"16" листопада 2010 р. м. Київ К-38912/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого, суддіГорбатюка С.А. (доповідач)
СуддівВесельської Т.Ф.
Мироненка О.В.
Мороз Л.Л.
Чумаченко Т.А.
провівши у касаційному порядку попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду (далі -УПФ) України в Київському районі м. Харкова про зобов'язання нарахувати щомісячне підвищення до пенсії за касаційною скаргою УПФ України в Київському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2009 року,
У листопаді 2008 року ОСОБА_1. у Харківському окружному адміністративному суді пред'явила позов до УПФ України в Київському районі м. Харкова про зобов'язання нарахувати щомісячне підвищення до пенсії.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що вона відноситься до категорії громадян з правовим статусом “діти війни” та відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії їй не виплачувалось, просила зобов'язати відповідача здійснити відповідні перерахунки за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року у сумі 2733,30 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2009 року позов ОСОБА_1. до УПФ України в Київському районі м. Харкова про зобов'язання нарахувати щомісячне підвищення до пенсії задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність УПФ України в Київському районі м. Харкова по невиконанню з 09 липня 2007 року приписів статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни'.
Зобов'язано УПФ України в Київському районі м. Харкова здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1. з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого частиною першою статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” за 2007 рік з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1. витрати зі сплати судового збору у розмірі 1,70 грн.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2009 року апеляційну скаргу УПФ України в Київському районі м. Харкова залишено без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2009 року -без зміни.
У касаційній скарзі УПФ України в Київському районі м. Харкова, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Встановлено, що ОСОБА_1. народилася у 1939 році і відповідно до вимог статті 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, який набрав чинності з 01 січня 2006 року, набула правового статусу особи, передбаченого цим Законом.
Отже, відповідно до положень вказаного Закону пенсія позивача повинна виплачуватись із збільшенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Підвищення до пенсії дітям війни у 2006 році могло бути впроваджено лише за наступних умов: поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету відповідно до вимог статті 110 Закону України “Про державний бюджет України на 2006 рік”, в редакції Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2006 рік” від 19 січня 2006 року. Однак нарахування та виплата пенсії у збільшеному розмірі відповідачем не проводилася, оскільки умови, передбачені вказаним Законом, не настали.
Пунктом 12 статті 71 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено дію статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” на 2007 рік.
Проте, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року положення пункту 12 статті 71 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” з урахуванням статті 111 цього Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до вимог статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на всій території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Отже, в період з 01 січня 2007 року по 09 липня 2007 року ОСОБА_1. не мала права на щомісячне підвищення до пенсії, оскільки норма відповідного Закону, якою передбачено це право, була зупинена.
З моменту ухвалення рішення Конституційним Судом України бездіяльність суб'єкта владних повноважень є протиправною.
За таких обставин, правильними є висновки судів попередніх інстанцій про те, що з 09 липня 2007 року відповідач мав діяти у відповідності з приписами діючої норми статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, тобто нараховувати та здійснювати позивачу відповідні доплати.
Щодо розміру мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення до пенсії, то апеляційний суд обґрунтовано визнав, що розрахунок необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів та встановлених обставин справи.
Відповідно частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без зміни, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова залишити без задоволення, а оскаржувані постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2009 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова про зобов'язання нарахувати щомісячне підвищення до пенсії -без зміни.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 235-242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді Горбатюк С.А.
Весельська Т.Ф.
Мироненко О.В.
Мороз Л.Л.
Чумаченко Т.А.