 р., № 1078 від 06.09.2024 р., № 1662 від 08.11.2024 р. не підтверджують факту оплати відповідачем продукції, яку він отримав на підставі видаткової накладної № 206 та товарно-транспортної накладної № РН-005409. Вказані платіжні інструкції підтверджують лише факт оплати відповідачем товару згідно з Договором № 121223/01П від 12.12.2023 р. На підставі згаданих платіжних інструкцій неможливо встановити, поставлену по яких саме видаткових накладних чи товарно-транспортних накладних продукцію, оплачував відповідач. У цих платіжних інструкціях в призначеннях платежу зазначено «Оплата за товар зг. Договір №121223/01П від 12.12.2023, без ПДВ». Договір постачання товару № 121223/01П між позивачем та відповідачем укладено 12.12.2023 р. Суд також не може дійти обґрунтованого висновку про те, що сплата відповідачем 105000 грн. стосувалась оплати продукції, вказаної у видатковій накладній № 206 від 03.05.2024 р., з огляду на тривалі правовідносини між сторонами Договору (з 12.12.2023 р.).
Видаткова накладна № 206 від 03.05.2024р. на суму 109760 грн. та товарно-транспортна накладна № РН-005409 від 03.05.2024р. на суму 109760 грн., не підписані відповідачем та не містять відміток відповідача про те, що він таку продукцію отримав. За таких обставин, вказані накладні не підтверджують факт поставки позивачем відповідачу продукції вартістю 109760 грн.
Посилання позивача на те, що факт здійснення поставки товару за видатковою накладною № 206 від 03.05.2024 р. та товарно-транспортною накладною № РН-005409 від 03.05.2024 р. підтверджується укладеними між ним (як замовником) та ФОП Первій Р.В. (перевізником) документами, зокрема: разовим Договором-Заявкою № 03052024/1 про надання транспортних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом по території України, рахунком-фактурою від 03.05.2024 р., платіжною інструкцією № 3224 від 08.05.2024 р. про оплату транспортних послуг та актом здавання-прийняття виконаних робіт від 03 травня 2024року, судом до уваги не беруться. Згадані докази стосуються відносин, які виникли з договору перевезення вантажів. Ці докази не підписані відповідачем та не містять відміток уповноваженого на отримання матеріальних цінностей представника відповідача про отримання вказаного у них товару.
За таких обставин, у суду відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за видатковою накладною № 206 від 03.05.2024р. та товарно-транспортною накладною № РН-005409 від 03.05.2024.
Тоді як факт поставки позивачем відповідачу товару на суму 131320 грн. підтверджується видатковою накладною № 271 від 25.06.2024 р. та товарно-транспортною накладною РН-005515 від 25.06.2024 р.
Згідно з пунктами 2.1. та 2.2. Розділу 2 Договору відповідач перераховує грошові кошти на поточний рахунок позивача у розмірі 100% від вартості партії Товару, що вказана у відповідній Специфікації. Відповідач зобов'язаний здійснити оплату за отриманий товар шляхом перерахунку коштів на розрахунковий рахунок позивача протягом 60 календарних днів з моменту отримання товару відповідачем.
Відповідач зобов'язаний оплатити товар у відповідності з розділом 2 даного Договору.
У матеріалах справи відсутні та сторонами суду не надані докази оплати відповідачем товару, який поставлено йому на підставі видаткової накладної № 271 від 25.06.2024 р., в сумі 131320 грн. Відтак позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 131320 грн. вартості продукції, отриманої відповідачем на підставі видаткової накладної № 271 від 25.06.2024 р., обґрунтовані та підлягають до задоволення.
У задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє з огляду на зазначені вище обставини.
Беручи до уваги встановлені судом обставини та зміст спірних правовідносин між сторонами у справі, суд при вирішенні спору виходив з того, що згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 та частиною 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Відповідно до норм статті 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з п.3 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі частково задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно з п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У прохальній частині позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛОГО ГРУП», м. Івано-Франківськ, просить суд стягнути з відповідача на його користь витрати на правову (юридичну) допомогу у сумі 10000 грн.
Позивачем до позовної заяви долучено копію договору про надання правової допомоги від 24 березня 2025 року, за яким ТОВ «ЛОГО ГРУП» доручає, а Адвокатське об'єднання «Прикарпатська юридична компанія» зобов'язується здійснити захист, представництво та надати інші види правової допомоги ТОВ «ЛОГО ГРУП» на умовах і в порядку, що визначені цим договором.
Пунктом 3.2. Договору передбачено, що за надання правової (юридичної) допомоги у справі про стягнення заборгованості з ТОВ «Трансмарт СМ», за надані послуги поставки, ТОВ «ЛОГО ГРУП» зобов'язується сплатити винагороду адвокатському об'єднанню у фіксованому розмірі - 10000 грн. У вказану вартість входить повний обсяг роботи із досудової підготовки, подання позову, а також супроводу судового розгляду у суді першої інстанції.
До позову долучено копію рахунку на оплату № 24/03/25 від 24.03.2025 р. на суму 10000 грн. та копію платіжної інструкції № 3919 від 24.03.2025р. на суму 10000,00 грн., якою підтверджується оплата позивачем 10000,00 грн. на користь Адвокатського об'єднання «Прикарпатська юридична компанія», з призначенням платежу «оплата за надання професійної правової допомоги згідно договору від 24.03.2025 р. рахунок № 24/03/2025 від 24.03.2025 року».
На підтвердження повноважень адвоката Андрія Бартківа, позивачем долучено копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ІФ № 001114 від 25.11.2016 року та ордер на надання правничої допомоги серії АТ № 1098035 від 08.04.2025 р.
Частиною 1 ст. 30 статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Вказаний висновок суду відповідає висновкам Верховного Суду, який викладено у його постанові від 06.03.2019 р. у справі № 922/1163/18, та Західного апеляційного господарського суду, який викладено у його постанові від 30.01.2023 р. у справі № 914/1907/22.
Клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу від відповідача на адресу суду не надходило.
Обов'зок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Вказаний висновок суду, відповідає висновку Верховного Суду, який викладено у його постанові від 22.11.2019 у справі №902/347/18.
Позов у справі задоволено частково. За таких обставин, до стягнення з відповідача на користь позивача на підставі ст. 129 ГПК України підлягають 9650,22 грн. витрат на правову допомогу.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 126, 129, 236, 238, 239, 240, 241, 242, 247-252, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОГО ГРУП» (76005, м. Івано-Франківськ, вул. Симона Петлюри, 15 Б, код ЄДРПОУ 40534631) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСМАРТ СМ» (81118, Львівська область, с. Ставчани, вул. Шевченка, 9А, код ЄДРПОУ 43023513) задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСМАРТ СМ» (81118, Львівська область, с. Ставчани, вул. Шевченка, 9А, код ЄДРПОУ 43023513) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОГО ГРУП» (76005, м. Івано-Франківськ, вул. Симона Петлюри, 15 Б, код ЄДРПОУ 40534631) 131320 грн. основного боргу, 2922,09 грн. судового збору та 9650,22 грн. витрат на правову допомогу.
Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
2. У задоволенні решти позовних вимог та витрат на правову допомогу відмовити.
3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
4. Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Бортник О.Ю.