Справа № 307/1982/25
Провадження № 2-а/307/52/25
23 червня 2025 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Стецюк М.Д., секретар судового засідання Цех Г.М., за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача Поковби В.В., представника відповідача Фекете Й.Й. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 ,в інтересах якого діє представник - адвокат Поковба Василь Васильович, звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 № 333 від 18 лютого 2025 року позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень за ч. 3 ст. 210 КУпАП за те, що позивач будучи військовозобов'язаним, протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженої Верховною радою України, не виконав свої зобов'язання та не уточнив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження, чим порушив абзац 6 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абзац 1 п. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу» та п. 22 Постанови КМУ № 560 від 16.05.2024 року «Про затвердження порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» абзац 3 п. 10-1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (додаток 2) до порядку організації ведення військового обліку та резервістів, затверджених постановою КМУ від 30 грудня 2022 № 1487. Дата вчинення адміністративного правопорушення 17 липня 2024 року, дата виявлення порушення 18 лютого 2025 року. Вважає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за вказане порушення є незаконною через те, що позивач відповідно до довідки МСЕК є психічно хворим, через що не усвідомлює свої дії, є неграмотним, не вміє читати та писати, через що був позбавлений надати пояснення у справі та заявляти клопотання, та надавати докази своєї невинуватості у вчиненні даного адміністративного правопорушення, а відповідачем не дивлячись на його стан здоров'я було проігноровано вимоги ст. 268 КУпАП. Після внесення змін у ЗУ «Про мобілізацію підготовку та мобілізаційну» позивач ОСОБА_1 відповідно до діючого законодавства повинен був оновити свої військово-облікові дані протягом 60 днів. Вказані військово-облікові дані відповідно до чинного законодавства можна було оновити через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. Позивач ОСОБА_1 відповідно до довідки МСЕК, є інвалідом третьої групи, довічно, захворювання психічного стану, через що він не мав можливості оновити свої дані через центри надання адміністративних послуг, а також через територіальний центр комплектування.
18 лютого 2025 року був доставлений працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення військово-облікових даних, під час чого на нього не дивлячись на його стан здоров'я, те що він є неграмотним, не вміє читати та писати працівником ІНФОРМАЦІЯ_2 було притягнуто до відповідальності шляхом складення протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, а вже у подальшому того ж дня було притягнуто постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 до штрафу у розмірі 17000 грн.. Про те що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності останній не знав та не розумів.
25 травня 2025 року матір'ю позивача у додатку «ДІЯ» було встановлено, що відносно нього відкрито виконавче провадження, а у подальшому у державного виконавця було отримано копію постанови та встановлено причину відкриття провадження. З наведеними у фабулі протоколу доводами про порушення позивачем норм діючого законодавства не згідний так, як вважає, що вказаного правопорушення позивач не вчиняв, а також те, що керівником ІНФОРМАЦІЯ_2 який виніс вказану про притягнення до адміністративної відповідальності не наведено жодного доказу вчинення позивачем адміністративного правопорушення, розгляд справи проводився з порушенням вимог КУпАП, розгляд справи проводився без позивача, без його пояснень та клопотань.
Як вбачається з протоколу відповідача, позивач ОСОБА_1 будучи військовозобов'язаним протягом 60 днів з дня оголошення «Воєнного стану». повинен був стати на військовий облік, військовозобов'язаних. Проте доказів вжиття органом, на який покладено ведення військового обліку військовозобов'язаних, вищевказаних заходів щодо взяття призовника на військовий облік в постанові не зазначено. Позивач свого місця проживання за весь цей час не змінював, до ІНФОРМАЦІЯ_2 не викликався, повістки про виклик не отримував. Враховуючи те, що ОСОБА_1 не викликався до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою уточнення даних, відповідач мав змогу отримати персональні дані військовозобов'язаного шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. Вказані вище обставини при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 відповідач не врахував, не вжив заходів для повного з'ясування обставин справи та виніс постанову, яка не відповідає вимогам закону.
На позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17 000,00 грн., що становить одну тисячу неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та перевищує мінімальну заробітну плату у 2,12 рази, а прожитковий мінімуму для працездатних осіб у 5,61 разів. Вказане свідчить про те, що вказана стаття за своєю суттю є кримінальним порушенням /обвинуваченням. Як вбачається з матеріалів справи, позивач отримав протокол про вчинення адміністративного правопорушення 18 лютого 2025 року. Вказаний протокол містив повідомлення про розгляд справи 18 лютого 2025 тобто в той самий день.
