Рішення від 19.06.2025 по справі 910/1771/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.06.2025Справа № 910/1771/25

За позовом Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Маргет Прайм"

про стягнення 6779825,14 грн.

Суддя Усатенко І.В.

Секретар судового засідання Скобіола О.П.

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання

У судовому засіданні 19.06.2025 в порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна компанія з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маргет Прайм" про стягнення 6779825,14 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням зобов'язань за контрактом № USE-17.1-152-К/КІ-22 від 23.05.2022.

Ухвалою суду від 21.02.2025 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

28.02.2025 від позивача через канцелярію суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви на виконання ухвали від 21.02.2025.

Ухвалою суду від 10.03.2025 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 03.04.2025.

03.04.2025 в підготовчому засіданні оголошено перерву до 17.04.2025.

17.04.2025 в підготовчому засіданні оголошено перерву до 01.05.2025.

Ухвалою суду від 01.05.2025 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті на 15.05.2025.

В судовому засіданні 15.05.2025 оголошено перерву до 19.06.2025.

Представник відповідача в судове засідання 19.06.2025 не з'явився, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином. Поштові відправлення з ухвалами суду повернулись адресанту "за закінченням терміну зберігання".

Частиною 6 ст. 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Слід зазначити, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат відмовився", "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто на адресу вказану у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. При цьому, сам лише факт не отримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд, у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.10.2024 у справі № 914/3445/23, від 05.03.2025 у справі № 904/4076/23).

Крім того, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (така ж правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б), від 07.09.2022 № 910/10569/21, від 19.12.2022 № 910/1730/22, від 01.03.2023 № 910/18543/21, від 30.03.2023 № 910/2654/22, від 06.06.2023 № 922/3604/21, від 09.11.2023 у справі № Б-39/02-09 (922/3286/21).

Суд зазначає, що неотримання листів з ухвалами суду відповідачем та їх повернення до суду є наслідком відсутності волевиявлення відповідача щодо його належного отримання, проте, ніяким чином не неналежним повідомленням про розгляд справи у розмінні ГПК України.

Враховуючи викладене вище, відповідач вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.

Неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 19.06.2025 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у заявах по суті спору.

Відповідно до ст. 217 ГПК України про закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами суд зазначає в протоколі судового засідання і переходить до судових дебатів.

В судових дебатах представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.05.2022 між компанією "Ecology Mir Group LLC" (продавець), Державною компанією з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" (імпортер) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Маргет Прайм" (платник) укладено контракт № USE-17.1-152-К/КІ-22 (надалі - Контракт), відповідно до п. 1.1. якого продавець продає, імпортер оплачує, імпортує і передає товар кінцевому споживачу, а платник відшкодовує імпортеру вартість товару та його витрати, пов'язані з виконанням Контракту. Кількість, ціна та номенклатура товару, зазначені в Специфікації № 1, яка становить невід'ємну частину Контракту.

У відповідності до п. 1.2 та 1.3 Контракту кінцевим споживачем товару є Головне управління розвідки Міністерства оборони України. Мета використання товару - для забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в умовах воєнного стану в Україні та для використання у службовій діяльності підрозділами Головного управління розвідки Міністерства оборони України.

Згідно з п. 2.1, 2.3, 2.4 Контракту ціна на товар, що поставляється за Контрактом, зазначена у Додатку № 1 до Контракту. Загальна сума Контракту зазначена у Додатку № 1 до Контракту. Валюта цього Контракту - долари США.

Відповідно до п. 1 Специфікації № 1 до Контракту загальна вартість товару складає 872480,00 доларів США.

Згідно з п. 3.1 та 3.2 Контракту товар за Контрактом поставляється продавцем імпортеру партіями на умовах поставки FCA, міжнародний аеропорт Варшави, Республіка Польща (Incoterms-2020). Строк поставки усього обсягу товару, а також строки поставки партій товару Продавцем за цим контрактом зазначені у Додатку № 1 до Контракту.

