Житомирський апеляційний суд
Справа №296/5891/25 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-сс/4805/420/25
Категорія ст.422 КПК Доповідач ОСОБА_2
17 червня 2025 року Житомирський апеляційний суд в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції в м.Житомирі матеріали судового провадження №296/5891/25 за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 02.06.2025,
Зазначеною ухвалою частково задоволено клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП ОСОБА_9 .
Застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме до 29 липня 2025 року.
Одночасно визначено розмір застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України, яка може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Корольовського районного суду м. Житомира.
Розмір застави визначено у розмірі 380 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1150640 грн. 00 коп.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у разі внесення застави, наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора у кримінальному провадженні, слідчого судді, суду, за першою вимогою;
- не відлучатися з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора, або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання, а у разі працевлаштування також місця роботи;
- утримуватись від спілкування з свідками та підозрюваними у кримінальному провадженні, коло яких має визначити та повідомити підозрюваному слідчий;
- здати зберігання до Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В іншій частині клопотання відмовлено.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді, як незаконну, та постановити нову, якою обрати його підзахисному запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю за адресою: АДРЕСА_1 , за неможливості застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту встановити розмір застави у в сумі, що відповідає 80 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, так як такий розмір застави є посильним для підозрюваного. При цьому, зазначає, що клопотання та копії матеріалів кримінального провадження не містять жодних наявних фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що в діях ОСОБА_10 присутній склад кримінального правопорушення, який передбачений ч.ч.2, 3, 4 ст.190 КК України. Зазначає, що документи, якими прокурор підтверджує вагомість доказів, що лягли в основу підозри, навпаки беззаперечно спростовують її обгрунтованість. Також, з матеріалів клопотання про обрання запобіжного заходу не зрозуміло (відсутні докази), яким чином прокурор довів попередню змову і умисні дії спрямовані на заволодіння чужим майном шляхом обману. Наголошує, що враховуючи відсутність жодного процесуального документа, який підтверджував причетність ОСОБА_8 до кримінального правопорушення передбаченого ч.ч.2, 3, 4 ст.190 КК України, виходячи з положень ч.2 ст.177 КПК України в слідчого судді були відсутні підстави для застосування запобіжного заходу. Зазначає, що ризик як переховуватися від суду повністю і беззаперечно спростовується застосуванням до підозрюваного ОСОБА_8 більш м'якого запобіжного заходу у вигляді цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронних засобів контролю. При цьому, ОСОБА_8 має постійне місце проживання, на утриманні має двох малолітніх дітей. А тому, цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронних засобів контролю передбачає повний цілодобовий контроль поліції та оперативне реагування на порушення, а вразі залишення місця проживання місцеві органи поліції мають право затримати обвинуваченого. Наголошує, що ОСОБА_8 позитивно характеризується, має міцні соціальні зв'язки, має постійне місце проживання. Ризик ж впливу ОСОБА_8 на свідків та потерпілих, спростовується тим, що з більшістю свідків він взагалі незнайомий, крім цього всі свідки допитані під час досудового розслідування та попереджені про кримінальну відповідальність про завідомо неправдиві показання. Вважає, що ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином взагалі є непоґрунтованим, як і вчинити нове кримінальне правопорушення. Звертає увагу, що визначений слідчим суддею розмір застави, жодним чином не пов'язується з майновим станом підозрюваного (за наявними в матеріалах даними), не співвідноситься за розміром зі встановленими слідчим суддею ризиками, не відповідає рівню залученості підозрюваного до обставин, які перевіряються у цьому кримінальному провадженні, тобто є невиправдано високим та завідомо непомірним, а тому не може бути застосований, не було встановлено виключних випадків, які дозволяли призначити заставу в розмірі, 380 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника ОСОБА_7 та підозрюваного ОСОБА_8 в підтримку апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечив доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження та ухвалу слідчого судді в межах ст.404 КПК України, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в порядку Глави 18 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування такого запобіжного заходу, або відмови у його задоволенні.
Відповідно до ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий та прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику, зазначеного у клопотанні.
Норми ст.177 КПК України передбачають, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ст.178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність у підозрюваного постійного місця роботи, репутацію підозрюваного, майновий стан підозрюваного, наявність судимостей, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, при застосуванні щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу, дотримався вимог ст.ст.132, 176-178, 183, 194 КПК України.
В свою чергу, як убачається з матеріалів судового провадження №296/5891/25, в СУ ГУНП в Житомирській області перебуває кримінальне провадження №12022181010002051 від 25.10.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3, 4 ст.190 КК України.
Згідно змісту клопотання, досудовим розслідування встановлено, що 04.02.2025 ОСОБА_8 діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_11 , перебуваючи на території Житомирського району Житомирської області та використовуючи засоби мобільного та інтернет зв'язку, шляхом обману, під приводом здійснення вантажного перевезення заволоділи 10 тонами цукру, що належить ОСОБА_12 , внаслідок чого заподіяли останньому матеріальної шкоди на загальну суму 240 000 грн.
