вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"18" червня 2025 р. Справа№ 910/13686/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Хрипуна О.О.
суддів: Михальської Ю.Б.
Іоннікової І.А.
при секретарі судового засідання Король Я.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець"
на рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2025
(повний текст рішення складено 25.02.2025)
у справі № 910/13686/24 (суддя Кирилюк Т.Ю.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Городище-Пустоварівська аграрна компанія"
до Державного підприємства "Гарантований покупець"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго"
про стягнення 2 482 612,98 грн
за участю представників:
від позивача: Олійник І.С.
від відповідача: Курдюмов М.М.
ТОВ "Городище-Пустоварівська аграрна компанія" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ДП "Гарантований покупець" про стягнення 2 482 612,98 грн за договором № 15521/01 від 31.08.2018 та додатковою угодою № 381/01 від 02.07.2019 до договору, з яких: 446 892,35 грн 3% річних та 2 035 720,63 грн інфляційних втрат за час прострочення відповідачем виконання зобов'язань з оплати вартості придбаної енергії.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.02.2025 у справі № 910/13686/24 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 438 041,13 грн 3% річних, 2 035 720,59 грн інфляційних втрат та 29 685,15 грн витрат зі сплати судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Місцевий господарський суд виходив з того, що відповідачем допущено господарське правопорушення в частині прострочення виконання грошового зобов'язання за укладеним сторонами договором в редакції додаткової угоди № 391/01 від 02.07.2019 за спірний період часу.
Здійснивши власний перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, в межах періоду розрахунку позивача, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги, в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню частково у розмірі 438 041,13 грн та 2 035 720,59 грн відповідно.
Не погодившись з прийнятим рішенням, ДП "Гарантований покупець" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на нез'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2025 у справі № 910/13686/24 в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, судові витрати покласти на позивача.
За твердженням скаржника, судом не враховано особливості регулювання зобов'язань відповідно до п. 11.4 Порядку № 641 (в редакції з 26.01.2024); не перевірено належним чином поданий позивачем розрахунок інфляційних нарахувань та 3% річних; не враховано наявність заборгованості позивача перед відповідачем, на розмір якої зменшуються спірні зобов'язання.
Також скаржник наголошує, що судом першої інстанції не враховано наявність підстав для звільнення відповідача від нарахувань по ст. 625 ЦК України.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2025 за апеляційною скаргою ДП "Гарантований покупець" відкрито апеляційне провадження, справу призначено до розгляду на 30.04.2025.
10.04.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив, в якому позивач вимоги та доводи апеляційної скарги заперечив та просив відмовити відповідачу у задоволенні апеляційної скарги, а рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2025 у справі № 910/13686/24 залишити без змін.
Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2025 та від 04.06.2025 розгляд справи було відкладено на 18.06.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2025 до участі у страви залучено ПрАТ "НЕК "Укренерго" третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
17.06.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення ПрАТ "НЕК "Укренерго" по суті заперечень на апеляційну скаргу, в яких третя особа наполягає на відсутності причинно-наслідкового зв'язку між діями ПрАТ "НЕК "Укренерго" та виконанням зобов'язань відповідача перед позивачем. Третьою особою також заявлено клопотання про розгляд справи № 910/13686/24 без участі її представників.
В судове засідання представники третьої особи не з'явились, хоч учасники процесу були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.
Беручи до уваги заявлене клопотання та те, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду доведено до відома учасників апеляційного провадження, що нез'явлення їх представників у судове засідання не є перешкодою розгляду апеляційної скарги по суті, і згідно із ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів визнала можливим розгляд справи за відсутності представників третьої особи за наявними у справі матеріалами.
Представник скаржника в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги заперечив та просив залишити її без задоволення, наполягаючи на її безпідставності.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 31.08.2018 між ДП "Енергоринок" (ДПЕ) та ТОВ "Городище-Пустоварівська аграрна компанія" (ВАД) укладено договір №15521/01 купівлі-продажу електричної енергії, що виробляється позивачем.
Додатковою угодою № 381/01 від 02.07.2019 сторонами договору № 15521/01 від 31.08.2018 та ДП "Гарантований покупець" погоджено заміну покупця (ДПЕ) та викладено договір у новій редакції.
