Виноградівський районний суд Закарпатської області
___________________________________________________________________________________________________ Справа № 299/2932/25
23.06.2025 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого судді Леньо В.В. при секретарі-Казимірська Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Виноградів справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що Інспектором взводу №1 роти №2 батальйону УПП Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції Угрином Ігорем Івановичем неправомірно винесено постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення від 03.06.2025 серії ЕНА №4885462 за ч.1 ст.122 КУпАП і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Так, в графі 5 оскаржуваної постанови зазначено, що позивач «перетнув дорожню горизонтальну суцільну розмітку лінію 1.1, чим порушив п. 8.5.1 ПДР». При цьому, в постанові інспектором зроблено висновок, що зазначеними діями ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП - «… порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини», яке передбачає накладення штрафу в розмірі 340 грн.
Вважає, що оскаржувана постанова винесена протиправно та підлягає скасуванню, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП - позаяк він не перетинав жодної суцільної лінії дорожньої розмітки. У матеріалах справи відсутні жодні докази перетину суцільної лінії розмітки. Звинувачення інспектора - це лише його суб'єктивні припущення. Навіть якщо інспектор припускає можливий факт наїзду на лінію 1.1. саме на ньому лежить обов'язок довести це з використанням належних і допустимих доказів, зокрема: відеозаписів, показань свідків тощо.
Зазначає, що 03.06.2025 здійснював рух на транспортному засобі на автомобільній дорозі в м. Ужгород. Дорога була позначена періодично переривчастою - 1.5 та періодично суцільною лінією 1.1. Після цього його автомобіль було зупинено працівниками патрульної поліції шляхом увімкнення проблискових маячків синього та червоного кольору. Поліцейський автомобіль зупинився позаду автомобіля позивача, після чого, до його автомобіля підійшов інспектор, який повідомив, що Чепурний В.В. начебто десь там раніше перетнув «суцільну лінію дорожньої розмітки». У процесі спілкування з інспекторами поліції, позивач припустив, що, можливо, наїхав на лінію розмітки. Проте жодного чіткого місця порушення йому не було вказано, доказів не надано, ситуація залишалася незрозумілою. Уже після вручення постанови, в спокійній обстановці, він проаналізував маршрут руху та впевнився, що не перетинав суцільної лінії взагалі.
Стверджує, що про розгляд адміністративної справи поліцейський його належно не повідомлялв, не сповіщав про дату, час розгляду, про особу, яка буде розглядати, не повідомляв його належним чином про його права тощо. Замість процедурного розгляду справи відбулося формальне вручення вже складеної постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Вказує, що у справі доказів, які б об'єктивно підтверджували факт перетину ним саме суцільної лінії розмітки, - немає. Сам по собі опис інспектора без фіксації місця, без фото, без пояснення обставин не може бути визнаний достатнім доказом для притягнення його до відповідальності.
Таким чином, на його переконання, оскаржувана постанова винесена протиправно та підлягає скасуванню, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП. У матеріалах справи відсутні жодні докази перетину суцільної лінії розмітки. Звинувачення інспектора - це лише його суб'єктивні припущення. Навіть якщо інспектор припускає можливий факт наїзду на лінію 1.1, саме на ньому лежить обов'язок довести це з використанням належних і допустимих доказів, зокрема: відеозаписів, показань свідків тощо.
Вказав, що відповідач, не маючи взагалі ніяких доказів вчинення ним (позивачем) адміністративного правопорушення, притягнув його до адміністративної відповідальності.
Враховуючи викладене вище, просив скасувати постанову від 03.06.2025 серії ЕНА №4885462 про накладення адміністративного стягнення, винесену Інспектором взводу №1 роти №2 батальйону УПП Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції Угрином Ігорем Івановичем, відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Ухвалою суду від 15 лютого 2023 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено справу до розгляду. Роз'яснено відповідачу його право на подання до суду у порядку, передбаченому ст.162 КАС України, протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, відзиву на позовну заяву та наявні докази у порядку, передбаченому ст.79 КАС України.
Представником відповідача Ісак Д.І. подано відзив на позовну заяву, згідно якого, вважаючи необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам діючого законодавства зміст та вимоги позовної заяви, просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, зазначивши на обґрунтування заперечень, що 03.06.2025 року під час несення служби працівниками управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції в м. Ужгороді по вул. Легоцького 19 «А», було виявлено порушення правил дорожнього руху, а саме, водій транспортного засобу «VOLKSWAGEN TOUAREG» з номерним знаком НОМЕР_1 , перетнув суцільну дорожньої розмітки 1.1, яка розділяє транспортні потоки протилежних напрямків, порушивши п. 8.5.1 ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП. На підставі ст. 35 ЗУ "Про Національну поліцію" транспортний засіб було зупинено. Інспектор підійшов до водія, яким виявився ОСОБА_1 , пояснив причину, підставу зупинки та перевірки документів, попросив пред'явити документи, зазначені в п. 2.1 ПДР України на підставі ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію» та пункту 2.4 ПДР України. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме порушення вимог ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП було прийнято рішення про складання адміністративних матеріалів щодо Позивача. Після чого водію було роз'яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (підтверджується підписом ОСОБА_1 в п. 8 постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ЕНА № 4885462 від 03.06.2025). В ході розгляду справи всі усні доводи Позивача були взяті до уваги про розгляді справи про адміністративне правопорушення, письмових пояснень чи клопотань позивач не надавав.
Зазначає, що відповідно до ст.283 КУпАП оскаржувана постанова серії ЕНА № 4885462 від 03.06.2025 містить всі вимоги, визначені КУпАП.
Інспектор виніс постанову за ч. 1 ст. 122 КУпАП та наклав стягнення на правопорушника в розмірі 340 грн., відповідно до санкції статті
При розгляді справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху (відповідач) діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами.
Крім того, повноваження інспектора поліції складати постанову про накладення адміністративного стягнення визначені наведеними вище нормами КУпАП та Законом України «Про національну поліцію». У випадку незгоди особи щодо якої складена така постанова, вона має право оскаржити останню в установленому законом порядку. Перевірка постанови на предмет її правомірності здійснюється, у тому числі, шляхом перевірки повноважень патрульного поліцейського, дотримання ним процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, наявності підстав для притягнення до адміністративної відповідальності.
В свою чергу, обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач не зробив жодних посилань, та не надав жодних доказів, як на підставу своїх заперечень щодо відсутності в його діях порушень ПДР з чого можна було б зробити висновок про те, що його дії як поліцейського в частині притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП є неправомірними, а постанову про притягнення до адміністративної відповідальності було складено з порушеннями норм чинного законодавства України.
На підтвердження порушення ПДР України водієм ОСОБА_1 03.06.2025 року, відповідачем надано відеозапис з міських камер зовнішнього відеоспостереження, на якому зафіксовано перетин суцільної лінії 1.1 водієм транспортного засобу «VOLKSWAGEN TOUAREG» з номерним знаком НОМЕР_1 в м. Ужгороді по вул. Легоцького 19 «А» (при виїзді з прилеглої території ТЦ «Токіо»). На відеозаписі з міських камер зовнішнього відеоспостереження зафіксовано дорожню розмітку 1.1 (20:50:32 відеозапису) та виїзд транспортного засобу з державним номерним знаком НОМЕР_1 , який здійснив перетин дорожньої розмітки 1.1 "вузька суцільна лінія" (20:52:38 відеозапису). Інспектором було ознайомлено Позивача з правами згідно ст. 268 КУпАП України та строками оскарження згідно ст. 289 КУпАП України (підтверджується підписом позивача в п. 8 постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 4885462 від 03.06.2025). Більше того, зазначені статті наявні на зворотній стороні постанови про адміністративне правопорушення
Зваживши доводи, викладені в позові на обґрунтування позовних вимог, враховуючи поданий відповідачем відзив на позовну заяву, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) за наявними у справі доказами, суд прийшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Положення ст. 5 КАС України є реалізацією ч. 1 ст. 55 Конституції України, яка визначає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, у разі, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 03.06.2025 року Інспектором взводу №1 роти №2 батальйону УПП Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції Угрином Ігорем Івановичем відносно позивача ОСОБА_1 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 03.06.2025 серії ЕНА №4885462 за ч.1 ст.122 КУпАП і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Вказана постанова мотивована тим, що 03.06.2025 року о 22:52 год. в м. Ужгород по вул. Легоцького, 19 А, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «VOLKSWAGEN TOUAREG» з номерним знаком НОМЕР_1 , перетнув суцільну дорожньої розмітки 1.1, яка розділяє транспортні потоки протилежних напрямків, порушивши п. 8.5.1 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Позивачем, в свою чергу, оскаржується правомірність винесеної відповідачем інспектором взводу №1 роти №2 батальйону УПП Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції Угрином І.І. як суб'єктом владних повноважень рішення у формі постанови серії ЕНА №4885462 від 03.06.2025 року.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
В свою чергу, конкретні правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами Кодексу адміністративного судочинства України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України «Про дорожній рух», Закону України «Про Національну поліцію», Правил дорожнього руху.
