вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"24" червня 2025 р. Справа№ 910/15811/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ходаківської І.П.
суддів: Владимиренко С.В.
Демидової А.М.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта - Софт"
на рішення господарського суду міста Києва від 03.03.2025 (повний текст рішення підписано 03.03.2025)
у справі № 910/15811/24 (суддя Пукас А.Ю.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта - Софт"
про стягнення 254 416, 84 грн
Короткий зміст позовних вимог.
В грудні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-Софт" про стягнення 254 416, 84 грн штрафних санкцій.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором від 13.09.2022 № 4600006513 на виконання проєктних, науково-проєктних, вишукувальних робіт в частині виконання робіт І етапу відповідно до Календарного графіку.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення.
Рішенням господарського суду міста Києва від 03.03.2025 у справі № 910/15811/24 позов задоволено та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта - Софт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" штрафні санкції - 254 416 грн 84 коп та судовий збір - 3 816 грн 25 коп.
Рішення суду мотивовано тим, що судом встановлено, що відповідачем допущено порушення строків виконання робіт за І етапом, оскільки останні мали бути виконані у строк до 22.12.2022, а виконані 25.04.2023, тобто допущено 123 дні прострочення.
Короткий зміст апеляційної скарги та її доводів.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 03.03.2025 у справі № 910/15811/24, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дельта - Софт" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить його скасувати в частині задоволених вимог як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 9, 256, 258, 261, 267, 612 ЦК України, ст. 223 ГК України, ч. 1 ст. 165, ст.ст. 2, 13 ГПК України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Зокрема, скаржник зазначає, що прострочення підрядника сталось у зв'язку із несвоєчасним вчиненням замовником дій для вжиття заходів, які були необхідні для належного виконання договору, зокрема, тривале ненадання вихідних даних, необхідних для виконання робіт І етапу. У зв'язку з обстрілами енергетичної інфраструктури збільшився термін відповіді від ДТЕК. Також, скаржник зазначає про необхідність застосування строку позовної давності.
Позивач подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а судове рішення - без змін, посилаючись на те, що відповідачем не вчинялось відповідних дій для повідомлення про настання форс-мажорних обставин. З боку замовника були відсутні будь-які свідомі дії, що свідчили б про прострочення кредитора.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2025 (колегія суддів у складі: головуючої Ходаківської І.П., суддів Владимиренко С.В., Демидової А.М.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта - Софт" на рішення господарського суду міста Києва від 03.03.2025 по справі № 910/15811/24. Розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.
Обставини справи, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанції, визначення відповідно до них правовідносин.
Як встановлено судом першої та перевірено судом апеляційної інстанції, відповідно до умов договору на виконання проєктних, науково-проєктних, вишукувальних робіт від 13.09.2022 № 4600006513, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" як замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дельта - Софт" як підрядником, останнє взяло на себе зобов'язання на свій ризик виконати "Проектно-вишукувальні роботи по об'єкту: "Будівництво системи лінійної телемеханіки Золотоніського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів на території Черкаської, Київської, Вінницької та Хмельницької областей (Будівельні роботи та поточний ремонт)", зазначені в завданні на проектування № 22.72.02 (далі - завдання на проектування) (додаток № 1 до цього договору), а замовник - прийняти результат таких робіт (проектну документацію та експертний звіт експертної організації) та сплатити підряднику вартість виконаних робіт.
Склад, обсяги та вартість робіт визначені завданням на проектування, яке є додатком № 1 до договору та договірною ціною на виконання проектних, науково-проєктних робіт, вишукувальних робіт (додаток № 2 до цього договору).
Згідно з п. 1.3 договору строк виконання робіт: підрядник у відповідності до Календарного графіку виконання робіт (далі - Календарний графік (додаток № 3 до цього Договору), зобов'язується виконати роботи впродовж 300 календарних днів з дати укладання Договору.
Пунктом 2.1 договору визначено ціну договору в розмірі 2 880 979 грн без ПДВ.
Згідно з п.п. 5.5, 5.6 договору за кожний етап виконаних робіт підрядник готує, підписує та надає замовнику акт здачі-приймання виконаних проєктних, науково-проєктних, вишукувальних та додаткових робіт.
Замовник зобов'язаний прийняти виконані роботи та протягом 5 (п'яти) робочих днів підписати акт здачі-приймання виконаних робіт за відповідний етап роботи або надати мотивовану відмову від його підписання.
За положеннями п. 8.3 договору у випадку несвоєчасного виконання робіт, передбачених календарним графіком до підрядника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені в розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено порушення строку виконання, за кожний день такого прострочення, а за прострочення виконання робіт понад тридцять днів підрядник додатково сплачує штраф у розмірі 7 відсотків вартості робіт, з яких допущено порушення.
Строк дії договору - з моменту його укладання і до 30.12.2023 (включно), в частині розрахунків - до їх повного виконання (п. 12.1 договору).
Додатком № 3 до договору було встановлено календарний графік виконання робіт за договором, відповідно до якого роботи підлягали виконанню в три етапи всього за 300 календарних днів вартістю 2 880 979 грн:
І етап робіт вартістю 1 318 221, 94 грн - з дати укладання договору та протягом 100 календарних днів.
ІІ етап робіт вартістю 778 565, 25 грн - з дати завершення робіт по І етапу (підписання акта здачі-приймання) та протягом 160 календарних днів.
ІІІ етап робіт вартістю 784 191, 80 грн - з дати завершення робіт по ІІ етапу (підписання акта здачі-приймання) та протягом 40 календарних днів.
Додатковою угодою від 22.12.2023 № 2 до договору внесено зміни у додаток № 3 до договору, зокрема погоджено наступний календарний графік:
І етап робіт вартістю 1 318 221, 94 грн - з дати укладання договору та закінчитися протягом 100 календарних днів.
ІІ етап робіт вартістю 778 565, 25 грн - з дати завершення робіт по І етапу (підписання акта здачі-приймання) та протягом 340 календарних днів.
ІІІ етап робіт вартістю 784 191, 80 грн - з дати завершення робіт по ІІ етапу (підписання акта здачі-приймання) та протягом 40 календарних днів.
Додатковою угодою № 3 від 27.03.2024 внесено зміни у додаток № 3 до договору та погоджено наступний календарний графік:
І етап робіт вартістю 1 318 221, 94 грн - з дати укладання договору та протягом 100 календарних днів.
ІІ етап робіт вартістю 778 565, 25 грн - з дати завершення робіт по І етапу (підписання акта здачі-приймання) та протягом 370 календарних днів.
ІІІ етап робіт вартістю 784 191, 80 грн - з дати завершення робіт по ІІ етапу (підписання акта здачі-приймання) та протягом 40 календарних днів.
На виконання умов договору сторонами підписано акти здачі-приймання виконаних проектних-вишувальних робіт: № 1 (етап І) від 25.04.2023 на суму 1 318 221, 94 грн; № 2 (етап ІІ) від 15.08.2024 на суму 778 565, 26 грн; № 3 (етап ІІІ) від 06.09.2024 на суму 784 191, 80 грн.
Вказані акти підписані електронно-цифровим підписом уповноважених представників сторін, про що міститься відмітка на таких актах без зауважень та претензій.
Звертаючись з позовом у даній справі, Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" послалось на те, що роботи з І етапу виконано відповідачем 25.04.2023, тобто, з простроченням виконання на 123 дні, оскільки кінцевим терміном їх виконання сторонами погоджено - до 22.12.2022, у зв'язку з чим позивачем нараховано відповідачу 162 141, 30 грн та штрафу - 92 275, 54 грн на підставі пункту 8.3 договору пені.
Претензією від 13.10.2023 № ТОВВИХ-23-14513 позивач звертався до відповідача з вимогою сплатити штрафних санкцій.
Залишення зазначеної претензії без задоволення і стало підставою для звернення Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" з позовом у даній справі.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно з частиною першою ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до частини 1 статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або зміна його умов не допускається.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Матеріалами справи підтверджено, що додатком № 3 до договору сторонами погоджено календарний графік виконання робіт за договором, відповідно до якого роботи підлягали виконанню в три етапи, зокрема, І етап робіт вартістю 1 318 221, 94 грн - з дати укладання договору та протягом 100 календарних днів, тобто до 22.12.2022.
Разом з тим, роботи за І етапом були виконані відповідачем з простроченням виконання на 123 дні, що підтверджується актом здачі-приймання виконаних проектних-вишувальних робіт: № 1 від 25.04.2023.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Частиною 1 статті 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки ч.1 ст.217 ГК України).
У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч.2 ст.217 ГК України).
Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч.1 ст.218 ГК України).
Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст.230 ГК України).
Частиною 4, 6 ст.231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За положеннями ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.
Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Апеляційний господарський суд в даному випадку зважає на те, що сторонами неоднократно змінювались строки виконання робіт за договором шляхом укладення додаткових угод, при цьому строк робіт за першим етапом залишався незмінним.
В частині посилання скаржника на те, що невиконання зобов'язання з оплати товару сталося у зв'язку з форс-мажорними обставинами, суд апеляційної інстанції зважає на те, що відповідно до ч.1 ст. 617 ЦК, ч.2 ст. 218 ГК та ст. 14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні і невідворотні обставини за даних умов здійснення господарської діяльності, що об'єктивно унеможливлюють виконання особою зобов'язань за умовами договору, обов'язків, передбачених законодавством.
Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.
Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п.38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.
Згідно із правовим висновком Верховного Суду у постанові від 14.06.2022 у справі № 922/2394/21 форс-мажорні обставини не мають преюдиціального характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов'язання.
Сам факт введення воєнного стану на території України не є імперативною підставою для звільнення всіх боржників від відповідальності за прострочення виконання зобов'язання за час існування форс-мажорних обставин. У кожному конкретному випадку у конкретних відносинах боржник має довести безпосередній вплив непереборної обставини на можливість виконання ним зобов'язання.
Апеляційний господарський суд в даному випадку зважає на те, що відповідачем не доведено належними доказами, що невиконання свого зобов'язання з оплати товару сталось, саме у зв'язку із форс-мажорними обставинами, а також не доведено факту своєчасного повідомлення про це позивача.
В частині посилання на те, що прострочення виконання зобов'язання сталося з вини позивача не підтверджено належними доказами в розумінні ст.ст. 76-79 ГПК України.
В частині посилання відповідача про застосування строків позовної давності суд апеляційної інстанції зважає на те, що чинною редакцією п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (набрала чинності 30.01.2024) передбачено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Отже, позивач звернувся до суду в межах встановленого строку позовної давності.
З огляду на викладене правомірним є висновок суду про задоволення позову.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учаснику справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.
Судові витрати
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за результатами розгляду апеляційної скарги покладаються на скаржників.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-Софт" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Києва від 03.03.2025 у справі №910/15811/24 залишити без змін.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.
Головуючий суддя І.П. Ходаківська
Судді С.В. Владимиренко
А.М. Демидова