Відповідно до п. 2 Специфікації № 1 до Контракту строк поставки товару впродовж 10 календарних днів після здійснення імпортером (позивачем) оплати за товар згідно з пунктом 4.1.2 Контракту, але не пізніше 01.08.2022.

Згідно з п. 3.5 Контракту імпортер здійснює передачу товару кінцевому споживачу після ввезення в Україну товару та проведення його митного оформлення.

Пунктом 3.6 Контракту передбачено, що датою передачі товару від імпортера до кінцевого споживача вважається дата підписання імпортером та кінцевим споживачем акту приймання-передачі товару (Додаток № 2 до Контракту). Імпортер зобов'язується надати платнику засвідчені копії всіх складених актів приймання-передачі товару протягом 5 календарних днів після передачі товару кінцевому споживачу.

Відповідно до п. 4.1 Контракту оплата за товар здійснюється наступним чином:

-100% загальної ціни товару/партії товару сплачуються платником (відповідачем) імпортеру (позивачу) у гривнях, за курсом, встановленим Національний банком України на день перерахування, впродовж 3 банківських днів після підписання Контракту на підставі виставленого імпортером інвойсу. (пп. 4.1.1 п. 4.1 Контракту);

- Імпортер впродовж 3 банківських днів від дня отримання коштів від платника згідно з п. 4.1.1 контракту сплачує прямим банківським переказом на рахунок продавця 20 % ціни товару/партії у якості попередньої оплати на підставі відповідного інвойсу продавця (пп. 4.1.2 п. 4.1 Контракту).

- Імпортер впродовж 3 банківських днів сплачує на рахунок продавця 30 % ціни товару/партії товару у якості попередньої оплати на підставі відповідного інвойсу продавця, за умови наявності письмового повідомлення від продавця про те, що продавець отримав дозвіл на експорт товару від уповноважених на те державних органів, та за наявності у імпортера дозволу на імпорт товару (у разі необхідності в отриманні таких дозволів) (підпункт 4.1.3 пункту 4.1 Контракту);

- 50 % від ціни товару/партії товару сплачується імпортером на підставі рахунка-фактури, виставленого продавцем, протягом 3 (трьох) робочих днів після оформлення необхідних товаросупровідних документів перевізником імпортера (підпункт 4.1.4 пункту 4.1 Контракту).

Відповідно до п. 4.2 контракту всі банківські витрати платника сплачуються платником, банківські витрати імпортера - імпортером, а банківські витрати продавця - сплачуються продавцем.

Згідно з пунктом 4.3 Контракту платник зобов'язується відшкодувати імпортеру всі витрати, пов'язані з виконанням цього Контракту, впродовж 10 банківських днів після передачі товару Кінцевому споживачу на підставі відповідного звіту про фактичні витрати та акту приймання-передачі товару з Кінцевим споживачем. Витрати можуть включати: ввізне мито (у разі необхідності); податок на додану вартість (у разі необхідності); адміністративні послуги за видачу дозволу на імпорт товару (у разі необхідності); митні формальності; транспортування товару до місця передачі Кінцевому споживачу; витрати на купівлю валюти на міжбанківському ринку України; загально-виробничі та адміністративні витрати у розмірі 3 % ціни товару.

Відповідно до пункту 9.5 Контракту платник зобов'язується здійснити платежі імпортеру та оплатити наступні послуги: ввізне мито (у разі необхідності); податок на додану вартість (у разі необхідності); адміністративні послуги за видачу дозволу на імпорт товару (у разі необхідності); митні формальності; транспортування товару до місця передачі Кінцевому споживачу; витрати на купівлю валюти на міжбанківському ринку України; загально-виробничі та адміністративні витрати у розмірі 3 % ціни товару.

Відповідно до пунктів 14.6 та 14.7 Контракту даний контракт набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до закінчення правового режиму воєнного стану в Україні, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що він на виконання умов Контракту придбав у продавця та передав кінцевому споживачу товар у повному обсязі на загальну суму 872480,00 доларів США, що на дати перерахування еквівалентно 26913762,88 грн, а також на виконання умов п. 4.3. Контракту направив відповідачу 08.08.2022 оригінал Звіту № 1 про фактичні витрати за Контракту на суму 11174876,61 грн та 13.10.2022 оригінал Звіту № 2 про фактичні витрати за контрактом на суму 5540241,30 грн, з яких фактичні витрати за Звітом № 2 складають 2360121,57 грн, а залишок не сплачених коштів за звітом № 1 - 3180119,73 грн.