Крім того, 04.03.2025 ОСОБА_8 діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_11 , перебуваючи на території Житомирського району Житомирської області та використовуючи засоби мобільного та інтернет зв'язку, шляхом обману, під приводом здійснення вантажного перевезення заволоділи майном ОСОБА_13 , а саме електродвигунами різних модифікацінй, чим заподіяли матеріальну шкоду на загальну суму 140 000 гривень.
Крім того, 14.03.2025 ОСОБА_8 діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_11 , перебуваючи на території Житомирського району Житомирської області та використовуючи засоби мобільного та інтернет зв'язку, шляхом обману, під приводом здійснення вантажного перевезення заволоділи майном ТОВ «Летичів Агро», а саме 8000 кг насіння сої вартістю 419 949,96 грн., яке перевозилось з території ТОВ «Прогрейн Укр», що розташована за адресою: Київська область, Білоцерківський район, с. Дулицьке, вул. Хліборобів, 10Н, чим заподіяли шкоду у великому розмірі.
Крім того, 27.03.2025 ОСОБА_8 діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_11 , перебуваючи на території Житомирського району Житомирської області, використовуючи засоби мобільного та інтернет зв'язку шляхом обману заволоділи майном ФГ «Лани Полісся», а саме 22 000 кг. Сортової картоплі вартістю 770 000 грн., яка перевозилась з території
ТОВ «Централ Плейнс Груп Україна», що розташована за адресою: Львівська область, Львівський район, с. Великосілки, вул. П. Полуботка, 4В, чим заподіяли шкоду у великому розмірі.
На підставі викладеного, 29.05.2025 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3, 4 ст.190 КК України.
Слідчий СУ ГУНП ОСОБА_9 звернувся до відповідного слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 . За результатами розгляду цього клопотання, слідчим суддею постановлено оскаржуване рішення.
При цьому, на думку апеляційного суду, клопотання слідчого (з доданими до нього матеріалами) є відповідним вимогам ст.184 КПК України, містить всі визначені кримінальним процесуальним кодексом відомості та обставини, які враховуються при обранні міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Істотних порушень вимог КПК України в цій частині не встановлено.
Прийняте рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя мотивував наявністю в матеріалах провадження доказів обґрунтованості підозри вчинення ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3, 4 ст.190 КК України, та наявністю ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Наявні у провадженні докази, як вважає апеляційний суд, переконливо вказують на обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованих кримінальних правопорушень, у об'ємі, як того вимагає закон, на момент вирішення питання про обрання запобіжного заходу, виходячи із критеріїв «розумної підозри», тобто наявності фактів і іншої інформації, яка могла б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_8 міг би вчинити вище зазначені кримінальні правопорушення.
На переконання апеляційного суду, обґрунтованість підозри ОСОБА_8 підтверджується сукупністю доказів, які були долучені до клопотання слідчого, та об'єктивно на даному етапі кримінального провадження, свідчать про обґрунтованість підозри, оголошеної останньому, і є достатніми для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа може бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Так, обґрунтованість підозри підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколами про результати здійснення негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж; протоколом про результати здійснення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіо, відео контроль відповідних осіб; протоколом про результати здійснення негласних слідчих (розшукових) дій - спостереження за особою; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від ОСОБА_12 від 04.02.2025; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_12 від 05.02.2025; протоколами допиту свідка ОСОБА_14 від 05.02.2025 та від 06.02.2025; протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 06.02.2025; заявою про кримінальне правопорушення ТОВ «Летичів Агро» від 19.03.2025; протоколом допиту потерпілого (представника потерпілого) ОСОБА_15 від 19.03.2025; протоколами допитів свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 від 19.03.2025; протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.03.2025; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від ОСОБА_13 від 02.04.2024; протокол допиту потерпілого ОСОБА_13 від 04.04.2024; іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
Наведене захисником в апеляційній скарзі щодо непричетності ОСОБА_8 до інкримінованих злочинних дій (фактично формальні посилання), не спростовують даних, що останній може бути причетним до інкримінованих кримінальних правопорушення. Переконливих доказів на спростування цього стороною захисту не надано. Версія сторони захисту на противагу доводам обвинувачення є непідтвердженою.
При цьому, матеріали судового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права підозрюваного, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості саме для встановлення вини чи її відсутності у особи у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає безпідставними посилання сторони захисту, що органом досудового розслідування не доведена обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3, 4 ст.190 КК України. Визначення відповідної кваліфікації злочинних дій, наявності умислу, як і встановлення та оцінка роль підозрюваного у вчиненні правопорушень, на даний час є передчасними, як і об'єктивно виходять за межі процесуальної мети застосування запобіжного заходу.
Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Мюррей проти Сполученого Королівства», № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року).
Крім того, як вважає суд апеляційної інстанції, матеріали провадження об'єктивно вказують на наявність ризиків: можливого переховування від органів досудового розслідування та суду; вчиняти спроби впливу на учасників кримінального провадження, як і вчинити інше кримінальне правопорушення.
