ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
05 червня 2025 року Справа № 918/983/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Юрчук М.І. , суддя Крейбух О.Г.
секретар судового засідання Юзефович Д.О.
за участю представників:
від позивача: Макаренко О.А.
від відповідача: Кузьмін Є.В.
розглядаючи у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Іванна" на рішення Господарського суду Рівненської області від 10.02.2025 (повний текст рішення складено 20.02.2025) та на додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 24.02.2025 (повний текст рішення складено 26.02.2025) ухвалені суддею Політикою Н.А. у м. Рівне у справі № 918/983/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Іванна"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан Альянс"
про стягнення заборгованості в сумі 4928185, 18 грн
У жовтні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Іванна" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан Альянс" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за Договором оренди нежитлового приміщення від 31.10.2019 року в сумі 4 578 076 грн 44 коп., з яких: 3 030 000 грн 00 коп. - заборгованість з орендної плати; 540 661 грн 34 коп. - пеня за прострочення сплати орендних платежів; 606 000 грн 00 коп. - штраф за прострочення сплати орендних платежів; 258 634 грн 79 коп. - інфляційні втрати через несплату орендних платежів; 112 661 грн 40 коп. - три проценти річних від простроченої суми орендної плати за користування чужими коштами; 25 119 грн 82 коп. - пеня за несплату компенсації комунальних та експлуатаційних витрат; 2 100 грн 65 коп. - інфляційні втрати за несплату компенсації комунальних та експлуатаційних витрат; 2 898 грн 44 коп. - три проценти річних від простроченої суми компенсації комунальних та експлуатаційних витрат за користування чужими коштами.
Також позивач просить судові витрати, включаючи витрати на сплату судового збору, та на правничу допомогу, покласти на відповідача. В позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. Зокрема зазначено, що орієнтовний розмір судових витрат складається з витрат на правову допомогу в орієнтовному розмірі 45 000 грн 00 коп. та витрат на сплату судового збору.
Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов договору оренди нежитлового приміщення від 31 жовтня 2019 року, а саме зобов'язань зі сплати орендної плати в сумі 3 030 000 грн 00 коп. в строки, встановлені умовами договору, внаслідок чого позивачем заявлено до стягнення заборгованість у спірній сумі. Також у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов'язання позивачем з посиланням пункти 7.5., 7.6 вказаного договору заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені за прострочення сплати орендних платежів в розмірі 540 661 грн 34 коп., штрафу за прострочення сплати орендних платежів в розмірі 606 000 грн 00 коп., а також пені за несплату компенсації комунальних та експлуатаційних витрат в розмірі 25 119 грн 82 коп. Крім того у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов'язання позивачем з посиланням на ст. 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних від простроченої суми орендної плати в розмірі 112 661 грн 40 коп., інфляційних втрат через несплату орендних платежів в розмірі 258 634 грн 79 коп., 3% річних від простроченої суми компенсації комунальних та експлуатаційних витрат в розмірі 2 898 грн 44 коп., а також інфляційних втрат за несплату компенсації комунальних та експлуатаційних витрат в розмірі 2 100 грн 65 коп.
13 грудня 2024 року позивачем через систему "Електронний суд" подано заяву від 12.12.2024 року про зміну предмету позову, в якій просить, окрім вже заявлених позовних вимог, стягнути з відповідача заборгованість з компенсації комунальних та експлуатаційних витрат/податків за 2021-2023 роки в загальному розмірі 350 108 грн 74 коп. Остання мотивована тим, що підстави стягнення з відповідача заборгованості з компенсаційних платежів комунальних та експлуатаційних витрат/податків за 2021-2023 роки в загальному розмірі 350 108 грн 74 коп. були обґрунтовані в тексті позовної заяви та підтверджуються доданими до позову доказами, разом із тим ця вимога не знайшла свого відображення в резолютивній частині позову.
Ухвалою суду першої інстанції від 16.12.2024 заяву позивача про зміну предмету позову прийнято до розгляду.
Відповідач у відзиві на позовну заяву просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зокрема зазначає, що в позові заявлена вимога про стягнення орендної плати за 4 квартал 2021 року у розмірі 190 304,54 грн. З даною позицією відповідач не погоджується, так як оплата передбачена договором оренди помісячно (п. 3.1. Договору); оплата комунальних - за виставленими та оплаченими орендодавцем рахункам, після їх отримання. Відповідач зазначає, що до позову не надані оплачені рахунки та докази їх направлення на адресу відповідача. Окрім цього на підставі п. 2 Додаткової Угоди до Договору оренди нежитлового приміщення від 31.10.2019 року, яка датована 26.11.2021 року, у період з 01.12.2021 року по 28.02.2022 року за користування об'єктом оренди встановлена безоплатна оренда, а 4 квартал 2021 року входить до терміну з 01.12.2021 року по 28.02.2022 року. Також відповідач зазначає, що в позові позивачем заявлена вимога, про стягнення оренди за 1 квартал 2022 року у розмірі 47 850,34 грн. Відповідач не погоджується з даною вимогою, оскільки Додатковою угодою для орендаря встановлена безоплатна оренда по 28.02.2022 року, а 1 квартал 2022 року включає в себе, у тому числі термін з 01.01.2022 року по 28.02.2022 року. Щодо стягнення заборгованості з оренди, яка на думку позивача продовжена, у зв'язку із не поверненням об'єкта оренди до орендодавця (відсутність підписання акту приймання-передачі (повернення) об'єкту оренди) відповідач також не погоджується та посилається на положення ч. 6 ст. 762 ЦК України, якою закріплено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 10.02.2025 у даній справі у задоволенні позову ТзОВ "Іванна" до ТзОВ "Титан Альянс" про стягнення заборгованості в сумі 4928185, 18 грн, відмовлено.
