18 червня 2025 року м. Харків Справа № 905/439/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Тихий П.В., суддя Гребенюк Н.В. , суддя Шутенко І.А.
за участю секретаря судового засідання Березки О.М.,
представників учасників справи:
позивача - М.О. Калашнікова (в режимі відеоконференції);
відповідача - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку “Приватбанк» (вх.№1141Д/1-43) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 05.05.2025 (суддя Ю.О.Паляниця, ухвала підписана 05.05.2025) у справі №905/439/25,
за позовом Акціонерного товариства комерційного банку “Приватбанк», м.Київ,
до ОСОБА_1 , Донецька область, м.Маріуполь,
про стягнення 41990,10 грн,
Акціонерне товариство комерційний банк “Приватбанк», м.Київ звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_1 , м.Маріуполь про стягнення заборгованості, яка виникла за кредитним договором №3062003841-КД-1 від 19.08.2021, по відсотках за користування кредитом у розмірі 41990,10 грн.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 05.05.2025 у справі №905/439/25 відмовлено у відкритті провадження за вказаним позовом із посиланням на п.2 ч.1 ст.175 ГПК України. Господарський суд встановив, що рішенням Господарського суду Донецької області від 27.12.2024 у справі №905/1340/24 позивачу було відмовлено у стягненні з відповідача відсотків за користування кредитом у розмірі 41990,10 грн, у зв'язку з відсутністю в матеріалах справи визначених умовами договору та чинного законодавства доказів існування правових підстав для встановлення і застосування збільшеної (порівняно із базовим рівнем) процентної ставки; у новому позові про стягнення заборгованості за відсотками позивач послався лише на нові докази, що, на думку суду першої інстанції, не може бути підставою для повторного звернення до суду, оскільки за суттю це не змінює предмет та/або підстави пред'явленого позову.
АТ КБ “Приватбанк» з ухвалою господарського суду Харківської області не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 05.05.2025 у справі №905/439/25 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування скарги заявник наводить наступні доводи:
- суд першої інстанції в ухвалі про відмову у відкритті провадження фактично надав оцінку доказам у справі, що є передчасним, оскільки питання оцінки доказів вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті спору;
- Господарський суд Донецької області у справі № 905/1340/24 вказав у тексті рішення про те, що за відсутності належних доказів повідомлення відповідача про зміну базової процентної ставки, суд дійшов висновку про відсутність у позивача правових підстав для зміни базової процентної ставки в сторону збільшення, та у період, коли проценти нараховувались у більшому розмірі, за позицією суду, правомірним є нарахування процентів у розмірі 13,93%, таким чином, вимоги про стягнення заборгованості за відсотками хоча і були заявлені Банком, але не були розглянуті та досліджені судом; апеляційний суд також не дослідив подані Банком докази на підтвердження обставин правомірності нарахування та стягнення відсотків, як у збільшеному так і у зменшеному розмірі, що позбавило позивача на належний захист своїх прав;
- норми ГПК України не позбавляють заявника права на розгляд спору про той же предмет, у разі зазначення ним інших підстав позову та надання доказів, якими він обґрунтовує ці підстави.
16.05.2025 системою автоматизованого розподілу судових справ між суддями для розгляду справи №905/439/25 визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Тихий П.В., суддя Гребенюк Н.В., суддя Шутенко І.А.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.05.2025 відкрито апеляційне провадження за вказаною скаргою, витребувано з суду першої інстанції матеріали даної справи, встановлено строк відповідачу для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 15 днів (з урахуванням вимог ст. 263 ГПК України) з дня вручення вказаної ухвали. Призначено справу до розгляду на "18" червня 2025 р. о 13:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132.
Від представника Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» адвоката Калашнікової Марини Олександрівни надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (вх.№7147, 7169 від 09.06.2025). Ухвалою суду від 10.06.2025 вказане клопотання було задоволено.
Відзиву на апеляційну скаргу до суду не надійшло.
У судовому засіданні 18.06.2025 представник позивача наполягав на задоволенні апеляційної скарги.
Відповідач, повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, не скористався своїм процесуальним правом на участь у вказаному засіданні.
Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши присутнього в судовому засіданні представника апелянта, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, зазначає про таке.
