ЄУН: 336/2690/25
Провадження №: 2/336/2123/2025
23.06.25
23 червня 2025 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Звєздової Н.С., за участі секретаря судового засідання Іванченко О.С.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні в залі суду у м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району про зобов'язання провести приватизацію житла, -
Представник позивачів - адвокат Галіченко Б.В., який діє на підставі ордерів на надання правничої допомоги серії АР№ 1231850, серії АР № 1231851 від 03.04.2025, звернувся з вказаним позовом до суду, в якому просить зобов'язати відповідача вчинити дії щодо передання в спільну сумісну власність житлового приміщення квартири АДРЕСА_1 у відповідності до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» за відсутності ордера на житлове приміщення.
В обґрунтування позову зазначено, що в 1958 році на підставі ордеру отримали квартиру АДРЕСА_1 . На теперішній час в квартирі проживають: він, син ОСОБА_2 та малолітня онука ОСОБА_3 . Позивач звернувся до районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району із заявою щодо реалізації свого права на приватизацію квартири АДРЕСА_1 , однак їм було відмовлено у проведенні приватизації, у зв'язку з відсутністю оригіналу ордеру на житлове приміщення. Отримати копію ордеру неможливо, так як в організації, де зберігаються ці документи, з невідомих причин ордер на квартиру відсутній, що підтверджується відповіддю Департаменту з управління житлово-комунального господарства Запорізької міської ради від 30.06.2023 № І-1294. У зв'язку з цим, вирішити питання щодо приватизації спірної квартири можливо лише в судовому порядку, у зв'язку з чим позивач вимушений звернутися з відповідним позовом до суду.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано в провадження судді Звєздової Н.С.
Ухвалою від 26.03.2025 позов залишено без руху, у встановлений судом строк недоліки усунуто.
Ухвалою від 11.04.2024 відкрите провадження у справі та її призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою від 14.04.2025 виправлено описку в ухвалі про відкриття упровадження шляхом зазначення вірної дати постановлення ували - 14.04.2025.
Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.
Відповідачем на позовну заяву відзиву подано не було.
Дослідивши заяву про визнання позову, письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Позивачі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями паспортів громадян України.
З пояснення позивача, не спростованих представником відповідача, інших квартиронаймачів немає.
Позивачу було відмовлено у приватизації квартири, у зв'язку тим, що ним не було надано копія ордеру про надання житлової площі відповідно до п.18 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 року №396.
Відмова у здійсненні приватизації займаної позивачами квартири АДРЕСА_1 чинить останнім пререшкоди в реалізації їх права на приватизацію вказаного житлового приміщення.
Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), статей 4, 5 ЦПК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, і має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Згідно зі статтями 12, 13, 81 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Відповідно до частини першої статті 328 ЦК право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Згідно з частиною першою статті 345 ЦК фізична особа або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна, що є в комунальній власності.
Приватизація житлових приміщень здійснюється відповідно до приписів Закону України від 19.06.1992 № 2482-XII «Про приватизацію державного житлового фонду» (далі - Закон № 2482) та Положення про порядок передачі квартир у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 № 396 (далі - Положення № 396), яким передбачений вичерпаний обов'язковий перелік документів, які додаються до заяви на приватизацію квартири, в тому числі і копія ордеру про надання житлової площі.
Відповідно до статті 1 Закону № 2482 приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України. Державний житловий фонд це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ. Особливості приватизації житлових приміщень у гуртожитках визначаються законом.
Згідно зі статтею 2 Закону № 2482, до об'єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, які використовуються громадянами на умовах найму.
Відповідно до статті 3 Закону № 2482, приватизація здійснюється шляхом: безоплатної передачі громадянам квартир (будинків) з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю; продажу надлишків загальної площі квартир (будинків) громадянам України, що мешкають в них або перебувають в черзі потребуючих поліпшення житлових умов.
Пунктом 5 статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкту комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Відповідно до частини третьої статті 8 Закону № 2482, передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.
Згідно частиною десятою статті 8 Закону № 2482 органи приватизації не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків) у приватизації займаного ними житла, за винятком випадків, передбачених пунктом 2 статті 2 цього Закону, а саме не підлягають приватизації: квартири - музеї; квартири (будинки), розташовані на території закритих військових поселень, підприємств, установ і організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків- пам'ятників садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв-заповідників; кімнати в гуртожитках; квартири (будинки), які перебувають у аварійному стані; квартири, віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири, розташовані в зоні безумовного (обов'язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на ЧАЕС.
Даний перелік підстав для відмови в приватизації квартири є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, і вбачається, що на спірну квартиру позивачів не розповсюджується.
Відповідно до пункту 10 частини першої статті 15 Житлового кодексу Української РСР (далі - ЖК), до компетенції виконавчих комітетів районних, міських, районних у містах рад народних депутатів віднесено видача ордерів на жилі приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.
За змістом статті 58 ЖК, ордер є єдиною підставою для вселення у жиле приміщення.
Відповідно до пунктів 69, 70, 72 розділу IV Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР від 11.12.1984 № 470, ордер на жиле приміщення видається на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів та є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення, дійсний протягом 30 днів.
Ордер вручається громадянинові, на ім'я якого він виданий, або за його дорученням іншій особі. При одержанні ордера пред'являються паспорти (або документи, що їх замінюють) членів сім'ї, включених до ордера.
При вселенні в надане жиле приміщення громадянин здає ордер у житлово-експлуатаційну організацію, а за її відсутності відповідному підприємству, установі, організації; ордер зберігається як документ суворої звітності.
Відповідно до пункту 17 Положення № 396 громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім'ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію.
Відтак, відмова у здійсненні приватизації займаної позивачами квартири АДРЕСА_1 обґрунтовується тим, що пунктом 18 Положення № 396, задля здійснення приватизації житла громадянином до органу приватизації подаються певний перелік документів, зокрема і ордер,
Враховуючи те, що у позивачів оригінал ордеру відсутній, на сьогоднішній день у них виникла перешкода у реалізації свого права на приватизацію житла.
Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та іншими міжнародно-правовими документами про права людини закріплено право на житло.
Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Згідно зі статтею 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Статтею 345 ЦК України закріплюється право фізичної або юридичної особи набувати право власності на майно у разі приватизації державного та комунального майна у порядку, встановленому законом. Зазначена норма є загальною, оскільки відсилає до спеціального законодавства.
Правові основи приватизації державного житлового фонду, його подальшого використання і утримання визначені Законом № 2482.
З матеріалів справи вбачається, що квартира АДРЕСА_1 до квартир, які не є об'єктами приватизації на підставі статті 2 Закону № 2482 не відноситься.
Позивачі мають право на приватизацію квартири, в якій вони зареєстровані та проживають, а відмова відповідача в реалізації їх права на приватизацію порушує права позивачів на житло.
Суд встановив, що позивачі вселені у квартиру на законних підставах, незаконність їх проживання ніким не спростована та не заперечувалась, а відсутність ордеру позбавляє їх можливості реалізувати своє право на приватизацію квартири та враховуючи, що у них є всі необхідні документи для проведення приватизації вищезазначеного житлового приміщення, крім ордеру, який надати не має можливості по незалежним від них обставинам.
Відповідно до статті 59 ЖК, ордер на спірну квартиру не був визнаний в судовому порядку недійсним, відповідач не спростував факту, що ордер дійсно видавався, тому суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо зобов'язання здійснити приватизацію спірної квартири є доведеними законними, обґрунтованими, а відтак підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 10, 13, 81, 89, 141, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Зобов'язати районну адміністрацію Запорізької міської ради по Шевченківському району здійснити приватизацію квартири АДРЕСА_1 за відсутності ордеру про надання житлової площі у відповідності до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Реквізити учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання (зареєстроване): АДРЕСА_2 .
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання (зареєстроване): АДРЕСА_2 .
Відповідач: Районна адміністрація Запорізької міської ради по Шевченківському району, код ЄДРПОУ 37573885, місцезнаходження: 69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд.34.
Суддя: Н.С. Звєздова