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за Контрактом щодо відшкодування понесених позивачем витрат, пов'язаних з виконанням вказаного Контракту, позивач звернувся із даним позовом до суду, у якому заявив до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРГЕТ ПРАЙМ" 5253522,22 грн заборгованості з відшкодування витрат згідно з умовами Контракту, 375346,13 грн 3% річних та 1150956,79 грн втрат від інфляції.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до положень статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 ГК України).

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

24.05.2022 позивач (Імпортер) отримав від відповідача (Платника) кошти для закупівлі товару у Продавця за Контрактом у розмірі 5800000,00 грн., що за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим Національним банком України на 24.05.2022 у розмірі 29,2549 грн. за 1 дол. США, склало еквівалент 198257,38 дол. США., з наступним призначенням платежу - "Сплата згідно контракту № USE-17.1- 152-К/КІ-22 від 23.05.2022, без ПДВ" (докази в матеріалах справи).

26.05.2022 позивач отримав від відповідача кошти для закупівлі товару у Продавця за Контрактом у розмірі 5500000,00 грн., що за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим Національним банком України на 26.05.2022 у розмірі 29,2549 грн. за 1 дол. США, склало еквівалент 188002,69 дол. США., з наступним призначенням платежу - "Сплата згідно контракту № USE-17.1-152-К/КІ-22 від 23.05.2022, без ПДВ" (копія виписки по рахунку за 26.05.2022 наявна в матеріалах справи).

27.05.2022 позивач отримав від відповідача кошти для закупівлі товару у Продавця за Контрактом у розмірі 5000000,00 грн., що за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим Національним банком України на 27.05.2022 у розмірі 29,2549 грн. за 1 дол. США, склало еквівалент 170911,54 дол. США., з наступним призначенням платежу - "Сплата згідно контракту № USE-17.1-152-К/КІ-22 від 10.05.2022, без ПДВ" (копія виписки по рахунку за 27.05.2022 в матеріалах справи).

30.05.2022 позивач отримав від відповідача кошти для закупівлі товару у Продавця за Контрактом у розмірі 5345000,00 грн., що за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим Національним банком України на 30.05.2022 у розмірі 29,2549 грн. за 1 дол. США, склало еквівалент 182 704,44 дол. США., з наступним призначенням платежу - "Сплата згідно контракту № USE-17.1-152-К/КІ-22 від 23.05.2022, без ПДВ" (копія виписки по рахунку за 30.05.2022 долучена до матеріалів справи).

Як зазначає позивач, за рахунок отриманих від відповідача коштів у загальній сумі 21645000,00 грн та за рахунок власних обігових коштів позивач здійснив купівлю іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України в сумі 872480,00 дол. США.

На виконання умов підпунктів 4.1.2 - 4.1.4 пункту 4.1 Контракту Позивач (Імпортер) сплатив Продавцю за поставку товару кошти у загальному розмірі 872480,00 дол. США, тобто 100 % загальної ціни товару за Контрактом. Оплата здійснена наступними частинами: - 27.05.2022 - 148000,00 дол. США, що за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим Національним банком України на 27.05.2022 у розмірі 29,2549 грн. за 1 дол. США, становить еквівалент 4329725,20 грн.; - 27.05.2022 - 222000,00 дол. США, що за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим Національним банком України на 27.05.2022 у розмірі 29,2549 грн. за 1 дол. США, становить еквівалент 6494578,80 грн.; - 13.06.2022 - 312500,00 дол. США, що за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим Національним банком України на 13.06.2022 у розмірі 29,2549 грн за 1 дол. США, становить еквівалент 9142156,25 грн; - 03.08.2022 - 189980,00 дол. США, що за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим Національним банком України на 03.08.2022 у розмірі 36,5686 грн за 1 дол. США, становить еквівалент 6947302,63 грн. Означені обставини підтверджуються долученими до матеріалів справи платіжними дорученнями в іноземній валюті.