Як вбачається з матеріалів справи, відомостей програми «Діловодство спеціалізованого суду» та Єдиного державного реєстру судових рішень, у жовтні 2024 року Акціонерне товариство Комерційний банк “Приватбанк» звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом у справі №905/1340/24 про стягнення з ОСОБА_1 697 848,39 грн заборгованості, з яких: 493 600,00 грн - заборгованість за кредитним договором № 3062003841-КД-1 від 19.08.2021; 204248,39 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 27.12.2024 у справі №905/1340/24 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк» 655 858,29 грн, з яких: 493 600,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 162258,29 грн - заборгованість за процентами, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 7870,29 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
А саме, перевіривши розрахунок процентів за користування кредитом, суд першої інстанції встановив, що з позивач неодноразово змінював процентну ставку (з 01.01.2022 по 31.03.2022 - 14,31%, з 01.04.2022 по 30.06.2022 - 14,04%, з 01.07.2022 по 30.09.2022 - 13,63%, з 01.10.2022 по 31.12.2022 - 17,70%, з 01.01.2023 по 31.03.2023 - 18,15%, з 01.04.2023 по 30.06.2023 - 19,00%, з 01.07.2023 по 30.09.2023 - 20,50%, з 01.10.2023 по 31.12.2023 - 21,48%, з 01.01.2024 по 31.03.2024 - 20,65%), однак доказів повідомлення відповідача про зміну розміру базової процентної ставки як у сторону збільшення, так і в сторону зменшення, в матеріалах справи немає. Здійснивши власний розрахунок процентів за користування кредитом за період з 21.08.2021 по 30.06.2022 та з 01.10.2022 по 01.08.2024 у розмірі 13,93%, та з 01.07.2022 по 30.09.2022 у розмірі 13,63%, враховуючи часткову сплату процентів в розмірі 46741,62 грн, господарський суд дійшов висновку, що правомірний розмір процентів, який підлягає стягненню, становить 162258,29 грн.
Відповідно, в частині стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 41990,10 грн у позові було відмовлено.
Акціонерне товариство Комерційний банк “Приватбанк» з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення Господарського суду Донецької області від 27.12.2024 у справі №905/1340/24 за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк “Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за процентами у розмірі 41990,10 грн скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Також апелянт просив долучити до матеріалів справи додаткові докази у вигляді повідомлень відповідача про зміну базової процентної ставки (регістр аналітичного обліку електронних повідомлень про зміну розміру базової процентної ставки за кредитним договором № 3062003841-КД-1 від 19.08.2021).
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.03.2025 у справі №905/1340/24 позивачу було відмовлено у задоволенні клопотання про долучення нових доказів, оскільки суд апеляційної інстанції визнав необґрунтованими посилання заявника скарги на ті обставини, що позивач не мав можливості реалізувати всі свої процесуальні права та подати докази щодо належного повідомлення про зміну розміру базової процентної ставки та докази їх надсилання позичальнику ОСОБА_1 за кредитним договором №3062003841-КД-1 від 19.08.2021 за період з 19.08.2021 по 02.10.2024. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк» залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Донецької області 27.12.2024 у справі №905/1340/24 в оскаржуваній частині залишено без змін.
Відомостей про касаційне оскарження вказаної постанови програма «Діловодство спеціалізованого суду» станом на 18.06.2025 не містить.
28.04.2025 Акціонерне товариство комерційний банк “Приватбанк», м.Київ звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом у даній справі №905/439/25 до ОСОБА_1 , м.Маріуполь, про стягнення заборгованості, яка виникла за кредитним договором №3062003841-КД-1 від 19.08.2021, по відсотках за користування кредитом у розмірі 41990,10 грн.
До вказаної позовної заяви, окрім тих доказів, що додавалися до позовної заяви №905/1340/24, було додано також регістр аналітичного обліку електронних повідомлень про зміну розміру базової процентної ставки за кредитним договором № 3062003841-КД-1 від 19.08.2021 - як доказ повідомлення відповідача про зміну базової процентної ставки.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 05.05.2025 у справі №905/439/25 відмовлено у відкритті провадження за вказаним позовом - з наведених вище підстав.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає про таке.
Предметом апеляційного оскарження в даному провадженні є ухвала господарського суду про відмову відкритті провадження, постановлена в порядку п.2 ч.1 ст.175 ГПК України.
Згідно із вказаною процесуальною нормою, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Як було встановлено вище, відмовляючи у відкритті провадження у справі №905/439/25 суд першої інстанції зазначив про наявність чинних судових рішень у справі №905/1340/24, дійшовши висновку про те, що у справах №905/1340/24 та №905/439/25 однаковими є сторони спору, співпадають підстави позовів та предмет позову.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 04.09.2024 у справі № 170/499/23, позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Із матеріалів справи вбачається та апелянтом не заперечується, що сторони у справі №905/439/25 є тими ж, що й у справі №905/1340/24. Також заявник скарги не спростовує тих обставин, що заявлена в даній справі №905/439/25 вимога про стягнення процентів у розмірі 41990,10 грн за кредитним договором № 3062003841-КД-1 від 19.08.2021 входила до предмету позову, поданого ним у справі №905/1340/24.
Водночас заявник скарги наполягає на тому, що позов у справі №905/439/25 подано з інших підстав. Надаючи оцінку вказаним твердженням, колегія суддів зазначає наступне.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Водночас правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (такі висновки наведено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19).
Як вбачається з матеріалів справи №905/439/25, позивач просить стягнути 41990,10 грн процентів за кредитним договором № 3062003841-КД-1 від 19.08.2021 відповідно до ст. 625, 1050 ЦК України. Колегія суддів зазначає, що таке ж фактичне й правове обґрунтування наводилося в цій частині позовних вимог і у справі №905/1340/24.
Тобто, за змістом та мотивуванням позовних вимог у справі №905/439/25, колегія суддів не вбачає відмінностей у фактичних обставинах та правовій природі спору між обома справами.
