24.06.2025 року м. Дніпро Справа № 904/5725/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: ОСОБА_1 (доповідач)
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
розглянувши у порядку письмового провадження
без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_1 "
на ухвалу ІНФОРМАЦІЯ_2 від 22.04.2025р.
(суддя ОСОБА_4 , м. Дніпро, повний текст ухвали складено 28.04.2025р.)
про зупинення провадження у справі
за позовом Заступника керівника ІНФОРМАЦІЯ_3 в інтересах держави в особі Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", м. Дніпро
про стягнення штрафних санкцій
1. Короткий зміст позовних вимог
Заступник керівника ІНФОРМАЦІЯ_3 в інтересах держави в особі Військової частини НОМЕР_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", про стягнення штрафних санкцій, в розмірі 3 504 600,00грн..
2. Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду.
Ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_2 22.04.2025р. зупинено провадження у справі №904/5725/24 до набрання законної сили судовими рішеннями у справах №№ 201/3/25, 201/2316/25.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Не погодившись з вказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", через систему "Електронний суд", звернулось до ІНФОРМАЦІЯ_4 з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу ІНФОРМАЦІЯ_5 від 22.04.2025р. у справі №904/5725/24, справу передати до ІНФОРМАЦІЯ_2 , для продовження розгляду.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник посилається на те, що судом першої інстанції допущено порушення ст. 227 ГПК України, а саме зупинення провадження за відсутності об'єктивних на це причин.
Зокрема, Скаржник наголошує, що для вирішення цієї справи господарському суду необхідно встановити наявність або відсутність в діях Відповідача порушення господарського зобов'язання, яке спричинило настання збитків та їх розмір, якщо такі збитки дійсно мали місце. Водночас, на думку Скаржника, наявність або відсутність в діях колишнього командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 , та колишнього директора Відповідача - ОСОБА_6 кримінального правопорушення не має вирішального значення для встановлення обставин наявності чи відсутності в діях Відповідача порушення господарського зобов'язання. До того ж, на переконання Скаржника, відсутність в діях особи кримінального правопорушення не є беззаперечним свідченням відсутності в діях такої особи господарського правопорушення. Таким чином, на думку Скаржника, ймовірні вироки, як обвинувальні, так і виправдувальні, у кримінальних справах №201/3/25 та №201/2316/25, в силу положень ч.ч. 6, 7 ст. 75 ГПК України, у будь-якому разі не будуть обов'язковими для господарського суду у цій справі.
Скаржник вказує на те, що позовні вимоги обґрунтовуються виключно єдиним доказом - висновком експерта №5020 від 29.07.2024 р., копія якого вже наявна у матеріалах цієї справи.
Скаржник вважає, що суд першої інстанції не врахував, що він наділений повноваженнями щодо оцінки доказів у справі та встановлення відповідних фактів, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін у цій справі, що надає йому можливість самостійно встановити всі обставини справи та ухвалити рішення по суті. Зокрема, Скаржник зазначає на тому, що суд першої інстанції в межах цього провадження не позбавлений можливості встановити обставини виконання/невиконання Відповідачем зобов'язань за спірним договором, у тому числі оцінити висновок експерта №5020 від 29.07.2024 р..
Скаржник вважає, що сама по собі взаємопов'язаність трьох справ ще не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення в іншій справі, оскільки незалежно від результату розгляду справ №201/3/25, №201/2316/25, господарський суд має достатньо правових підстав для розгляду та вирішення по суті цієї справи №904/5725/24, відповідно до вимог законодавства, предмету та підстав позову.
Наведене, на думку Скаржника, свідчить про те, що суд першої інстанції необґрунтовано зупинив розгляд справи за наявності власних повноважень щодо оцінки доказів та встановлення обставин справи, що мало наслідком порушення принципів змагальності, диспозитивності судового процесу та розумності строків розгляду справи в суді.