Враховуючи наведене, просить поновити строк звернення до суду та визнати незаконною та скасувати постанову №333 від 18 лютого 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210 КУпАП.
06 червня 2025 року ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області позовну заяву залишено без руху на надано позивачеві строк для усунення вказаних недоліків згідно ухвали суду.
13 червня 2025 року, на виконання вказаної ухвали суду, представником позивача усунуто недоліки позовної заяви.
16 червня 2025 року ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи проводити за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ з повідомленням (викликом) сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.
16 червня 2025 року від ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначають наступне. Позивач ОСОБА_1 до 18 лютого 2025 року взагалі не перебував на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 та не оновив свої дані жодним з наданих законодавцем способом. 18 лютого 2025 року офіцером адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення № 333 від 18 лютого 2025 року відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210 КУпАП. Підставою таких дій, було те, що він, будучи військовозобов'язаним, протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, не виконав свої зобов'язання та не уточнив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження, зокрема не уточнив свої дані про стан здоров'я, шляхом проходження військово-лікарської комісії та визначення ступеню придатності до військової служби, чим порушив абз. 6 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз. 1 п. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», та п. 22 Постанови Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 року «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», абз. 3 п.п. 10-1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487, вчинено в особливий період. ОСОБА_1 були роз'яснені його права та обов'язки, визначені ст. 268 КУпАП, доведено зміст ст. 63 Конституції України та доведено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 20:00 год. 18 лютого 2025 року у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 у кабінеті №20 - про що позивач розписався в відповідній графі протоколу. 18 лютого 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення № 333 від 18 лютого 2025 року за ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 , якою накладено штраф у розмірі 17 000 грн.
Приміткою у статті 210 КУпАП визначено, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. Однак, примітка до статті 210 КУпАП не може бути застосовано в даному випадку, оскільки чинне законодавство зобов'язувало саме позивача вчинити певні дії, стати на військовий облік і уточнити свої персональні дані у встановлений строк, які могли бути вчинені тільки ним особисто у один із визначених способів, відтак держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів може перевірити чи уточнив військовозобов'язаний свої персональні дані, але обов'язок стати на військовий облік та уточнення покладається на військовозобов'язаного, яким є позивач. Більше того, вказана норма не звільняє ОСОБА_1 від виконання його обов'язку - повідомити відповідний ІНФОРМАЦІЯ_2 про зміну своїх персональних даних, згідно з вищевказаних норм законодавства. Таким чином, позивач проігнорувавши виконання обов'язку, покладеного на нього згідно вищезазначених правових норм, не став на військовий облік та не уточнив свої персональні дані, тому позивач порушив правила військового обліку, а відтак підлягає притягненню до адміністративної відповідальності. Враховуючи вищевикладене, просять відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі.
В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали та просили його задовольнити у повному обсязі. Крім того, позивач зазначив, що він не вміє ні читати ні писати, не розумів, що його притягнули до адміністративної відповідальності. Закінчив лише три класи, надалі школу не відвідував так, як постійно перебував на лікуванні.
Представник відповідача в судовому засіданні просив в задоволенні позову відмовити з підстав викладених у відзиві.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 18 лютого 2025 року постановою № 333 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.
Згідно змісту вказаної постанови, 18 лютого 2025 року встановлено, що ОСОБА_1 будучи військовозобов'язаним, протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженої Верховною радою України, не виконав свої зобов'язання та не уточнив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження, чим порушив чим порушив абзац 6 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абзац 1 п. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу» та п. 22 Постанови КМУ № 560 від 16 травня 2024 року «Про затвердження порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» абзац 3 п. 10-1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (додаток 2) до Порядку організації ведення військового обліку та резервістів, затверджених постановою КМУ від 30 грудня 2022 № 1487. Дата вчинення адміністративного правопорушення 17 липня 2024 року, дата виявлення порушення 18 лютого 2025 року. Таким чином вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210 КУпАП (а.с.12).
З протоколу №333 від 18 лютого 2025 року вбачається, що ОСОБА_1 будучи військовозобов'язаним, протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженої Верховною радою України, не виконав свої зобов'язання та не уточнив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження, чим порушив чим порушив абзац 6 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абзац 1 п. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу» та п. 22 Постанови КМУ № 560 від 16 травня 2024 року «Про затвердження порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» абзац 3 п. 10-1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (додаток 2) до Порядку організації ведення військового обліку та резервістів, затверджених постановою КМУ від 30 грудня 2022 № 1487. Дата вчинення адміністративного правопорушення 17 липня 2024 року, дата виявлення порушення 18 лютого 2025 року. Таким чином вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210 КУпАП (а.с.41-42).