В ході апеляційного провадження також було встановлено, що після того, як рішенням суду першої інстанції у справі №905/1340/24 Акціонерному товариству комерційному банку «Приватбанк» було відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 41990,10 грн процентів з підстав відсутності в матеріалах справи доказів повідомлення відповідача про зміну розміру базової процентної ставки, позивач надав такі докази до суду апеляційної інстанції, який відмовив у задоволенні клопотання про їх долучення до матеріалів справи. Тобто у справі №905/1340/24 позивач надавав зазначені нові докази саме в межах того ж предмету та тих же підстав позову, не заявляючи клопотань про їх зміну.
Однак в апеляційній скарзі у справі №905/439/25 (до позову в якій додано зазначені докази на підтвердження повідомлення відповідача про зміну розміру базової процентної ставки) позивач стверджує про нетотожність підстав позову у справах №905/439/25 та №905/1340/24. Водночас ним не обґрунтовано, у чому саме полягає така відмінність. Натомість, апелянт зазначає, що вимоги про стягнення заборгованості за відсотками хоча і були заявлені Банком, але не були розглянуті та досліджені судом; апеляційний суд також не дослідив подані Банком докази на підтвердження обставин правомірності нарахування та стягнення відсотків, як у збільшеному так і у зменшеному розмірі, що позбавило позивача на належний захист своїх прав.
Тобто фактично аргументація апеляційної скарги у справі №905/439/25 побудована на тому, що позивач не погоджується з судовими рішеннями у справі №905/1340/24. Тому колегія суддів вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду в оскаржуваній ухвалі про те, що подання позивачем до відповідача нового позову про той же предмет і з тих же підстав, з яких ухвалено судове рішення у справі №905/1304/24, що набрало законної сили, фактично свідчить про намагання домогтися нового слухання справи та нового її вирішення, що не відповідає принципу юридичної визначеності.
Окрім того, як вбачається з судових рішень у справі №905/1340/24, позовну вимогу в частині стягнення 41990,10 грн процентів було розглянуто судами та відмовлено в її задоволенні, тому твердження апелянта про те, що ця вимога не розглядалася у справі №905/1340/24, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними.
Заявник скарги стверджує, що суд першої інстанції в ухвалі про відмову у відкритті провадження фактично надав оцінку доказам у справі, що є передчасним, оскільки питання оцінки доказів вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті спору.
Проте, на думку колегії суддів, таке твердження не відповідає змісту оскаржуваної ухвали господарського суду від 05.05.2025 у даній справі, оскільки ця ухвала не містить висновків по суті спору (зокрема, оцінки доказів на предмет належності, вірогідності тощо), господарський суд здійснив лише порівняння предмету та підстав позову №905/439/25 та №905/1340/24 в частині стягнення 41990,10 грн процентів та дійшов обґрунтованого висновку про їх тотожність.
Апелянт також посилається на правову позицію, викладену в постановах Верховного Суду від 16.11.2021 у справі № 910/694/21, від 01.11.2022 у справі № 925/1152/21, від 28.06.2023 у справі № 910/1182/23, від 24.02.2021 у справі № 910/15598/19 (910/8017/20), від 18.03.2021 у справі № 909/783/20, від 16.11.2021 у справі № 910/694/21.
Проте, як вбачається із вказаних постанов, жодна із них не містить висновків, які б підтверджували доводи заявника скарги.
Чинні процесуальні норми ГПК України дійсно не позбавляють заявника права на розгляд спору про той же предмет, у разі зазначення ним інших підстав позову та надання доказів, якими він обґрунтовує ці підстави.
Разом з тим, і в наведених позивачем постановах, і в багатьох інших Верховний Суд неодноразово зазначав, що доповнення позову новими обставинами при збереженні первісних не вважається зміною підстав позову. Зокрема, такі висновки наведено Верховним Судом у постанові від 29.04.2025 у справі №910/15852/23.
Тому надання позивачем у справі №905/439/25 нових доказів при незмінності правової природи спору, підстав, розміру та періоду нарахування 41990,10 грн процентів за кредитним договором № 3062003841-КД-1 від 19.08.2021 (що було розглянуто в судовому порядку в межах справи №905/1340/24) - на думку колегії суддів, не свідчить про відмінність підстав позову в обох справах, як про це стверджує апелянт.
Отже, за результатами апеляційного провадження колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд обґрунтовано відмовив у відкритті провадження за вказаним позовом, правильно застосувавши приписи п.2 ч.1 ст.175 ГПК України.
Будь-яких інших аргументів, що могли б бути підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали місцевого господарського суду, заявником не наведено.
Враховуючи вищевикладене, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали господарського суду.
Керуючись ст. 254, 264, 269, 271 п.1 ч.1 ст. 275, ст. 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку “Приватбанк» залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Донецької області від 05.05.2025 у справі №905/439/25 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку, передбаченому статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 24.06.2025.
Головуючий суддя П.В. Тихий
Суддя Н.В. Гребенюк
Суддя І.А. Шутенко