Провадження № 33/821/206/25 Справа № 404/3549/24 Категорія: ст.130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Поступайло В.В. Доповідач в апеляційній інстанції Поєдинок І. А.
20 червня 2025 року Суддя Черкаського апеляційного суду Поєдинок І.А., за участю захисника Любович О.Ю., розглянувши апеляційну скаргу захисника в інтересах ОСОБА_1 на постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 16.01.2025 року, якою -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та притягнуто його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень та одного року позбавлення права керування транспортними засобами. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Відповідно до постанови суду першої інстанції, що 13.04.2024 року о 01 год. 18 хв. ОСОБА_1 за адресою: Вокзальна, 70, м. Кропивницький, керував транспортним засобом «Тоyota RAV4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці) та відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Постановою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 16.01.2025 року, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та притягнуто його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень та одного року позбавлення права керування транспортними засобами. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, захисник в інтересах правопорушника ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить:
Скасувати постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 16 січня 202: року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено н нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковувані:» мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керувань» транспортними засобами на строк один рік, та стягнуто судовий збір в розмірі 605,60 грн. та закрити провадження по справі на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП в зв'язку з відсутністю його діях складу адміністративного правопорушення.
Вважає постанову суду упередженою, незаконною, винесеною з грубим порушенням матеріального і процесуального права і тому такою, що підлягає скасуванню.
Вказує, що судом у постанові розписано з посиланням на відеозапис та зазначенням часу відеозапису пропозиції працівника поліції пройти огляд, начеб-то роз'яснення наслідків ухилення від проходження огляду.
Вказує, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення працівником поліції були допущенні грубі порушення прав ОСОБА_1 щодо отримання ним юридичної допомоги та допущені грубі процесуальні порушення щодо розгляду справи та складання відповідних документів.
Наголошує, що ОСОБА_1 права були роз'яснені майже через годину після зупинки, він був позбавлений можливості бути ознайомленим з актом про огляд на стан сп'яніння, який взагалі не проводився та направленням до медичного закладу, яке також не складалося.
Крім того, щодо не роз'яснення ОСОБА_1 наслідків відмови від проходження освідування, то працівники поліції так і не повідомили наслідки відмови від освідування, лише сказали про складення відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення.
Поліцейський, без зазначення встановлених ним ознак алкогольного сп'яніння, без зазначення дій водія щодо ухилення від проходження огляду, без присутності свідків та без роз'яснення прав водію ОСОБА_1 , проігнорувавши згоду водія на проведення огляду в закладі охорони здоров'я, склав відносно останнього протокол про адміністративне правопорушення та виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Вважає, що матеріали адміністративного провадження не містять підтвердження порушення ПДР інкримінованого ОСОБА_1 .
Вивчивши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення захисника, який підтримав подану апеляційну скаргу, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обгрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Згідно положення ст. 33 КУпАП, суд при накладенні адміністративного стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Вважаю, що зазначена постанова судді суду першої інстанції є законною та обґрунтованою.
Суддя районного суду вірно встановив фактичні обставини справи, а саме, що 13.04.2024 року о 01 год. 18 хв. ОСОБА_1 за адресою: Вокзальна, 70, м. Кропивницький, керував транспортним засобом «Тоyota RAV4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці) та відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується наступними доказами:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 698370 від 13.04.2024 року, де зазначено, що 13.04.2024 року о 01 год. 18 хв. ОСОБА_1 за адресою: Вокзальна, 70, м. Кропивницький, керував транспортним засобом «Тоyota RAV4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці) та відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.(а.с.1);
- даними акту огляду на стан алкогольного сп'яніння де зазначено, що гр. ОСОБА_1 , мав ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження освідування у встановленому законом порядку відмовився.(а.с.2);
- даними направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 13.04.2024 щодо гр. ОСОБА_1 . Результати огляду - відмова.(а.с.3);
- даними відеозапису, на якому зафіксовано обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 від 13.04.2024 року.(а.с.5);
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Невизнання ОСОБА_1 своєї вини розцінюю як бажання уникнути відповідальності за вчинення даного правопорушення, оскільки зазначені обставини викладені в апеляційній скарзі не спростовують факт керування ОСОБА_1 автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, відмову від проходження освідування у встановленому законом порядку та не звільняють його від відповідальності за скоєне.
Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції виніс незаконну постанову щодо ОСОБА_1 у зв'язку з невідповідністю висновків судді фактичним обставинам справи, а також через порушення норм матеріального і процесуального права., є необґрунтованим та спростовуються матеріалами справи.
Так, суд першої інстанції обґрунтовано притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема його вина підтверджується зібраними доказами, які містяться в матеріалах справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 698370 від 13.04.2024 року, даними акту огляду на стан алкогольного сп'яніння де зазначено, щодо гр. ОСОБА_1 , даними направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 13.04.2024 щодо гр. ОСОБА_1 , даними відеозапису, на якому зафіксовано обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 від 13.04.2024 року.
Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З відеозапису наявного в матеріалах справи вбачається, що 13.04.2024 року о 01 год. 18 хв. ОСОБА_1 за адресою: Вокзальна, 70, м. Кропивницький, працівниками поліції було зупинено транспортний засіб «Тоyota RAV4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , за порушення комендантської години. При спілкуванні з водієм ОСОБА_1 у останнього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці). Водієві було запропоновано пройти огляд на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер» на що водій ОСОБА_1 погодився, проте всіляко уникав проходження даного огляду, мотивуючи це тим, що він розмовляє по телефону із адвокатом, затягував час та просив трішки почекати. Після цього працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти освідування у медичному закладі, а у разі відмови складуть на останнього протокол на підставі п. 2.5 ПДР України, на що останній погодився, проте сівши до службового автомобіля не зачиняв двері, тим самим не давав змоги поліцейським доставити його до медичного закладу для проходження процедури освідування. Після багатьох спроб працівників поліції встановити стан сп'яніння ОСОБА_1 та після чергового роз'яснення ОСОБА_1 наслідків таких його дій, працівники поліції склади відносно ОСОБА_1 протокол за відмову від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження освідування, є необґрунтованим.
Так, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 працівники поліції пропонують пройти освідування на місці зупинки або в медичному закладі, неодноразово роз'яснюють йому наслідки відмови, проте ОСОБА_1 всіляко уникав проходження огляду, весь час говорив по телефону, ігнорував працівників поліції та намагався затягувати відведений для освідування час.
За таких обставин у діях ОСОБА_1 встановлено порушення вимог п. 2.5 ПДР України, що передбачає відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суд зазначає, що відеозаписи є повними та вичерпно інформативними, носять безсторонній характер, позбавлені упередження та суб'єктивного ставлення і надають можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Відеозапис є належним та допустимим доказом, оскільки згідно з приписами п.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-УІП поліція для забезпечення публічно: безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматично: фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою, зокрема, попередження, виявлення або фіксування правопорушення.
Додані до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписи відповідають вимогам ст.251 КУпАП, оскільки є показаннями технічних засобів, що мають функц: фото- і кінозйомки, відеозапису.
Доводи апелянта про те, що матеріали адміністративного провадження не містять підтвердження порушення ПДР інкримінованого ОСОБА_1 , є також необґрунтованими, оскільки працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що він зупинений за порушення комендантської години, на що ОСОБА_1 відповів, що був у гостях і повертається звідти.
Доводи апелянта про те, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення працівником поліції були допущенні грубі порушення прав ОСОБА_1 щодо отримання ним юридичної допомоги та допущені грубі процесуальні порушення щодо розгляду справи та складання відповідних документів, є необґрунтованими.
Так, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст.130 КУпАП, обґрунтовані та визначені законом, оскільки ОСОБА_1 своїми діями фактично відмовився від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, порушив вимогу п. 2.5 ПДР України, а відтак вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 2 розділу II Інструкції № 1395 від 07.11.2015, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.
При цьому, ОСОБА_1 , будь-яких зауважень щодо порушень поліцейськими законодавства при складанні протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП та про невідповідність протоколу не заявляв.
Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою - працівником поліції із заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст.256 КУпАП, протокол підписаний уповноваженою особою, що оформила протокол.
Суд звертає увагу на те, що з відеозапису вбачається, що ОСОБА_2 на протязі майже всього часу ухилення від освідування встановленого законом порядку розмовляв по телефону і неодноразово самостійно вказував, що спілкується з адвокатом.
Будь-яких даних, які б спростовували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується вказаними вище доказами, суду не надано.
Інші доводи апелянта щодо невизнання вини у вчиненні адміністративного правопорушення спростовуються дослідженими в судових засіданнях доказами у справі, та спрямовані на уникнення відповідальності.
За таких обставин, встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд апеляційної інстанції вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доводиться поза розумним сумнівом дослідженими у судовому засіданні доказами, які на переконання суду є належними та допустимими, повністю узгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленим у судовому засіданні.
Суд апеляційної інстанції вважає, що матеріали справи містять достатню кількість доказів, які дають підстави суду дійти вищевказаного висновку. Доказів на спростування даних, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, суду не надано.
При накладенні стягнення на ОСОБА_1 , суд першої інстанції у відповідності до статей 33-35 КУпАП, вірно врахував всі обставини справи, врахував порушення ПДР України останнім, ступінь його вини, майновий стан, та призначив ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
За таких обставинах підстав для зміни чи скасування постанови судді від 16.01.2025 року, немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП
Постанову судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 16.01.2025 року, якою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Поєдинок