За умовами пункту 1.1 договору, в редакції додаткової угоди №381/01 від 02.07.2019, ТОВ "Городище-Пустоварівська аграрна компанія" (виробник за "зеленим" тарифом) зобов'язався продавати, а ДП "Гарантований покупець" - купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 26.04.2019 № 641 (Порядок № 641).
Пунктом 2.3 договору, в редакції додаткової угоди № 381/01 від 02.07.2019, визначено, що продавець за "зеленим" тарифом зобов'язався продавати, а гарантований покупець - купувати всю відпущену електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця за "зеленим" тарифом за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.
Відповідно до п. 2.5 договору, в редакції додаткової угоди № 381/01 від 02.07.2019, вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачам на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом.
Обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку (п. 3.1 договору).
За правилами пунктів 3.2 та 3.3 договору, в редакції додаткової угоди №381/01 від 02.07.2019, розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ. Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку.
Пунктом 4.5 договору, в редакції додаткової угоди № 391/01 від 02.07.2019, встановлено обов'язок відповідача купувати у продавця за "зеленим" тарифом вироблену електричну енергію та у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у продавця за "зеленим" тарифом електричну енергію.
Пунктом 10.1 Порядку № 641, в редакціях, чинних на момент постачання за спірний період, встановлено, що до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої адміністратором комерційного обліку (АКО), підписаної кваліфікованим електронним підписом (КЕП), за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.
До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцю із забезпеченням йому пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.
Відповідно до пункту 10.4 Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 641 від 26.04.2019, після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.
Виходячи з наведених положень, оплату відповідач зобов'язаний був здійснювати у кожному розрахунковому місяці за куплену електричну енергію у позивача у три етапи: перший (авансовий) - до 15 числа (включно) розрахункового місяця; другий (авансовий) - до 25 числа (включно) розрахункового місяця; третій (остаточний, у розмірі 100%) - протягом трьох робочих днів після отримання акту та оприлюднення рішення НКРЕКП про затвердження розміру вартості послуги.
В той же час, з 26.01.2024 Порядок № 641 діє у новій редакції, відповідно до постанови НКРЕКП від 24.01.2024 № 178.
Так, відповідно до п. 11.4 Порядку (в редакції з 26.01.2024) гарантований покупець забезпечує проведення розрахунку та здійснення оплати за відпущену продавцем за «зеленим» тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.
При визначенні суми коштів для здійснення остаточного місячного платежу за відпущену продавцем за "зеленим" тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію гарантованим покупцем, зокрема враховується сума коштів, сплачених такому продавцю за "зеленим" тарифом шляхом здійснення авансових платежів, та сума коштів, отриманих гарантованим покупцем від ОСП відповідно до Договору про надання послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.
Щодо застосування до спірних правовідносин сторін приписів п. 11.4 Порядку №641 (в редакції з 26.01.2024), то суд зазначає, що під час розгляду справи має застосовуватися той нормативно-правовий акт, який набув чинності та залишається чинним на момент виникнення та припинення спірних правовідносин.
Строк остаточного розрахунку за електричну енергію відповідного періоду, сторони, в тому числі керуючись і принципом свободи договору, визначили з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (затвердження вартості послуги НКРЕКП).
Отже, до затвердження рішення Регулятора щодо розміру вартості послуги у відповідному місяці у гарантованого покупця не виникає зобов'язання з остаточного розрахунку за електроенергію.
З урахуванням викладеного, у даному випадку підлягають застосуванню норми права, що діяли на момент затвердження відповідною постановою НКРЕКП вартості послуг.
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг постановами № 858 від 30.04.2024 (дата оприлюднення - 01.05.2024), № 896 від 08.09.2024 (дата оприлюднення - 10.05.2024) та № 1117 від 09.09.2022 (дата оприлюднення - 12.09.2022) затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої відповідачу за спірний період часу.
Таким чином, постановами НКРЕКП від 30.04.2024 № 858, від 08.05.2024 № 896 та від 09.09.2022 № 1117 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" за спірний період, а Порядком № 641 купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом встановлено строк здійснення оплати.