Суд першої інстанції прийняв до уваги те, що у висновку Рівненської торгово-промислової палати від 24 грудня 2024 року № 56.01/470 про істотну зміну обставин, остання підтвердила факт настання істотної зміни обставин, форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) по Договору оренди нежитлового приміщення від 31.10.2019 укладеного між ТОВ "Титан Альянс" (код ЄДРПОУ 38981868) і ТОВ "Іванна" (код ЄДРПОУ 14103040). Враховуючи, що факт військової агресії Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24.02.2022, є загальновідомим, а також перебування нежитлового приміщення, що є предметом оренди за договором оренди нежитлового приміщення від 31 жовтня 2019 року в місті Харкові Харківської області, яка входить до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, суд погоджується з доводами відповідача, що використання орендованого приміщення підприємством відповідно до законодавства України є неможливим фізично. Відповідач, укладаючи договір оренди нежитлового приміщення від 31 жовтня 2019 року, приймаючи нежитлове приміщення в орендне користування та зобов'язуючись своєчасно сплачувати орендну плату, не міг передбачити настання в Україні подій, які відбулися 24.02.2022 року. З урахуванням викладеного, суд вважає наявними у спірних правовідносинах підстави для звільнення відповідача від сплати орендної плати у спірний період відповідно до частини 6 статті 762 ЦК України.
Додатковим рішенням Господарського суду Рівненської області від 24.02.2025 заяву ТзОВ "Титан Альянс" про ухвалення додаткового рішення у справі № 918/983/24 задоволено частково; стягнуто з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 35000 грн.
Не погодившись із вказаними рішеннями суду першої інстанції, позивач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Рівненської області від 10.02.2025 у справі № 918/983/24 скасувати, позов ТзОВ "Іванна" задовольнити в повному обсязі; додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 24.02.2025 у справі № 918/983/24 скасувати в частині стягнення з позивача витрат на правову допомогу в розмірі 35000 грн, в задоволенні заяви ТзОВ "Титан Альянс" про стягнення витрат на правову допомогу відмовити в повному обсязі, покласти на відповідача судові витрати повністю незалежно від результатів вирішення спору; судові витрати при розгляді справи в суді апеляційної інстанції покласти на відповідача; стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 90000 грн.
Аргументуючи доводи апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про неможливість використання орендованого приміщення з посиланням на загальновідомий факт військової агресії Російської Федерації, що стало підставою для введення військового стану з 24.02.2022 року, а також наявність форс-мажорних обставин згідно висновку Рівненської торгово-промислової палати. Відмічає, що відповідно до висновків Верховного Суду в постановах від 10.03.2023 у справі № 922/1093/22 та від 23.03.2023 у справі № 920/505/22 сам лише факт проведення бойових дій чи запровадження обмежень воєнного стану не звільняє сторону від відповідальності, якщо такі обставини прямо не перешкоджають фізично чи юридично виконати конкретний обов'язок за договором. Звертає увагу, що згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 318 від 21.11.2023, Харківська міська територіальна громада віднесена до переліку територій можливих бойових дій, а активні бойові дії припинилися 16.09.2022. Відповідно об'єктивно не може існувати прямого причнно-наслідкового зв'язку між можливістю бойових дій та фізичною неможливістю виконувати договірні зобов'язання. Наголошує, що у відповідності до п. 7.10 договору відповідач не дотримався обов'язку щодо повідомлення позивача про настання обставин непереборної сили, а відтак позбавлений права посилатися на форс-мажорні обставини. При цьому форс-мажорні обставини відповідно до ст.ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати" засвідчуються шляхом видачі сертифікату, а не висновку торгово-промислової палати, як в даному випадку. Згідно судової практики, вплив форс-мажорних обставин на виконання конкретних договірних зобов'язань має бути доведений, однак відповідачем належними доказами не доведено факту неможливості користування орендованим приміщенням. Вважає, що відповідачем не доведено існування обставин (для даного конкретного випадку), що перешкодили б йому виконати обов'язок з користування приміщенням та внесення орендної плати. Також відмічає, що застосовуючи до спірних правовідносин положення ст. 762 ЦК України, яка передбачає звільнення лише від плати за найм, суд першої інстанції безпідставно звільнив відповідача від сплати компенсаційних платежів по відшкодуванню комунально-експлуатаційних витрат та витрат по сплаті податків, як це передбачено договором. В частині оскарження додаткового рішення вказує, що місцевий суд безпідставно не врахував доводи позивача, викладені в клопотанні про зменшення витрат на правничу допомогу, зокрема стосовно поведінки відповідача під час досудового вирішення спору, а також під час розгляду справи суді. А саме, відсутність відповіді на жодну з направлених позивачем вимог та повне ігнорування звернень позивача. Мало місце зловживання відповідачем своїми процесуальними правами та навмисне затягування розгляду справи, яке виявилось у несвоєчасному укладенні договору на правничу допомогу, несвоєчасне подання відзиву, заявлення клопотання про витребування доказів після продовження строків підготовчого провадження та невиконання ухвали суду про зобов'язання зареєструвати електронний кабінет. Окрім цього вважає, що заявлена сума витрат на правничу допомогу не є співмірною із обсягом наданих послуг та виконаних робіт, оскільки фактично адвокатом був складений лише відзив, а інші заяви та клопотання (про долучення доказів та відкладення розгляду справи) є типовими і не потребували значних витрат часу та зусиль. З урахуванням наведеного просить останнє скасувати та відмовити відповідачу в задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу.
Відповідач відзиву на апеляційну скаргу в письмовій формі не подав. В судових засіданнях проти доводів апелянта заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Вважає рішення суду першої інстанції законним і обгрунтованим та просить відмовити в задоволенні скарги.
За умовами ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.
31 жовтня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Іванна" (далі - Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Титан Альянс" (далі - Орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення (далі - Договір).
Відповідно до умов цього Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове, платне користування нерухоме майно (далі - Об'єкт оренди), а саме: нежитлову будівлю загальною площею 1 328 кв.м., за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, б. 33, окрім приміщення в даній будівлі за № 2-8 та № 2-9 на другому поверсі, площа яких складає 10,6 кв.м., користування котрим залишає за собою ТОВ "Іванна", проти чого не заперечує ТОВ "Титан Альянс" (пункт 1.1. Договору).
