Справа № 761/20163/25
Провадження № 1-кс/761/13744/2025
23 травня 2025 року Шевченківський районний суд м.Києва в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
за участі:
секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
захисників - ОСОБА_4 , ОСОБА_5
підозрюваного - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, клопотання захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024000000001051 від 08.11.2024 щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Копичинці Тернопільської області, громадянина України, з вищою освітою, проходячого військову службу на посаді головного спеціаліста відділу забезпечення дослідницьких випробувань оборонних інновацій управління забезпечення реалізації оборонних інновацій Міністерства оборони України, неодруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей 2011, 2019 року народження, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 114-1 КК України,
у провадження Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024000000001051 від 08.11.2024 щодо ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що обставини викладені у повідомленні про підозру не відповідають складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 114-1 КК України, ризики неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного надумані, стороною обвинувачення не доведено неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою. Підозрюваний тривалий час утримується під вартою, у зв'язку із чим, просить суд розглянути можливість зміни підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт, або визначення альтернативного запобіжному заході,у виді тримання під вартою в межах визначених кримінальним процесуальним законодавством.
Захисники у судовому засіданні клопотання підтримали, з мотивів у ньому наведеним та просив задовольнити. Просив суд врахувати, що ОСОБА_6 , раніше не судимий, має сталі соціальні зв'язки, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, має постійне місце проживання, являється військовослужбовцем.
Підозрюваний підтримав клопотання.
Прокурор заперечував щодо задоволення клопотання, вказала на те, що підозра повідомлена ОСОБА_6 , повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження у їх сукупності, у зв'язку із чим, вважає підозру обґрунтованою належними та допустимими доказами. Ризики неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного вважає доведеними, з огляду на встановлені обставини вчиненого кримінального правопорушення, у зв'язку із чим, просила суд відмовити у задоволенні клопотання, оскільки більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити ненастання встановлених ризиків.
Вислухавши доводи захисників, підозрюваного та прокурора, вивчивши матеріали клопотання, вважаю, що клопотання підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Так, головним слідчим управлінням Служби безпеки України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000001051 від 08.11.2025, за підозрою ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 114-1 КК України.
В межах даного кримінального провадження 15.04.2025 ОСОБА_6 затримано в порядку ст.ст. 208, 615 КПК України, та того ж дня повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Так, як убачається з наявних у розпорядженні слідчого судді матеріалів до ОСОБА_7 в межах даного кримінального провадження 16.04.2025 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Так, оцінивши дані, що містяться у повідомленні про підозру ОСОБА_7 , суд вважає, що доводи сторони захисту щодо помилковості кваліфікацій дій підозрюваного за більш тяжким кримінальним правопорушенням, заслуговують на увагу, та повинні бути перевірені в ході подальшого досудового розслідування кримінального провадження.
Разом із тим, наявність чи відсутність у даному випадку складу кримінального правопорушення має встановлюватись та детально перевірятись судом під час судового розгляду кримінального провадження, та не є предметом розгляду в ході вирішення питання про зміну запобіжного заходу.
Більше того, виходячи з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Так, під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою,щоб виправдати необхідність застосування заходів забезпечення, подальше розслідування або висунення обвинувачення.
З'ясовуючи питання щодо наявності ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 , які стали підставами застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує, те, що ризиком є подія або дія, яка може настати або вчинитися з високим ступенем ймовірності, вірогідність, яких має оцінюватись у сукупності з обґрунтованістю підозри та вагомістю доказів на його підтвердження, мірою покарання, яка загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у вчиненні інкримінованого діяння.
Слід зауважити, що відповідно до вимог пунктів 3 і 4 статті п'ятої Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного заходу у вигляді ув'язнення. Питання про те, чи є тримання під вартою обґрунтованим, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Лабіта проти Італії» та рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України»).
Не дивлячись на те, що стороною обвинувачення взагалі не надано будь-яких матеріалів на підтвердження своєї позиції та на спростування доводів сторони захисту, слідчий суддя враховує мотиви суду при прийнятті рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 та погоджується з встановленими ризиками неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, у зв'язку із чим вважає, що більш м'який запобіжний захід ніж тримання його під вартою не зможе належним чином забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Водночас, підозрюваний ОСОБА_7 перебуває під вартою більше місяця.
Прокурор у ході розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу не довів наявності нових ризиків або збільшення ступеню наявних ризиків, що виправдовувало тривале утримання обвинуваченого під вартою.