У відповіді на відзив на апеляційну скаргу Скаржник вказує на те, що у межах розгляду кримінального провадження №62024170030001249 на підставі вилучених слідчим речових доказів під час виконання ухвали ІНФОРМАЦІЯ_6 від 14.05.2024р. у справі №203/2351/24 та на підставі договору №230123/2 від 21.01.2023 р., зроблено висновок експерта №5020 від 29.07.2024р., який фігурує як доказ при розгляді кримінального провадження №62024170030001249 в суді у справах №201/3/25, №201/2316/25, так і при розгляді цієї справи №904/5725/24 у ІНФОРМАЦІЯ_2 . Посилання Позивача та ІНФОРМАЦІЯ_2 на необхідність надання оцінки діям слідчого під час виконання ухвали ІНФОРМАЦІЯ_6 від 14.05.2024 р. у справі №203/2351/24 щодо вилучення речових доказів та чи було вилучено товар поставлений ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по договору або було вилучено інший товар, що був поставлений Позивачу іншими постачальниками, на думку Скаржника, є безпідставним, так як таку оцінку суд при розгляді справ №201/3/25, №201/2316/25 в межах кримінального провадження №62024170030001249 надавати не буде за наявності висновку експерта, який фігурує в якості доказу, як при розгляді кримінального провадження №62024170030001249 в суді у справах №201/3/25, №201/2316/25, так і в ІНФОРМАЦІЯ_2 (справа №904/5725/24).
Скаржник вказує на те, що обставини для накладання штрафних санкцій за договором поставки є предметом доказування у справі, і господарський суд має повноваження самостійно встановити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, в тому числі шляхом оцінки матеріалів кримінального провадження у сукупності з іншими доказами. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Скаржник наголошує на тому, що наявність кримінальної справи, в межах якої при ухваленні вироку судом вирішуються питання, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою, не звільняє сторону від обов'язку доказування і подання доказів в господарському суді, зважаючи на предмети і підстави позову у справі. Ця справа, що розглядається судом, не є справою про правові наслідки дій чи бездіяльності осіб, стосовно яких можливо буде ухвалений вирок у справах №201/3/25, №201/2316/25. Отже, за сукупності вказаного вище та зазначеного в апеляційній скарзі, на переконання Скаржника, підстав для зупинення провадження у цій справі немає.
4. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
У відзиві на апеляційну скаргу керівник ІНФОРМАЦІЯ_3 заперечує проти вимог апеляційної скарги та просить оскаржувану ухвалу залишити без змін, як таку, що прийнята у відповідності до чинних норм процесуального законодавства.
Так, керівник ІНФОРМАЦІЯ_3 вказує на те, що суд у оскарженій ухвалі зробив правомірний висновок, що для ухвалення рішення у цій справі вбачається необхідність у наданні оцінки діям слідчого під час виконання ухвали ІНФОРМАЦІЯ_7 у справі №203/2351/24 від 14.05.2024р., постановленої в рамках кримінального провадження №62024170030001249 щодо вилучення речових доказів, а саме чи було вилучено товар поставлений ТОВ “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » по договору про закупівлю для державних потреб товарів речової служби (за кошти Державного бюджету України) №230123/2 від 21.01.2023р., чи було вилучено інший товар, що був поставлений Позивачу іншими постачальниками.
Правова позиція військової частини НОМЕР_1 полягає в тому, що оскаржувана відповідачем у даній справі ухвала є законною, а наведені в апеляційні скарзі посилання на норми процесуального права та практику суду касаційної інстанції при розгляді інших справ правильність висновків суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не спростовують.
Військова частина вказує на те, що для ухвалення рішення у цій справі вбачається необхідність у наданні оцінки діям слідчого під час виконання ухвали ІНФОРМАЦІЯ_7 у справі №203/2351/24 від 14.05.2024р., постановленої в рамках кримінального провадження №62024170030001249 щодо вилучення речових доказів, а саме чи було вилучено товар поставлений ТОВ “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » по договору про закупівлю для державних потреб товарів речової служби (за кошти Державного бюджету України) №230123/2 від 21.01.2023р., чи було вилучено інший товар, що був поставлений Позивачу іншими постачальниками.