Відповідно до п. 1.2. Договору, Об'єкт оренди належить Орендодавцю на праві власності. Право власності зареєстроване відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 34778463101від 04.04.2013 року.
Мета оренди: використання Орендарем Об'єкту оренди для розміщення офісу (пункт 1.3. Договору).
Сторони погоджуються, що вартість об'єкту оренди на момент укладення Договору становить 10 000 000 (десять мільйонів) гривень 00 копійок у т.ч. ПДВ (пункт 1.4. Договору).
Ризик випадкової загибелі чи пошкодження Об'єкта оренди за цим Договором несе Орендар (пункт 1.5. Договору).
Згідно п. 1.6. Договору, у зв'язку із тим, що Об'єкт оренди розташований на земельній ділянці (кадастровий номер 6310137900:02:010:0002; цільове призначення: 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; площа 0,0449 га), власником якої є Харківська міська рада, а ТОВ "Іванна" є орендарем, з урахуванням того, що об'єкт оренди неможливо використовувати відокремлено від земельної ділянки, на якій він розташований та яка використовується для його обслуговування та доступу до нерухомого об'єкту, орендар надає безоплатний дозвіл на користування даною земельною ділянкою, в межах кадастрового плану земельної ділянки та в межах цільового призначення земельної ділянки, для використання в господарській діяльності ТОВ "Титан Альянс" та користування об'єктом оренди.
Відповідно до п. 2.1. Договору, передача Об'єкта оренди у користування Орендаря здійснюється та оформлюється Актом приймання-передачі Об'єкта оренди, який вступає в силу з моменту підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів відбитками печаток Сторін (у випадку їх наявності) та є невід'ємною частиною цього Договору. В Акті приймання-передачі Об'єкта оренди вказується технічний стан приміщення, перелік, найменування та характеристика Об'єкта оренди на момент передачі його Орендарю.
Повернення Об'єкта оренди Орендодавцю здійснюється не пізніше дня припинення дії цього Договору (в інших випадках, передбачених цим Договором) та оформлюється Актом здачі-приймання Об'єкта оренди, який з моменту підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів відбитками печаток Сторін (у випадку їх наявності) є невід'ємною частиною цього Договору. В Акті здачі-приймання Об'єкта оренди зазначається технічний стан приміщень, перелік, найменування та характеристика Об'єкта оренди на момент передачі його Орендодавцю (п. 2.2. Договору).
У актах, що супроводжують передачу та повернення Об'єкта оренди зазначається, окрім звичайного стану та характеристик Об'єкта оренди, також показники лічильників обліку комунальних послуг (п. 2.3. Договору).
Передача майна в оренду не спричиняє передачу Орендарю права власності на Об'єкт оренди (п. 2.4. Договору).
Відповідно до п. 3.1. Договору, за користування Об'єктом оренди Орендар сплачує Орендодавцю щомісячно орендну плату у розмірі 70 000 (сімдесят тисяч) гривень 00 копійок.
В разі, якщо Орендар в результаті виконання умов цього Договору буде використовувати Об'єкт оренди неповний календарний місяць, то розмір оренди за такі періоди використання визначається за наступною формулою:
Р = А/В*С,
де Р - розмір оренди за використання об'єкту оренди неповний календарний місяць;
А - розмір орендної плати, встановлений в п. 3.1 цього Договору;
В - кількість днів (28, або 30, або 31) в календарному місяці, в якому Орендар користувався Об'єктом оренди неповний місяць;
С - кількість днів фактичного користування Орендарем Об'єктом оренди.
Згідно п. 3.2. Договору, внесення орендних платежів проводиться щомісячно до 25 (двадцять п'ятого) числа кожного місяця за поточний місяць оренди, шляхом перерахування суми коштів на поточний рахунок Орендодавця, що вказаний у ст. 13 цього Договору. Рахунок часу сплати за оренду починається з дати підписання акту прийому-передачі об'єкту в оренду.
В пункті 3.3. Договору сторони погодили, що компенсація комунальних та експлуатаційних послуг, не входить до розрахунку орендної плати, та компенсується Орендарем пропорційно займаній площі орендованого майна, з урахуванням місць загального користування, згідно встановлених тарифів на такі послуги, що підтверджуються оплаченими Орендодавцем рахунками, протягом 10 (десяти) робочих днів, після отримання від Орендодавця рахунку. Або Орендарем, на підставі окремих, самостійно укладених договорів, на підставі показників лічильників. Також, при внесенні передоплати постачальникам послуг орендатор бере витрати на себе з подальшим перерахунком згідно рахунків по передоплаті.
У відповідності до п. 3.5. Договору, протягом строку оренди Орендар в повному обсязі компенсує Орендодавцю розмір земельного податку (плати за землю, плати за оренду землі), розмір податку на нерухомість та інших податків або обов'язкових платежів, у випадку їх наявності, які сплачує Орендодавець за Об'єкт оренди (якщо така сплата здійснюється Орендодавцем). Компенсацію земельного податку, податку на нерухомість та інші податки або обов'язкові платежі, у випадку їх наявності Орендар здійснює протягом п'яти робочих днів з дати отримання від Орендодавця відповідних рахунків.
В пункті 3.6. Договору сторони погодили, що протягом 1 (одного) календарного місяця з дня підписання акту прийому-передачі об'єкту оренди, Орендар зобов'язаний перерахувати на поточний рахунок Орендодавця платіж в розмірі, зазначеному у п. 3.1. цього Договору, який враховуватиметься як плата за останній місяць оренди.
Орендар зобов'язаний звільнити та повернути Об'єкт оренди у стані, у якому він був переданий Орендарю, з урахуванням нормального зносу в порядку, передбаченому в п. 2.2. цього Договору (підпункт 4.1.15. пункту 4.1. Договору).
Відповідно до п. 7.1. Договору, у разі невиконання або неналежного виконання однією зі Сторін умов цього Договору, така Сторона зобов'язана відшкодувати іншій Стороні завданні збитки. Відшкодування винного Стороною завданих збитків не звільняє її від виконання своїх зобов'язань за цим Договором.
