Справа № 308/8689/25
про залишення позовної заяви без руху
24 червня 2025 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Голяна О.В., ознайомившись з матеріалами цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного нотаріусаУжгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Малинич Наталії Анатоліївни, треті особи ОСОБА_3 , приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Гулянич Тетяна Михайлівна про визнання секретного заповіту недійсним, -
встановив:
19.06. 2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Малинич Н.А., треті особи ОСОБА_4 , приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Гулянич Т.М. про визнання секретного заповіту ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Малинич Н.А. за реєстровим № 587 від 05.03.2010 , недійсним.
Позовна заява обґрунтована тим, що спірний заповіт не відповідає вимогам закону щодо форми, посвідчення та підпису заповідача, містить ознаки підроблення і фальсифікації, а також посвідчений із порушенням порядку ведення реєстру нотаріальних дій, що, на думку позивача, свідчить про його нікчемність.
При підготовці справи до розгляду, суддею встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175,177ЦПК Кодексу.
Згідно з ч. 4 ст.177ЦПКУкраїни до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1 211грн. 20 коп.
Позивачем на підтвердження сплати судового збору до матеріалів справи долучено копію квитанції №8ВKQ-2SU3-K29E від 06.06.2025 на суму 1 211,20 грн. Разом з тим, згідно з відомостями автоматизованої системи документообігу суду («Д-3»), вказана квитанція подана у складі матеріалів справи № 308/7956/24, а відповідна сума судового збору зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України за ідентифікатором платежу в Державному казначействі №835870170. У межах даної справи №308/8689/25 підтвердження зарахування суми судового збору до бюджету відсутнє.
Отже, позивач не підтвердив належними та допустимими доказами сплату судового збору, а сплата такого згідно з вимогами закону є обов'язковою та позивач повинен сплатити судовий збір у сумі 1 211,20 грн.
Платіжні реквізити для перерахування судового збору: отримувач коштів ГУК у Зак. обл./Ужгородська тг/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37975895 , банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.) , код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA308999980313141206000007493, код класифікації доходівбюджету 22030101.
Окрім того, позивач посилається на те, що смерть спадкодавця ОСОБА_1 настала ІНФОРМАЦІЯ_1 , а сам він є сином померлого. Водночас жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту родинного зв'язку з померлим та факту його смерті до матеріалів справи не подано.
Окрім цього, позивач зазначає, що приватним нотаріусом Гулянич Т.М. заведено спадкову справу №20/2024, що нібито підтверджується витягом з Державного спадкового реєстру за №73378555, однак копію відповідного витягу також не долучено до матеріалів справи.
Окрім того, спадкування в Україні регулюється основним регулятором приватних відносин, яким є ЦК України. Втім за умови наявності в таких відносинах іноземного елемента застосовується норми Закону України «Про міжнародне приватне право».
Відповідно до частини першої статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна (частина перша, друга статті 1221 ЦК України).
У статті 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно з частиною першою, другою статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину (частина перша статті 1296 ЦК України).
Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (частина перша статті 1297 ЦК України).
Іноземний елемент у спадкуванні може виражатися в одній з таких трьох ознак: 1) спадкодавець або спадкоємець є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; 2) спадщина знаходиться на території іноземної держави; 3) юридичний факт, який створює, змінює чи припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави (наприклад, смерть спадкодавця на території іншої держави чи народження дитини, спадкові права якої захищалися до її народження в іншій державі, тощо).
За наявності хоча б однієї із вказаних ознак, до відносин спадкування будуть застосовуватися положення Закону України «Про міжнародне приватне право», відповідно до ст. 70 якої з урахуванням положень статей 71, 72 цього Закону спадкові відносини регулюються правом держави, у якій спадкодавець мав останнє місце проживання, якщо спадкодавцем не обрано в заповіті право держави, громадянином якої він був. Стаття 71 цього закону встановлює, що спадкування нерухомого майна регулюється правом держави, на території якої знаходиться це майно, а майна, яке підлягає державній реєстрації в Україні, - правом України. Вибір права спадкодавцем буде недійсним, якщо після складання заповіту його громадянство змінилося.
У даному випадку згідно даних, наведених в протоколі про оголошення секретного заповіту від 30.05.2025, спадкодавець ОСОБА_1 станом на 2010 рік був громадянином Угорщини і мав в цій країні постійне місце проживання. Частина спірного спадкового майна: будинок по АДРЕСА_1 , а корпоративні права, принаймі частина з них, зареєстровані на території України. Відомості щодо останнього місця проживання спадкодавця та приналежності до громадянства певної країни в позовній заяві відсутні, що унеможливлює визначення матеріального права, яке підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
У зв'язку з цим, для встановлення застосовного права, позивачу необхідно:
-надати суду підтвердження останнього зареєстрованого місця проживання спадкодавця на момент смерті (наприклад, довідку з реєстру, витяг з іноземного державного органу, нотаріальні документи);
-зазначити, чи змінювалося громадянство спадкодавця після складання заповіту, з підтвердженням відповідними документами;
-у разі, якщо за результатами поданих відомостей спадкові правовідносини підлягають регулюванню правом Угорщини, - надати суду посилання на відповідні положення угорського спадкового законодавства, які, на думку позивача, регулюють спірні правовідносини.
Згідно ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи наведене вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.
Керуючись ст.175,185,260 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Малинич Наталії Анатоліївни, треті особи ОСОБА_3 , приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Гулянич Тетяна Михайлівна про визнання секретного заповіту недійсним - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачеві, що в разі не усунення недоліків у встановлений строк, заява буде вважатися неподаною і повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Олена ГОЛЯНА