Справа № 462/4309/25
Іменем України
24 червня 2025 року м. Львів
Залізничний районний суд м. Львова в складі головуючої судді Постигач О.Б., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 за ч. 1 ст. 164 КУпАП
ОСОБА_1 10.06.2025 року о 13 год. 55 хв. у м. Львові на пл. Двірцевій, 1 керуючи транспортним засобом марки «Mercedes-Benz Sprinter», д.н.з. НОМЕР_1 , здійснював провадження господарської діяльності з перевезень пасажирів на таксі без державної реєстрації, чим порушив ст. ст. 9, 20 ЗУ «Про автомобільний транспорт» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.
У суді ОСОБА_1 визнав факт вчинення адміністративного правопорушення. Водночас пояснив, що в день події прямував з колегами на роботу до Німеччини та вирішив підвезти двох жінок на їхнє прохання. Наголосив, що пасажирських перевезень не здійснює, особливо на постійній основі, і зазначена ситуація трапилася з ним вперше.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 1 статті 164 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Господарського Кодексу України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.
За визначенням, наведеним у ч. 1 ст. 3 Господарського Кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Згідно з ч. 1 ст. 42 Господарського Кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності: перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів внутрішнім водним, морським, автомобільним, залізничним та повітряним транспортом, міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 ,оглянувши відеозаписи з нагрудних камер спостереження працівників поліції, дослідивши матеріали справи, в тому числі протокол про адміністративне правопорушення № ПП000882 від 11.06.2025 року, фотознімки, вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Доказів, які б спростовували вину ОСОБА_1 суду не надано.
За таких обставин, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, суд вважає, що на нього має бути накладено стягнення у виді штрафу.
Відповідно до ст .40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ст.4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 40-1, 164, 283, 284 КУпАП, суд -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень без конфіскації грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 605,60 грн судового збору.
Роз'яснити, що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.
Постанову може бути оскаржено протягом 10-ти днів до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова з дня винесення постанови.
Суддя: Постигач О.Б.