У випадку несплати Орендарем Орендної плати у строки, встановлені цим Договором, Орендар зобов'язаний сплачувати Орендодавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми, що підлягає сплаті, за кожен день прострочення, а у разі прострочення сплати орендної плати на 1 (один) календарний місяць та більше, Орендар, окрім пені, зобов'язаний сплачувати Орендодавцеві штраф у розмірі 20% від суми щомісячної орендної плати, за кожен місяць прострочки (пункт 7.5. Договору).
У випадку затримки Орендарем сплати компенсації згідно пунктів п. 3.3. та 3.5. Договору, Орендар зобов'язаний сплатити Орендодавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми, що підлягає сплаті, за кожен день прострочки (пункт 7.6. Договору).
Відповідно до п. 7.8. Договору, сторона не несе відповідальності за невиконання своїх зобов'язань за цим Договором, якщо таке невиконання спричинено настанням та/або дією форс-мажорних обставин, або відсутністю вини.
Згідно п. 7.9. Договору, в разі настання форс-мажорних обставин (дії непереборної сили, яка не залежить від волі Сторін), а саме: війни, воєнних дій, блокади, стихійного лиха, строки виконання зобов'язань за цим Договором мають бути подовжені на час, що дорівнює періоду дії форс-мажорних обставин. Настання та припинення дії форс-мажорних обставин підтверджується документом, виданим Торгово-промисловою палатою України або іншим компетентним органом (особою).
У відповідності до п. 7.10. Договору, якщо одна із Сторін знаходиться під впливом форс-мажорних обставин, вона повинна повідомити про такі обставини іншу Сторону протягом 5 (п'яти) календарних днів. Якщо сторона, яка знаходиться під впливом форс-мажорних обставин, не повідомляє іншу сторону про факт їх виникнення, то вона не має права посилатися на виникнення та дію таких обставин для звільнення її від відповідальності за невиконання або неналежне виконання умов цього Договору.
В пункті 8.1. Договору погоджено, що Договір діє з 31 жовтня 2019 року по 30 жовтня 2020 року включно.
Дія Договору припиняється внаслідок, зокрема закінчення строку, на який його було укладено (підпункт 9.1.1. пункту 9.1. Договору).
Згідно п. 11.1. Договору, всі спори та розбіжності щодо укладення, виконання, розірвання, визнання недійсним повністю або частково, а також будь-які інші спори, що стосуються даного Договору становлять предмет спору та підлягають розгляду у суді відповідної ланки, за місцем знаходження відповідача.
Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих юридичних осіб.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Іванна" було передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Титан Альянс" в оренду нежитлову будівлю, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, б. 33, загальною площею 1 328 кв.м., окрім приміщення в даній будівлі за № 2-8 та № 2-9 на другому поверсі, площа яких складає 10,6 кв.м., що підтверджується Актом здачі-приймання від 31 жовтня 2019 року.
До Договору вносилися зміни, шляхом укладення додаткових договорів від 30 жовтня 2020 року, від 20 серпня 2021 року, від 2 листопада 2021 року та від 26 листопада 2021 року, які стосувалися розміру орендної плати, компенсації витрат на комунальні послуги та строку дії договору.
Згідно пункту 2 Додаткової угоди від 30 жовтня 2020 року п. 8.1. Договору викладено в наступній редакції:
"8.1. Договір діє з 1 листопада 2020 року по 1 листопада 2021 року включно.".
Згідно пункту 3 Додаткової угоди від 30 жовтня 2020 року п. 3.1. Договору викладено в наступній редакції:
"3.1. За користування Об'єктом оренди Орендар сплачує Орендодавцю щомісячно орендну плату у розмірі 80 000 (вісімдесят тисяч) гривень 00 копійок.".
Згідно пункту 9 Додаткової угоди від 30 жовтня 2020 року, ця додаткова угода набуває чинності з 31 жовтня 2020 року.
Згідно пункту 1 Додаткової угоди від 20 серпня 2021 року п. 8.1. Договору викладено в наступній редакції:
"8.1. Договір діє до 31 грудня 2021 року включно.".
Згідно пункту 2 Додаткової угоди від 20 серпня 2021 року п. 3.1. Договору викладено в наступній редакції:
"3.1. Починаючи з 1 вересня 2021 року щомісячна орендна плата становить 100 000,00 грн. (сто тисяч гривень 00 копійок) без ПДВ за користування Об'єктом оренди, згідно п. 3.7. Договору.".
Згідно пункту 8 Додаткової угоди від 20 серпня 2021 року, ця додаткова угода набуває чинності з 1 вересня 2021 року.
Згідно пункту 1 Додаткової угоди від 2 листопада 2021 року доповнено п. 3.3. Договору та викладено п. 3.3.1. Договору в наступній редакції:
"3.3.1. Орендар зобов'язаний до 10 числа розрахункового місяця сплачувати авансом компенсації витрат на комунальні послуги, якими він користується (електроенергія, водопостачання, опалення), в розмірі 100% (сто відсотків) від розміру компенсації витрат на комунальні послуги за місяць, що передував розрахунковому, на підставі наданих Орендодавцем рахунків комунальних служб (електроенергія, водопостачання, опалення), починаючи з 02.11.2021 року по 30.04.2022 року, що являє собою опалювальний період.
До 10 числа кожного розрахункового місяця Орендодавець повинен робити перерахунок (коригувати) сплаченого авансу компенсації витрат на комунальні послуги за попередній місяць відповідно до фактично використаних комунальних послуг згідно рахунків комунальних служб.".
Згідно пункту 1 Додаткової угоди від 26 листопада 2021 року п. 8.1. Договору викладено в наступній редакції:
"8.1. Продовжити строк дії Договору до 31 грудня 2022 року включно.".
Згідно пункту 2 Додаткової угоди від 26 листопада 2021 року п. 3.1. Договору викладено в наступній редакції:
"3.1. В період з 1 грудня 2021 року по 28 лютого 2022 року, за користування Об'єктом оренди в цілому становить 0,00 грн. - безоплатна оренда, у зв'язку з важким становищем в енергетичному секторі країни.".