Обов'язок прокурора наводити такі обставини передусім випливає із численної практики Європейського суду з прав людини, який через призму своїх рішень (зокрема Рішення від 10.02.2011 року у справі «Харченко проти України», Рішення від 06.11.2008 року у справі «Єлоєв проти України», Рішення від 08.04.2010 року у справі «Фельдман проти України» та інші) неодноразово акцентував увагу на тому, що доцільність продовження строків тримання під вартою, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції того, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Відповідно, кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у право особи на свободу.
Таким чином, зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри та наявність ризиків констатованих на етапі застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перестає бути підставою для позбавлення свободи, і орган досудового розслідування чи прокурор мають навести інші підстави у тому числі і збільшення ризиків.
Враховуючи викладене, а також, особу підозрюваного ОСОБА_7 , а саме те, що він раніше не судимий, має сталі соціальні зв'язки, має постійне місце проживання, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, являється військовослужбовцем, має нагороди за оборону країни, обсяг висунутої підозри, вірогідність можливої зміни кваліфікації дій підозрюваного на більш м'яке кримінальне правопорушення, в ході подальшого досудового розслідування кримінального провадження та судового розгляду, тривалість перебування його під вартою, суд вважає, що подальше застосування до підозрюваного ОСОБА_7 безальтернативного запобіжного заходу у виді тримання під вартою не можливо визнати виправданим та таким, що відповідає наведеній вище практиці ЄСПЛ.
Компенсувати ступінь зменшення існуючих ризиків, за відсутності нових ризиків та із урахуванням вимог ч.6 і ч.8 ст. 176 КПК України може встановлення альтернативного запобіжного заходу у виді застави, що вказує на наявність підстав для висновку про можливість, за правилами ч.3 ст.183 КПК України визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави.
Отже, беручи до уваги обставини кримінального провадження, враховуючи те, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України, тобто вказане положенням є правом, а не обов'язком слідчого судді,слідчий суддя вважає, що в даному конкретному випадку можливо визначити заставу в розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 600 (шістсот п'ять тисяч шістсот) грн. у національній грошовій одиниці, з метою гарантування виконання підозрюваним ОСОБА_7 покладених на нього обов'язків, передбачених кримінальним процесуальним законом та запобігання існуючим ризикам. Такий розмір заставу не буде завідомо неспроможним для підозрюваного та забезпечить ненастання існуючих ризиків.
Судом не встановлені обставини, за яких підозрюваному слід визначити розмір застави понад максимальної межі, зазначеної у ст. 182 КПК України.
Також, у разі внесення застави, для запобігання встановлених судом ризикам, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України слід покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 131, 132, 176-178, 181, 183, 193, 194, 196, 201, 309 КПК України, суд,
Клопотання захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024000000001051 від 08.11.2024 щодо ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 114-1 КК України- задовольнити частково.
Змінити підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави в розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 600 (шістсот п'ять тисяч шістсот) грн.
Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві (код ЄДРПОУ - 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України в м. Києві, розрахунковий рахунок № UA 128201720355259002001012089, призначення платежу - застава за (ПІБ, дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від (дата ухвали) по справі №…, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу).
Підозрюваний або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , у разі внесення застави, такі додаткові обов'язки:
-прибувати до слідчого, прокурора, суду в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024000000001051 від 08.11.2024 по першому виклику;
-не відлучатися за межі м. Києва, без дозволу слідчого, прокурора, суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання, роботи та засобів зв'язку;
-утриматись від позапроцесуального спілкування з особами, що перебувають у статусі підозрюваних, свідків у даному кримінальному провадженні;
-здати на зберігання уповноваженому органу свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в?їзд в Україну.
В разі внесення застави встановити строк дії додаткових обов'язків в межах строку досудового розслідування, але не більше двох місяців з моменту внесення такої застави.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_6 , що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок ТУДСАУ в місті Києві, повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі установи, де підозрюваний перебуває під вартою.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена посадова особа установи, де підозрюваний перебуває під вартою, негайно повинна здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти і повідомити усно та письмово слідчого, прокурора, що здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні та слідчого суддю Шевченківського районного суду м. Києва.
У разі внесення застави і з моменту звільнення підозрюваного, з-під варти у зв'язку з внесенням застави, встановленої в даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
В разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді та/або суду без поважних причин або не повідомить про причини неявки, застава звертається в дохід держави, зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується в порядку, встановленому законом для використання судового збору.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя