ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
19 червня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/1199/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Богатиря К.В.
суддів: Поліщук Л.В., Таран С.В.
секретар судового засідання Шаповал А.В.
за участю представників сторін у справі:
Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Котовський асфальтобетонний завод» - Басюк Ю.М.
Прокурор Коломійчук І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Котовський асфальтобетонний завод»
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.05.2025 про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову, суддя суд першої інстанції Демченко Т.І., м. Одеса, повний текст ухвали складено та підписано 12.05.2025
по справі №916/1199/25
за позовом Заступника керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області
в інтересах держави в особі
1) Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області
2) Південного офісу Держаудитслужби
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Котовський асфальтобетонний завод»
про визнання недійсною додаткової угоди та стягнення, -
Описова частина.
26.03.2025 Заступник керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області та Південного офісу Держаудитслужби звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Котовський асфальто-бетонний завод» про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 29.12.2023 до договору закупівлі №331 від 13.11.2023, укладеного між Окнянською селищною радою та ТОВ «Котовський асфальтобетонний завод» та стягнення з ТОВ «Котовський асфальтобетонний завод» на користь Окнянської селищної ради штрафних санкцій у сумі 92 469,32 грн.
Разом із позовом від Заступника керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області до Господарського суду Одеської області надійшла заява про забезпечення позову (вх.№2-431/25), згідно якої прокурор просить суд накласти арешт на грошові кошти відповідача - ТОВ «Котовський асфальтобетонний завод» у розмірі 92 469,32 грн, які знаходяться в банківських установах на всіх рахунках цього відповідача, інформація про які буде виявлена в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову та накласти арешт на нерухоме майно, яке належить або буде належати ТОВ «Котовський асфальтобетонний завод» у майбутньому з метою його подальшої реалізації для погашення заборгованості.
Господарський суд Одеської області ухвалою від 28.03.2025 заяву Заступника керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області про забезпечення позову по справі № 916/1199/25 - задовольнив частково, наклав арешт на грошові кошти, що належать Товариства з обмеженою відповідальністю “Котовський асфальто-бетонний завод», які знаходяться в банківських установах на всіх рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю “Котовський асфальто-бетонний завод», інформація про які буде виявлена в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову, в межах суми позову 92 469 грн 32 коп. та у задоволенні решти вимог заяви - відмовив.
07.05.2025 до Господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Котовський асфальтобетонний завод» надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову, відповідно до яких, заявник просить суд скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою від 28.03.2025.
В обґрунтування зазначеного клопотання заявник зазначає, що ТОВ «Котовський АБЗ» є одним з підприємств України, яке відноситься до критично важливих. При цьому, за відсутності належного фінансування з боку розпорядників бюджетних коштів ТОВ «Котовський АБЗ» продовжує виконувати низку стратегічно важливих публічних закупівель, зокрема нові будівництва укриттів для закладів освіти.
12.05.2025 до Господарського суду Одеської області від Заступника керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області надійшли заперечення на клопотання про скасування заходів забезпечення позову відповідно до яких, прокурор просить суд відмовити у задоволенні зазначеного клопотання у повному обсязі.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.05.2025 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Котовський асфальтобетонний завод» про скасування заходів забезпечення позову у справі № 916/1199/25 - відмовлено.
Приймаючи дане рішення суд першої інстанції вказав, що представлене заявником клопотання про скасування заходів забезпечення позову не містить належного та достатнього обґрунтування, так само як і доказів того, що відпала потреба у вжитих заходах, відтак, відмовляє у задоволенні клопотання відповідача.
Аргументи учасників справи.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Котовський асфальтобетонний завод» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.05.2025 про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову по справі №916/1199/25.
Апелянт вказує, що він є одним з підприємств України, яке відноситься до критично важливих. При цьому, за відсутності належного фінансування з боку розпорядників бюджетних коштів ТОВ «Котовський АБЗ» продовжує виконувати низку стратегічно важливих публічних закупівель, зокрема нові будівництва укриттів для закладів освіти.
ТОВ «Котовський АБЗ» вважає, що у даному конкретному випадку у рамках господарської справи № 916/1199/25 забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача значним чином порушує справедливий баланс інтересів. Забезпечення позову, будучи законним інструментом захисту прав позивача, в певних обставинах може створювати непропорційний тягар для відповідача, порушуючи той самий баланс інтересів, який є фундаментальним принципом правосуддя, зокрема і в рамках господарського судочинства.