При цьому, Позивач звертає увагу на те, що у господарській справі №904/5725/24 вирішується питання відповідальності за постачання неякісного товару, що є предметом обвинувачення у кримінальній справі (№201/3/25, 201/2316/25). Одним із ключових доказів у господарській справі №904/5725/24 є експертний висновок, отриманий у рамках кримінального провадження. Вирішення кримінальної справи прояснить: факт постачання (чи дійсно речі поставлені ТОВ “ ІНФОРМАЦІЯ_1 »); процедуру вилучення (чи дійсно вилучені речі належать ТОВ “ ІНФОРМАЦІЯ_1 »; наявність умислу чи недбалості посадових осіб; зв'язок між поставкою та експертним висновком.
Позивач вважає, що без остаточного вирішення кримінальної справи (№201/3/25, 201/2316/25) господарський суд в рамках справи №904/5725/24 не може об'єктивно та повно оцінити всі обставини, оскільки у кримінальному провадженні та у господарській справі досліджуються однакові обставини: факт поставки товару; належність товару ТОВ “ ІНФОРМАЦІЯ_1 »; якість цього товару; причини, що спричинили наслідки для військової частини НОМЕР_1 ; можливі зловживання чи шахрайство з боку посадових осіб. У разі продовження розгляду господарської справи №904/5725/24 існує ризик ухвалення судового рішення, яке можливо буде суперечити вироку суду у кримінальній справі. Крім того, позивач зазначає на тому, що саме ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " вказує на відсутність доказів належності товару, який був вилучений в ході тимчасового доступу до речей і документів, проте, саме в рамках кримінального провадження (в ході судового розгляду справ №201/3/25, №201/2316/25) суд встановлює ланцюг поставки, документальний супровід, та відповідальних осіб.
5. Рух справи в суді апеляційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2025р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 (доповідач), судді - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ..
Ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_4 від 12.05.2025р. витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_2 матеріали справи/копії матеріалів справи №904/5725/24. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_1 " на ухвалу ІНФОРМАЦІЯ_2 від 22.04.2025р. у справі №904/5725/24 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.
Матеріали справи № 904/5725/24 надійшли до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Ч. 13 ст. 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 2 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 ч. 1 ст. 256 ГПК України, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Враховуючи те, що предметом апеляційного перегляду наразі є ухвала про зупинення провадження у справі ( п. 12 ч. 1 ст. 255 ГПК України), яка входить до визначеного у ч. 2 ст. 271 ГПК України переліку та з огляду на відсутність обставин справи, що зумовлюють необхідність розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, виклик сторін (учасників справи) колегією суддів не здійснювався.
Згідно з ч. 1 ст. 270 ГПК України в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.
Ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_4 від 20.05.2025р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_1 " на ухвалу ІНФОРМАЦІЯ_2 від 22.04.2025р., для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
6. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
Заступник керівника Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону в інтересах держави в особі Військової частини НОМЕР_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_1 " про стягнення штрафних санкцій в розмірі 3504600,00грн.
Ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_2 від 03.01.2025р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 04.02.2025р..
Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та просить відмовити у позові в повному обсязі.
Від представника відповідача надійшло клопотання про витребування у Військової частини НОМЕР_1 доказів, необхідних для розгляду справи.
Від прокурора надійшли письмові пояснення щодо клопотання відповідача про витребування доказів. До наведених пояснень прокурором надані наступні документи: копія протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 07.06.2024р. у кримінальному провадженні №62024170030001249 від 01.05.2024р.; копія постанови про призначення експертизи матеріалів, речовин та виробів від 13.06.2024р. про призначення експертизи матеріалів, речовин та виробів у кримінальному провадженні №62024170030001249 від 01.05.2024р.; копія висновку аналітичного дослідження №90/04-36-08-01-06/44888419 від 26.07.2024р.; копія висновку експерта №СЕ-19/113-24/4379-ЕК від 13.08.2024р.; копія висновку експерта Національного наукового центру " ІНФОРМАЦІЯ_8 " №5020 від 29.07.2024р.; копія висновку експерта Національного наукового центру " ІНФОРМАЦІЯ_8 " №5021 від 12.07.2024р.; копія висновку експерта Національного наукового центру " ІНФОРМАЦІЯ_8 " №5022 від 02.07.2024р..