Згідно пункту 7 Додаткової угоди від 26 листопада 2021 року, ця додаткова угода набуває чинності з 1 грудня 2021 року.
Таким чином, строк дії Договору сторонами продовжено до 31 грудня 2022 року включно.
Враховуючи умови Договору (п. 2.2. Договору) відповідач зобов'язаний був повернути орендоване майно не пізніше 31 грудня 2022 року.
Як зазначено позивачем в позовній заяві, по закінченню строку дії Договору відповідачем приміщення Орендодавцю повернуто не було, а відтак позивач посилаючись на ст. 764 ЦК України стверджує, що строк дії договору оренди нежитлового приміщення від 31 жовтня 2019 року був продовжений.
Якщо наймач продовжує володіти та/або користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором (стаття 764 ЦК України).
Строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором (частина 4 стаття 284 Господарського кодексу України).
У зв'язку з тим, що відповідач не повернув позивачу орендоване приміщення 31.12.2022 року та продовжував ним користуватись, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що дія договору оренди нежитлового приміщення від 31 жовтня 2019 року в силу приписів статті 764 ЦК України та частини 4 статті 284 Господарського кодексу України була продовжена.
Як зазначено в позовній заяві, з березня 2022 року відповідач має заборгованість по орендній платі. Зокрема заборгованість відповідача з орендної плати за 2022 рік становить 930 000,00 грн. (100 000,00 грн. х 10 місяців - 70 000,00 грн.), за 2023 рік становить 1 200 000,00 грн. (100 000,00 грн. х 12 місяців), за січень-вересень 2024 року становить 900 000,00 грн. (100 000,00 грн. х 9 місяців).
06.06.2024 року позивачем було надіслано відповідачу Рахунок № 124 від 05.06.2024 року, Рахунок № 125 від 05.06.2024 року, Рахунок № 126 від 05.06.2024 року на оплату орендної плати, які відповідачем було отримано 10.06.2024 року, що підтверджується відповідною інформацією з офіційного сайту Укрпошти.
09.09.2024 року позивач направив відповідачу вимогу про погашення заборгованості з орендної плати, до якої було додано рахунки на оплату орендної плати за весь період заборгованості (Рахунок № 124, Рахунок № 125, Рахунок № 126, Рахунок № 126/1 від 09.09.2024р.), а також Акт звіряння взаємних розрахунків № 1022 від 10.01.2022 року. Проте, як зазначено в позовній заяві, вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
За твердженням позивача, відповідач свої зобов'язання зі сплати орендної плати за Договором оренди нежитлового приміщення від 31 жовтня 2019 року не виконав, у зв'язку з чим за останнім обліковується заборгованість в розмірі 3 030 000 грн 00 коп. Також, за твердженнями позивача, за відповідачем обліковується заборгованість з компенсації комунальних та експлуатаційних витрат/податків за 2021-2023 роки в загальному розмірі 350 108 грн 74 коп.
В зв'язку з порушенням зобов'язань по сплаті орендної плати позивач нарахував 540661,34 грн пені, 606000,00 грн штрфу, 258634,79 грн збитків від інфляції та 112661,40 грн процентів річних. За прострочення сплати компенсації комунальних та експлуатаційних витрат/податків, останнім нараховано 25119,82 грн пені, 2100,65 грн збитків від інфляції та 2898,44 грн процентів річних.
Вказане стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом у даній справі.
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти заявлених вимог заперечив. Вказав, що вимога про стягнення орендної плати за 4 квартал 2021 року в розмірах 190304,54 грн та 47850,34 грн є безпідставною, оскільки відповідно до п. 2 Додаткової угоди від 26.11.2021 сторони погодили користування об'єктом оренди безоплатно в період з 01.12.2021 по 28.02.2022 року.
Щодо стягнення боргу з орендної плати в зв'язку з неповерненням об'єкта оренди відмічає, що в даному випадку підлягають застосуванню положення ч. 6 ст. 762 ЦК України, відповідно до яких наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане через обставини, за які він не відповідає. Такими обставинами є те, що орендоване майно знаходиться в місті Харків, яке з перших днів широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України опинилося в зоні бойових дій. Про настання форс-мажорних обставин ТОВ "Титан Альянс" повідомило позивача листом, який було залишено в приміщенні за № 2-8, яке знаходиться в орендованій будівлі та було залишено в користуванні за позивачем (п. 1.1. Договору). Відповідач також зазначає, що 24.02.2022 року в телефонному режимі вказана обставина - наявність форс мажору та залишення письмового повідомлення про форс мажор в приміщенні за № 2-8 орендованого приміщення, було погоджено з позивачем в телефонному режимі безпосередньо 24.02.2022 року.
В підтвердження настання форс-мажорних обставин та вчинення необхідних у зв'язку з цим дій відповідачем додано лист від 25.02.2022 року № 11-18 з повідомленням про настання форс мажорних обставин адресований керівнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Іванна", в якому зазначено про неможливість виконання умов договору оренди нежитлового приміщення у зв'язку із настанням форс мажорних обставин: війни рф проти України із веденням військових дій. Також додано висновок Рівненської торгово-промислової палати від 24 грудня 2024 року № 56.01/470 про істотну зміну обставин, обставини непереборної сили.
З урахуванням вищевказаних обставин та наявних в матеріалах справи доказів суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
В силу норм статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частиною 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Враховуючи зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд першої інстанції вірно зазначив, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди.
Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності. За договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або єдиний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Частиною 1 статті 759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Згідно з нормами частин 1, 3, 5 статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
За приписами частин 1, 4 статті 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Нормами статті 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п. 7.8. Договору, сторона не несе відповідальності за невиконання своїх зобов'язань за цим Договором, якщо таке невиконання спричинено настанням та/або дією форс-мажорних обставин, або відсутністю вини.
Згідно п. 7.9. Договору, в разі настання форс-мажорних обставин (дії непереборної сили, яка не залежить від волі Сторін), а саме: війни, воєнних дій, блокади, стихійного лиха, строки виконання зобов'язань за цим Договором мають бути подовжені на час, що дорівнює періоду дії форс-мажорних обставин. Настання та припинення дії форс-мажорних обставин підтверджується документом, виданим Торгово-промисловою палатою України або іншим компетентним органом (особою).
У відповідності до п. 7.10. Договору, якщо одна із Сторін знаходиться під впливом форс-мажорних обставин, вона повинна повідомити про такі обставини іншу Сторону протягом 5 (п'яти) календарних днів. Якщо сторона, яка знаходиться під впливом форс-мажорних обставин, не повідомляє іншу сторону про факт їх виникнення, то вона не має права посилатися на виникнення та дію таких обставин для звільнення її від відповідальності.
Як зазначалось вище, в підтвердження настання форс-мажорних обставин та вчинення необхідних у зв'язку з цим дій відповідачем додано лист від 25.02.2022 року № 11-18 з повідомленням про настання форс мажорних обставин адресований керівнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Іванна", в якому зазначено про неможливість виконання умов договору оренди нежитлового приміщення у зв'язку із настанням форс мажорних обставин: війни рф проти України із веденням військових дій. При цьому, за повідомленням відповідача, такий лист було залишено в орендованому приміщенні та додатково в телефонному режимі узгоджено з позивачем.
Суд апеляційної інстанції вважає, що вказане не підтверджує виконання відповідачем обов'язку, встановленого п. 7.10 договору, оскільки ні обставини залишення такого листа в орендованому приміщенні, ні обставини повідомлення позивача в телефонному режимі жодними доказами не підтверджуються.
Стосовно висновку Рівненської торгово-промислової палати від 24 грудня 2024 року № 56.01/470 про істотну зміну обставин, обставини непереборної сили, судом апеляційної інстанції враховується те, що згідно з частиною другою статті 11 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" обов'язковими для застосування на всій території України є методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень. Однак, вказаний Закон не містить положень щодо наявності у торгово-промислової палати повноважень з видачі висновків на підтвердження істотної зміни обставин, якими сторони керувались під час укладення договорів.
Як правильно відмічає апелянт, засвідчення форс-мажорних обставин Торгово-промисловими палатами відбувається у відповідності до ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" шляхом безкоштовної видачі сертифікату, а не висновку. Наведена у висновку ТПП про істотні зміни обставини правова оцінка відображає думку його автора (авторів), а не обставини чи докази у справі. Відповідно така оцінка не є обов'язковою для суду.
Виходячи з наведеного та враховуючи положення п. 7.10 договору, судова колегія дійшла висновку, що відповідач позбавлений права посилатися на виникнення та дію таких обставин для звільнення від відповідальності за порушення договірних зобов'язань.
Принагідно судом відмічається, що дія форс-мажорних обставин в контексті статті 617 ЦК України передбачає лише звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Тобто саме зобов'язання стороною договірних відносин має бути виконано.
Разом з цим, можливість звільнення від зобов'язання зі сплати орендних платежів передбачена спеціальною нормою статті 762 ЦК України, за правилами частин 4, 6 якої, наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Норма права, закріплена в частині 6 статті 762 ЦК України, визначає в якості підстави звільнення від зобов'язання сплатити орендну плату об'єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.
Обґрунтовуючи необхідність застосування до спірних правовідносин положень частини 6 статті 762 ЦК України відповідач посилається на факт збройної агресії Російської Федерації проти України, ведення широкомасштабних бойових дій на території України, зокрема в Харкові, де розташоване нерухоме майно, яке є предметом Договору оренди нежитлового приміщення від 31 жовтня 2019 року.
Судом першої інстанції в даному випадку враховано наступне.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який був продовжений та триває до теперішнього часу.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України наказом № 309 від 22.12.2022, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Згідно вказаного Переліку з урахуванням наступних змін, внесених відповідними наказами, Харківська область входить до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії.
Враховуючи, що факт військової агресії Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24.02.2022, є загальновідомим, а також перебування нежитлового приміщення, що є предметом оренди за договором оренди нежитлового приміщення від 31 жовтня 2019 року в місті Харкові Харківської області, яка входить до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, місцевий господарський суд погодився з доводами відповідача, що використання орендованого приміщення підприємством відповідно до законодавства України є неможливим фізично, а відтак відмовив в задоволенні вимог повністю.
Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції погоджується частково.
Дійсно, з огляду на загальновідомі обставини збройної агресії, введення правового режиму воєнного стану та активних бойових дій на території Харківської області, використання орендованого майна було унеможливлено.
Разом з цим судовою колегією приймається до уваги та обставина, що відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії (затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.02.2025 № 376) на території Харківської міської територіальної громади (за місцезнаходженням об'єкта оренди) бойові дії розпочалися 24.02.2022 та завершились 15.09.2022.
Отже, об'єктивна неможливість використання орендованого майна в даному випадку обмежується вищевказаним періодом. Перешкод у подальшому використанні об'єкта оренди матеріали справи не містять. За твердженнями позивача та доданими фотоматеріалами об'єкт оренди не постраждав і в силу існування договірних відносин з відповідачем іншим особам не передавався. Оскільки за встановленими вище обставинами договір оренди нежитлового приміщення від 31.10.2019 не припинив своєї дії та є чинним на даний час, відповідно зобов'язання сторін щодо його виконання також є діючими.
Вказані обставини місцевим господарським судом помилково не враховані, що призвело до передчасних висновків про фізичну неможливість користування орендованим майном протягом всього спірного періоду.
Як вбачається з розрахунку позовних вимог, ТОВ "Іванна" просить стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати за 2022 рік в сумі 930 000,00 грн. (100 000,00 грн. х 10 місяців - 70 000,00 грн.), за 2023 рік в сумі 1 200 000,00 грн. (100 000,00 грн. х 12 місяців), за січень-вересень 2024 року в сумі 900 000,00 грн. (100 000,00 грн. х 9 місяців).
Керуючись положеннями ст. 611 ЦК України, п. 7.5 договору, за прострочення сплати орендних платежів позивачем нараховано 540661,34 грн пені, а також 20% штрафу в сумі 606000,00 грн.