Згідно довідки до Акта огляду у МСЕК Серії 10 ААБ № 456725 від 28 лютого 2013 року відомо, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІІ групи з дитинства. Протипоказана робота з психофізичним навантаженням. Працевлаштування по 4% броні (а.с.16).
Із довідки до Акта огляду у МСЕК Серії АВ № 0364716 від 26 лютого 2015 року відомо, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІІ групи з дитинства, довічно. Протипоказана робота з психофізичним навантаженням. Працевлаштування по 4% броні. Лікується у психіатра (а.с.17).
Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження №77980154 від 05 травня 2025 року вбачається, що відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 відкрито виконавче провадження на підставі постанови №333 ІНФОРМАЦІЯ_2 від 18 лютого 2025 року (а.с.18-19).
Згідно заяви на видачу військово-облікового документа від 26 лютого 2025 року адресованої начальнику ІНФОРМАЦІЯ_2 вбачається, що ОСОБА_1 просить видати йому військово-обліковий документ, тому що такий не отримував (а.с.43).
Відповідно до письмової заяви від 18 лютого 2025 року адресованої начальнику ІНФОРМАЦІЯ_2 вбачається, що ОСОБА_1 просить взяти його на військовий облік військовозобов'язаних офіцерського складу запасу у зв'язку із проживанням у Тячівському районі (а.с.44).
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України, визначено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
Згідно до ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Судом встановлено, що позивачем ОСОБА_1 , було пропущено строк звернення до суду з поважних причин, а тому суд вважає про наявність підстави для поновлення позивачу строку для оскарження даної постанови.
Згідно ч. 1ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідно до ст. 71 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Так, спірні відносини у даній справі склались з приводу правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Частина перша ст. 210 КУпАП передбачає відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Відповідно до ч. 3 ст. 210 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Положеннями ст. 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено на всій території України воєнний стан, який триває і по теперішній час.
З метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022 "Про загальну мобілізацію" на всій території України оголошено проведення загальної мобілізації.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, що також передбачено ч.1 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
18 травня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-ІХ від 11.04.2024. Цим Законом положення ч.10 ст.1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" викладено в новій редакції, згідно якої, зокрема встановлено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Згідно зі ст. 42 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та пункту 19 Порядку №1487 громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов'язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.
З оскаржуваної постанови відомо, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, не виконав свої зобов'язання та не уточнив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Згідно із вимогами ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Крім того, статтею 268 КУпАП визначені права особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Проте, посадова особа відповідача при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно позивача не врахувала вимоги даної статті щодо встановлення всіх обставин, які мали значення для вирішення справи, зокрема дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, зокрема при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката і чи наявний в діях позивача склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП.
Представник відповідача не надали суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення посадова особа дотрималася вимог 280 КУпАП орган та при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно позивача врахувала вимоги щодо встановлення всіх обставин, які мали значення для вирішення справи.
В судовому засіданні було встановлено, що позивач є особою з інвалідністю ІІІ групи з дитинства та лікується у психіатра. Крім того, з пояснень позивача він не вміє читати і писати і як наслідок не розумів про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення №333 від 18 лютого 2025 року стосовно ОСОБА_1 , позивача було повідомлено, що розгляд справи відбудеться в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 18 лютого 2025 року о 20:00 годині. Однак, підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності відсутній.
Відповідно до приписів статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Матеріали справи не містять належних доказів що оскаржувана постанова прийнята в спосіб, який передбачений нормами КУпАП. Зокрема, оскаржувана постанова прийнята без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а також, при розгляді справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності були порушені його права, в тому числі право на захист, що є, на думку суду підставою для скасування оскаржуваної постанови .
Відповідно до ч. 3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи враховуючи викладене вище, суд вважає, що позов слід задовольнити частково та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №333 від 18 лютого 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 Кодексу України про адміністративні правопорушення та направити справу на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до ст. 139 КАС України, з відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 484,48 грн.
Керуючись ст. ст. 241-246, 250, 286 КАС України, суд -
Поновити ОСОБА_1 пропущений строк звернення до адміністративного суду.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення № 333 від 18 лютого 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді штрафу в розмірі 17000 грн. 00 коп. - скасувати і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 , за рахунок бюджетних асигнувань, на користь ОСОБА_1 484 грн. 48 коп. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , житель: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Повний текст рішення суду складено 23 червня 2025 року.
Суддя М.Д. Стецюк