Дата документу 18.06.2025
Справа № 334/2719/25
Провадження № 2/334/2016/25
18 червня 2025 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя
у складі: головуючого судді Ісакова Д.О.,
за участі секретаря судового засідання Прийменко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжі, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про припинення стягнення аліментів та звільнення від сплати заборгованості,
04 квітня 2025 року до Ленінського районного суду міста Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Мазур Олена Сергіївна до ОСОБА_2 , про припинення стягнення аліментів та звільнення від сплати заборгованості.
В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 03.06.2016 року.
Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 06.09.2023 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, шлюб між подружжям розірваний.
Судовим наказом Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 28.10.2019 року у справі №334/7362/19, за заявою ОСОБА_3 , стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 16.10.2019 року і до досягнення дитиною повноліття.
Про існування вказаного наказу боржнику не було відомо, оскільки сторони продовжували проживати разом однією сім'єю і утримувати дитину. Крім того, стягувачка не пред'являла судовий наказ до виконання до 2025 року.
З початком повномасштабного вторгнення російської федерації та введення воєнного стану батьками дитини було прийнято рішення про вивезення дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за межі України.
06.03.2022 року малолітня дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 виїхав у Німеччину разом з дідусем ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (батьком ОСОБА_1 ).
З цього часу малолітня дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повністю перебував на утриманні позивача ОСОБА_1 .
Разом з тим, з березня 2022 року відповідачка ОСОБА_2 перестала утримувати дитину, проживати разом з нею, проте на її користь в цей період були нараховані аліменти, які стягувались з позивача ОСОБА_1 .
29.10.2022 року позивач ОСОБА_1 виїхав у Німеччину, де проживає разом з малолітнім сином ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 по теперішній час.
Судовим наказом Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 28.09.2023 року у справі №334/8744/23, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 28.09.2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
Постановою головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження ВП №73299199 (ідентифікатор доступу Г0Г47ЕВ56Е46) про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Посилаючись на вищевказані обставини, позивач просив суд, припинити нарахування та стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_3 на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які присуджені судовим наказом Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 28.10.2019 року у справі №334/7362/19, починаючи з 06.03.2022 року, та звільнити його від стягнення нарахованої заборгованості у виконавчому провадженні ВП №77359210 від 04.03.2025 року, починаючи з 06.03.2022 року.
Ухвалою суду від 07.04.2025 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача адвокат Мазур Олена Сергіївна в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника, просила позов задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_2 до суду не з'явилася, подала заяву про визнання позову, в якій зазначила що позов ОСОБА_1 до неї про припинення стягнення аліментів та звільнення від сплати заборгованості з 06.03.2022 року визнає, просить справу розглянути без її участі.
Представник третьої особи Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) до суду не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень ЦПК розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, перевіривши та дослідивши письмові докази, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.
Відповідно до статтей 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно зі статтями 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 03.06.2016 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб.
Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження.
Рішенням Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 06.09.2023 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, шлюб між подружжям розірваний.
Судовим наказом Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 28.10.2019 року у справі №334/7362/19, за заявою ОСОБА_3 , стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 16.10.2019 року і до досягнення дитиною повноліття.
Про існування вказаного наказу боржнику не було відомо, оскільки сторони продовжували проживати разом однією сім'єю і утримувати дитину. Крім того, стягувачка не пред'являла судовий наказ до виконання до 2025 року.
Вказаний судовий наказ був пред'явлений стягувачем ОСОБА_8 до виконання лише 04.03.2025 року.
Постановою головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження ВП №73299199 (ідентифікатор доступу Г0Г47ЕВ56Е46) про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до розрахунку заборгованості від 01.04.2025 року, складеного старшим державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Веретельник Ж.А. заборгованість ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 за виконавчим документом №334/7362/19 від 28.10.2019 року за період з жовтня 2019 по березень 2025 становить 77968,25 гривень.
З початком повномасштабного вторгнення російської федерації та введення воєнного стану батьками дитини було прийнято рішення про вивезення дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за межі України.
06.03.2022 року малолітня дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з дідусем ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (батьком ОСОБА_1 ) виїхав у Німеччину.
Виїзд малолітньої дитини до Республіки Німеччина був погоджений батьками малолітньої дитини ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , що підтверджується заявою до компетентних органів або всім, кого це стосується, яка посвідчена 11.04.2022 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Обушенко Г.О. зареєстровано в реєстрі за № 189, 190.
Відповідно до вищевказаної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_3 надають згоду та підтверджують, що нагляд та фактичний догляд на їх сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під час його перебування та проживання на території Німеччини у зв'язку з воєнними діями на території України буде здійснювати: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (який є його дідусем) та/або ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (яка є його бабусею).
З цього часу малолітня дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повністю перебував на утриманні позивача ОСОБА_1 .
Разом з тим, з березня 2022 року відповідачка ОСОБА_2 перестала утримувати дитину, проживати разом з нею, проте на її користь в цей період були нараховані аліменти, які стягувались з позивача ОСОБА_1 .
29.10.2022 року позивач ОСОБА_1 виїхав у Німеччину, де проживає разом з малолітнім сином ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 по теперішній час.
Відповідно до листа Державної прикордонної служби України №19/25387-25-Вих від 27.03.2025 року ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 перетнув державний кордон України (напрямок виїзд), пункт пропуску Угринів, 29.10.2022 18:48.
Рішенням Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 06.09.2023 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, шлюб між подружжям розірваний.
Судовим наказом Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 28.09.2023 року у справі №334/8744/23, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 28.09.2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
Матеріалами справи підтверджено, що з 29.10.2022 року малолітня дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом з батьком ОСОБА_1 .
Судом досліджено копії наступних доказів: посвідка на тимчасове проживання у Німеччині, що видана на ім'я малолітньої дитини ОСОБА_4 від 31.05.2022 року, посвідка на тимчасове проживання у Німеччині ОСОБА_1 , що видана 31.10.2022 року, заява батьків дитини ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , посвідчена 11.04.2022 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Обушенко Г.О., зареєстровано в реєстрі за №189,190, в якій останні висловили свою згоду, що фактичний догляд та нагляд за сином ОСОБА_4 під час його тимчасового перебування та проживання на території Республіки Німеччина у зв'язку з воєнними діями на території України буде здійснювати дідусь дитини ОСОБА_9 та бабуся дитини ОСОБА_10 .
Також позивачем до матеріалів справи надано підтвердження орендодавця відповідно до §19 Закону про реєстрацію громадян за місцем перебування та за місцем проживання, відповідно до якого ОСОБА_11 та малолітня дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вселилися 20.12.2022 року в орендовану квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ; квартира АДРЕСА_2 ; 3-тій поверх зліва.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що з 06.03.2022 року малолітня дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не проживав разом з матір'ю, а проживав спочатку з 06.03.2022 року з дідусем ОСОБА_6 та бабусею зарецькою ОСОБА_12 , а в подальшому з 29.10.2022 року дитина проживає разом з батьком ОСОБА_13 .
В той же час аліменти за судовим наказом Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 28.10.2019 року у справі № 334/7362/19 на користь відповідачки на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 продовжують стягувати з позивача - батька дитини, а розмір заборгованості по цим аліментам зростає.
Відповідно до розрахунку заборгованості від 01.04.2025 року по аліментам у ВП №77359210, яке було відкрито 04.03.2025 року боржнику ОСОБА_1 була нарахована заборгованість в розмірі 77968, 25 гривень.
Щодо нормативно-правового обґрунтування у цій справі, суд керується наступним.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Згідно з ч. 2 ст. 141 Сімейного Кодексу України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Способи захисту сімейних прав та інтересів встановлені ч. 2 ст. 18 СК України, згідно з нормами якої способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є припинення правовідношення, а також його анулювання.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. (ч.3 ст.181 СК України).
Відповідно до п. 17 Постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і, відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Отже, за змістом наведених норм закону право на отримання аліментів на дитину має той з батьків, з ким проживає дитина, а відповідний обов'язок сплачувати аліменти на дитину той з батьків, хто проживає окремо від неї.
За змістом ч. 2 ст.197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно із частиною четвертою статті 273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Відповідно до СК України аліменти, одержані на дитину, є її власністю. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами винятково за цільовим призначенням в інтересах дитини. Припинення стягнення аліментів можливе, якщо одержувач аліментів не витрачає отримані ним гроші на дитину, дитина проживає з іншим із батьків, який її повністю і утримує. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім'я їх одержувача.
З огляду на зазначене, та враховуючи, що після набрання судовим наказом у справі №334/7362/19 законної сили, яким стягнуті з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінилися обставини, що впливають на розмір аліментів та їх припинення, суд вважає, що слід припинити нараховувати та стягувати аліменти з боржника, починаючи з того моменту, як дитина перестала проживати з матір'ю з 06.03.2022 року та при цьому звільнити його від заборгованості, нарахованої за цей період.
Відповідно до статті 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Як роз'яснив Пленум Верхового Суду України у пункті 24постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Оскільки під час розгляду справи відповідачка визнала позов у повному обсязі і таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд дійшов висновку про задоволення позову
У разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідному рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що передбачено частиною 1 статті 142 ЦПК України.
Таким чином, позивачу необхідно повернути з державного бюджету 50 відсотків сплаченого ним судового збору за платіжною інструкцією №0.0.4288368264.1 від 04.04.2025 року у сумі 605,60 гривень.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 50 відсотків сплаченого ним судового збору у сумі 605, 60 гривень, оскільки позивачем заявлена відповідна вимога.
Керуючись статтями: 3-5, 10-13, 142, 206, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України,
позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про припинення стягнення аліментів та звільнення від сплати заборгованості - задовольнити.
Припинити нарахування та стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_8 на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які присуджені судовим наказом Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 28.10.2019 року у справі № 334/7362/19, починаючи з 06.03.2022 року.
Звільнити ОСОБА_1 від стягнення нарахованої заборгованості у виконавчому провадженні ВП №77359210 від 04.03.2025 року, починаючи з 06.03.2022 року.
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків сплаченого ним судового збору у сумі 605, 60 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 50 відсотків сплаченого ним судового збору у сумі 605, 60 гривень.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .
Третя особа: Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ЄДРПОУ 35036926, місцезнаходження: м. Запоріжжя, вулиця Лобановського, буд. 10.
Суддя Ісаков Д.О.