Від представника позивача надійшла заява про виконання ухвали суду, відповідно до змісту якої позивач надав письмові пояснення щодо клопотання відповідача про витребування доказів та відповідь на відзив. В наведених поясненнях позивач просить відмовити у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів та задовольнити позов у повному обсязі.
Від прокурора надійшли пояснення по справі разом із копіями ухвал ІНФОРМАЦІЯ_9 у справах №201/3/25 та №201/2316/25.
Ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_2 22.04.2025р. зупинено провадження у справі №904/5725/24 до набрання законної сили судовими рішеннями у справах №№ 201/3/25, 201/2316/25.
7. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Апеляційний господарський суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.
Предметом апеляційного перегляду є ухвала суду першої інстанції в частині зупинення провадження у справі.
Зупиняючи провадження у цій справі до набрання законної сили рішеннями у справах №201/3/25, 201/2316/25, суд першої інстанції послався на п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, тобто на наявність об'єктивної неможливості розгляду даної справи до набрання законної сили судовими рішеннями у справах №№ 201/3/25, 201/2316/25, зазначивши при цьому, що для ухвалення рішення у цій справі вбачається необхідність у наданні оцінки діям слідчого під час виконання ухвали ІНФОРМАЦІЯ_7 у справі №203/2351/24 від 14.05.2024р., постановленої в рамках кримінального провадження №62024170030001249 щодо вилучення речових доказів, а саме чи було вилучено товар поставлений ТОВ “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » по договору про закупівлю для державних потреб товарів речової служби (за кошти Державного бюджету України) №230123/2 від 21.01.2023р., чи було вилучено інший товар, що був поставлений позивачу іншими постачальниками.
Поділяючи правову позицію суду першої інстанції щодо наявності підстав для зупинення провадження у справі, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
За змістом ч.1 ст. 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Таке право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано положеннями статей 227, 228 ГПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов'язаний або ж має право зупинити провадження у справі.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Згідно з наведеною правовою нормою, обов'язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об'єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 229 ГПК України регламентовано, що провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 5 ч.1 ст. 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
По суті, зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти неможливість господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Таким чином, зупинення провадження у справі процесуальний закон пов'язує із неможливістю розгляду справи, що розглядається, до вирішення іншої справи.
Пов'язаною із цією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (ч. 4 та 6 ст. 75 ГПК України).
Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов'язаний з'ясовувати: 1) як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 р. у справі № 922/1962/17, від 17.12.2019р. у справі № 917/131/19).
Зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього (висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 10.06.2019р. у справі №914/1983/17, від 16.01.2020р. у справі №908/1188/19).
Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
З досліджених судом матеріалів справи вбачається, що в якості підстави для звернення з позовом прокурор зазначає порушення відповідачем умов договору про закупівлю для державних потреб товарів речової служби (за кошти Державного бюджету України) №230123/2 від 21.01.2023р., в частині поставки товару неналежної якості. На підтвердження обставин постачання відповідачем неякісної продукції військовій частині НОМЕР_1 , прокурор посилається на встановлені обставини, викладені у висновку експерта Національного наукового центру “ ІНФОРМАЦІЯ_8 » №5020, складеного 29.07.2024р. за результатами проведення експертизи матеріалів, речовин та виробів за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024170030001249 від 01.05.2024р..
Експертиза проведена на виконання постанови про призначення експертизи матеріалів, речовин та виробів від 13.06.2024р. слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Полтава, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024170030001249 від 01.05.2024р..
З висновку експерта вбачається, що для проведення експертизи були надані речові докази в чотирьох полімерних пакетах чорного кольору на які за допомогою липкої стрічки прикріплені паперові етикетки з печатками та рукописним текстом: “Опечатано в ході тимчасового доступу від по К.П. №62024170030001249. Речі, які опечатані: Штани вітровологозахисні договір №230123/2 від 21.01.2023р. в кількості 7шт.». Наведений текст такого ж змісту зазначений на пакетах, в яких знаходились вилучені фуфайка з коротким рукавом, костюм літній польовий, черевики з високими берцями.
Встановлено, що 14.05.2024р. ІНФОРМАЦІЯ_10 було прийнято ухвалу у справі №203/2351/24 про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей, документів, що містять охоронювану законом таємницю у кримінальному провадженні №62024170030001249 (а.с. 111, 112 том 1). Згідно з наведеною ухвалою суду, старшому слідчому Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Полтава, слідчим слідчої групи було надано тимчасовий доступ до речей і документів з можливістю вилучення їх оригіналів у паперовому і електронному виді, які перебувають у володінні військової частини НОМЕР_1 в тому числі договору №230123/2 від 21.01.2023р. щодо закупівлі індивідуального обмундирування у ТОВ “ ІНФОРМАЦІЯ_1 », супровідні документи, документи щодо подальшого розпорядження /передачі/зберігання придбаного майна за зазначеним договором, робочі зразки товару в тому числі по зазначеному договору та зразки індивідуального обмундирування в кількості відповідно до вимог ГОСТ 20566-75.
На підставі наведеної ухвали суду, зазначені документи та речові докази були вилучені слідчим Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Полтава згідно з протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 07.06.2024р. (а.с. 113-128 том 1).
Як вбачається з матеріалів справи, заперечуючи проти позову прокурора у даній справі, відповідач зазначає, що прокурором не доведено обставини постачання неякісного товару за договором про закупівлю для державних потреб товарів речової служби (за кошти Державного бюджету України) №230123/2 від 21.01.2023р., оскільки не надано доказів того, що вилучені речові докази, на підставі ухвали ІНФОРМАЦІЯ_7 у справі №203/2351/24 від 14.05.2024р. і щодо яких була проведена експертиза в рамках кримінального провадження №62024170030001249, були саме тим товаром, який був поставлений відповідачем за зазначеним договором.
В матеріалах справи містяться копії ухвал ІНФОРМАЦІЯ_11 від 20.01.2025р. по справі №201/3/25 про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України і від 13.04.2025р. по справі №201/2316/25 про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту стосовно ОСОБА_6 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
Таким чином, у кримінальному провадженні та у даній господарській справі досліджуються однакові обставини: факт поставки товару; належність товару ТОВ “ ІНФОРМАЦІЯ_1 »; якість цього товару; причини, що спричинили наслідки для військової частини НОМЕР_1 ; можливі зловживання чи шахрайство з боку посадових осіб.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що факти та обставини, які будуть встановлені лише в рамках розгляду кримінальних справ №201/3/25 та №201/2316/25 мають істотне значення для вирішення справи №904/5725/24 у зв'язку із їх впливом на зібрані у цій справі докази (мають преюдиційне значення).
Відтак, у даному випадку має місце наявність підстав для зупинення провадження у справі №904/5725/24, про що правомірно зазначив суд в оскаржуваному судовому акті.
Доводи апеляційної скарги про відсутність об'єктивної неможливості розгляду справи № 904/5725/24 до набрання законної сили судовими рішеннями у справах №№201/3/25 та №201/2316/25, - не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в апеляційній інстанції, а тому відхиляються за необґрунтованості.
За таких обставин, ухвала місцевого суду про зупинення провадження у справі є законною, обґрунтованою обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення, наведено місцевим судом, підстав для скасування ухвали суду апеляційний господарський суд не знаходить.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, позиція суду апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 р. ). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У справі, що розглядається, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованого та правомірного висновку місцевого господарського суду про навність підстав для задоволення клопотання Відповідача про зупинення провадження у справі.
Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанції під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.
Водночас, колегія суддів погоджується з аргументами, викладеними прокурором та позивачем у відзивах на апеляційну скаргу, що ґрунтуються на встановлених місцевим господарським судом обставинах справи та відповідають нормам процесуального права, які регулюють спірні правовідносини.
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін.
10. Судові витрати.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 280, 282-284 ГПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_1 " - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2025р. у справі № 904/5725/24 про зупинення провадження у справі - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст.ст. 286-289 ГПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3