На думку апеляційного суду при обранні запобіжного заходу, відповідно до ст.178 КПК України, слідчим суддею належно враховано тяжкість кримінальних правопорушень, інкримінованих ОСОБА_8 , фактичні обставини його вчинення, наслідки, суспільну небезпеку, тощо.
Як убачається з матеріалів провадження, інкриміновані ОСОБА_8 кримінальні правопорушення, передбачені ч.ч.2, 3, 4 ст.190 КК України, згідно з положеннями ст.12 КК України, зокрема, є тяжким (ч.4 ст.190 КК), санкція якого передбачає покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років.
Крім того, в даному випадку, слід належно врахувати фактичні обставини вчинення цього правопорушення, у тому числі, кількість епізодів злочинної діяльності, їх системність та прогресуючу тенденцію (завдання збитків), а тому явно підвищений рівень суспільної небезпечності злочинних дій останнього, що тільки підсилює цей процесуальний ризик.
Зазначені обставини самі по собі можуть бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, тому апеляційний суд погоджується з тим, що тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного ОСОБА_8 переховуватися від органу досудового розслідування чи суду.
Також, апеляційний суд погоджується і з наявністю процесуального ризику вчинення підозрюваним спроб протиправного впливу на відповідних учасників кримінального провадження будь-яким шляхом для зміни, відмови від показів останніх. Також, слід врахувати і стадію досудового розслідування у цьому провадженні, яка потребує з'ясування обставин вчинення кримінального правопорушення.
Суд апеляційної інстанції також вважає, що є доведеним ризик того, що ОСОБА_8 може вчинити інші кримінальні правопорушення, з огляду на характер та фактичні обставини інкримінованих кримінальних правопорушень (кількість епізодів, системність дій, тощо), що свідчить про явну можливість вчинення останнім іншого правопорушення.
Апеляційні посилання сторони захисту на не доведеність таких ризиків є об'єктивно безпідставними.
В даному випадку, ті факти, що ОСОБА_8 має постійне місце проживання та реєстрації, має на утриманні дітей (не підтверджено), є несудимим, має позитивні характеристики, не можуть бути безумовними підставами, які зводять до об'єктивного мінімуму вище зазначені процесуальні ризики.
Крім того, у відповідності до матеріалів провадження та оскаржуваного рішення, дані характеризуючі особу підозрюваного не залишено поза увагою слідчого судді.
Апеляційний суд звертає увагу, що самі по собі ці обставини не спростовують та не мінімізують наявних ризиків, запобігти яким в даному випадку може лише застосований винятковий запобіжний захід як тримання під вартою.
Як вважає апеляційний суд, в даному випадку, слідчим суддею правильно встановлено доведеність органом досудового розслідування, процесуальних ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Докази, які містяться в матеріалах судового провадження, вказують на те, що на даній стадії досудового розслідування існує обґрунтована підозра, яка разом з існуючими ризиками, конкретними обставинами провадження та з урахуванням особи підозрюваного, переконливо виключає можливість обрання відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
Матеріали провадження не містять інших даних про застереження, які б унеможливлювали перебування підозрюваного під вартою та стороною захисту в судовому засіданні апеляційного суду не доведені.
Таким чином, слідчий суддя обґрунтовано зазначив, що з огляду на встановлені в рамках даного кримінального провадження ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, які об'єктивно існують, підозру останнього у вчиненні кримінальних правопорушень, а також завдання даного кримінального провадження, які зводяться, в тому числі, до притягнення винної особи до кримінальної відповідальності, тому обрання запобіжного заходу підозрюваному у виді тримання під вартою, забезпечить та гарантуватиме належну процесуальну поведінку та буде сприяти забезпеченню досягнення завдань даного кримінального провадження на цій стадії.
В свою чергу, гарантії підозрюваного (в суді апеляційної інстанції) дотримуватись належної процесуальної поведінки при зміні запобіжного заходу, не доводять по-за розумним сумнівом дотримання останнім відповідної сталої процесуальної поведінки, в разі застосування більш м'якого запобіжного заходу.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що на даний час слідчий суддя дійшов правильного висновку про застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На момент апеляційної перевірки матеріалів провадження, вказаний запобіжний захід є необхідним у зазначеному кримінальному провадженні, буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного та забезпечить швидке та повне проведення досудового розслідування.
В свою чергу, з урахуванням тяжкості інкримінованих кримінальних правопорушень, фактичних обставин їх вчинення, розмірів нанесеної шкоди, наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, практику Європейського суду з прав людини, в частині того, що застава повинна достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірною для нього, апеляційний суд вважає, що застава у виді 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 150 640 грн., жодним чином не порушує права підозрюваного та інших осіб, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні.
Вказаний розмір застави, на переконання суду апеляційної інстанції, є достатнім та необхідним для забезпечення виконання ОСОБА_8 покладених на нього законом обов'язків та є помірним для підозрюваного.
Отже, істотних порушень кримінального процесуального закону в частині визначення міри запобіжного заходу, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, апеляційним судом не встановлено.
За вказаних обставин, ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст.404, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 02.06.2025, якою застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 29 липня 2025 року, з визначенням застави в розмірі 1 150 640 грн., - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді :