Справа № 953/3685/25
н/п 2-а/953/232/25
23 червня 2025 року Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого-судді - Зуба Г.А.,
за участю секретаря - Кулікової Т.В.,
за участю представника - Закоморної К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
17.04.2025 до Київського районного суду м. Харкова надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 6693 від 29.03.2025 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 у вигляді штрафу у сумі 17000, 00 грн. та закрити провадження у справі.
Позовні вимоги мотивовані наступним. 29.03.2025 відносно позивача було складено оскаржувану постанову, з якою сторона позивача не погоджується, оскільки позивачем було змінено місце реєстрації у 2019 році, про що повідомлено ІНФОРМАЦІЯ_3 та порушено процедуру розгляду справи, а саме не повідомлено про дату розгляду справи, не роз'яснено права та обов'язки, та розгляд справи відбувся формально. Також просить поновити строк на оскарження вказаної постанови, оскільки позивач звернувся за наданням правової допомоги до СМРЦ з надання БПД, де йому надано перелік довідок і документів, які необхідно зібрати для отримання правничої допомоги, на що потрібний був час, та лише 11.04.2025 було надано доручення адвокатові, та 15.04.2025 відбулось спілкування з адвокатом.
Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.
Представник позивача Закоморна К.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_4 в судове засідання не з'явився, повідомлявся у встановленому законом порядку, причину неявки суду не повідомив.
Статтею 268 КАС України встановлено, що у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку.
Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.
Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
17.04.2025 до суду надійшла вказана позовна заява, та розподілена судді Зубу Г.А.
Ухвалою судді від 29.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в ній за правилами спрощеного позовного провадження, відстрочено позивачу сплату судового збору, та витребувано у відповідача матеріали, що стали підставою для притягнення позивача до відповідальності.
Відповідно до змісту постанови, 29.03.2025 о 14.00 год. по прибуттю гр. ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_5 було встановлено факт порушення ним правил військового обліку. Відповідно до наданих громадянином документів виявлено, що він не перебував за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання на військовому обліку в РТЦК та СП, що у в нього відбулась зміна персональних даних, про що він не повідомив в семиденний строк та не звіряв свої облікові данні один раз на п'ять років з обліковими даними РТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку, чим порушив вимоги абз.1, абз. 4, абз. 10 п. 1 Правил військового обліку призовників та військовозобов'язаних, викладених у додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженого ПКМУ від 30.12.2022 №1487, абз. 7 ч. 3, абз. 5 ч. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу». З періоду оголошення Президентом України часткової мобілізації (Указ від 17.03.2014 №303/2014) в Україні настав особливий період, який діє на сьогодні, тому відповідальність за встановлене правопорушення передбачена ч.3 ст. 210 КУпАП, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210 КУпАП. На ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 НМДГ, 17000 грн.
Не погодившись із зазначеною постановою, позивач звернувся з даним позовом до суду, та просить поновити строк на його подання, посилаючись на те, що він 04.04.2025 звернувся до центру з надання безоплатної правової допомоги, та йому надано перелік документів, які необхідно зібрати для її отримання, та 11.11.2025 лише було надано доручення адвокатові, а тому строк було пропущено з поважних причин.
За вказаних обставин, враховуючи положення ст. 121 КАС України, суд вважає за доцільне задовольнити клопотання позивача, та поновити позивачу строк для звернення до суду з вказаним позовом у зв'язку з поважністю причини пропуску строку.
Положеннями ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 за № 2232-XII (далі також - Закон № 2232-XII), ч. 1 ст. 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 1, 3, 5 ст. 33 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу»).
Додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМ України від 30.12.2022 №1487 (далі - Порядок №1487), затверджено Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Приписами п.1 ч.1 Правил
визначено обов'язок громадян перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної політики.
З 19.05.2024 до Закону №2232-ХІІ внесені зміни, зокрема, пунктом 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані виконувати правила військового обліку.
Також 19.05.2024 набув чинності Закон 3696-ІХ «Про внесення змін до КУпАП щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», внаслідок чого стаття 210 КУпАП в редакції Закону України № 3696-IX від 09 травня 2024 року передбачає відповідальність за:
- порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку (частина перша);
- повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню (частина друга).
За вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період передбачено стягнення від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.3 ст. 210 КУпАП).
Цим Законом положення ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» викладено в новій редакції, відповідно до якої, зокрема, встановлено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
За змістом ч. 11 ст. 38 Закону № 2232-XII призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
Призовники, військовозобов'язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних (абз. 2 п. 23 Порядку №1487).
Отже, відповідно до ч. 10 ст. 1 Закону № 2232-XII громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані уточнити протягом 60 днів з дня
набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 за № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24.02.2022 за № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан, який діє і на час розгляду справи.
За приписами ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката (ст. 278 КУпАП).
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, протоколом про вилучення речей і документів тощо (ч. 1 ст. 251 КУпАП).
Згідно з частинами 1, 2 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
З огляду на наведене в період з 18 травня 2024 року (тобто після набуття чинності Законом № 3696-ІХ) до 16 липня 2024 року позивач зобов'язаний був оновити свої персональні (військово-облікові) дані через центр надання адміністративних послуг, через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Разом з тим судом встановлено, що вказану вимогу Закону позивач виконав та 08.06.2024 уточнив свої обліково-військові дані, про що свідчить роздруківка з особистого кабінету позивача застосунку «Резерв+».
Також, відповідно до ч. 3 ст. 37 Закону № 3543-XII призовники, військовозобов'язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов'язані в семиденний строк стати на військовий облік.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління, військовими частинами Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 (далі - Порядок № 1487).
Відповідно до п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що є додатком 2 до Порядку № 1487, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні:
1) перебувати на військовому обліку:
- за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов'язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов'язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад;
- за місцем роботи (навчання) - в центральних і місцевих органах виконавчої влади, в інших державних органах, в органах місцевого самоврядування, в органах військового управління (органах управління), військових частинах (підрозділах) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органах спеціального призначення, на підприємствах, в установах, організаціях, закладах освіти, закладах охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності;
2) особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік;
3) у випадку зміни персональних даних, зазначених у пунктах 7 та 7-1 частини першої статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», повідомляти про такі зміни в семиденний строк через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або особисто шляхом прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу (для військовозобов'язаних та резервістів СБУ чи розвідувальних органів - до відповідного органу СБУ чи розвідувального органу України). Такі персональні дані можуть повідомлятися не частіше ніж один раз на сім днів через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста.
Згідно з п. 22 Порядку № 1487 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Так, судом з копії паспорта позивача вбачається, що він був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та 06.11.2019 був знятий з реєстраційного обліку за вказаною адресою, та з 06.11.2019 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Доказів повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_3 матеріали справи не містять.
Приміткою ст. 210 КУпАП визначено, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Однак, примітка до статті 210 КУпАП не може бути застосовано в спірних правовідносинах, оскільки чинне законодавство зобов'язувало саме позивача вчинити певні дії і уточнити свої персональні дані у встановлений строк, які могли бути вчинені тільки ним особисто в один із визначених способів, а отже держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів може перевірити чи уточнив військовозобов'язаний свої персональні дані, але обов'язок такого уточнення покладається на військовозобов'язаного, яким у цьому випадку є позивач.
Водночас, відповідні реєстри та бази даних не містять інформації про фактичне місце проживання позивача, номери його засобів зв'язку, а також адреси електронної пошти, тому посилання на вказану примітку є необгрунтованим.
Згідно з ч. 1 ст. ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, а також про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-9 цього Кодексу.
Так, ст. 279-9 КУпАП передбачено, що у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, але не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста.
Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої
розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України протягом трьох днів після отримання такої заяви зобов'язані перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу винести постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У постанові про накладення адміністративного стягнення керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України визначають розмір штрафу на рівні мінімального розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (частиною статті) цього Кодексу за вчинення такого правопорушення.
Такими чином, Відповідачем було дотримано процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення. Посилання представника позивача на порушення процедури розгляду зводяться лише до не згоди зі складеною постановою. Доказів звернення з відповідними скаргами на дії відповідача до суду також не надано.
За вказаних обставин, доказів перебування на військовому обліку в установленому порядку, після прибуття до нового місця проживання в семиденний строк, Позивачем надано не було.
Суд зазначає, що дійсні обставини справи про адміністративне правопорушення з'ясовані належним чином, зокрема встановлено та зафіксовано факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст.210 КУпАП.
Зібрані та подані до суду докази є належними та допустимими доказами в адміністративній справі, які в повному обсязі доводять обставину порушення позивачем вимог військового обліку.
Будь-яких протиріч між викладеними у постанові №6693 від 29.03.2025 фактів та дійсними обставинами справи судом не встановлено, а можливі недоліки розгляду співробітником ТЦК та СП справи про адміністративне правопорушення не можуть бути самостійною підставою для визнання прийнятої ним постанови протиправною, за умови підтвердження факту порушення позивачем законодавства щодо військового обліку та вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно ч.2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова підлягає залишенню без змін, а позовна заява без задоволення в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 241-246, 286 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - залишити без задоволення.
Постанову №6693 за справою про адміністративне правопорушення від 29 березня 2025 року відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП - залишити без змін.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст рішення виготовлено 23 червня 2025 року.
СУДДЯ - Г.А. ЗУБ