Справа № 761/25940/25
Провадження № 1-кс/761/17297/2025
23 червня 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Київської обласної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №42023110000000349, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.10.2023, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, про арешт майна,
До слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Київської обласної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №42023110000000349, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.10.2023, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, про арешт майна підозрюваної ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на: частину домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .
Клопотання мотивоване тим, що СУ ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023110000000349, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.10.2023, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у вересні 2023 року, точний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_5 отримала від невстановленої на даний час особи інформацію, про закінчення терміну відстрочки від мобілізації ОСОБА_6 , тобто тимчасового звільнення військовозобов'язаного від призову на військову службу під час мобілізації, який працює на посаді охоронця відділу охорони Київської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України».
В той же час, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, за попередньою змовою з невстановленою особою, у ОСОБА_5 виник протиправний умисел на підбурювання ОСОБА_7 , який є рідним братом ОСОБА_6 , до надання неправомірної вигоди службовим особам, за вчинення ними дій в інтересах останнього, з використанням службового становища.
З метою реалізації свого протиправного умислу, ОСОБА_5 , у вересні 2023 року, точний час в ході досудового розслідування не встановлено, зателефонувала до ОСОБА_7 та запропонувала йому зустрітися, на що останній погодився.
Під час вказаної зустрічі, ОСОБА_5 , діючи умисно та усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, повідомила ОСОБА_7 , що за 20 000 доларів США (за офіційним курсом НБУ станом на 15.09.2023 становить 731 400 гривень) може допомогти його брату ОСОБА_6 уникнути призову на військову службу під час мобілізації.
Продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу, направленого на підбурення ОСОБА_7 до надання неправомірної вигоди службовій особі, за вчинення нею дій в інтересах ОСОБА_6 з використанням службового становища, ОСОБА_5 , за попередньою змовою з невстановленою особою, 26.10.2023, знову зателефонувала до ОСОБА_7 та запропонувала йому зустрітися з метою обговорення плану уникнення призову на військову службу під час мобілізації його брата та передачі раніше обумовленої суми грошових коштів.
26.10.2023, ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу, направленого на підбурення ОСОБА_7 до надання неправомірної вигоди службовій особі, за вчинення нею дій в інтересах ОСОБА_6 з використанням службового становища, діючи за попередньою змовою з невстановленою особою, зустрілася з ОСОБА_7 в приміщенні ТОВ «СТИК ТРАНС СЕРВІС» за адресою: Київська обл., Фастівський р-н., м. Боярка, вул. Хрещатик, 104-Б.
Під час зустрічі, ОСОБА_5 , повідомила ОСОБА_7 , що за допомогу у визнанні його брата ОСОБА_6 непридатним до військової служби за станом здоров'я та уникнення у такий спосіб призову під час мобілізації, він має сплатити грошові кошти в розмірі 20 000 доларів США, як неправомірну вигоду службовим особам ІНФОРМАЦІЯ_2 , медичним працівникам закладів охорони здоров'я України та працівникам ВЛК, за вчинення ними в інтересах його брата дій, з використанням службового становища, з яких 8000 доларів США потрібно передати їй як авансовий платіж.
При цьому, ОСОБА_5 , своєю поведінкою, викликала у ОСОБА_7 впевненість про наявність у неї можливостей для прийняття рішення про визнання його брата ОСОБА_6 непридатним до військової служби за станом здоров'я та уникнення у такий спосіб призову під час мобілізації, оскільки 07.11.2023 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , познайомила його зі службовими особами вказаної установи.
Після чого, 17.11.2023 о 11 год. 38 хв. ОСОБА_5 , продовжуючи свій протиправний умисел, діючи умисно, за попередньою змовою з невстановленою особою, перебуваючи в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , в результаті підбурювання ОСОБА_7 , отримала від останнього грошові кошти в сумі 1000 доларів США (за офіційним курсом НБУ станом на 17.11.2023 становить 36250 гривень) та 253 200 гривень, як нібито першу частину обумовленої суми неправомірної вигоди.
ОСОБА_5 , отримавши шляхом обману грошові кошти, наміру виконувати взятих на себе зобов'язань не мала, а привласнила їх та розпорядилась на власний розсуд.
30.05.2025 ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.
Санкція ч. 3 ст. 369 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_5 зареєстровано нерухоме майно, а саме: частина домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , що перебуває на праві приватної спільної часткової власності, частка власності 52/100 за ОСОБА_8 .
Таким чином, слідчий в своєму клопотанні просить, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, накласти арешт на вищезазначене майно підозрюваної ОСОБА_5 .
Також слідчий в своєму клопотанні відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України просив розглянути його без участі власника нерухомого майна та зацікавлених осіб для попередження можливості відчуження вказаного майна.
В судове засідання слідчий не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, однак подав до суду заяву, в якій просив здійснити розгляд клопотання без його участі та задовольнити клопотання про арешт майна з підстав у ньому наведених.
Враховуючи те, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт не було тимчасово вилучене, то розгляд клопотання відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України можливо здійснити без повідомлення власника майна.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку про наступне.
Так, у провадженні СУ ГУ НП в Київській області перебувають матеріли кримінального провадження № 42023110000000349, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.10.2023, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.
Звернення слідчого з клопотанням про арешт на вказане нерухоме майно зумовлено необхідністю забезпечення подальшої можливої конфіскації майна як виду покарання.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається, зокрема, з метою конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Згідно з ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
При цьому слідчий суддя зазначає про те, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є арешт майна.
Як убачається з витягу з кримінального провадження № 42023110000000349 від 11.10.2023, до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості, зокрема, за ч. 3 ст. 369 КК України.
Слідчий в клопотанні порушує питання про накладення арешту на майно, що належить на праві приватної власності підозрюваній ОСОБА_5 , а саме, на: частину домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .
З матеріалів клопотання вбачається, що 30.05.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК Україниу вказаному кримінальному провадженні, у зв'язку з чим у відповідності до ч. 1 ст. 42 КПК України остання набула статусу підозрюваної у скоєнні згаданого кримінального правопорушення.
Санкція ч. 3 ст. 369 КК України, за якою, зокрема, підозрюється ОСОБА_5 , передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна.
А тому, у разі доведення винуватості ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, майно, яке належить на праві приватної власності підозрюваної підлягатиме конфіскації у дохід держави.
Крім того, існують реальні ризики передачі та відчуження вказаного майна, передбачені абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України.
Разом з тим, слідчий суддя не знаходить у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно порушень вимог КПК України та чогось очевидно необґрунтованого та безпідставного.
Підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчого судді не виникає.
З огляду на наведене та з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, клопотання слідчого підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 131, 132, 170-173, 309, 310, 392, 393, 395, 532 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Київської обласної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №42023110000000349, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.10.2023, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно підозрюваної ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом заборони відчуження та розпорядження ним, без заборони користуватися ним, а саме, на:
-частину домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Слідчий суддя ОСОБА_1