Рівненський апеляційний суд
20 червня 2025 року м. Рівне
Справа № 570/6416/24
Провадження № 33/4815/476/25
Суддя Рівненського апеляційного суду - Полюхович О.І.,
з участю:
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
захисника - Андрієвського А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною ОСОБА_1 на постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 04 березня 2025 року, -
Постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 04 березня 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП та до неї застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. 00 коп.
З матеріалів справи вбачається, що 10 грудня 2024 року в магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1 " по АДРЕСА_1 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 здійснила реалізацію нікобустерів та рідин, що заборонені в продажу, чим порушила ч.2 ст.23 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КУпАП.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду, а провадження щодо неї закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Доводить, що суд першої інстанції дослідив та надав оцінку виключно доказам працівників поліції та повністю відкинув докази, долучені її захисником, при чому місцевий суд не зазначив жодну норму закону, яка б відносила ароматизатор, гліцерин чи нікотин до підакцизних товарів, а також помилково вважав вказані товари рідиною, що використовується в електронних сигаретах.
Вказує, що зазначена у протоколі ч.2 ст.23 Закону України «Про державне регулювання і виробництво і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», яку порушила ОСОБА_1 , не зобов'язує суб'єктів господарювання отримувати ліцензію, а місцевий суд обґрунтовуючи рішення не застосував закон, який підлягає застосуванню, а саме Податковий кодекс України, стаття 215 якого визначає виключний перелік товарів, що являються підакцизними.
Заслухавши доводи ОСОБА_1 та її захисника Андрієвського А.О. на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 158052 від 10 грудня 2024 року вбачається, що 10 грудня 2024 року в магазині "the VAPE lab" по АДРЕСА_1 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 здійснила реалізацію нікобустерів та рідин, що заборонені в продажу, чим порушила ч.2 ст.23 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КУпАП.
Аналізуючи протокол про адміністративне правопорушення суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що він складений уповноваженою на те посадовою особою, як передбачено приписами ст.255 КУпАП України, з додержанням вимог передбачених ст.256 цього Кодексу.
Частиною 1 ст.164 КУпАП України передбачено відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Згідно зі ст.14.1.56 ПК України, електронна сигарета виріб, який може бути використаний для споживання (вдихання) парів, що утворюються внаслідок нагрівання компонентами такого виробу рідин, що містять або не містять нікотин. Електронні сигарети можуть бути одноразовими або багаторазовими. Рідини, що використовуються в електронних сигаретах рідкі суміші хімічних речовин, що містять або не містять нікотин, використовуються для створення пари в електронних сигаретах та містяться, зокрема, в картриджах, заправних контейнерах та інших ємностях.
Відповідно до ч.4 ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Згідно п.п.14.1.107 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, марка акцизного податку - це спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
Рідини, що використовуються в електронних сигаретах рідкі суміші хімічних речовин, що містять або не містять нікотин, використовуються для створення пари в електронних сигаретах та містяться, зокрема, в картриджах, заправних контейнерах та інших ємностях (п.п. 14.1.56 прим. 4 п.14.1 ст.14 ПК України).
Згідно пункту 226.1 статті 226 ПК України, у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару. Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою, пачці (упаковці) тютюнового виробу чи ємності (упаковці) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів (п. 226.2 ст. 226 ПК України).
Пунктом 23 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251, для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, передбачено наклеювання марки на ємності (упаковки) з рідиною, що використовуються в електронних сигаретах, у такий спосіб, щоб марки обов'язково розривалися під час відкривання.
Таким чином, рідини, які використовуються в електронних сигаретах, віднесено до підакцизних товарів.
Враховуючи зазначене, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про доведеність вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, а саме провадження господарської діяльності без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону.
Разом з тим, вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд не в повній мірі дотримався вимог ст.23, 33 КУпАП, в силу яких стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Малозначність, як ознака адміністративного правопорушення, характеризується певним ступенем суспільної небезпечності, але таким, що не потребує застосування заходів адміністративного впливу.
Питання про можливість або ж недоцільність звільнення особи від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення в кожному конкретному випадку вирішується правозастосовчим органом (посадовою особою).
Відповідно до ст.33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права - однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях ЄСПЛ, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
Таким чином, враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу ОСОБА_1 , яка є молодого віку, відсутність у матеріалах справи відомостей, які б характеризували її з негативної сторони та про те, що вона раніше притягувалася до адміністративної відповідальності, а також відсутність обставин, які обтяжують відповідальність, апеляційний суд приходить до висновку про можливість звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі ст.22 КУпАП, у зв'язку із малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням, що буде достатнім для досягнення мети адміністративної відповідальності - виховного впливу, поваги до правил співжиття в дусі додержання законів України та недопущення подібної поведінки надалі.
Керуючись ст.6 ЄКПЛ, ст.294 КУпАП, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 04 березня 2025 року відносно ОСОБА_1 скасувати.
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, за його малозначністю на підставі ст.22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського апеляційного суду О.І.Полюхович