Отже, сплачена позивачем (Імпортером) Продавцю сума коштів в доларах США в розмірі 100 % загальної ціни товару за Контрактом (872480,00 дол. США) за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим Національним банком України на день переказів відповідних сум коштів Позивачем (Імпортером) Продавцю, склала еквівалент 26913762,88 грн.

Згідно акту приймання-передачі товару від 06.07.2022 кінцевому споживачу передано частину товару за Контрактом на загальну суму 625000,00 дол. США.

Як зазначає позивач у позовній заяві та не заперечує і не спростовує відповідач (в тому числі в долученій до матеріалів справи переписці), 08.08.2022 позивач (Імпортер) направив на електронну адресу відповідача (Платника) Звіт № 1 про фактичні витрати за Контрактом від 05.08.2022 (далі - Звіт № 1), відповідно до якого витрати позивача у зв'язку з виконанням Контракту, які згідно з умовами Контракту підлягають відшкодуванню відповідачем, складають 11174876,61 грн. (копія Звіту №1 про фактичні витрати долучена до матеріалів справи).

Згідно Звіту № 1 сума коштів, що підлягає відшкодуванню відповідачем (Платником) позивачу (Імпортеру) згідно з умовами Контракту, складає 11174876,61 грн. та розраховується наступним чином: 26913762,88 грн (еквівалент у гривні загальної суми перерахованої позивачем продавцю за контрактом) - 21645000,00 грн (еквівалент суми в гривні, яка була перерахована на виконання контракту відповідачем позивачу) + 5906113,73 грн (сума фактичних витрат позивача, які складаються з: 269106,93 грн. - витрати на купівлю іноземної валюти на міжбанківському ринку України; 3841311,16 грн. - сума податку на додану вартість; 914597,90 грн. - сума митного збору; 73179,57 грн. - сума витрат на транспортування товару до місця передачі Кінцевому споживачу та 505,28 грн курсової різниці; 807412,89 грн. - сума загальновиробничих та адміністративних витрат у розмірі 3 % ціни товару) = 11174876,61 грн.

Як підтверджено актом приймання-передачі товару від 05.10.2022 кінцевому споживачу передано решту товару за Контрактом на загальну суму 247480,00 дол. США.

13.10.2022 позивач направив на електронну адресу відповідача Звіт № 2 про фактичні витрати за Контрактом від 12.10.2022 (далі - Звіт № 2), відповідно до якого витрати позивача у зв'язку з виконанням Контракту, які підлягають відшкодуванню Платником, складають 5540241,30 грн.

Відповідно до Звіту № 2 сума коштів, що підлягає, відшкодуванню відповідачем (Платником) позивачу (Імпортеру) за Контрактом, складає 5540241,30 грн. та розраховується наступним чином: 3180119,73 грн (сума не сплачена відповідачем за звітом № 1 станом на 12.10.2022) + 2360121,57 грн (загальна сума фактичних витрат позивача (Імпортера), зроблених у зв'язку з виконанням Контракту на дату складання Звіту № 2, яка складається з: 1906252,04 грн. - сума податку на додану вартість; 453869,53 грн. - сума митного збору) = 5540241,30 грн.

Відповідач частково оплатив суму своїх зобов'язань за контрактом, що підтверджується банківськими виписками: на суму 3474876,61 грн від 12.08.2022, на суму 1668052,35 грн від 15.08.2022, на суму 1351827,92 грн від 21.09.2022, на суму 1000000,00 грн від 03.10.2022, на суму 500000,00 грн від 12.10.2022, на суму 200000,00 грн від 20.10.2022. Загалом оплачено 8194756,88 грн. Крім того 21.11.2022 на адресу відповідача позивач направив заяву № USE-12.2-8075 від 21.11.2022 про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог у розмірі 86719,08 грн. та повідомив, що залишок грошового зобов'язання, яке виникло за Контрактом та в якому Відповідач зобов'язаний сплатити кошти Позивачу, складає 5253522,22 грн. (копія листа додається).

