ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
17 червня 2025 року Справа № 906/171/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Грязнов В.В. , суддя Павлюк І.Ю.
секретар судового засідання Дика А.І.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідача - Сіра А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Новофарм-Біосинтез" та Товариства з обмеженою відповідальністю "АС Интернешнл Групп" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №906/171/24
за результатами розгляду апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Новофарм-Біосинтез" та Товариства з обмеженою відповідальністю "АС Интернешнл Групп" на рішення Господарського суду Житомирської області від 31.01.25, повний текст судового рішення складено 14.02.25 у справі №906/171/24 (суддя Соловей Л.А.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АС Интернешнл Групп"
до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Новофарм-Біосинтез"
про стягнення 6 913 813,54 грн. (з урахуванням заяви представника позивача від 25.11.2024 про відмову від частини позовних вимог)
У провадженні Північно-західного апеляційного господарського суду перебували апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Новофарм-Біосинтез" та Товариства з обмеженою відповідальністю "АС Интернешнл Групп" на рішення Господарського суду Житомирської області від 31.01.25 у справі №906/171/24.
23.05.2025 через підсистему "Електронний Суд" від ТОВ "АС Интернешнл Групп" до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.
27.05.2025 через підсистему "Електронний Суд" від ТОВ фірми "Новофарм-Біосинтез" до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли заперечення на заяву про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.25 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АС Интернешнл Групп" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №906/171/24. Розгляд заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №906/171/24 призначено на "10" червня 2025 р. об 15:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №1.
02.06.2025 через підсистему "Електронний Суд" від ТОВ фірма "Новофарм-Біосинтез" до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.06.25 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Новофарм-Біосинтез" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №906/171/24. Об'єднано до спільного розгляду заяву про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Новофарм-Біосинтез" із заявою ТОВ "АС Интернешнл Групп". Розгляд заяв про ухвалення додаткового рішення призначено на 17.06.2025 р. об 16:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №1. Запропоновано ТОВ "АС Интернешнл Групп" у строк до 13.06.2025 включно надати письмові пояснення щодо заяви ТОВ фірма "Новофарм-Біосинтез" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №906/171/24.
16.06.25 через підсистему "Електронний Суд" від ТОВ "АС Интернешнл Групп" до суду апеляційної інстанції надійшли заперечення на заяву ТОВ фірма "Новофарм-Біосинтез" про ухвалення додаткового рішення.
17.06.25 у судове засідання в режимі відеоконференцзв'язку за допомогою власних технічних засобів з'явився представник ТОВ фірма "Новофарм-Біосинтез"Сіра А.В., яка надала свої пояснення з приводу заяви ТОВ "Новофарм-Біосинтез" та заперечення з приводу заяви ТОВ "АС Интернешнл Групп" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.
Представник ТОВ "АС Интернешнл Групп" у судове засідання не з'явився. Про час та дату розгляду заяв про ухвалення додаткової постанови належним чином повідомлений.
Розглянувши заяву ТОВ "АС Интернешнл Групп" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №906/171/24, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Колегія суддів апеляційної інстанції зауважує, шо постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.05.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АС Интернешнл Групп" на рішення Господарського суду Житомирської області від 31.01.25 у справі №906/171/24 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Новофарм-Біосинтез" на рішення Господарського суду Житомирської області від 31.01.25 у справі №906/171/24 задоволено. Скасовано рішення Господарського суду Житомирської області від 31.01.2025 у справі №906/171/24 частково. Ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено частково. Зменшено розмір пені на 50% до 345 762, 15 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Новофарм-Біосинтез" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АС Интернешнл Групп" 4 138 710, 31 грн основного боргу; 345 762, 15 грн пені; 134 180, 56 грн інфляційних нарахувань; 61 850, 16 грн 3% річних; 75 393, 97 грн судового збору. У іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Новофарм-Біосинтез" в дохід Державного бюджету України суму недоплаченого судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 10 246, 49 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АС Интернешнл Групп"на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Новофарм-Біосинтез" 31 976, 49 грн судового збору за подання апеляційної скарги. Зобов'язано Господарський суд Житомирської області видати накази.
Ураховуючи те, що апеляційну скаргу ТОВ "АС Интернешнл Групп" було залишено без задоволення, а апеляційну скаргу ТОВ фірми "Новофарм-Біосинтез" задоволено, відповідно до приписів ст. 129 ГПК України відсутні правові підстави для задоволення заяви ТОВ "АС Интернешнл Групп" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №906/171/24.
Із урахуванням зазначеного колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити без задоволення заяву ТОВ "АС Интернешнл Групп" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №906/171/24.