Апелянт зазначає, що в умовах несвоєчасної оплати виконаних робіт за договорами про публічні закупівлі, ТОВ «Котовський АБЗ» продовжує виконувати такі роботи, належним чином виконує свої зобов'язання, вчасно та у повному обсязі сплачує усі податки та збори, зокрема і заробітну плату працівникам. У такій ситуації накладення арешту на грошові кошти відповідача, навіть у найменшому розмірі, значним чином ускладнює і без того складну фінансово-економічну ситуацію, у якій опинилося ТОВ «Котовський АБЗ», як і велика кількість інших учасників господарських відносин.
На думку апелянта, суд першої інстанції, розглядаючи клопотання ТОВ «Котовський АБЗ» про скасування заходів забезпечення позову, не надав належної правової оцінки обставинам, які підтверджують необхідність задоволення такого клопотання. Так, в оскаржуваній ухвалі вказані обставини оглядаються побіжно та загальним чином без детального оцінювання доказів, наданих суду.
Крім того, апелянт вказав, що мотивувальна частина оскаржуваної ухвали зводиться, фактично, до того, що якщо предметом позову є стягнення грошових коштів, то сторона, яка заявляє клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти потенційного боржника, не зобов'язана доводити об'єктивні ризики ускладнення або унеможливлення виконання можливого рішення суду у майбутньому, а тому, відповідно, не можуть виникнути підстави, які матимуть наслідком скасування таких заходів забезпечення позову. Такі висновки суду першої інстанції, зроблені лише на основі поверхневого аналізу доводів відповідача, викладених у клопотанні, не відповідають принципам і засадам розгляду цивільних і господарських справ, оскільки відповідач, на думку суду першої інстанції, фактично позбавлений можливості скасувати заходи забезпечення позову, застосовані до нього, незважаючи на те, що таке його право передбачене безпосередньо ГПК України.
Керуючись викладеним вище, апелянт просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.05.2025 у господарській справі № 916/1199/25 про відмову у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову та прийняти нове рішення, яким скасувати заходи забезпечення позову у господарській справі № 916/1199/25 у вигляді накладення арешту на грошові кошти, що належать ТОВ «Котовський АБЗ» в межах суми позову 92469,32 грн.
Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/1199/25 було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Богатиря К.В., судді Поліщук Л.В., Таран С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2025.
На момент надходження апеляційної скарги, матеріали справи №916/1199/25 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.05.2025 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Котовський асфальтобетонний завод» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.05.2025 про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову по справі №916/1199/25 до надходження матеріалів оскарження ухвали на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 12.05.2025 про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову по справі №916/1199/25 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 12.05.2025 про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову по справі №916/1199/25.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.05.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Котовський асфальтобетонний завод» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.05.2025 про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову по справі №916/1199/25; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 13.06.2025; призначено справу №916/1199/25 до розгляду на 19.06.2025 о 12:00; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, зал судових засідань № 7, 3-ій поверх; явка представників учасників справи не визнавалася обов'язковою; роз'яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; роз'яснено учасникам судового провадження їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у тому числі із застосуванням власних технічних засобів.
19.06.2025 у судовому засіданні прийняли участь представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Котовський асфальтобетонний завод» - Басюк Ю.М. та прокурор Коломійчук І.О.
Представники позивачів у судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Копія ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.05.2025, якою призначено справу №916/1199/25 до розгляду на 19.06.2025 о 12:00, була отримана в системі Електронний суд Окнянською селищною радою Подільського району Одеської області - 26.05.2025, Південним офісом Держаудитслужби - 26.05.2025.
Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 19.06.2025, не визнавалась апеляційним господарським судом обов'язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Котовський асфальтобетонний завод» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.05.2025 про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову по справі №916/1199/25, до суду не повідомлялося.
Таким чином, колегія суддів вважає, що в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Котовський асфальтобетонний завод» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.05.2025 про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову по справі №916/1199/25 по суті, не дивлячись на відсутність представників окремих учасників справи, повідомлених про судове засідання належним чином. Відсутність зазначених представників у даному випадку не повинно заважати здійсненню правосуддя.
Фактичні обставини, встановлені судом.
26.03.2025 Заступник керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області та Південного офісу Держаудитслужби звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Котовський асфальто-бетонний завод» про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 29.12.2023 до договору закупівлі №331 від 13.11.2023, укладеного між Окнянською селищною радою та ТОВ «Котовський асфальтобетонний завод», та стягнення з ТОВ «Котовський асфальтобетонний завод» на користь Окнянської селищної ради штрафних санкцій у сумі 92 469,32 грн.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на ті обставини, що Додаткова угода №1 від 29.12.2023 укладена сторонами з порушенням вимог п. 4 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Разом із позовом від Заступника керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області до Господарського суду Одеської області надійшла заява про забезпечення позову (вх.№2-431/25), згідно якої прокурор просив суд накласти арешт на грошові кошти відповідача - ТОВ «Котовський асфальтобетонний завод» у розмірі 92 469,32 грн, які знаходяться в банківських установах на всіх рахунках цього відповідача, інформація про які буде виявлена в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову та накласти арешт на нерухоме майно, яке належить або буде належати ТОВ «Котовський асфальтобетонний завод» у майбутньому з метою його подальшої реалізації для погашення заборгованості.
Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, прокурор посилалася на те, що метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
На переконання прокурора, враховуючи характер спірних правовідносин, а також те, що предметом позову є стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 92 469,32 грн, якими відповідач, у випадку не накладення на кошти та майно останнього арешту на вказану суму, може у будь-який момент розпорядитись, що фактично призведене до не поновлення прав та інтересів позивача, наявні правові підстави для забезпечення судом позову.
Господарський суд Одеської області ухвалою від 28.03.2025 заяву Заступника керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області про забезпечення позову по справі № 916/1199/25 - задовольнив частково, наклав арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю “Котовський асфальто-бетонний завод», які знаходяться в банківських установах на всіх рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю “Котовський асфальто-бетонний завод», інформація про які буде виявлена в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову, в межах суми позову 92 469 грн 32 коп., та у задоволенні решти вимог заяви - відмовив.
Господарський суд Одеської області ухвалою від 31.03.2025 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №916/1199/25 та справу №916/1199/25 постановив розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи.
07.05.2025 до Господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Котовський асфальтобетонний завод» надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову, відповідно до яких, заявник просить суд скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою від 28.03.2025.
У обґрунтування зазначеного клопотання заявник зазначає, що ТОВ «Котовський АБЗ» є одним з підприємств України, яке відноситься до критично важливих. При цьому, за відсутності належного фінансування з боку розпорядників бюджетних коштів, ТОВ «Котовський АБЗ» продовжує виконувати низку стратегічно важливих публічних закупівель, зокрема нові будівництва укриттів для закладів освіти.
12.05.2025 до Господарського суду Одеської області від Заступника керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області надійшли заперечення на клопотання про скасування заходів забезпечення позову, відповідно до яких прокурор просить суд відмовити у задоволенні зазначеного клопотання у повному обсязі.
Мотивувальна частина.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції не підлягає скасуванню, виходячи з таких підстав.
Частиною першою статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до частин 1-4 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
З правового аналізу вказаної норми вбачається, що заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. Тобто положення вказаної статті пов'язують вжиття заходу забезпечення з ефективним захистом або поновленням порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, реальним виконанням судового рішення, а також із наявністю обставин, що достеменно свідчать про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Отже, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
За змістом ч. ч. 5, 6 ст. 140 ГПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Виходячи з положень ст. ст. 136, 137 ГПК України, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в т.ч. з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 145 ГПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи, або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Оскільки забезпечення позову є гарантією реального виконання рішення суду (у випадку задоволення законних вимог позивача), то суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 15.08.2019 року у справі №15/155-б, від 21.11.2022 року у справі №916/621/22, від 05.12.2023 року у справі №914/466/23(914/1504/23).
Більш того, Верховний Суд у постанові від 05.12.2023 року у справі №914/466/23(914/1504/23) вказав, що необхідно розмежовувати як окремі юридичні факти "скасування заходів забезпечення" господарським судом, який їх встановив, у зв'язку з тим, що такі заходи вичерпали свою дію чи потреба у їх збереженні відпала, а також "скасування ухвали суду про вжиття заходів забезпечення" судом вищої інстанції з підстав її невідповідності нормам матеріального і процесуального права та фактичним обставинам справи.
При цьому, відповідно до положень ч. 1 ст. 74 ГПК України, обов'язковим є подання заявником доказів того, що після вжиття судом відповідних заходів забезпечення позову змінились обставини, що спричинили їх застосування.
Тобто, обґрунтування необхідності скасування забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про скасування забезпечення позову.
Заявляючи клопотання про скасування заходів забезпечення позову відповідач повинен у заяві вказати обставини і додати до заяви належні докази вказаних обставин.
Ці обставини (вказані відповідачем у заяві) або мають спростовувати підстави для забезпечення позову або мають бути такими (новими), які істотно впливають на переоцінку вказаних судом в ухвалі підстав забезпечення позову.
Саме доведені суду обставини можуть бути підставою для скасування чи зміни вжитих судом заходів забезпечення позову, за умови, якщо суд визнає їх достатніми для цього та визнає їх перевагу над вказаними в ухвалі суду підставами для забезпечення позову.