Позивач зазначає, що визначені у звітах про фактичні витрати позивача, понесені при виконанні Контракту, прийнятий відповідачем, оскільки до позивача не надходили від відповідача будь-які зауваження чи заперечення щодо вказаних звітів, натомість, були здійснені часткові оплати.

Як встановлено судом, позивач неодноразово, а саме листами від 22.08.2022 № USE-17.1-5359, від 13.10.2022 № USE-17.1-6924, від 21.10.2022 № № USE-17.1-7128 та від 28.11.2022 № USE-54.2.1-8362 звертався до відповідача, вимагаючи відшкодувати витрати позивача, визначені у Звітах про фактичні витрати за Контрактом.

09.01.2024, у зв'язку з порушенням відповідачем грошового зобов'язання з відшкодування витрат позивачу, пов'язаних з виконанням Контракту, позивач направив поштовим зв'язком на адресу відповідача претензію №USE-13.3-200 від 09.01.2024 з вимогою про сплату заборгованості з відшкодування витрат, зроблених позивачем у зв'язку з виконанням Контракту, сплату трьох процентів річних та інфляційного збільшення простроченої суми боргу. Вказана претензія направлена відповідачу через оператора поштового зв'язку AT "Укрпошта". Докази направлення долучені до матеріалів справи.

Відповідач відповіді на претензію не надав, суму заборгованості не сплатив.

Суд, дослідивши подані в матеріали справи документи, встановив, що позивачем належним чином обґрунтовано та підтверджено належними доказами заборгованість відповідача щодо відшкодування витрат у розмірі 5253522,22 грн. в зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Крім того, у зв'язку з порушенням строків виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача за даним позовом також 3% річних у розмірі 375346,13 грн та інфляційні втрати у розмірі 1150956,79 грн. Нарахування здійснювались на суму боргу у розмірі 3180119,73 грн (борг за Звітом № 1) в період з 23.08.2022 по 11.10.2022 на заборгованість у розмірі 5253522,22 грн (загальний борг на обома звітами) за загальний період прострочення з 28.10.2022 по 13.02.2025.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив розрахунок, здійснений позивачем та вважає його обґрунтованим та арифметично вірним, а суму 3% річних у розмірі 375346,13 грн та втрат від інфляції у розмірі 1150956,79 грн такими, що підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

Згідно зі ст. 73, 74, 76 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ч. 4 ст. 74 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи, а вірогідні докази - це ті, які на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (ст. 86 ГПК України).

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, про наслідки був повідомлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі.

Суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, в зв'язку з чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Маргет Прайм" (03150, м. Київ, вулиця Предславинська, 34-Б, офіс 418, ідентифікаційний код 44276245) на користь Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" (04119, м. Київ, вулиця Дегтярівська, 36, ідентифікаційний код 21655998) суму основного боргу у розмірі 5253522 (п'ять мільйонів двісті п'ятдесят три тисячі п'ятсот двадцять дві) грн 22 коп., 3% річних у розмірі 375346 (триста сімдесят п'ять тисяч триста сорок шість) грн 13 коп., втрати від інфляції у розмірі 1150956 (один мільйон сто п'ятдесят тисяч дев'ятсот п'ятдесят шість) грн 79 коп., судовий збір у розмірі 81357 (вісімдесят одну тисячу триста п'ятдесят сім) грн 90 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 24.06.2025

Суддя І.В.Усатенко

Попередній документ
128345605
Наступний документ
128345607
Інформація про рішення:
№ рішення: 128345606
№ справи: 910/1771/25
Дата рішення: 19.06.2025
Дата публікації: 26.06.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (19.06.2025)
Дата надходження: 14.02.2025
Предмет позову: стягнення 6 779 825,14 грн.
Розклад засідань:
03.04.2025 14:00 Господарський суд міста Києва
17.04.2025 16:00 Господарський суд міста Києва
01.05.2025 15:00 Господарський суд міста Києва
15.05.2025 16:15 Господарський суд міста Києва
19.06.2025 16:00 Господарський суд міста Києва