Справа № 452/1173/25
Провадження № 1-кп/452/277/2025
Іменем України
23 червня 2025 року м. Самбір
Самбірський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурорів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
представника потерпілої
юридичної особи ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021141290000509 від 26 жовтня 2021року про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Райнова Самбірського району Львівської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з вищою освітою, пенсіонера, раніше не судимого, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України,
До Самбірського міськрайонного суду Львівської області 31 березня 2025 року надійшов обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України разом з угодою про визнання винуватості від 31.03.2025 року, яку укладено між обвинуваченим та прокурором Самбірської окружної прокуратури Львівської області.
Відповідно до ст. 314 КПК України, ухвалою судді від 03 квітня 2025 року у справі призначено підготовче судове засідання.
В підготовчому засіданні 27 травня 2025 року ОСОБА_6 відмовилася від затвердженя угоди про визнання винуватості, та просив призначити йому захисника.
Ухвалою суду від 27 травня 2025 року задоволено клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 щодо призначення йому захисника, підготовче засідання відкладено на 23.06.2025 року.
У підготовче судове засідання прибули усі учасники процесу.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_7 23.06.2025 року надав до суду клопотання про закриття кримінального провадження та звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності згідно ст. 48 КК України. Зазначив, що ОСОБА_6 є людиною похилого віку, пенсіонером, раніше не судимий, вперше вчинив нетяжкий злочин і щиро кається, завдані збитки відшкодовані, отже його особа перестала бути суспільно небезпечною. Кримінальне діяння втратило суспільну небезпеку.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав заявлене клопотання, просив задовольнити.
Прокурори ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтримали заявлене клопотання.
При цьому прокурор ОСОБА_3 суду пояснила, що обвинувачений
ОСОБА_6 в 2021 році був звільнений з посади директора Ралівське УЖКГ/1; пенсіонер; позитивно характеризується за місцем проживання; раніше не судимий; на досудовому розслідуванні відшкодував матеріальну шкоду на суму 87017,10 грн. Вважала, що ОСОБА_6 перестав бути суспільно небезпечним.
Представник потерпілої юридичної особи - Ралівської сільської ради Самбірського району Львівської області ОСОБА_5 протии заявленного клопотання не заперечував. Додатково пояснив, що в теперішній час Ралівське УЖКГ/1 має всі необхідні дозволи на користування надрами, в тому числі щодо видобування підземних вод.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд дійшов висновку про таке.
ОСОБА_6 , перебуваючи в період з 25.09.2019 по 15.11.2021 на посаді директора «Ралівське УЖКГ/1», виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, тобто являючись службовою особою підприємства, достовірно знаючи про відсутність у підприємства, виданого у встановленому законодавством порядку спеціального дозволу на користування надрами щодо видобування підземних вод (питних) із свердловин №1 та №2, розташованих на земельній ділянці у с. Ралівка Самбірського району Львівської області, за відсутності належних правовстановлюючих документів на дану земельну ділянку, в порушення вимог Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі» та закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження», діючи в усупереч своїх повноважень, умисно, незаконно, порушуючи порядок, встановлений ст. 14, 16, 19, 21, 23 Кодексу України про надра, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, здійснив систематичне незаконне видобування за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом видобутку та транспортування питної води поставив третім особам (споживачам) із свердловин №1 та №2, розташованих у с. Ралівка Самбірського району Львівської області, підземні води (питні) для централізованого водопостачання, які згідно Постанови КМУ №827 від 12 грудня 1994 року «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного значення та місцевого значення» є корисною копалиною загальнодержавного значення, у загальній кількості 68 742 куб. метрів, чим згідно Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389, спричинив шкоду державі в особі Ралівської сільської ради Самбірського району Львівської області на загальну суму 87 017,1 грн.
Дії ОСОБА_6 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 240 КК України як незаконне видобуванні корисних копалин загальнодержавного значення.
Відповідно до статті 12 КК України злочин, передбачений ч. 2 ст. 240 КК України кваліфіковано як нетяжкий злочин.
