Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/1899/25
Номер провадження: 2/511/910/25
"24" червня 2025 р. суддя Роздільнянського районного суду Одеської області Гринчак С. І. , розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
10.06.2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеною позовною заявою, в якій просила розірвати шлюб між сторонами, який зареєстрований 23 червня 2021 року Роздільнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), на підставі актового запису №93. Від шлюбу неповнолітніх дітей не мають. Спільне життя не склалося, у зв'язку з подружньою зрадою чоловіка, внаслідок чого між сторонами припинилися шлюбні стосунки та перестали вести спільне господарство, та проживають окремо.
Згідно з автоматизованою системою документообігу суду при розподілі справ між суддями для розподілу вказана справа 10.06.2025 року була розподілена в провадження судді Гринчак С.І.
Відповідно до ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Дана позовна заява подана з порушенням вимог чинного законодавства і має бути залишена без руху на підставі наступного.
Виходячи з вимог п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити місце проживання чи перебування відповідача, поштовий індекс, а також реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти, відомості проти наявність або відсутність електронного кабінету.
Відповідно до відповіді відділу ВОМІРМП УПРЕ ГУ ДМС в Одеській області від 23.06.2025 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованим/зняти з реєстрації по м. Одесі та Одеській області не значиться.
Згідно відповіді № 1505507 від 23.06.2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру, відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вказаними параметрами особу не знайдено.
Позивачем не надано жодного доказу того, що відповідач дійсно зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , і яка є останнім відомим зареєстрованим місцем проживання відповідача.
Отже позивачем не додержано вимоги п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
Згідно ст.27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч.2 ст.28 ЦПК України, позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Як зазначено в позовній заяві сторони неповнолітніх дітей не мають.
Крім того, до позовної заяви не додано доказів на підтвердження що позивач з інших поважних причин не може виїхати до місця проживання відповідача.
Позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Правила реєстрації місця проживання/перебування або зняття з реєстрації місця проживання особи затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. № 207.
Крім того, абзацом 7 частини 1 статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що довідка про реєстрацію місця проживання або місця перебування це документ, який видається органом реєстрації особі за її вимогою та підтверджує реєстрацію місця проживання або місця перебування особи.
Громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, встановлених законом.
Відповідно до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.
Реєстрація місця проживання або місця перебування особи це внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції.
Тобто, з поданої позовної заяви та доданих документів встановити зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача для надіслання судових повісток або визначення підсудності суд не в змозі, оскільки позивачем не надано належної інформації, також не надано доказів щодо місцезнаходження майна відповідача на підсудній суду території.
Всупереч вимогам вказаних норм ЦПК України позивачем не викладено обставин з посиланням на докази, якими позивач обґрунтовує підстави пред'явлення позову за своїм зареєстрованим місцем проживання.
Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Відповідно до роз'яснень п. 2 Постанови Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01.03.2013 року, суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950, далі - Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону № 2453-VI).
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.
Цивільна юрисдикція - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду цивільних справ, віднесених до їх компетенції (стаття 19 ЦПК). Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції (статті 26 - 30 ЦПК).
Згідно ч.9 ст. 187 ЦПК України якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищенаведене, суддя вважає, що зазначена заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачеві строку для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 185, 260, 261 ЦПК України, суддя
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,- залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви не пізніше п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк вимоги ухвали суду будуть виконані, заява буде вважатися поданою в день первісного її подання, а інакше заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя:С. І. Гринчак