Розглянувши заяву ТОВ фірми "Новофарм-Біосинтез" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №906/171/24, колегія суддів зазначає наступне.
Так, відповідач просить вирішити питання про відшкодування йому судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 55000 грн.
Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
ТОВ фірми "Новофарм-Біосинтез" у межах встановленого ст. 129 ГПК України строку подало до суду апеляційної інстанції заяву про відшкодування судових витрат (витрат на професійну правову допомогу) у суді апеляційної інстанції в якій просить стягнути з ТОВ "АС Интернешнл Групп" на користь ТОВ фірми "Новофарм-Біосинтез" 55 000 грн.
Частинами 1,2 ст. 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунок таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Враховуючи викладене, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.
Така правова позиція викладена у додаткових постановах Верховного Суду від 22.03.2018 у справі №910/9111/17 та від 11.12.2018 у справі №910/2170/18.
Факт надання ТОВ фірми "Новофарм-Біосинтез" професійної правничої допомоги під час розгляду справи №906/171/24 у суді апеляційної інстанції підтверджується наданими у строк, встановлений ч. 8 ст. 129 ГПК України, наступними доказами та містяться в матеріалах справи, а саме:
- договір № 63 про надання правової допомоги від 11.08.2023 (том 4, а.с. 189-191);
- додаткова угода № 1 від 30.12.2024 до договору про надання правової допомоги № 63 від 11.08.2023 (том 4, а.с. 188);
- акт про надання послуг по справі № 906/171/24 від 28.05.2025 до договору про надання правничої допомоги № 63 від 11.08.2023 (том 4, а.с. 187);
- ордер про надання правничої допомогу у Північно-західному апеляційному господарському суді (том 4, а.с. 192).
Так, 11.08.2023 між адвокатом Сірою А.В. (надалі - виконавець) та ТОВ фірма "Новофарм-Біосинтез" (надалі - клієнт) укладено договір № 63 про надання правової допомоги.
Згідно п. 1.1 договору клієнт доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання забезпечити надання правничої допомоги клієнту (надалі - послуги) на умовах і в порядку, що визначені договором , а клієнт зобов'язується оплатити надання правчиної допомоги та фактичні витрати, необхідні та документально підтверджені для виконання договору.
У відповідності до п. 1.2 договору за цим договором виконавцем надається така правнича допомога: повідомлення правничої інформації, консультації і роз'яснення з правових питань, правовий супровід діяльності клієнта: складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; захист прав і законних інтересів заявника, потерпілого, особи, стосовно якої застосовуються заходи кримінально-правового характеру, володільця (власника) майна, а також особи, яка притягається до іншої відповідальності, залежно від того, в якому процесуальному статусі перебуває клієнт; надання правничої допомоги клієнту у справах про адміністративне правопорушення у кримінальному провадженні та інше; представництво інтересів клієнта в державних органах, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах і організаціях, перед фізичними-особами підприємцями, фізичними та юридичними особами та інше; представництво інтересів клієнта в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародний організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; надання правничої допомоги клієнту під час виконання кримінальних покарань.
Відповідно до п. 4.1 договору за надання правничої допомоги клієнт оплачує виконавцю гонорар (вартість послуг) та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно п. 4.3 договору вартість послуг, що надаються розраховується:
1) у фіксованому розмірі (коли можна точно визначити обсяг надання послуг, а також в інших випадках, коли сума попердньо узгоджена сторонами в будь-якій формі);
2) враховуючи погодинні ставки: 2500 грн в 2023 році без ПДВ.
Кожна неповна година роботи оплачується клієнтом у розмірі вартості однієї повної години роботи за умови, якщо робота виконувалася не менше 30 (тридцяти) хвилин протягом такої години. Розміри індивідуальних погодинних ставок можуть переглядатися раз на рік з урахуванням ідексу інфляції. Зміни ставок відповідно до офіційного індексу інфляції за рік (із заокругленням у разі необхідностей) вважаються такими, що узгоджуються автоматично, якщо ціни погоджені клієнтом шляхом сплати рахунку на оплату, або підписанням акту з урахуванням нових цін. За запитом клієнта зміни у індивідуальних погодинних ставках можуть бути зафіксовані шляхом укладання додаткової угоди до договору. У разі непогодження нових цін між сторонами, вважається, що діють ціни, які були погоджені сторонами раніше.
Відповідно до п. 4.4 договору після завершення надання правничої допомоги або її частини виконавець складає акт та надає його клієнту. В акті зазначаються послуги, фактично надані виконавцем, розмір фактично витраченого часу (у випадку погодинних ставок), гонорару виконавця, а також розмір фактичних витрат.