Як вже було вказано вище, ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.03.2025 у даній справі заяву Заступника керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області про забезпечення позову по справі № 916/1199/25 - задоволено частково та накладено арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю “Котовський асфальто-бетонний завод», які знаходяться в банківських установах на всіх рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю “Котовський асфальто-бетонний завод», інформація про які буде виявлена в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову, в межах суми позову 92 469,32 грн, та у задоволенні решти вимог заяви - відмовлено.
Вказана ухвала суду першої інстанції про забезпечення позову набрала законної сили та в апеляційному порядку не оскаржувалась.
Колегія суддів зазначає, що як в заяві про скасування заходів забезпечення позову, так і в апеляційній скарзі, доводи апелянта фактично зводяться до незгоди відповідача з ухвалою суду, якою було вжито заходи забезпечення позову.
В свою чергу, предметом апеляційного оскарження в даному випадку є ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову.
Тобто, до предмету доказування належить встановлення обставин наявності чи відсутності підстав для скасування вжитих судом першої інстанції заходів забезпечення позову.
В свою чергу, звертаючись до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, відповідачем не наведено обґрунтованих доводів та не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що потреба у забезпеченні позову відпала або змінились обставини (до винесення процесуального рішення у справі по суті спору), що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або ж того, що забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
Відповідач фактично посилається на те, що вжиті заходи забезпечення позову перешкоджають його належній господарській діяльності, замість того, щоб вказувати, які саме обставини з моменту вжиття заходів забезпечення позову змінилися і чому відпала необхідність вжиття таких заходів забезпечення.
В той же час, застосування заходів забезпечення позову у цій справі не призведуть до невиправданого обмеження прав відповідача чи третіх осіб, оскільки грошові кошти залишаються у володінні відповідача, а можливість розпоряджатися обмежується на певний час та лише щодо частини коштів, якої стосується спір.
Враховуючи вартість підрядних робіт, до виконання яких залучений відповідач, тимчасове накладення арешту на грошові кошти у сумі 92 469,32 грн, не може будь-яким чином перешкоджати здійсненню господарської діяльності відповідача.
Судова колегія наголошує, що під час розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову, суд не оцінює правомірність та доцільність вжиття ним заходів забезпечення позову, а лише з'ясовує, чи потреба у забезпеченні позову відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
Оскільки у даному випадку відповідачем не наведено, а також належними та допустимими доказами не доведено існування обставин, які в розумінні ст. 145 Господарського процесуального кодексу України можуть бути підставами для скасування вжитих судом заходів забезпечення позову, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо залишення вказаного клопотання без задоволення.
Таким чином, дослідивши зміст поданого клопотання про скасування заходів забезпечення позову, колегія суддів дійшла висновку, що заявником не зазначалося та не наводилося доказів, що саме за проміжок часу з дати вжиття заходів забезпечення позову до дати подання клопотання про скасування заходів забезпечення позову, а також станом на час прийняття оскаржуваної ухвали, змінилися будь-які фактичні обставини справи, що мали спричинити процесуальні наслідки, визначені ст.145 ГПК України.
Тобто доводи заявника зводяться до безпідставності застосування заходів забезпечення позову, що за своєю суттю є запереченнями щодо застосування даних забезпечувальних заходів та не можуть виступати в якості вмотивованої підстави для скасування вже існуючих заходів забезпечення позову, а зумовлюють надання судом правової оцінки вказаної ухвали, яка набрала законної сили.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на викладене, враховуючи, що за час вирішення даного спору існує ймовірність порушення прав позивача, потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин не відпала, а також з урахуванням того, що заявником належними та допустимими доказами не доведено наявність зміни обставин, які були підставою вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відмову в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Котовський асфальтобетонний завод» про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.03.2025.
З огляду на таке, порушення, наведені апелянтом, не знайшли свого підтвердження, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали.
Як встановлено вище, доводи апеляційної скарги також жодним чином не спростовують висновків, до яких дійшла колегія суддів, та не доводять неправильність чи незаконність рішення, прийнятого судом першої інстанції.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Висновки апеляційного господарського суду.
Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Будь-яких підстав для скасування ухвали Господарського суду Одеської області від 12.05.2025 про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову по справі №916/1199/25 за результатами її апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.
За вказаних обставин оскаржувана ухвала Господарського суду Одеської області від 12.05.2025 про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову по справі №916/1199/25 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на апелянта.
Керуючись статтями 269-271, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Котовський асфальтобетонний завод» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.05.2025 про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову по справі №916/1199/25 - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.05.2025 про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову по справі №916/1199/25 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, не підлягає оскарженню до Верховного Суду відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 255 та п. 2 ч. 1 ст. 287 ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 24.06.2025.
Головуючий К.В. Богатир
Судді: Л.В. Поліщук
С.В. Таран