Справа № 445/763/25
Провадження № 2-а/445/29/25
18 червня 2025 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Сивака В. М.
секретаря судового засідання Захарчук Н.Я.
розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 4331652 від 22.03.2025. В обґрунтування позову вказує, що 22.03.2025 поліцейським 1 взводу 2 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Львівській області капралом поліції Свистуном А.П. була складена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичного режимі серії ЕНА № 4331652 від 22.03.2025, згідно якої позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штраф у розмірі 680,00 грн. Вважає, що у постанові не відображено дійсні обставини події, факт вчинення правопорушення не доведений жодними доказами. Ствердив, що 22.03.2025 о 20 год. 52 хв. керував автомобілем Kia Sportage, д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Стрийській, 109 у м. Львові, виїжджав з території автовокзалу, рухався з допомогою GPS-навігатора, який вказував повернути праворуч, події відбувалися в темну пору доби, тому дорожнього знаку 3.21 «В'їзд заборонено» та дорожнього знаку 5.8 «Дорога із смугою для руху маршрутних транспортних засобів» позивач не побачив з тієї причини, що дорожні знаки прикріплені на одній опорі, яка була розміщена з порушенням вимог їх встановлення. Знаки були повернуті від виїзду таким чином, що їх не було видно, тому позивач об'єктивно не міг їх побачити під час руху. Після вчинення маневру одразу був зупинений поліцейський патрулем, тоді ж поліцейський склав оскаржувану постанову. Вказує, що останній взагалі не досліджував фактичних обставин справи, а просто формально, покладаючись на власну суб'єктивну думку, склав на ОСОБА_1 оскаржувану постанову. Позивач наголошує, що він не вчиняв в той момент жодного правопорушення, так як знаків не було видно, а неналежна організація дорожнього руху не може бути підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху. А складання постанови без будь- яких фактичних доказів вчинення адміністративного правопорушення є неправомірним та незаконним, тому подібні постанови підлягають скасуванню. Вказав, що враховуючи все вищенаведене, можна констатувати, що сам факт вчинення правопорушення не доведений, як і не доведена його вина у інкримінованому правопорушенні, а тому у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення. Дані обставини просить врахувати при прийнятті рішення та позов задоволити в повному обсязі. Ухвалою Золочівського районного суду Львівської області від 30.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено у справі судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. 21.05.2025 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову у зв'язку з безпідставністю такого. В обґрунтування зазначеного вказав, що інспектор чітко спостерігав факт допущення позивачем порушення вимог ПДР України, а тому, як посадова особа єдиного контролюючого органу у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зобов'язаний був відреагувати на факт вчинення правопорушення, що і було зроблено шляхом винесення постанови. Окрім того, зазначив, що відеозапис з нагрудних відеореєстраторів Інспекторів від 22.03.2025 не є збереженими, оскільки, відповідно до наказу МВС «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» від 18.12.2018 № 1026, строк зберігання відеозаписів з портативних та відеореєстраторів, установлених у службових транспортних засобах, БпЛА, становить 30 діб. Управлінню патрульної поліції не були відомі наміри Позивача скасовувати Постанову, та про необхідність збереження відеозапису з відео реєстраторів того дня. В судове засідання позивач не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, підтримавши позовні вимоги. Представник відповідача у судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, однак у відзиві на позов просив про розгляд справи у його відсутності. У відповідності до ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до ч.1-2 ст.268 цього Кодексу, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а тому суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів. Перевіривши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Так, судом встановлено, що позивача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 680,00 грн. Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, інкриміноване позивачу у вину адміністративне правопорушення полягає у тому, що останній 22.03.2025 о 20 год. 52 хв. у м. Львові, по вул. Стрийській, 109, керуючи автомобілем Kia Sportage, д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимоги дорожнього знаку 3.21 "В'їзд заборонено" та керуючи транспортним засобом здійснив зупинку (рух) на смузі для маршрутних ТЗ, позначеною дорожнім знаком 5.8, чим порушив п. 17.1. ПДР. Маючи перед прийняттям оскаржуваної постанови заперечення позивача щодо обставин спірного правопорушення, суб'єкт владних повноважень повинен був зібрати докази, які б підтверджували порушення правил дорожнього руху та спростовували свідчення позивача, але такі докази представником відповідача суду не представлено. Крім того, працівниками поліції не роз'яснено в повній мірі права та обов'язки особі та не з'ясовано, чи вони зрозумілі особі. Також належним чином не заслухані пояснення особи щодо адміністративного правопорушення і не надано їм оцінку. У відповідності до вимог п. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. За положеннями ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується. Повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх. Разом з тим, всупереч вищевказаним вимогам, відповідачем не представлено суду достатніх та належних доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували правомірність винесення оскаржуваної постанови, а тому, суд дійшов висновку, що у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 122 КУпАП, відтак, позов підлягає до задоволення у повному обсязі. У відповідності до вимог статті 139 КАС України, на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 605,60 грн., сплата якого підтверджується відповідною квитанцією. Враховуючи, що відповідачем у справі є Департамент патрульної поліції, такий судовий збір підлягає стягненню саме за рахунок бюджетних асигнувань останнього. Керуючись ст.ст. 2,77,241,243-246, 257-263, 286, 293 КАС України, ст.ст. 9,10,11,14-1,122,251 КУпАП суд, -
позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити. Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 4331652 від 22.03.2025 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 680,00 грн., а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сплачений ним судовий збір в розмірі 605,60 грн. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Повне судове рішення складено 18.06.2025.
Суддя В. М. Сивак