Також у відповідності до ст. 625 ЦК України, внаслідок порушення грошового зобов'язання зі сплати орендних платежів, позивач нарахував 258634,79 грн збитків від інфляції та 112661,40 грн - 3% річних.
Наведені розрахунки судом перевірно та визнано арифметично вірними.
Окрім цього, позивачем заявлено до стягнення 350108,74 грн компенсації за комунальні та експлуатаційні послуги/податки, які відповідно до умов п. 3.5 договору підлягають відшкодуванню орендарем. Згідно розрахунку позивача за 2021 рік компенсації підлягає 190304,54 грн, за 2022 рік - 81772,03 грн, за 2023 рік - 78032,17 грн.
Судом встановлено, що вказані вимоги є обгрунтованими та підтвердженими належними доказами.
Заперечення відповідача про безпідставне заявлення позовних вимог в частині компенсаційних платежів в сумі 190304,54 грн за 2021 рік та 47850,34 грн за 1 квартал 2022 року з огляду на встановлення безоплатної оренди з 01.12.2021 по 28.02.2022 (згідно п. 2 додаткової угоди від 26.11.2021) судом до уваги не приймається, оскільки безоплатність за домовленістю сторін вносилась до п. 3.1 договору (орендна плата). Натомість обов'язок здійснення компенсації комунальних та експлуатаційних витрат, а також податків врегульовано п.п. 3.3, 3.5 договору, які визначають такі оплати окремо від розрахунку орендної плати.
В зв'язку з несплатою компенсації, керуючись п. 7.6 договору та ст. 625 ЦК України позивачем нараховано 25119,82 грн пені (за період прострочення з 25.06.2024 по 03.10.2024), а також 2100,65 грн збитків від інфляції (за період прострочення з 25.06.2024 по 03.10.2024) та 2898,44 грн (за період прострочення з 25.06.2024 по 03.10.2024). Розрахунки судом перевірно та визнано арифметично вірними.
Приймаючи до уваги об'єктивну неможливість використання орендованого майна в період з 24.02.2022 по 15.09.2022, судова колегія дійшла висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, за виключенням вищевказаного періоду. При цьому суд вважає, що за положеннями ч. 6 ст. 762 ЦК України наймач звільняється також і від сплати компенсаційних платежів, оскільки норми даної статті передбачають звільнення від плати за найм повністю, тобто без конкретизації чи лише в частині орендної плати, амортизаційних, компенсаційних платежів тощо.
Відповідно, позовні вимоги є частково обгрунтованими та підлягають задоволенню в загальному розмірі 3822052,88 грн, з яких:
- 2450000,00 грн - заборгованість з орендної плати за 2022 рік в сумі 350 000,00 грн. ( 50000,00 грн (вересень) + 100 000,00 грн. х 3 місяці (жовтень-грудень)), за 2023 рік в сумі 1 200 000,00 грн. (100 000,00 грн. х 12 місяців), за січень-вересень 2024 року в сумі 900 000,00 грн. (100 000,00 грн. х 9 місяців);
-387170,91 грн - пеня за прострочення сплати орендних платежів:
- 490000,00 грн - 20% штрафу:
- 1331176,22 грн - інфляційні нарахування на заборгованість з орендної плати;
- 70295,10 грн - 3% річних на заборгованість з орендної плати;
- 268336,71 грн - заборгованість з компенсації за комунальні та експлуатаційні послуги/податки;
- 19242,43 грн - пеня за прострочення сплати компенсації за комунальні та експлуатаційні послуги/податки;
- 1610,03 грн - інфляціфні нарахування за прострочення сплати компенсації за комунальні та експлуатаційні послуги/податки;
- 2221,48 грн - 3% річних на заборгованість з компенсації за комунальні та експлуатаційні послуги/податки.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково. Рішення Господарського суду Рівненської області від 10.02.2025 у справі № 918/983/24 підлягає скасуванню з підстав невідповідності висновків обставинам справи з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову.
За умовами ст. 282 ГПК України суд апеляційної інстанції у випадку скасування судового рішення здійснює новий розподіл судових витрат.
З огляду на скасування судового рішення та необхідність проведення нового розподілу судових витрат, додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 24.02.2025 у справі № 918/983/24 підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах при виконанні договорів на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Оскільки розмір задоволених судом вимог в пропорції до заявлених становить 77,56 %, на відповідача покладаються витрати позивача по сплаті судового збору за подання позову в сумі 45867,68 грн. В решті витрати позивача залишаються за ним.
Аналогічно, витрати позивача по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги підлягають покладенню на відповідача в процентному відношенні 77,56 % в сумі 68802,29 грн. Решта залишається за позивачем.
Згідно ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем в суді першої інстанції було заявлено орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу в сумі 45000,00 грн (згідно позовної заяви), а в подальшому згідно заяви від 26.12.2024 висловлено прохання покласти на відповідача витрати на правничу допомогу в сумі 45000,00 грн та гонорар успіху в розмірі 45000,00 грн. При цьому протягом 5 днів з моменту прийняття рішення позивачем подано клопотання від 14.02.2025 про долучення доказів в підтвердження витрат на правничу допомогу.
Як вбачається з долучених доказів, 10.09.2024 між ТОВ "Іванна" та фоп Макаренко О.А. укладено договір № 19/09-24 про надання юридичних послуг (правової допомоги), відповідно до предмету якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов'язок надання юридичних послуг замовнику на умовах цієї угоди. Юридичні послуги, які надаються замовнику з правової допомоги по захисту інтересів замовника, що стосуються стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан Альянс" заборгованості за договором оренди....(п.п. 1.1, 1.2).
За умовами пунктів 3.1, 3.2 договору, за надання виконавцем юридичних послуг замовник оплачує виконавцеві грошову винагороду не пізніше 5-ти календарних днів з моменту виставлення рахунку-фактури. Вартість послуг виконавця при розгляді справи в суді першої інстанції складає 45000,00 грн. Загальна вартість наданих послуг зазначається в акті здачі-приймання виконаних робіт. У разі вирішення судом справи на користь замовника, останній оплачує виконавцю гонорар успіху в розмірі 45000,00 грн не пізніше 45-ти календарних днів з моменту прийняття судового рішення. За результатами виконання договору сторони складають акт здачі-приймання виконаних робіт, в якому зазначають перелік наданих послуг та виконаних робіт.
10 лютого 2025 між сторонами складено та підписано акт приймання-передачі юридичних послуг за договором № 19/09-24 про надання юридичних послуг від 19.09.2024 з визначенням переліку наданих послуг. Вартість виконаних юридичних робіт та наданих юридичних послуг складає 45000,00 грн.
Також додано детальний опис робіт по справі № № 918/983/24, складений 10.02.2025, за яким адвокатом виконано робіт та надано послуг на суму 45000,00 грн. Опис робіт збігається з відображеним переліком в акті приймання-передачі.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази в частині витрат позивача на правничу допомогу, суд апеляційної інстанції враховує наступне.
Згідно зі статтею 16 Господарського процесуального кодексу України: учасники справи мають право користуватися правничою допомогою; представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
В силу дії пункту 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (а саме: - подання (заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи); зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
За положеннями частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України вбачається що, судові витрати складаються з: судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального України: витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з частиною 4 статтею 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Зважаючи на вказане колегією суддів відмічається, що розмір витрат позивача на правничу допомогу в сумі 45000,00 грн відповідає об'єму виконаних робіт та наданих послуг та є співмірним із складністю справи.
Водночас, враховуючи положення ч. 4 ст. 129 ГПК України та приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог у даній справі, судова колегія вважає, що витрати на правничу допомогу позивача підлягають покладенню на відповідача пропорційно (77,56%) в сумі 34902,00 грн.
Стосовно визначеного договором гонорару успіху вс умі 45000,00 грн судова колегія приймає до уваги наступне.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Чинне законодавство хоча і не містить визначення такого виду гонорару, як "гонорар успіху", проте апеляційний господарський суд враховує те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року в справі №904/4507/18 фактично дійшла висновку про можливість існування "гонорару успіху" як форми оплати винагороди адвокату, визнала законність визначення між адвокатом та клієнтом у договорі про надання правової допомоги такого виду винагороди як "гонорар успіху", що відповідає принципу свободи договору та численній практиці Європейського суду з прав людини.
Відтак, враховуючи дані позиції ВПВС, клієнт і адвокат користуючись принципом свободи договору можуть визначити додаткові вирати між собою у вигляді гонорару успіху, проте вказане вкотре не підпадає під пряме визначення адвокатських послуг, а відповідно не може переноситись на іншу сторону (не сторону такого договору).
Така додаткова винагорода адвокату за досягнення позитивного рішення у справі як "гонорар успіху", за своїм змістом і правовою природою не є ціною договору (платою за надані послуги) у розумінні статей 632, 903 Цивільного кодексу України та статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а є платою за сам результат (позитивне рішення), досягнення якого відповідно до умов договору не ставиться в залежність від фактично наданих послуг. Відповідно такий гонорар не є професійною правничою допомогою в розумінні пункту 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не є послугою адвоката та не відноситься до судових витрат.
З врахуванням наведеного судова колегія вважає, що визначений договором договором № 19/09-24 про надання юридичних послуг від 19.09.2024 гонорар успіху не підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача. Таким чином, витрати позивача на правничу допомогу під час розгляду справи в суді першої інстанції підлягають задоволенню частково в сумі 34902,00 грн.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Іванна" задоволити частково.
2. Рішення Господарського суду Рівненської області від 10 лютого 2025 року у справі №918/983/24 скасувати. Прийняти нове рішення.
Позов задоволити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан Альянс" (33028, м. Рівне, вул. Соборна, 112, код ЄДРПОУ 38981868) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Іванна" (61052, м. Харків, вул. Полтавський шлях, буд. 33, код ЄДРПОУ 14103040) - 2450000,00 грн (два мільйони чотириста п'ятдесят тисяч гривень) заборгованості з орендної плати; 387170,91 грн (триста вісімдесят сім тисяч сто сімдесят гривень 91 коп) пені за прострочення сплати орендних платежів; 490000,00 грн (чотириста дев'яносто тисяч гривень) штрафу за прострочення сплати орендних платежів; 133176,22 грн (сто тридцять три тисячі сто сімдесят шість гривень 22 коп.) інфляційних втрат; 70295,10 грн (сімдесят тисяч двісті дев'яносто п'ять гривень 10 коп.) 3% річних; 268336,71 грн (двісті шістдесят вісім тисяч триста тридцять шість гривень 71 коп.) компенсації комунальних та експлуатаційних витрат; 19242,43 грн (дев'ятнадцять тисяч двісті сорок дві гривні 43 коп.) пені за несплату компенсації комунальних та експлуатаційних витрат; 1610,03 грн (одна тисяча шістсот десят гривень 03 коп) інфляційних втрат за несплату компенсації комунальних та експлуатаційних витрат; 2221,48 грн (дві тисячі двісті двадцять одна гривня 48 коп) 3% річних за несплату компенсації комунальних та експлуатаційних витрат; 45867,68 грн (сорок п'ять тисяч вісімсот шістдесят сім гривень 68 коп.) витрат по сплаті судового збору; 34902,00 грн (тридцять чотири тисячі дев'ятсот дві гривні) витрат на правничу допомогу.
Видати наказ.
3. Додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 24.02.2025 року у справі № 918/983/24 скасувати.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан Альянс" (33028, м. Рівне, вул. Соборна, 112, код ЄДРПОУ 38981868) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Іванна" (61052, м. Харків, вул. Полтавський шлях, буд. 33, код ЄДРПОУ 14103040) - 68802,29 грн (шістдесят вісім тисяч вісімсот дві гривні 29 коп) витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Видати наказ.
5. Доручити Господарському суду Рівненської області на виконання даної постанови видати накази.
6. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
7. Справу №918/983/24 повернути Господарському суду Рівненської області.
Повний текст постанови складений "23" червня 2025 р.
Головуючий суддя Тимошенко О.М.
Суддя Юрчук М.І.
Суддя Крейбух О.Г.