Частина 1 ст. 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Об'єктом адміністративного проступку є суспільні відносини у галузі забезпечення безпеки дорожнього руху.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається, зокрема, у формі порушення вимог розмітки проїзної частини доріг.
Суб'єкт адміністративного проступку - спеціальний (водій транспортного засобу, тобто особа, яка в установленому порядку отримала дозвіл на керування транспортним засобом - водійське посвідчення тощо).
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
Згідно з ч. 5 статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасникам дорожнього руху ставиться в обов'язок знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати та неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пунктом 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п.8.1 ПДР регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.
Так, згідно з п.8.5 ПДР. Дорожня розмітка (додаток 2) поділяється на горизонтальну та вертикальну і використовується окремо або разом з дорожніми знаками, вимоги яких вона підкреслює або уточнює.
Відповідно до п.п.8.5.1 ПДР горизонтальна дорожня розмітка встановлює певний режим і порядок руху. Наноситься на проїзній частині або по верху бордюру у вигляді ліній, стрілок, написів, символів тощо фарбою чи іншими матеріалами відповідного кольору згідно з пунктом 1 розділу 34 цих Правил.
Крім того, згідно з п.8.5-1 ПДР. Дорожня розмітка застосовується відповідно до цих Правил і повинна відповідати вимогам національного стандарту. Дорожня розмітка повинна бути видимою учасникам дорожнього руху як у світлу, так і в темну пору доби на відстані, що забезпечує безпеку руху. На ділянках доріг, на яких є труднощі для видимості учасниками дорожнього руху дорожньої розмітки (сніг, бруд тощо) або дорожня розмітка не може бути відновленою, установлюються відповідні за змістом дорожні знаки.
Відповідно до частини 1 Розділу 34 ПДР лінії горизонтальної розмітки мають білий колір, при цьому, горизонтальна розмітка має таке значення: 1.1 (вузька суцільна лінія) - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків (осьова розмітка) на дорогах з двома чи трьома (2 + 1) смугами руху в обох напрямках, позначає межі смуг руху у попутному напрямку (розділювальна розмітка), позначає межі проїзної частини, на які в'їзд заборонено (напрямні острівці та острівці безпеки); розділяє пішохідний і велосипедний рух на суміжних пішохідних та велосипедних доріжках, позначених знаком 4.18; розділяє смуги на велосипедних доріжках з двостороннім рухом у разі наближення до велосипедного переїзду, позначеного розміткою 1.15.
Лінії 1.1 перетинати забороняється. Як виняток, за умови забезпечення безпеки дорожнього руху, дозволяється перетинати лінію 1.1 для об'їзду нерухомої перешкоди, розміри якої не дають змоги здійснити її безпечний об'їзд, не перетинаючи цю лінію, а також обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються із швидкістю менше 30 км/год.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Пункт 1 статті 247 КУпАП визначає обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності наявність події і складу адміністративного правопорушення, при цьому наявність такої події доводиться шляхом надання доказів, визначених ст.251 КУпАП.
На підставі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частиною 3 статті 283 КУпАП визначено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Абзацом 4 пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
За таких обставин, достатньою та необхідною правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху є наявність в її діях (бездіяльності) відповідного складу правопорушення, що повинно підтверджуватися належними і допустимими доказами, одним з яких є фото чи відеозапис.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів),що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Виходячи із норм, викладених в ст. 77 КАС України, за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. При розгляді справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає саме на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Для повного та всебічного з'ясування обставин справи у судовому засіданні судом був переглянутий відеозапис з міських камер зовнішнього відеоспостереження, на якому зафіксовано перетин суцільної лінії 1.1 водієм транспортного засобу «VOLKSWAGEN TOUAREG» з номерним знаком НОМЕР_1 в м. Ужгороді по вул. Легоцького 19 «А» (при виїзді з прилеглої території ТЦ «Токіо»). На відеозаписі з міських камер зовнішнього відеоспостереження зафіксовано дорожню розмітку 1.1 (20:50:32 відеозапису) та виїзд транспортного засобу з державним номерним знаком НОМЕР_1 , який здійснив перетин дорожньої розмітки 1.1 "вузька суцільна лінія" (20:52:38 відеозапису).
Вказаний відеозапис долучений до матеріалів справи відповідачем, при подачі відзиву на позовну заяву.
В свою чергу, обґрунтовуючи позовні вимоги позивач ОСОБА_1 як на одну з підстав позову зазначив, що обов'язок довести факт правопорушення, з використанням належних і допустимих доказів, зокрема: відеозаписів, показань свідків тощо, лежить на відповідачеві.
Суд зазначає, що у наданому відеозапису чітко зафіксовано факт перетину позивачем вузької суцільної лінії 1.1, перетин якої згідно з вимогами ПДР, - забороняється.
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено наявність в діях водія ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом «VOLKSWAGEN TOUAREG» з номерним знаком НОМЕР_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Крім того, при встановленні правомірності винесеного суб'єктом владних повноважень рішення у формі постанови серії ЕНА №4885462 від 03.06.2025 року шляхом надання судом оцінки діям суб'єкта владних повноважень щодо дотримання процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, судом відзначається наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ч. 1, ч. 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з ч. 1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі.
При цьому, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема, права на користування юридичною допомогою, -є законодавчою гарантією об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення. Водночас, реалізація вищевказаного положення можлива лише у разі, забезпечення реальної можливості користування особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, правовою допомогою при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Інспектором було ознайомлено Позивача з правами згідно ст. 268 КУпАП України та строками оскарження згідно ст. 289 КУпАП України (підтверджується підписом позивача в п. 8 постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 4885462 від 03.06.2025). Більше того, зазначені статті наявні на зворотній стороні постанови про адміністративне правопорушення. Згідно зі ст. 59 КУ, кожен має право на правову допомогу, кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності є вільною у виборі як захисника, так і у виборі самого способу реалізації свого права на захист. Інспектором не було відмовлено позивачеві залучити до розгляду справи захисника, протягом розумного строку
Окрім того, надаючи оцінку твердженню позивача щодо невідповідності форми та змісту оскаржуваної постанови судом відзначається наступне.
Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати вимогам ст. 283 КУпАП.
Крім того, відповідно до п. 1 розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року № 1395 (далі Інструкція № 1395), розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Пунктом 5 розділу IV Інструкції № 1395 передбачено, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу ХІІІ цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.
Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи (стаття 285 КУпАП). Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається поштою рекомендованим листом особі, стосовно якої її винесено.
Копія постанови в той самий строк вручається або надсилається потерпілому на його прохання. Копія постанови вручається під підпис. У разі якщо копія постанови надсилається, про це робиться відповідна відмітка у справі (стаття 285 КУпАП).
Наведене положення Інструкції № 1395 вказує на те, що постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути винесена поліцейським як у письмовій формі, передбаченій додатком 5 Інструкції № 1395, так і у формі роздрукованої стрічки із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови, наведеним у додатку 5, та незалежно від форми такої постанови її зміст повинен відповідати вимогам ст. 283 КУпАП.
Загальні відомості, які повинна містити постанова по справі про адміністративне правопорушення наведено у ч. 2 ст. 283 КУпАП.
Частиною 3 статті 283 КУпАП, передбачено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості, зокрема, про: транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.
При цьому, дослідивши зміст оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4885462 від 03.06.2025 року у формі роздрукованої стрічки, - судом встановлено її відповідність як вимогам ст.283 КУпАП, так і вимогам Інструкції № 1395.
Відповідно до ч.1 ст.245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
За викладених обставин, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що доводи позивача ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження, тому у задоволенні позову позивачу слід відмовити в повному обсязі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 5, 6, 9, 72, 77, 132, 139, 241, 242, 244, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, ч. 1 ст.122, ст.ст. 251, 254, 256, 283, 288, 289 Кодексу України про адміністративні про адміністративні правопорушення, суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі - відмовити
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Виноградівський районний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 24.06.2025 року.
ГоловуючийВ. В. Леньо