Згідно п. 6.1 договору він набуває чинності з моменту підписання та діє до 31 грудня 2024.
Договір про надання правової допомоги № 63 від 11.08.2023 підписаний сторонами та, зокрема, скріплений печаткою ТОВ фірма "Новофарм - Біосинтез".
Колегія суддів апеляційної інстанції зауважує, що згідно п. 1 додаткової угоди № 1 від 30.12.2024 до договору про надання правової допомоги № 63 від 11.08.2023 адвокат Сіра А.В. та ТОВ фірма "Новофарм - Біосинтез" погодили наступні зміни: у зв'язку із продовженням співпраці адвокат та клієнт дійшли згоди внести зміни до договору про надання правової допомоги № 63 від 11.08.2023, а саме п. 4.3 договору про надання правової допомоги № 63 від 11.08.2023 викласти, зокрема, в наступній редакції: "4.3 Варість послуг, що надаються, розраховується: 1) у фіксованому розмірі (коли можна точно визначити обсяг надання послуг, а також в інших випадках, коли сума попередньо узгоджена сторонами в будь-якій формі); 2) враховуючи погодинні ставки: погодинні ставки в 2025 - 5000 грн без ПДВ...".
Також сторони у додаткові угоді № 1 від 30.12.2024 погодили, що п. 6.1 договору про надання правової допомоги № 63 від 11.08.2023 слід викласти в наступній редакції: "Цей договір набуває чинності з моменту підписання та діє до 31 грудня 2025 року.".
Додаткова угода № 1 від 30.12.2024 до договору про надання правової допомоги № 63 від 11.08.2023 підписана сторонами та, зокрема, скріплена печаткою ТОВ фірма "Новофарм - Біосинтез".
Також ТОВ фірма "Новофарм - Біосинтез" надало акт про надання послуг по справі № 906/171/24 до договору про надання правничої допомоги № 63 від 11.08.2023, згідно якого адвокат Сіра А.В. та ТОВ фірма "Новофарм - Біосинтез" уклали цей акт та на виконання умов договору згідно п. 1 акта про надання послуг виконавець надав клієнту правничу допомогу по супроводженню справи № 906/171/24 у суді апеляційної інстанції в такому обсязі:
- аналіз рішення Господарського суду Житомирської області від 31.01.2025, ознайомлення з матеріалами справи, пошук та аналіз судової практики з подібних питань та підготовка і подання до суду апеляційної скарги (5000 грн - 1 година, загалом 9 годин виконання, що становить 45000 грн);
- 13.05.2025 участь у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції по справі № 906/171/24 1 година, що становить 5000 грн;
- 27.05.2025 участь у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції по справі № 906/171/24 1 година, що становить 5000 грн.
Згідно п.п. 2,3,4 акта про надання послуг по справі № 906/171/24 до договору про надання правничої допомоги № 63 від 11.08.2023 сторонами погоджено, що сума гонорару за ведення справи у суді апеляційної інстанції складає 55 000 грн. Клієнт не має жодних претензій до виконавця щодо наданих послуг. Цей акт складено та підписано сторонами у 2 (двох) примірниках, по одному для кожної зі сторін.
Акт про надання послуг по справі № 906/171/24 до договору про надання правничої допомоги № 63 від 11.08.2023 підписаний сторонами та, зокрема, скріплений печаткою ТОВ фірма "Новофарм - Біосинтез".
Колегія суддів апеляційної інстанції виснує, що як передбачено ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18.
Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Аналогічна за змістом позиція викладена і Верховним Судом у постанові від 30.01.2023 року у справі №910/7032/17.
При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Такий висновок викладений у постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18 та у додатковій постанові від 20.08.2020 у справі №910/3437/19 і додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.
Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).
За умови підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, не надання іншою стороною доказів невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям співмірності, у тому числі спростування правильності відповідних розрахунків, витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено, чи тільки має бути сплачено (Постанова Об'єднаної палати КГС ВС від 22.01.2021 №925/1137/19).
Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 4 ст. 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору визначеному нормами ст. 627 ЦК України, принципу "договори повинні виконуватися" та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України (Постанова об'єднаної палати КГС ВС від 20.11.2020 у справі №910/13071/19).
Згідно висновків, викладених Верховним Судом у п. 4.16. постанови від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19 "суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони" та "суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспівмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання" не є тотожними за своєю суттю, і фактично другий висновок відповідає викладеному в пункті 6.1 постанови Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, що "під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Суд не наділений повноваженням, а відповідно не вправі зменшити розмір витрат на правничу допомогу з власної ініціативи, а лише виключно за клопотанням іншої сторони (постанова Верховного Суду від 08.04.2019 у справі № 922/619/18).
