"12" червня 2025 р. Справа №909/583/24
м. Львів
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді МАТУЩАКА О.І.
суддів СКРИПЧУК О.С.
КРАВЧУК Н.М.
за участю секретаря судового засідання - ТЕЛИНЬКО Я.П.
Представники сторін в судове засідання - не з'явилися.
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Платан-С" (вх.ЗАГС №01-05/3713/24 від 23.12.2024)
на рішення Господарського суду Івано - Франківської області від 04.12.2024 (суддя Шкіндер П.А.)
у справі №909/583/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Екорембуд ЛТД", с. Великий Олексин, Рівненський район, Рівненська область
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Платан-С", м. Калуш, Івано-Франківська область
про стягнення заборгованості в сумі 621 956, 58 грн
Західний апеляційний господарський суд постановою від 29.05.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Платан-С» залишив без задоволення, а оскаржуване рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 04.12.2024 у справі №909/583/24 - без змін.
03.03.2025 підсистему «Електронний суд» представниця Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Екорембуд ЛТД" - адвокатка Польова Е.М. сформувала заяву про розподіл судових витрат, в якій просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16 000 грн., які уже понесені позивачем.
На підтвердження зазначених витрат представниця долучила копії таких документів:
- акту приймання-передачі від 27.02.2025.
- платіжної інструкції №1949 від 03.03.2025 на підтвердження оплати послуг.
- договору про надання правничої допомоги від 28.01.2025
Також, надала детальний опис наданих послуг.
14.05.2025 через підсистему «Електронний суд» представниця Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Екорембуд ЛТД" - адвокатка Польова Е.М. сформувала заяву про розподіл судових витрат, в якій зазначає , що позивачем було додатково понесено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн у зв'язку із поданням апелянтом ТОВ «Платан-С» додаткових пояснень у справі, його неявкою у судові засідання та незабезпеченням належної технічної можливості для участі в судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Оскільки при виготовлені повного тексту постанови від 29.05.2025 не було здійснено розподіл судових витрат, Західний апеляційний господарський суд ухвалою від 10.06.2025 призначив судове засідання у справі №909/583/24 на 12.06.2025 о 12 год 30 хв з метою вирішення питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу.
12.06.2025 в судове засідання представники сторін не з'явилися, хоча належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до положень ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка уповноважених представників у судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви.
Розглянувши подану заяву про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про її часткове задоволення, з огляду на таке.
Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
У відзиві на апеляційну скаргу представницею позивача зазначено, що орієнтовна сума судових витрат, які очікується понести у зв'язку з розглядом справи в апеляційній інстанції, становить 20 000 гривень.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Як передбачено ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (далі - Закон), згідно зі статтею 26 якого адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону, згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до статті 19 Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Пунктами 6, 9 ч. 1 ст. 1 Закону встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Відповідно до ст. 30 Закону порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, правничу допомогу Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма «Екорембуд ЛТД» у справі № 909/583/24 відповідно до договору про надання правничої допомоги від 28.01.2025 надає адвокат Еріка Польова.
В п. 1.1 договору визначено, що клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором .
В п. 2.1 договору сторони погодили, що надання правової допомоги у справі визначеній в пункті 1.2. цього договору становить 2000 грн за одну годину роботи адвоката.
В детальному описі робіт , які надано зазначено:
- підготовка і подання відзиву становить 13 000 грн;
- підготовка і подання заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції становить 1000 грн;
- участь адвоката у судовому засіданні в режимі відеооконференції 06.03.2025 становить 2000 грн;
- участь адвоката у судовому засіданні в режимі відеооконференції 03.04.2025 становить 2000 грн;
- ознайомлення зі змістом додаткових пояснень - 4000 грн;
- участь адвоката у судовому засіданні в режимі відеооконференції 24.04.2025 становить 2000 грн;
- участь адвоката у судовому засіданні в режимі відеооконференції 29.05.2025 становить 2000 грн;
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
При визначенні суми відшкодування витрат, суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Такий же правовий висновок зробила Велика Палата ВС у справі №755/9215/15-ц (постанова від 19.02.2020).
Як було зазначено вище, ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу зазначеної норми вбачається, що гонорар може встановлюватися у формі:
- фіксованого розміру,
- погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається ч. 1 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд виходить зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Так, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (правова позиція Великої Палата Верховного Суду, викладена у постановах від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.).
З врахуванням викладеного, оскільки на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу заявник надав копію договорів про надання правничої допомоги, якими визначено фіксований розмір витрат на правничу допомогу, то вказане дозволяє встановити зміст, обсяг та вартість наданих послуг.
У разі недотримання наведених вимог суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).
Суд бере до уваги, що відповідач не подав обґрунтованих заперечень на заяву про розподіл судових витрат, а також не заявляв клопотання про зменшення розміру таких.
Колегія суддів зазначає, що заява в частині стягнення витрат щодо підготовки клопотань щодо участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції, не підлягає задоволенню, оскільки такі витрати не можуть бути визнані судом обґрунтованими, неминучими та необхідними, позаяк брати участь в судових засіданнях є правом, а не обов'язком учасника справи, який сам обирає форму участі в судовому засіданні
Дослідивши матеріали справи суд визначив, що час витрачений на підготовку відзиву не співмірний з його складністю, тому задоволенню підлягає 6000 грн.
Суд встановив, що відповідно до укладеного договору про надання правничої допомоги, сторони погодили розмір винагороди адвоката - 2000 грн за одну годину роботи. Представниця брала участь у чотирьох судових засіданнях. Враховуючи це, суд вважає обґрунтованим та доцільним стягнути 2000 грн за кожне судове засідання, що в загальному становить 8000 грн витрат на професійну правничу допомогу
Беручи до уваги зазначене, колегія суддів вважає, що обгрунтованими і підтвердженими є судові витрати у розмірі 14 000 грн.
Керуючись ст. 126, 129, 244 ГПК України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Екорембуд ЛТД" про розподіл судових витрат задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Платан-С» (77300, Івано-Франківська область, м. Калуш, вул.Богдана Хмельницького, буд.103; код ЄДРПОУ 37130032 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Екорембуд ЛТД»( 35302, Рівненська область, Рівненський район, село Великий Олексин; код ЄДРПОУ 13977647) 14 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
3. В задоволенні заяви в іншій частині відмовити.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Касаційна скарга подається безпосередньо до Верховного Суду.
Справу повернути до місцевого господарського суду.
Головуючий суддя О.І. МАТУЩАК
Судді Н.М. КРАВЧУК
О.С. СКРИПЧУК