За змістом статті 48 КК України особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
Вказана норма передбачає дві окремі самостійні умови для звільнення особи від кримінальної відповідальності внаслідок зміни обстановки коли вчинене особою діяння втратило ознаки суспільної небезпечності, або коли ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
ВС в постанові від 15 квітня 2021 року у справі №161/1390/19 зазначив, що особу може бути визнано такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі коли вона сама або обстановка навколо неї зазнає таких змін, що унеможливлюють вчинення цією особою нового злочину. Такі зміни умов життєдіяльності особи повинні носити позитивний характер, дієво впливати на її поведінку і з великою долею ймовірності свідчити про те, що ця особа не вчинятиме у майбутньому кримінально карних діянь. Такими змінами можуть визнаватись, наприклад: призов особи на військову службу, зміна постійного місця проживання і розірвання зв'язків із кримінальним оточенням, тяжка хвороба або нещасний випадок, унаслідок якого особа стала інвалідом, тощо.
У результаті таких змін у житті істотно змінюється морально-юридична оцінка особи, у зв'язку з чим втрачається доцільність застосування до неї заходів кримінально-правового впливу.
При цьому збереження суспільної небезпечності вчиненого злочину на момент розгляду справи у суді не перешкоджає застосуванню ст. 48 КК України у разі, коли у зв'язку зі зміною обстановки особа, яка вчинила злочин, перестала бути суспільно небезпечною (Постанова ВС від 04 лютого 2021 року у справі № 953/21593/19).
Як встановлено судом обвинувачений ОСОБА_6 в 2021 році був звільнений з посади директора Ралівське УЖКГ/1; пенсіонер; позитивно характеризується за місцем проживання; раніше не судимий; на досудовому розслідуванні відшкодував матеріальну шкоду на суму 87017,10 грн.; на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває; працює в «Самбірському професійному ліцеї» на посаді сторожа (а.с.49-60).
Враховуючи зазначене, позицію учасників провадження, суд вважає, що на час судового розгляду в житті обвинуваченого відбулися такі позитивні зміни, які з великою долею ймовірності свідчать, що вказана особа в майбутньому не буде вчиняти кримінальні правопорушення і перестала бути суспільно небезпечною, а відтак, вважає можливим звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України на підставі ст. 48 КК України у зв'язку зі зміною обстановки.
Окрім цього, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 розуміє свої права, підставу звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України, а також наслідки закриття кримінального провадження з цієї підстави і після роз'яснення цих положень наполягає на закритті провадження з підстави, передбаченої ст. 48 КК України, що не є реабілітуючою.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до частини 4 статті 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
За змістом статей 284 - 288 КПК України підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах (Постанова ВС від 26 березня 2020 року у справі № 730/67/16-к).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання сторони захисту та звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності.
Суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті. Звільняючи особу від кримінальної відповідальності, суд або суддя має вирішити питання про скасування чи зміну запобіжного заходу, речові докази, розподіл процесуальних витрат тощо (Постанова ВП ВС від 17 червня 2020 року у справі № 598/1781/17).
По даному кримінальному провадженню була призначена та проведена інженерно-екологічна експертиза № СЕ-19/120-22/4886-ЕЛ від 11.07.2022 року, витрати за проведення якої у сумі 4 719,50 грн. суд покладає на обвинуваченого.
Запобіжні заходи відносно обвинуваченого не застосовувались, цивільний позов не заявлявся, речові докази відсутні.
Крім того суд враховує, те, що у підготовчому судовому засіданні 27 травня 2025 року обвинувачений ОСОБА_6 відмовився від угоди про визнання винуватості, а в подальшому його захисник подав до суду клопотання про закриття кримінального провадження, що свідчить про відсутність фактичних підстав для її затвердження.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 314 КПК України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право, у разі надходження у його провадження обвинувального акту разом з угодою відмовити в затвердженні угоди та згідно ч. 7 ст. 474 КПК у такому разі судове провадження продовжуються у загальному порядку.
Суд зауважує, що відмова сторіни кримінального провадження від угоди про визнання винуватості свідчить про відсутність фактичних підстав для затвердження угоди.
Керуючись статтями 12, 48 КК України, статями 284, 314, 372, 376, 395 КПК України, суд
Відмовити у затвердженні угоди від 31 березня 2025 року про визнання винуватості, яка укладена між прокурором Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_6 за участю захисника ОСОБА_8 .
Клопотання захисника адвоката ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження та звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України у зв'язку зі зміною обстановки - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 240 КК України, на підставі ст. 48 КК України у зв'язку зі зміною обстановки.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за
№ 12021141290000509 від 26 жовтня 2021року про обвинувачення ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України - закрити.
Стягнути з ОСОБА_6 накористь держави процесуальні витрати за проведені експертизи в сумі 4 719,50 грн.
Речові докази по справі відсутні.
Ухвалу може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду через Самбірський міськрайонний суд Львівської області протягом семи днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя