Справа № 450/5412/24 Провадження № 2/450/790/25
"08" травня 2025 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Мельничук І. І.
секретаря судового засідання Дикої О. Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Пустомитівської державної нотаріальної контори Львівської області про скасування обтяження на майно, -
позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд скасувати обтяження зареєстроване Пустомитівською державною нотаріальною конторою (81100, Львівська область, м. Пустомити, вул. Грушевського, буд. 24) в Єдиному реєстрі заборон відчуження об?єктів нерухомого майна обтяження нерухомого майна: запис за реєстраційним № 4414136 від 29.01.2007 року; підстава обтяження - договір застави б/н; тип обтяження - заборона (архівний запис); об?єкт обтяження невизначене майно; власник: ОСОБА_2 , причина відсутності коду: архівний запис; додаткові дані: Архівний номер:865369LVOV121, Архівна дата: 07.10.1999 09:35:00, Дата винекнення: 07.10.1999, № реєстра: 23910-350, внутр. № 7E015E282BF0442А2942, 1201/стор.100.
В обґрунтування позову вказує, що після смерті свого дідуся - ОСОБА_2 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач успадкував нерухоме майно. Згідно із заповітом від 05.04.2017 року, спадкодавець заповів позивачу житловий будинок у с. Годовиця Львівської області та дві земельні ділянки. Позивач прийняв спадщину у встановлений законом строк, що підтверджується відповідними витягами з Державного реєстру спадкових прав. Однак при спробі отримати свідоцтво про право власності, нотаріус повідомив про наявність в архівному Реєстрі заборон обтяження (реєстраційний №4414136 від 29.01.2007 року), що нібито накладене на майно спадкодавця на підставі договору застави без номера. Це обтяження перешкоджає державній реєстрації прав на успадковане майно. Позивач вказує, що інше судове рішення (у справі №450/1253/24 від 22.08.2024 року) вже скасувало арешт на частину майна спадкодавця, однак згадане архівне обтяження залишилось нескасованим, попри відсутність будь-яких чинних зобов'язань спадкодавця. Більше того, нотаріус не має можливості ідентифікувати конкретне майно, до якого застосовано заборону, а отже не може провести реєстраційні дії. Позивач просить суд скасувати зазначене архівне обтяження, оскільки воно є безпідставним, порушує його майнові права як спадкоємця та перешкоджає реалізації права власності.
22.11.2024 року провадження у справі відкрито.
21.03.2025 року справу призначено до судового розгляду.
Позивач в судове засідання 08.05.2025 року в судове засідання не з'явився, однак через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання 08.05.2025 року не з'явився, однак в матеріалах справи є письмові пояснення, згідно мотивів яких вказала, про розгляд справи за відсутності представника Пустомитівської нотаріальної контори, а також відповідно до змісту якої, відповідно до архівної довідки від 01.11.2023 року, заборона на майно була накладена 03.08.1964 року Бібрською державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення кредитора - Львівського склозаводу - через борг у розмірі 400 крб., у 1997 році запроваджено Єдиний реєстр заборон, і заборону 1964 року було перенесено в нього 07.10.1999 року за архівним номером 865369LVOV121, а пізніше - 17.01.2007 - до нової системи реєстру під номером обтяження 4414136, а також зазначає, що єдиним належним відповідачем у справі, за висновком нотаріальної контори, має бути Львівський склозавод або його правонаступник - як обтяжувач, що ініціював накладення заборони.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Судом встановлено, що рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 22.08.2024 року вирішено позовні вимоги ОСОБА_1 до Львівського державного нотаріального архіву, Бібрської державної нотаріальної контори, Пустомитівської державної нотаріальної контори Львівської області, третьої особи приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Львівської області Міханошин Михайла Вікторовича, про припинення обтяження на майно задовольнити частково; скасувати накладені обтяження (заборону/арешт) на житловий будинок АДРЕСА_1 , земельну ділянку площею 0.1651 га, кадастровий номер 4623682000:02:001:0464, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибну ділянку), та земельну ділянку площею 0.2093 га, кадастровий номер 4623682000:02:001:0474, цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства.
Вказане рішення не оскаржувалось та набрало законної сили 23.09.2024 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У відповідності до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 22 березня 2022 року Сокільницькою сільською радою Львівського району Львівської області, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як вбачається із заповіту, посвідченого 05 квітня 2017 року секретарем виконкому Годовицько-Басівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Гавдан Я.Р., ОСОБА_2 на випадок своєї смерті заповів усе належне йому майно внукові ОСОБА_1
Станом на день звернення до суду з даною позовною заявою, обтяження речових прав на майно, які накладені та зареєстровані, не знято та не припинено (не вилучено) в «Реєстрі накладених і знятих арештів (заборон) Бібрської (Пустомитівської) державної нотаріальної контори за 14.04.1957 - 23.12.1971 роки» і «Алфавітній книзі обліку заборон відчуження жилих будинків і арештів, накладених на жилі будинки 1952-1972 рр.», що підтверджується відповіддю Львівського нотаріального архіву № 3712/01-21 від 01 листопада 2023 року.
У той же час як вбачається із листа - роз'яснення № 15/01-16 від 08.10.2024 року, направленого ОСОБА_1 (позивачу) за підписом приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Львівської області Міханошина М. В., вбачається, що видача свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно можлива лише після подання документів, що підтверджують право власності спадкодавця, а також перевірки відсутності обтяжень (арештів або заборон) щодо цього майна - відповідно до п. 4.16 глави 10 Порядку, затвердженого наказом Мін'юсту №296/5 від 22.02.2012 року. У спадковій справі №6/2022 зафіксовано, що на невизначене майно спадкодавця в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна зареєстроване архівне обтяження: реєстраційний номер: 4414136, дата реєстрації: 29.01.2007, підстава: договір застави без номера (згідно з архівними даними), архівний номер: 865369LVOV121, дата: 07.10.1999 року. Надане заявником рішення суду від 22.08.2024 року у справі №450/1253/24 скасовує обтяження лише на конкретне майно - будинок та дві земельні ділянки - які, згідно з реєстром, не були обтяжені цим записом. Оскільки архівний запис №4414136 залишається чинним та стосується «невизначеного майна», нотаріус не має правових підстав для видачі свідоцтва про право на спадщину до моменту його скасування. У зв'язку з цим, нотаріус рекомендує спадкоємцю звернутися до суду з позовом про скасування зазначеного архівного обтяження. Лише після ухвалення відповідного судового рішення можливо звернутися до будь-якого державного реєстратора для зняття обтяження. Після цього спадкоємець може повторно звернутися до нотаріуса особисто або через уповноваженого представника, надавши нотаріально посвідчену довіреність, для оформлення свідоцтва про право на спадщину.
У відповідності до ст. 34 Закону України "Про нотаріат" нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії: зокрема, накладають та знімають заборону щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно), що підлягає державній реєстрації.
Пунктом 5.1. Глави 15 Розділу ІІ "Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 N 296/5, передбачено, що нотаріус знімає заборону відчуження майна за рішенням суду.
Згідно із ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Частиною 1 статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень: державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 2 вказаного Закону передбачено, що обтяження - заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, встановлена законом, актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або така, що виникла на підставі договору.
Згідно із ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» заява на проведення реєстраційних дій та оригінали документів, необхідних для проведення таких дій, подаються заявником у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі інших актів органів державної влади та посадових осіб згідно із законом.
Згідно з ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту є відновлення становища, яке існувало до порушення.
Відповідно до положень ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Таким чином, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований, підтверджений доказами.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Конституцією України (ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України).
Відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», судове рішення, яке набрало законної сили, є підставою для здійснення реєстраційних дій.
Покликання представника Пустомитівської державної нотаріальної контори Львівської області Н. Підгірняк про залучення відповідачем у даній справі Львівського склозаводу або його правонаступників не знайшли свого підтвердження, оскільки із загальнодоступних джерел відсутня інформація щодо вказаної юридичної особи та її правонаступників, а також згідно наявного в Єдиному реєстрі заборони відчуження об?єктів нерухомого майна, який є архівною складовою Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, про реєстрацію обтяження-заборона (архівний запис), реєстраційний номер: 4414136, дата реєстрації: 29.01.2007 року 10:19:54, реєстратором є Пустомитівська державна нотаріальна контора.
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність безпідставно накладеного обтяження на належне позивачеві невизначене майно, що порушує його права, оскільки він не в змозі належним чином розпорядитись своєю власністю, що дає підстави для захисту його прав шляхом задоволення позовних вимог.
Враховуючи вищенаведене, суд, дослідивши докази по справі, вважає, позовні вимоги підставним та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 2, 20, 27 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст 34 Закону України "Про нотаріат", ст.ст. 203, 215, 316, 319, 321 Цивільного кодексу України, ст. ст. 3, 4 12, 13, 76, 81, 137, 247, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд, -
позовні вимоги ОСОБА_1 до Пустомитівської державної нотаріальної контори Львівської області про скасування обтяження на майно - задоволити.
Зняти обтяження, зареєстроване Пустомитівською державною нотаріальною конторою (81100,
Львівська область, м. Пустомити, вул. Грушевського, буд. 24) в Єдиному реєстрі заборон відчуження об?єктів нерухомого майна обтяження нерухомого майна: запис за реєстраційним № 4414136 від 29.01.2007 року; підстава обтяження - договір застави б/н; тип обтяження - заборона (архівний запис); об'єкт обтяження невизначене майно; власник: ОСОБА_2 , причина відсутності коду: архівний запис; додаткові дані: архівний номер: 865369LVOV121, архівна дата: 07.10.1999 09:35:00, дата виникнення: 07.10.1999, № реєстра: 23910-350, внутр. №7E015E282BF0442А2942, 1201/стор.100.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст судового рішення складено 08.05.2025 року.
СуддяІ. І. Мельничук