Відповідно до актів купівлі-продажу електроенергії, які підписані сторонами без заперечень та зауважень, відповідачем здійснено купівлю електроенергії у позивача за квітень 2022 року на загальну суму 20 508 017,80 грн, за грудень 2022 року на загальну суму 27 584 730,93 грн (з актом коригування від 08.05.2023 менше на суму 16 572,68 грн), за лютий 2023 року на загальну суму 25 899 324,69 грн (з актом коригування від 19.05.2023 більше на суму 97 2983,81 грн), за березень 2023 року на загальну суму 36 911 422,46 грн, за травень 2023 року на загальну суму 29 386 437,07 грн, за липень 2023 року на загальну суму 31 896 671,21 грн та за вересень 2023 року на загальну суму 35 015 786,88 грн.
Таким чином, відповідач мав здійснити остаточний розрахунок за поставку електричної енергії у квітні 2022 року - у строк до 15.09.2022, грудні 2022 року, березні 2023 та травні 2023 року - у строк до 15.05.2024, лютому 2023, липні 2023 року та вересні 2023 року - у строк до 06.05.2024.
Проте, відповідачем здійснено наступні оплати за спірний період часу: 15.04.2022 було сплачено 2 663 971,88 грн, 06.06.20.23 - 1 779 991,20 грн, 06.05.2022 - 2 779 265,59 грн, 25.04.2022 - 2 900 6589,58 грн, 30.12.2022 - 4 812 709,87 грн, 26.12.2022 - 8 738 491,14 грн, 15.12.2022 - 8 457 064,20 грн, 11.07.2024 - 2 035 779,11 грн, 30.09.2024 - 552 609,87 грн, 24.03.2023 - 9 614 625,56 грн, 31.03.2023 - 10 739 921,63 грн, 15.03.2023 - 7 877 493,15 грн, 06.05.2024 - 3 069 476,22 грн, 24.02.2023 - 7 006 696,77 грн, 15.02.2023 - 8 920 189,36 грн, 27.09.2024 - 230 299,67 грн, 28.02.2023 - 5 684 656,86 грн, 25.05.2023 - 8 335 258,62 грн, 31.05.2023 - 7 460 717,58 грн, 11.07.2024 - 552 528,01 грн, 15.05.2023 - 6 162 634,76 грн, 15.02.2024 - 1 074 762,93 грн, 06.05.2024 - 5 976 691,14 грн, 25.07.2023 - 8 060 066,82 грн, 31.01.2024 - 157 197,74 грн, 17.07.2023 - 8 413 325,80 грн, 31.07.2023 - 9 098 818,19 грн, 06.05.2024 - 6 906 954,96 грн, 10.10.2023 - 7 404 923,04 грн, 15.09.2023 - 8 423 140,00 грн, 31.01.2024 - 2 003 648,84 грн та 25.09.2023 - 9 164 882,65 грн.
За твердженням позивача, на час звернення до суду, відповідачем частково, із простроченням строків, проведено розрахунок за придбану у позивача електричну енергію за квітень 2022 року, грудень 2022 року, лютий - березень 2023 року, травень 2023 року, липень 2023 року та за вересень 2023 року.
Відповідачем факт здійснення лише часткової оплати із порушенням строків, у визначеному позивачем розмірі та підтвердженому наявними у матеріалах справи доказами не спростовано, натомість, як свідчать матеріали справи, відповідач наполягає, що розрахунки за електричну енергію, отриману у квітні 2022 року, грудні 2022 року, лютому - березні 2023 року, травні 2023 року, липні 2023 року та вересні 2023 року, ним здійснювались з повним врахуванням положень наказів центрального органу виконавчої влади - Міністерства енергетики України.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище регулює Закон України "Про ринок електричної енергії".
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, двосторонній договір купівлі-продажу електричної енергії (двосторонній договір).
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.ст. 526, 625 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься у ст. 193 ГК України.
Відповідно до положень ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що належним виконанням основного зобов'язання покупця за договором є сплата у повному обсязі вартості придбаного ним товару.