Відсутність клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу від іншої сторони виключає можливість суду самостійно (без вказаного клопотання) зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу (постанови Верховного Суду від 29.03.2018 у справі №907/357/16, від 18.12.2018 у справі №910/4881/18).
Суд апеляційної інстанції зауважує, про наявність клопотання ТОВ "АС Интернешнл Групп" про зменшення витрат на професійну правничу допомогу у даній справі, у якому позивач, зокрема, зазначає, що доводи відповідача у апеляційній скарзі на рішення місцевого господарського суду за своїм змістом та суттю в повному обсязі повторюють позицію та доводи, які були викладені відповідачем у відзиві на позову заяву та запереченнях на відповідь під час розгляду справи у суді першої інстанції, що в свою чергу не потребували від адвоката вивчення додаткових джерел права, законодавства, правозастосовчої практики та доказів. Також ТОВ "АС Интернешнл Групп" вказує на те, що витрати, які стягуються не мають бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не можуть становити для неї по суті додаткових спосіб отримання доходу.
Так, відповідно до пунктів 69-73 постанови КГС ВС від 18.05.2022 у справі №910/4268/21 суд, вирішуючи питання, чи є розмір витрат позивача на правничу допомогу співмірним, повинен враховувати, чи змінювалась позиція сторін під час розгляду справи, в тому числі у судах першої та апеляційної інстанції, чи є аргументи, наведені в різних процесуальних документах, що подавались сторонами під час розгляду справи судом апеляційної та касаційної інстанцій, аналогічними аргументам, викладеним в позовній заяві та інших процесуальних документах, що подавались під час розгляду справи в суді першої інстанції тощо.
Подібна позиція наведена в постанові Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №902/1051/19 та додатковій постанові Верховного Суду від 24.11.2021 у справі №925/1546/20, де зазначено, що вирішуючи питання щодо розміру витрат на правничу допомогу за підготовку відзиву на апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що правова позиція, викладена у відзиві на апеляційну скаргу не відрізняється від правової позиції, викладеної в зустрічній позовній заяві та у відзиві на первісний позов. Тобто фактично позиція та доводи сторін під час усього розгляду справи були незмінними, натомість коригувалась лише структура документа.
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що правова позиція відповідача стосовно спору, що виник між сторонами в першій та апеляційній інстанції під час вирішення справи суттєво не змінювалася, підготовка до розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції не потребувала аналізу надмірно великої кількості нормативно-правових актів та документів.
До того ж колегія суддів апеляційної інстанції зауважує, що аналіз рішення Господарського суду Житомирської області від 31.01.2025, ознайомлення з матеріалами справи, пошук та аналіз судової практики з подібних питань і є в сукупності саме тими послугами, які включаться і поглинаються однією основною послугою - підготовка і подання до суду апеляційної скарги.
Окрім того, колегією суддів враховується, що ВПВС у справі № 922/1964/21 від 16.11.2022 зауважила, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений також у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18.
Таким чином, зважаючи на конкретні обставини даної справи, принцип змагальності сторін та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, а саме їх дійсність, необхідність, обґрунтованість та розумність їх розміру, співмірність; приймаючи до уваги ту обставину, що аналіз адвоката судової практики та законодавства у суді апеляційної інстанції не потребували надмірних зусиль; тієї обставини, що певна кількість послуг фактично поглинаються основною - підготовкою та подачею апеляційної скарги; колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про часткове задоволення заяви ТОВ фірма "Новофарм-Біосинтез" та як наслідок стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну допомогу у розмірі 27 500 грн.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 233, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АС Интернешнл Групп" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №906/171/24 залишити без задоволення.
2. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Новофарм-Біосинтез" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №906/171/24 задоволити частково.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АС Интернешнл Групп" (вул.Саксаганського, 129Б, офіс 26, м.Київ, 01032, код ЄДРПОУ 44245128) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Новофарм-Біосинтез" (вул.Житомирська, 38, м.Звягель, Житомирська область, 11700, код ЄДРПОУ 20420715) 27 500 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції.
4. Господарському суду Житомирської області видати наказ.
5. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та підлягає касаційному оскарженню.
6. Справу № 906/171/24 повернути до Господарського суду Житомирської області.
Повний текст постанови складений "23" червня 2025 р.
Головуючий суддя Розізнана І.В.
Суддя Грязнов В.В.
Суддя Павлюк І.Ю.