Наказ Міністерства енергетики України № 206 від 15.06.2022, як мотивовано вказав суд першої інстанції, ніяким чином не обмежує право продавця електричної енергії за "зеленим" тарифом на отримання повної вартості проданої електричної енергії за укладеним сторонами договором, а також не змінює терміни виникнення та виконання грошових зобов'язань гарантованого покупця щодо проведення остаточних розрахунків за договором та згідно з положеннями Порядку № 641.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що в даній справі строк остаточного розрахунку за електричну енергію відповідного періоду сторони, в тому числі керуючись і принципом свободи договору, визначили з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (затвердження вартості послуги Регулятором) з посиланням на положення Порядку № 641.
В матеріалах даної справи відсутні докази щодо внесення змін до договору в частині розрахунків за спірний період, тоді як саме вищевказаним договором регулюються господарсько-правові відносини його учасників, який відповідно до ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання обома сторонами.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що негативні наслідки військової агресії (у перш за все постійно триваючі спроби знищення агресором генеруючих потужностей Держави) у даному випадку відносяться більше до позивача, оскільки саме він у даних відносинах є генеруючою енергію компанією.
Відповідно, доводи відповідача у цій частині не можуть створювати для відповідача додаткових підстав для ухилення від виконання власних господарсько-правових зобов'язань та перекладення саме на відповідача додаткових фінансових навантажень в умовах воєнного стану та постійно триваючих атак на об'єкти електричної генерації.
Спір в частині наявності у відповідача вимог до позивача в частині вартості врегулювання небалансів має вирішуватись або у межах зустрічного позовного провадження, або у межах окремого позовного провадження.
Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2023 у справі № 922/567/22).
Перевіривши виконаний судом першої інстанції розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, в межах періоду розрахунку позивача, колегія суддів дійшла висновку про відсутність його зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги ДП "Гарантований покупець".
При цьому, колегія суддів відхиляє посилання відповідача на постанову НКРЕКП від 25.02.2022 № 332, оскільки підп. 16 п. 1 вказаної постанови передбачено зупинення нарахування та стягнення саме штрафних санкцій, передбачених договорами, які укладені між учасниками ринку електричної енергії відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", тоді як унормована ст. 625 ЦК України відповідальність за порушення грошового зобов'язання за своєю правовою природою не є штрафними санкціями, в розумінні ст. 549 ЦК України та ч. 1 ст. 230 ГК України.
Оцінюючи доводи скаржника про порушення судом першої інстанції положень ст. 551 ЦК України колегія суддів враховує наступне.
У постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 Велика Палата Верховного Суду вказала, що якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Суд зазначає, що цивільне законодавство поряд із засадою свобода договору (п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України) також містить таку засаду як справедливість, добросовісність та розумність (п. 6).
Принцип справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як суті права загалом. Принцип добросовісності є одним із засобів утримання сторін від зловживання своїми правами. Основне призначення цього принципу вбачається в наданні суддям більше можливостей з'ясовувати в повному обсязі фактичні обставини справи і, насамкінець, встановити об'єктивну істину. Загалом зміст цих принципів (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб'єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту та нормам закону (правова позиція, викладена у постанові об'єднаної плати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 910/353/19).
При цьому, суд користується певною можливістю розсуду щодо зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінюючи наявність та розмір збитків та інші обставини, які мають істотне значення.
Таким чином, ДП "Гарантований покупець" не доведено існування у даному випадку правових підстав, з якими б закон пов'язував зменшення нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України 3% річних чи/та інфляційних нарахувань.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно із ч. 3 ст. 74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Скаржником в суді апеляційної інстанції належними та допустимими доказами не спростовано висновку місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог у задоволеній частині.
За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про наявність правових підстав для часткового задоволення заявлених позовних вимог відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.
З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення місцевого господарського суду не вбачається.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи судом апеляційної інстанції, покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2025 у справі № 910/13686/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2025 у справі № 910/13686/24 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 910/13686/24 повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 23.06.2025.
Головуючий суддя О.О. Хрипун
Судді Ю.Б. Михальська
І.А. Іоннікова